Ухвала

від 21.10.2021 по справі 11/354-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 11/354-04

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" на дії державного виконавця (вх. № 24092 від 12.10.2021) у справі

за позовом Акціонерного комерційного регіонального банк у "Регіон-Банк", м. Харків до Державного підприємства "Івашківський спиртзавод", Харківська область про та за зустрічним позовом до про стягнення 299168,69 доларів США, - та по зустрічному позову ДП "Івашківський спиртзавод", п. Івашк Державного підприємства "Івашківський спиртзавод", Харківська область Акціонерного комерційного регіонального банку "Регіон-Банк", м. Харків дострокове розірвання договору кредиту №12 від 19.03.2003 за участю представників:

стягувача (скаржника) - Служавий Є.І., ордер серії ЗП № 73988 від 12.10.2021,

боржника - не з`явився,

ДВС - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2004 у справі № 11/354-04 первісний позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" на користь акціонерного комерційного регіонального банку "Регіон-Банк" - кредит у розмірі 279719,56 дол. США, суму прострочених відсотків за користування кредитом станом на 09.09.2004 року у розмірі 18823,73 дол. США, пеню станом на 09.09.2004 року у розмірі 520,43 дол. США, 3 відсотки річних у розмірі 104,97 дол. США, 320, 24 дол. США державного мита, 118,00 грн. судових витрат. Зустрічний позов задоволено та достроково розірваний договір кредиту № 12 від 19.03.2003 року, укладений між сторонами.

На виконання вищевказаного рішення 14.02.2005 було видано відповідний наказ, який скеровано стягувачу.

10.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг Фінанс" скерувало до суду заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні (вх. № 3627 від 15 лютого 2021 року), в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 14 травня 2005 року по справі № 11/354-04 Акціонерне товариство "Скай Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Мустанг Фінанс".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (вх. № 3627 від 15 лютого 2021 року) про заміну стягувача. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 14 лютого 2005 року по справі № 11/354-04 Акціонерне товариство "Скай Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 09620081) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 32/2, бізнес центр "Сенатор", 4 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 40916672).

12.10.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" надійшла скарга на дії державного виконавця (за вх. № 24092). Також, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" надійшла заява з додатковими документами (вх. №24157).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 12.10.2021 року № 392/2021 було призначено повторний автоматизований розподіл заяви, у зв`язку зі звільненням судді Черленяка М.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021 року для розгляду заяви визначено суддю Жиляєва Є.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2021 прийнято скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" на дії державного виконавця (вх. № 24092 від 12.10.2021) до розгляду та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 21.10.2021 о 12:00, з повідомленням учасників справи.

Уповноважений представник стягувача в призначене судове засідання 21.10.2021 з`явився та повністю підтримав вимоги скарги. Також, в засіданні стягувачем наголошено на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили та зазначено про те, що єдиним способом захисту та реалізації права стягувача є скасування постанови державного виконавця від 22.09.2021 про зупинення виконавчого провадження № 5857645 та зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну поновити виконавче провадження № 5857645 та вчинити всі дії, спрямовані на виконання судового рішення, в тому числі, але не виключно, продати заставне майно боржника.

Уповноважені представники боржника та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у призначене судове засідання 21.10.2021 не з`явилися.

Вимогами частин 1, 2 статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, з метою дотримання встановленого частиною 1 статті 342 ГПК України десятиденного строку для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю боржника та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" на дії державного виконавця (вх. № 24092 від 12.10.2021), вислухавши позицію та пояснення присутнього в засіданні суду представника стягувача (скаржника), дослідивши в сукупності матеріали справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами статті 129-1 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавчої служби (приватного виконавця).

Суд установив, що 19.03.2003 між Акціонерним комерційним регіональним банком "Регіон Банк" (надалі - АКРБ "Регіон Банк") та державним підприємством "Івашківський спиртзавод" (надалі - ДП "Івашківський спиртзавод") був укладений Договір кредиту № 12 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до умов договору АКРБ Регіон Банк відкрив ДП "Івашківський спиртзавод" кредитну лінію у сумі еквівалентній 280000 дол. США.

Згідно з умовами п. 2.1. кредитного договору було зазначено, що на забезпечення виконання зобов`язань Банк приймає у заставу майнові права, з подальшою заміною предмета застави.

У відповідності до 2.2. кредитного договору, кредит, наданий Банком, забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення.

Також, 30.12.2003 між сторонами кредитного договору були укладені договори застави № 1, 2, 3.

Відповідно до п.1 договору застави № 1 предметом застави є - меласса свекловична.

Згідно з п. 1.2. Договору застави № 2 встановлено, що предметом застави виступали сухі дріжджі.

Відповідно до п. 1.2 договору застави № 3 ДП "Івашківський спиртзавод" передав у заставу АКРБ "Регіон Банк" основні засоби. Перелік основних засобів міститься в описі, який доданий до скарги.

Як зазначалося судом вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2004 року у справі № 11/354-04 первісний позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" на користь акціонерного комерційного регіонального банку "Регіон-Банк" кредит у розмірі 279719,56 дол. США, суму прострочених відсотків за користування кредитом станом на 09 вересня 2004 року у розмірі 18823,73 дол. США, пеню станом на 09 вересня 2004 року у розмірі 520,43 дол. США, 3 відсотки річних у розмірі 104,97 дол. США, 320,24 дол. США державного мита, 118,00 грн. судових витрат. Зустрічний позов задоволено та достроково розірваний договір кредиту № 12 від 19 березня 2003 року, укладений між сторонами ( з врахуванням ухвали суду від 11 лютого 2005 р.). 14 лютого 2005 року видано виконавчий документ, який скеровано стягувачу.

16.01.2008 січня 2008 року, постановою про відкриття виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження за № 5857645 з виконання виконавчого листа господарського суду Харківської області № 11/354-04 від 14 лютого 2005 року. 21 березня 2019 року, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, змінено найменування стягувача з ПАТ "Регіон-Банк" на ПАТ "Скайбанк".

Із обставин справи убачається, що на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 03.03.2021 у справі № 11/354-04 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було замінено стягувача у виконавчому провадженні № 5857645 з АТ Скай Банк на ТОВ ФК Мустанг Фінанс .

Таким чином, ТОВ "ФК Мустанг Фінанс" є належним та законним стягувачем у виконавчому проваджені № 5857645 з виконання Рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2004 у справі № 11/354-04.

04.10.2019 року державним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна боржника.

З матеріалів справи також убачається, що 18.06.2021 ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було направлено клопотання, в якому ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" просило державного виконавця: залучити об`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки описаного та арештованого майна боржника; здійснити продаж описаного та арештованого майна боржника на електронних торгах (а.с. 203-204).

22.09.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанською Яною Володимирівною було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №5857645 (а.с. 206).

У відповідь на клопотання ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" про призначення суб`єкта оціночної діяльності та продаж майна боржника, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.09.2021, своїм листом за вих. № 30597 зазначив про те, що відповідно до "Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 № 847-ХІV ДП "Івашківський спиртзавод" було внесено до списку як об`єкт права державної власності, що не підлягає приватизації (а.с. 205).

Таким чином, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції посилаючись на п. 3 розділ ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 № 847-ХІV зазначив, що відносно об`єктів, які були віднесені до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації забороняється вчиняти виконавчі дії, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Дана заборона діятиме до 02.10.2022.

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначено, що оскільки основні засоби ДП "Івашківський спиртзавод" були внесені до списку як об`єкт права державної власності, що не підлягає приватизації, дані основні засоби не можна вважати грошовими коштами або товарами, що були передані в заставу за кредитним договором.

У зв`язку із вище викладеним, подальша реалізація основних засобів до закінчення дії заборони є неможливою.

Також, у вищезазначеному листі було зазначено, що державний виконавець 16.09.2021 виніс відповідну постанову про зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" звернувся до суду зі скаргою на вищевказані дії державного виконавця, оскільки стягувач вважає, що його права були порушені у зв`язку із тим, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

На обґрунтування своєї позиції стягувачем наголошено про те, що відповідно до чинного Законодавства України, включення підприємства до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації не є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Окрім цього, стягувачем вказано, що нормами чинного Законодавства передбачено, що відсутня заборона щодо вчинення виконавчих дій відносно підприємства, яке включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, якщо таке підприємство передало у заставу грошові кошти або товари.

Також у своїй скарзі стягувач посилається на правову позицію Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 904/3535/19, де Верховний суд зазначив, що виконавець має стягувати грошові кошти з державного підприємства навіть якщо воно включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

У зв`язку з вищенаведеним, стягувач підтримав в судовому засіданні скаргу на дії державного виконавця та просив суд скасувати постанову державного виконавця від 22.09.2021 про зупинення виконавчого провадження № 5857645 та зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну поновити виконавче провадження № 5857645 та вчинити всі дії, спрямовані на виконання судового рішення, в тому числі, але не виключно, продати заставне майно боржника.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ДП "Івашківський спиртзавод" (боржник) не скористались своїми процесуальними правами на подання пояснень чи заперечень на скаргу.

За змістом положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами 1-2 статті 18 Закону України виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону.

Положення частини четвертої статті 74 Закону кореспондуються зі статтею 339 ГПК України відповідно до якої, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як зазначалося судом вище, 22.09.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанською Яною Володимирівною було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №5857645 (а.с. 206).

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за вих. № 30597 державний виконавець зазначає, що реалізація основних засобів ДП "Івашківський спиртзавод" є неможливою у зв`язку із тим, що відповідно до "Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 № 847-ХІV ДП "Івашківський спиртзавод" було внесено до списку як об`єкт права державної власності, що не підлягає приватизації.

Окрім цього, згідно листа Відділу примусового виконання рішень за вих. № 30597 державним виконавцем зазначено, що згідно з п. 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" за № 145-ІХ, що набув чинності 02.10.2019, забороняється вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Водночас відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" товар - це продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Відповідно до п.п. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі;

Таким чином, за висновками суду, за договором застави № 3 від 30.12.2003 в заставу були передані матеріально-технічні ресурси (основні засоби) боржника, які за своєю правовою природою є товарами, які можуть бути реалізовані в рамках виконавчого провадження, оскільки на них не розповсюджується дія мораторію.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступаючи від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18 (на неврахування якого посилається скаржник у касаційній скарзі та який враховано Верховним Судом у постанові від 04.06.2020 у справі № 904/1923/19), зазначила, що положення щодо заборони вчинення виконавчих дій, передбачені пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" слід застосовувати таким чином, що така заборона не поширюється на стягнення грошових коштів боржників у будь-яких правовідносинах, а також окремо на стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, які були ними укладені.

Таку позицію підтримав і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 18.01.2021 по справі № 904/3535/19 зазначивши, що є всі правові підстави для стягнення грошових коштів з підприємства, яке включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Окрім цього, приписам п. 3 Розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації не передбачено право державного виконавця зупиняти виконавче провадження у разі внесення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Також, вимогами ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій. В даному переліку, така підстава, як внесення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відсутня.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, за висновками суду, державним виконавцем було неправомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №5857645 від 22.09.2021.

Згідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Під час розгляду даної скарги, стягувачем повідомлено суд про те, що на даний час судове рішення, яке набрало законної сили 14.02.2005 не виконане, у зв`язку із чим стягувач просить захистити та реалізувати права стягувача шляхом скасування постанови державного виконавця від 22.09.2021 про зупинення виконавчого провадження № 5857645 та зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну поновити виконавче провадження № 5857645 та вчинити всі дії, спрямовані на виконання судового рішення, в тому числі, але не виключно, продати заставне майно боржника.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтями 2, 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У пункті 43 рішення Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» . Також у рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням пункту 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції.

З огляду на наведене та беручи до уваги необхідність спрямованість дій державного виконавця на повне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, з метою захисту та реалізації прав стягувача, а також те, що оскаржувані дії було вчинено державним виконавцем без дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", суд знаходить правові підстави для задоволення скарги стягувача.

На підставі статей 1, 18, 74 Закону України "Про виконавче провадження", та керуючись ст.ст. 231, 232-234 господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" на дії державного виконавця (вх. № 24092 від 12.10.2021) задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця від 22.09.2021 року про зупинення виконавчого провадження № 5857645.

Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну поновити виконавче провадження № 5857645 та вчинити всі дії, спрямовані на виконання судового рішення, в тому числі, але не виключно, продати заставне майно боржника.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 21.10.2021 р.

Суддя Є.М. Жиляєв

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.