Ухвала

від 29.06.2021 по справі 352/1241/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1241/21

Провадження 2-з/352/22/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

25.06.2021 року адвокат Рибак Мар`яна Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно із поданням позовної заяви представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони реєструвати місце проживання будь-яких осіб у спірному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що спірне майно є спільною власністю подружжя, однак зареєстроване за відповідачем та у нього перебувають оригінали правовстановлюючих документів на будинок. Дане забезпечення буде відповідати збалансованості інтересів сторін, не буде нести негативних наслідків для відповідача. У випадку невжиття заходів забезпечення позову за умови ухвалення рішення на користь позивача, виконання рішення буде ускладнено або взагалі неможливо.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву про забезпечення цивільного позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Стаття 150 ЦПК України встановлює види забезпечення позову, і відповідно до п. 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 року по справі №910/1040/18).

Матеріали цивільної справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просила представник позивача, та не зазначено чим саме реєстраційні дії з проживання будь-яких осіб у спірному об`єкті нерухомості можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, з урахуванням характеру позовних вимог, які містять вимоги про визнання права власності.

Зважаючи на те, що відсутні належні обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з реєстрації місця проживання у спірному житловому будинку, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,149-153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з 29.06.2021, як дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Гриньків