Ухвала

від 30.12.2021 по справі 826/2348/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 826/2348/17

адміністративне провадження № К/9901/46517/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі за позовом Дочірнього підприємства Управляюча компанія нерухомістю до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, позов задоволено.

16.12.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначило пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що подана ГУ ДПС касаційна скарга не містить підстави (підстав), на яких подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) і як того вимагає норма пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

ГУ ДПС у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1, 135.4 статті 135, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Підстава касаційного оскарження судового рішення, яку особа, що звертається з касаційною скаргою, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС зазначає у касаційній скарзі, повинна відповідати підставам задоволення (або відмови у задоволенні) позову.

Підставою задоволення позову Дочірнього підприємства Управляюча компанія нерухомістю суди першої та апеляційної інстанцій визнали ту обставину, що у договорах суборенди приміщень зазначено, що видатки орендодавця з утримання належних йому приміщень входять до структури орендної плати та не є предметом окремих розрахунків. За умовами цих договорів експлуатаційно-сервісні послуги надавались суборендарям не безоплатно, а з розрахунку вартості 5-6 грн за метр квадратний.

Суди зробили висновок, що надання позивачем безоплатних послуг суборендарям не підтверджено, зокрема і матеріалами перевірки, а відтак підстав для збільшення позивачу сум податкових зобов`язань та для зобов`язання його виписати та зареєструвати податкові накладні немає.

Довід ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження зводиться до оспорювання такого висновку судів попередніх інстанцій з посиланням на те, що суди не врахували фактичні обставини щодо безоплатного надання позивачем суборендарям нежитлових приміщень послуг з охорони, прибирання, послуг електриків, інженерів, диспетчерів, слюсарів-сантехніків, операторів котельні, двірників тощо.

Неправильна оцінка доказів судом може бути підставою касаційного оскарження згідно з нормами пункту 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС.

Проте, довід відповідача про наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 2 частини другої статті 353 КАС також не знайшов підтвердження.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС встановлено, що підставами для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідач у касаційній скарзі не наводить конкретного переліку доказів, які не були дослідженні судами попередніх інстанцій. Саме лише зазначення у касаційній скарзі в загальній формі про те, що суди не дослідили договори суборенди та не врахували умови додатків до договорів, а також норм права, які регулюють спірні правовідносини, не може бути оцінено як дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС. До того ж, як вже було зазначено, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій визнали ту обставину, що у договорах суборенди приміщень зазначено, що видатки орендодавця з утримання належних йому приміщень входять до структури орендної плати та не є предметом окремих розрахунків. Тобто довід скарожника, що суди не дослідили зібрані у справі докази, є безпідставним.

Крім того, згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень та Діловодства спеціалізованого суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі відповідач подає сьомий раз. Попередньо подані відповідачем касаційні скарги були повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 05.04.2021, 15.07.2021, 13.09.2021, 20.10.2021, 12.11.2021, 01.12.2021 як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Однак, подаючи касаційну скаргу в черговий раз, скаржником не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведені в ухвалах від 05.04.2021, 15.07.2021, 13.09.2021, 20.10.2021, 12.11.2021, 01.12.2021.

Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва