Ухвала

від 19.10.2021 по справі 420/1736/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2021 року

Київ

справа №420/1736/20

адміністративне провадження №К/9901/23939/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін,

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, Представництво Президента України в АР Крим) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 345 КАС України.

Наведену ухвалу мотивовано тим, що Верховний Суд перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

Фактичні обставини не є предметом даного касаційного провадження, а питання права не становлять особливої складності, за таких обставин характер спору не вимагає проведення публічного розгляду.

18 жовтня 2021 року до Верховного Суду клопотання позивача про розгляд справи № 420/1736/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач наполягає на необхідності публічного розгляду цієї справи, зокрема, з метою урахування під час її касаційного перегляду судових рішень у справах № 420/603/20 та № 420/4995/21.

Так, позивач зазначає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 420/603/20 частково задоволено позов у цій справі та стягнуто на його користь з Офісу Президента України моральну шкоду, спричинену бездіяльністю з розгляду запитів позивача про доступ до публічної інформації щодо питань, пов`язаних із його звільненням з посади Постійного Представника Президента України в АР Крим.

ОСОБА_1 наполягає, що обставина встановлення судом факту нанесення йому моральної шкоди ненаданням витребуваної інформації про аспекти його призначення та звільнення з посади важливою для оцінки Верховним Судом вимог касаційної скарги у справі № 420/1736/20.

Також позивач уважає вагомою для оцінки дій щодо його звільнення з посади, а тому важливою для оцінки Верховним Судом касаційної скарги у справі 420/1736/20, обставини, встановлені судовим розглядом справи № 420/4995/21, виділеної із справи № 420/603/20, щодо оцінки протиправної бездіяльності Представництва Президента України в АР Крим та Офісу Президента України.

Крім того, позивач наполягає, що Законом України від 24 вересня 2021 року № 1787-IX Про внесення зміни до статті 51 Закону України "Про державну службу" щодо організаційних питань роботи Кримської платформи повністю підтверджене його позовні вимоги та скарги у низці адміністративних справ щодо протиправної зміни юрисдикції Президента України в АР Крим, що позивач уважає додатковим визнанням істотних змін умов його праці на посаді Постійного Представника Президента України в АР Крим у 2018 році та додатковим визнанням правомірності вимог його заяви про звільнення від 22 листопада 2018 року де описані ці зміни.

Наведені обставини у сукупності, на думку позивача, додатково обґрунтовують правомірність вимог його касаційної скарги у справі 420/1736/20.

Колегія суддів, дослідивши доводи зазначеного клопотання позивача, вважає що у задоволенні останнього необхідно відмовити.

Так, частиною першою статті 341 КАС України визначено межі перегляду судом касаційної інстанції, за приписами якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, наведені у зазначеному клопотанні позивача обставини, на необхідності публічного розгляду яких наполягає позивач, не були предметом розгляду та оцінки судів попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, а відтак за правилами статті 341 КАС України не можуть бути встановлені та оцінені судом касаційної інстанції.

Верховний Суд знову наголошує, що фактичні обставини не є предметом даного касаційного провадження, а питання права не становлять особливої складності, за таких обставин характер спору не вимагає проведення публічного розгляду.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів уважає за доцільне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка полягає у тому, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Axen v. Germany ( Аксен проти Німеччини ), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі Varela Assalino v. Portugal ( Варела Ассаліно проти Португалії ), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 420/1736/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає відсутніми підстави для задоволення заявленого позивачем клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись статтями 340 та 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду