Ухвала

від 21.10.2021 по справі 352/1241/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1241/21

Провадження 2/352/758/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Кукула О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

28.09.2021 року на адресу суду з Господарського суду Івано-Франківської області надійшла ухвала від 07.09.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 . Даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_4

07.09.2021 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 .

В судовому засіданні на вирішення поставлено питання щодо передачі справи до Господарського суду Івано-Франківської області.

Представники сторін не заперечували проти передання справи до Господарського суду Івано-Франківської області.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та додані документи, суд приходить до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , відносно якого в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про неплатоспроможність боржника фізичної особи, то даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд враховує, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 07.09.2021 про дане майно ОСОБА_4 повідомив суд на виконання п.4 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур з банкрутства та зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 20.10.2021 провести інвентаризацію даного майна боржника і визначити його вартість.

Одночасно в Постанові Великої Палати Верховного Суду за №607/6254/15 від 15.01.2020 зроблено висновок про те, що провадження у цивільній справі не потрібно закривати, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу України з питань банкрутства.

За таких обставин дану справу слід передати до Господарського суду Івано-Франківської області, на розгляді якого перебуває справа № 909/678/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 .

На підставі ст.7 Кодексу України з питань банкрутства, керуючись ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Цивільну справу №352/1241/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя передати до Господарського суду Івано-Франківської області, на розгляді якого перебуває справа № 909/678/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_4 .

Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ