Ухвала

від 20.10.2021 по справі 826/2348/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 826/2348/17

адміністративне провадження № К/9901/36442/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 826/2348/17 за позовом Дочірнього підприємства Управляюча Компанія Нерухомістю до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Дочірнє підприємство Управляюча Компанія Нерухомістю звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 02 лютого 2017 року:

- № 0000651401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 2 214 204,00грн;

- № 0000641401, яким позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 9 269,00 грн, в тому числі 7 415,00 грн за основним платежем та 1 854,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000661401 яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 205 465,00 грн, в тому числі 803 643,00 грн за основним платежем та 401 822,00 грн штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 05 квітня 2021 року, від 15 липня 2021 року та від 13 вересня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

06 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 826/2348/17.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона дослівно повторює зміст попередньої касаційної скарги, які було повернуто, зокрема, ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року (провадження К/9901/33107/21).

Так, аналогічно попереднім касаційним скаргам, у поданій вчетверте касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд у своїх ухвала про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).

Скаржником також не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник уважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 826/2348/17 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов