Постанова

від 21.10.2021 по справі 370/2117/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 370/2117/20

провадження № 61-8119св2 1

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2020 року у складі судді Тандира О. В., постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з 01 грудня 2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року.

В період шлюбу сторонами придбано майно, яке є їх спільною сумісною власністю:

- земельна ділянка розміром 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, розташована в с.Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована за ОСОБА_1 ;

- земельна ділянка розміром 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, розташована в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована за ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки BMW, модель X1, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18 травня 2016 року, зареєстрований за ОСОБА_3 .

Згідно з висновком експерта Черніна Я. О. № 23/30-20 від 20 серпня 2020 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га становить 154 500 грн, а земельної ділянки площею 0,1200 га - 37 008 грн.

Відповідно до консультаційного висновку ТОВ Реал Експерт від 19 серпня 2020 року, ринкова вартість автомобіля становить 609 600 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовляється поділити спільне сумісне майно, звернувся з цим позовом до суду.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просивв порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на автомобіль марки BMW, модель X1, 2014 року випуску; виділити позивачу та визнати за ним право власності на земельні ділянки, розташовані в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини спільно нажитого майна в сумі 209 046 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2020 року позов задоволено.

В порядку поділу майна подружжя виділено ОСОБА_3 у власність автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 .

В порядку поділу майна подружжя виділено ОСОБА_1 у власність:

- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 181228, виданий на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання № 26 від 10 січня 2011 року;

- земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 181229, виданий на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання № 26 від 10 січня 2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію від вартості частини спільно нажитого майна в сумі 209 046 грн.

Припинено за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда; земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вказане майно є об`єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу, виходячи з презумпції рівності часток подружжя у спільній сумісної власності, та в порядку поділу майна подружжя.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року рішення місцевого суду скасовано і ухвалено нове, яким позов задоволено.

Розділено майно подружжя шляхом виділення у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області та земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області.

Виділено у власність ОСОБА_3 автомобіль марки BMW X1, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18 травня 2016 року.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за перевищення частки у спільній власності у розмірі 209 056 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявні передбачені законом обов`язкові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, оскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частина третя статті 376 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що оскільки дві ділянки і автомобіль є спільною сумісною власністю сторін, то вони підлягають поділу, виходячи із презумпції рівності часток сторін.При цьому, зазначив, що запропонований позивачем спосіб розподілу майна відповідає вимогам закону.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що, судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін постанову апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

10 червня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суд установив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 із 01 грудня 2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2017 року.

В період шлюбу сторонами придбано наступне майно, яке є їх спільною сумісною власністю і наявне на час вирішення спору:

- земельна ділянка розміром 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, розташована в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована на ім`я позивача;

- земельна ділянка розміром 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, розташована в с.Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована на ім`я позивача;

- автомобіль марки BMW, модель X1, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18 травня 2016 року, зареєстрований на ім`я відповідачки.

Згідно з висновком судової оціночно-земельної експертизи № 23/30-20 від 20 серпня 2020 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024 становить 154500 грн., а земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, становить 37 008 грн.

Відповідно до консультаційного висновку ТОВ Реал Експерт від 19 серпня 2020 року, ймовірна ринкова вартість автомобіля марки BMW X1, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 609 600 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічне положення містить і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі статтею 61 СК України спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Судами встановлено, що в період шлюбу сторонами придбано наступне майно, яке є їх спільною сумісною власністю і наявне на час вирішення спору:

- земельна ділянка розміром 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, розташована в с. Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована на ім`я позивача;

- земельна ділянка розміром 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, розташована в с.Макарівська Буда Макарівського району Київської області, зареєстрована на ім`я позивача;

- автомобіль марки BMW, модель X1, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18 травня 2016 року, зареєстрований на ім`я відповідачки.

Встановивши, що спірне майно придбано сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, кожна із сторін має право на отримання майна на суму 400 554 грн, що є половиною від загальної вартості майна у розмірі 801 108 грн, тому таке майно підлягає поділу шляхом виділення позивачу у власність земельних ділянок, зареєстрованих за ним, а відповідачці - автомобіля, який зареєстрований на її ім`я, зі стягненням грошової компенсації за перевищення частки у спільній власності.

При цьому, підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України не встановлено.

Також апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що запропонований позивачем спосіб розподілу майна відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи ОСОБА_3 про те, що ця справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження і безпідставно була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, вже прийнято до уваги апеляційним судом, внаслідок чого на підставі пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2020 року було скасовано з ухваленням нового рішення у справі.

Щодо порядку розгляду справи апеляційним судом, то слід ураховувати, що у відповідності до положень частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Доводи касаційної скарги щодо факту продажу позивачем спірного автомобіля обґрунтовано відхилено апеляційним судом, оскільки доказів належного оформлення продажу автомобіля марки BMW, модель X1, 2014 року випуску, зокрема щодо його зняття з обліку та укладення договору купівлі-продажу, суду не надано.

При цьому слід зауважити, що спірний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_3 , що унеможливлює відчуження цього майна без її згоди.

Доводи відповідачки щодо не встановлення усього спільного майна подружжя, яке підлягає поділу між подружжям, є необґрунтованими з огляду на принцип диспозитивності, встановлений пунктом 5 частини другої статті 2, статтею 13 ЦПК України. Будь-які вимоги (первісні або зустрічні) щодо розподілу іншого, ніж заявлено у позовній заяві ОСОБА_1 , майна сторони в межах цієї справи не заявляли, належні та допустимі докази щодо його існування суду не надавали.

Посилання відповідачки у касаційній скарзі щодо невірного зазначення дати судового рішення суду першої інстанції також не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року виправлено описку в рішенні Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2020 року та визначено, що в резолютивній частині цього рішення дату виготовлення та підписання повного тексту судового рішення вірною слід вважати 05 листопада 2020 року замість 04 листопада 2020 року .

Доводи касаційної скарги щодо не встановлення судами вірної вартості спірного майна висновків суду не спростовують, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам, які належним чином досліджені апеляційним судом та яким судом надана відповідна оцінка.

Інші доводи касаційної скарги на законність рішення суду апеляційної інстанції також не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного Верховний Суд не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом розгляду спору у цій справі.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 листопада 2020 року постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року скасована з ухваленням нового судового рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює дію постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов