Постанова

від 30.06.2021 по справі 2-183/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3877/21 Справа № 2-183/10 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою представника акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк Таран Р.М. про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання

по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.05.2016 року задоволено позов публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

13.02.2020 року представник акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк Таран Р.М. звернувся до суду з заявою, в якій просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, в обґрунтування поважності пропущення строку посилається на те, що виконавчий документ № 404/2722/12 за позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська видав лише 28.01.2020 року, а отже строк для пред`явлення в ВДВС пропущений з поважних причин.

Ухвалою Багдійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року заяву представника акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк Таран Р.М. про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - задоволено.

Поновлено стягувачу пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа, а саме: виконавчого листа по справі № 404/2722/12 провадження № 2/207/4/16 від 25.05.2016 року виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська 28.01.2020 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення (том 2 а.с.21-22).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила, ухвалу суду скасувати та та постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви (том 2 а.с.37-39).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом 1 інстанції встановлено, що 04.08.2017 року до канцелярії Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська надійшла заява від представника ПАТ КБ Приватбанк про видачу виконавчого листа по цивільній справі №404/2722/12 (том 1 а.с.166).

Разом з цим матеріалами справи підтверджується той факт, що представник акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк Таран Р.М. отримав 3 виконавчі листи лише 28.01.2020 року, що підтверджується його особистою розпискою (том 1 а.с.165), окрім цього це підтверджується також виконавчим листом, де зазначено дату видачі виконавчого листа 28.01.2020 року (том 1 а.с.176-177).

Задовольняючи заяву, суд 1 інстанції виходив із того, що заявник не пред`явив виконавчий лист до виконання у визначений строк, оскільки виконавчий лист по зазначеній справі було отримано після спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (і це відбулося не з вини АТ КБ Приватбанк , а через несвоєчасну видачу виконавчого листа саме судом).

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку.

Така заява розглядається судом у десятиденний строк (ст. 23 Закону України Про виконавче провадження ) і за наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала.

У разі пропуску строку давності пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у пілотному рішенні Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн, колегія суддів вважає, що судове рішення про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів, прийняте правомірно.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції в повній мірі були досліджені обставини справи та ухвалено обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки представник Банку звертався з вимогою про видачу виконавчих листів 04.08.2017 (том 1 а.с.166), знав про наявність рішення і до 2020 року не цікавився справою, колегія суддів вважає недоречними, оскільки, як було встановлено судом першої інстанції, підставою пропуску строку є несвоєчасна видача виконавчого листа саме судом.

Інші доводи апеляційної скарги апелянта не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої п.1 ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді :