УХВАЛА
03 листопада 2020 року
Київ
справа №420/1736/20
адміністративне провадження №К/9901/23939/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 420/1736/20 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, Представництво Президента України в АР Крим), де просив:
визнати протиправними дії та бездіяльність службових осіб відповідача з організації заповнення його трудової книжки під час звільнення з посади Постійного Представника Президента України в АР Крим через невірне, неточне та необґрунтоване визначення правових підстав його звільнення згідно з Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), з порушенням принципу правової визначеності; зобов`язати Представництво Президента України в АР Крим змінити записи у трудовій книжці щодо його звільнення з посади, із визначенням частини третьої статті 38 КЗпП України, як правової підстави його звільнення; схвалити відповідне розпорядження Постійного Представника Президента України в АР Крим із внесенням відповідних змін до розпорядження в.о. Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим від 05 грудня 2018 року № 44-к/р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із указаною касаційною скаргою.
21 вересня 2020 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: Дашутін І.В. (суддя-доповідач), судді: Шишов О.О., Яковенко М.М.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року № 1856/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Дашутіна І.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - 12 жовтня 2020 року.
19 жовтня 2020 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 420/1736/20 є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо норм частин першої, третьої статті 38, статті 44 КЗпП України.
Крім того, підставою касаційного оскарження визначено скаржником пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 826/17866/18.
Відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та вказує, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи № 9901/141/20. Крім того, звертає увагу, що суд першої інстанції розглянув вказану справу за правилами спрощеного провадження, а суд апеляційної інстанції у порядку письмового провадження без виклику сторін. Суспільний інтерес вказаної справи обґрунтовує висвітленням подій щодо його звільнення у медіа просторі про що свідчать публікації в мережі Інтернет та зазначає про виняткове значення вказаної справи для нього.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "б-в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Крім того, спірні правовідносини пов`язані з проходженням публічної служби особою ( ОСОБА_1 ), яка у значенні Закону України Про запобіганні корупції займає відповідальне становище (у редакції чинній на час звернення позивача до суду із позовом) - Постійний Представник Президента України в АР Крим.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказує, що вперше касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 19 серпня 2020 року з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року вказану касаційну скаргу повернуто скаржнику, копію якої отримано ним 14 вересня 2020 року. Повторно касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 15 вересня 2020 року. Враховуючи зазначене, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити вказаний строк.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин такого пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 420/1736/20.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 420/1736/20 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/1736/20 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92601930 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні