Ухвала

від 01.07.2021 по справі 352/1241/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1241/21

Провадження № 2-з/352/25/21

УХВАЛА

01 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

25.06.2021 року адвокат Рибак Мар`яна Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

29.06.2021 представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони реєструвати місце проживання будь-яких осіб у спірному житловому будинку АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що спірне майно є спільною власністю подружжя, однак зареєстроване за відповідачем та у нього перебувають оригінали правовстановлюючих документів на будинок. На даний час відповідач має намір зареєструвати у спірному житловому будинку неповнолітню особу. Дане забезпечення буде відповідати збалансованості інтересів сторін, не буде нести негативних наслідків для відповідача, оскільки у його власності перебуває інший житловий будинок. У випадку невжиття заходів забезпечення позову за умови ухвалення рішення на користь позивача, виконання рішення буде ускладнено через реєстрацію місця проживання осіб, в тому числі неповнолітніх, у спірному житловому будинку .

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву про забезпечення цивільного позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України встановлює види забезпечення позову, і відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі забороною вчиняти дії щодо предмета спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 року по справі №910/1040/18).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, зазначений представником позивача захід забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання/перебування будь-яких осіб є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Аналогічний висновок викладений в постанові ВС від 25.09.2020 у справі за №201/12570/18.

Одночасно суд приймає до уваги, що заявником підтверджено наявність у власності відповідача ще одного житлового будинку площею 465,7 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , де згідно із відомостями, зазначеними у заяві про забезпечення позову, фактично проживає відповідач.

Відтак застосування відповідних заходів не призведе до порушення прав інших осіб, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Крім того, реєстрація будь-якої особи, в тому числі неповнолітньої, у спірному житловому будинку відбудеться без згоди одного із співвласників майна у випадку задоволення позовних вимог.

Суд приймає до уваги також твердження заявника про те, що реєстрація осіб у спірному житловому будинку у випадку задоволення позову може ускладнити виконання судового рішення, оскільки на переконання суду, в такому випадку можуть виникнути труднощі при реєстрації права власності та при виділі частки в майні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії з реєстрації місця проживання будь-яких осіб у спірному житловому будинку.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,149-153 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Рибак Мар`яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо реєстрації проживання будь-яких осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з 01.07.2021, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Д.В. Гриньків