Постанова

від 03.05.2022 по справі 701/302/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 701/302/21

провадження № 61-19458св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Маньківська селищна рада, Маньківська державна нотаріальна контора,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року у складі судді Костенка А. І. та постанову Черкаського апеляційного суду від

19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Єльцова В. О., Бородійчук В. Г., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Маньківська селищна рада, Маньківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на землю в порядку спадкування.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача -

ОСОБА_3 .

16 серпня 2017 року до Маньківської державної нотаріальної контори позивач подав заяву про прийняття спадщини.

10 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада

2018 року у справі № 701/629/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено, ОСОБА_1 , усунуто від права на спадкування за законом на майно померлої ОСОБА_3 .

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2019 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2018 року у справі № 701/629/18 скасовано, а в позові ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року постанову апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2019 року у справі № 701/629/18 залишено без змін.

28 листопада 2019 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г., з заявою про видачу на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня, держаний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою цієї відмови є непред`явлення довірителем позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та подання

ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини на підставі заповітів. Оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яке належало ОСОБА_3 , позивач немає, так як вони були забрані з помешкання матері позивача, ймовірно ОСОБА_5 .

Копію державного акту серія ЯБ № 166264 на земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:001:0507 ОСОБА_2 , долучила до своєї позовної заяви в якості доказу при поданні свого позову про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

09 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, яка також належала матері позивача на праві приватної власності.

ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:001:0507, площею

2,3654 га, розташованої в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, площею

2,3226 га, розташованої в адміністративних межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня

2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів, що даний заповіт був змінений чи скасований. Матеріали справи також не містять відомостей щодо неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцем за заповітом,

ОСОБА_2 , як і доказів щодо того, що позивач ОСОБА_1 , відноситься до кола осіб які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті

ОСОБА_3 , відповідних доказів щодо цього суду також надано не було.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня

2021 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивачем не надано доказів того, що він відноситься до кола осіб які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового з?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга, мотивована тим, що висновок суду про те, що заявник не має права на обов?язкову частку є неправильним. Заявник звертає увагу суду на те, що заповіти, складені на користь ОСОБА_2 є нікчемними.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 473/1584/16-ц, постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року в справі № 348/1259/18 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від

19 жовтня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Маньківського районного суду Черкаської області.

21 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склала два заповіти.

За заповітом від 18 травня 2016 року, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003:0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

За заповітом від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №166264 площею 2,3652 га виданий 25 вересня 2004 року, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

16 серпня 2017 року до Маньківської державної нотаріальної контори позивач подав заяву про прийняття спадщини.

10 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2018 року у справі № 701/629/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено в повному обсязі - ОСОБА_1 , усунуто від права на спадкування за законом на майно спадкодавця ОСОБА_3 .

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2019 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2018 року у справі № 701/629/18 скасовано, а в позові ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року постанову апеляційного суду Черкаської області від 22 січня 2019 року у справі № 701/629/18 залишено без змін.

28 листопада 2019 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г., з заявою про видачу на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня, держаний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н. Г., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Підставою цієї відмови є непред`явлення довірителем позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та подання

ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини на підставі заповітів.

Оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яке належало ОСОБА_3 , позивач немає.

09 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, яка також належить матері позивача на праві приватної власності.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду повністю не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша стаття 1220 ЦК України).

З матеріалів справи відомо, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 31).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя ОСОБА_3 належали: земельна ділянка площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003:0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області та земельна ділянка площею 2,3652 га кадастровий номер 7123185500:02:001:0507, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Статтею 1217 ЦПК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач по справі - ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 (а. с. 12), а відтак відносить до спадкоємців першої черги за законом (частина перша стаття 1261 ЦК України).

За життя ОСОБА_3 склала два заповіти.

За заповітом від 18 травня 2016 року, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003:0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а. с. 17).

За заповітом від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 166264 площею 2,3652 га виданий 25 вересня 2004 року, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а. с. 18).

Частинами першою, другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Частина перша статті 1270 ЦК України визначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Аналіз вищенаведених норм матеріального права дозволяє зробити висновок про те, що якщо спадкоємець, як за законом відповідної черги, так і за заповітом, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, а відтак право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовними вимогами, просив визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки в поряду спадкування за законом в повному обсязі, як спадкоємця першої черги. В той же час, позивач обґрунтовував свої вимоги частиною першою статті 1241 ЦК України, яка визначає право спадкоємця на обов?язкову частку.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд вважав, що оскільки спадщина відкрилась за заповітом, позивач, як спадкоємець за законом першої черги, не має права на спадкування. При цьому, суд не встановив і не перевірив чи прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Без з?ясування зазначеного, суд позбавлений можливості зробити належний висновок щодо права позивача, як спадкоємця за законом, на спадщину або щодо його права на обов?язкову частку у спадщині за заповітом.

З огляду на вищевикладене, та виходячи з положень частини першої статті 13 та частини першої статті 367 ЦПК України щодо розгляду судом справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, апеляційний суд наведеного не врахував, не з?ясував та не перевірив, чи отримала ОСОБА_2 свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом, оскільки від встановлення вказаної обставини залежить правильність вирішення спору та наявність у ОСОБА_1 права на спадщину за законом, як спадкоємця першої черги, або права на обов?язкову частку.

За таких обставин апеляційний суд не здійснив всебічного з`ясування обставин справи і ефективної перевірки доводів сторін, не з?ясував чи підтверджені вони належними, допустимими та достатніми доказами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

В силу вищенаведених положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скасувати, а справу № 701/302/21 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун