Дніпровський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8748/21 Справа № 216/5880/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
УХВАЛА
Іменем України
20 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг
Справа № 216/5880/15
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року, яке ухвалено суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 липня 2021 року, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, який уточнила 09 вересня 2015 року.
Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0859 га, кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Земельна ділянка, на якій розташований її житлової будинок, має з правого боку спільну межу з домоволодінням АДРЕСА_2 , розташованим на земельній ділянці, яка на цей час не приватизована, право та порядок користування якою не визначено у встановленому законом порядку.
Власником 1/2 частині домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , проживає за вищевказаною адресою її мати - ОСОБА_3 . Сама ОСОБА_2 у зазначеному будинку не мешкає. Починаючи з 2004 року між нею, та відповідачками склалися недобросусідські відносини. З метою захоплення чужої землі, відповідачки зруйнували паркан, який завжди розділяв їх земельні ділянки та почали незаконно діяти, розширюючи свою земельну ділянку, а саме, складати сміття та траву, поверх яких насипати землю для зміни рівня земельних ділянок, після чого висаджувати свої рослини на її землі. ОСОБА_2 відмовилася узгоджувати спільну межу, яка розділяла їх земельні ділянки, тим самим перешкоджаючи сім`ї позивачки приватизації землі.
27.04.2011 року районною комісією по вирішенню земельних спорів щодо меж земельних ділянок індивідуальної житлової забудови Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради було встановлено, що фактично межа між її домоволодінням АДРЕСА_1 та домоволодінням АДРЕСА_2 відсутня. Згідно протоколу №2 вищевказаної комісії, під час розгляду цього питання, її чоловіку - ОСОБА_4 , який на той час був власником домоволодіння, було рекомендовано звернутися до землевпорядної організації, яка має відповідну ліцензію, для встановлення межи по первинному земельному відводу .
Після самовільного демонтажу паркана між їх домоволодіннями, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжували змінювати межу та збільшувати таким чином розмір своєї земельної ділянки за рахунок їх ділянки, тому чоловік позивачки змушений був з цього приводу звернутися до органів місцевого самоврядування. 10.07.2012 року він подав заяву до Центрально-міської районної у місті ради, в якій просив визначити межу між земельними ділянками, на яких розташовані домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , як це вказано в технічній документації на зведеному плані земельної ділянки (площею-0,0859 га) відповідно до первинних матеріалів БТІ.
Районною комісією по вирішенню земельних спорів на засіданні 15.01.2013 року було встановлено, що суміжна межа з боку домоволодіння АДРЕСА_2 фактично перенесена на 0,7-1,0 м у глиб земельної ділянки, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 у вказаному провулку, тобто, за рахунок зменшення загальної площі земельної ділянки під домоволодінням АДРЕСА_1 , збільшилась загальна площа земельної ділянки під домоволодінням АДРЕСА_2 . Як вбачається з резолютивної частині протоколу №1 засідання районної комісії по вирішенню земельних спорів від 15.01.2013 року, за результатом розгляду представлених у технічній документації документів, комісія вирішила погодити ОСОБА_4 межу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2 у вказаному провулку, відповідно до первісного плану земельної ділянки в технічному паспорті на домоволодіння, виготовленому КП ДОР Криворізьке бюро технічної інвентаризації .
13.08.2013 року чоловік позивачки ОСОБА_5 оформив право власності на земельну ділянку, площею 0,0859 га, кадастровий номер -1211000000:08:258:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер.
Після його смерті, в той час коли вона оформлювала спадщину, відповідачки, як і раніше, продовжували вчиняти різни самоуправні дії по розширенню своєї земельної ділянки за рахунок зменшення загальної площі її землі. Крім того, фактично на її земельній ділянці, з порушенням межі, відповідачками був встановлений бетонний паркан довжиною біля 14 метрів. На частині межи, що залишилась після встановлення бетонного паркану, вони поставили старий дерев`яний паркан, який капітально не закріплений і який відповідачки постійно пересувають в глиб земельної ділянки позивачки.
29.12.2014 року уповноваженим квартального комітету № 75 був складений акт обстеження земельної ділянки позивачки, яким встановлений той факт, що ОСОБА_2 та її мати неодноразово змінювали межу її земельної ділянки та самочинно захопили її землю. Так, в акті зазначено, що фактично протягом всієї довжини межі по АДРЕСА_1 та буд.№9 розмір захваченої землі складає біля одного метра вглиб земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
14.02.2015 року позивачка направила ОСОБА_2 лист, в якому запропонувала у добровільному порядку демонтувати самоуправно встановлений бетонний паркан та за спільні кошти встановити новий паркан відповідно з її технічною документацією на земельну ділянку.
19.03.2015 року позивачка була змушена направити на адресу ОСОБА_2 нове звернення, оскільки не отримала відповіді на попередній лист.
25.03.2015 року позивачка отримала від ОСОБА_2 лист, але його зміст не стосувався питання демонтажу бетонного паркану та встановлення нової огорожі між їх земельними ділянками.
Після цього, позивачка звернулася до ФОП ОСОБА_6 , для отримання послуг по встановленню паркану, відповідно кадастрової документації на її земельну ділянку.
23.07.2015 року, під час підготовки до виконання робіт по встановленню паркану відповідачки почали чинити перешкоди робітникам, а саме, неодноразово зривали мотузку, яку вони розміщували по межі, штовхали та хапали за руки цих робітників, перешкоджали їм копати яму, а потім ОСОБА_3 почала кидатися з вилами на всіх присутніх. Для запобігання кровопролиттю, позивачка була змушена визвати наряд міліції, а 24.07.2015 року - подати заяву начальнику РВВС Центрально-Міського району. Про самоуправні дії відповідачок 23.07.2015 року був складений відповідний Акт, підписаний сусідами та уповноваженим квартального комітету № 75.
28.07.2015 року позивачка вдруге спробувала встановити паркан по межі її земельної ділянки. Проте, внаслідок продовження самоправних дій відповідачок їй знову не вдалося це зробити. Про ці події був складений Акт, підписаний уповноваженим квартального комітету № 75 та сусідами. 03.08.2015 вона знову звернулася до Центрально-Міського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області з заявою про притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за фактом самоуправства за статтею 356 КК України.
Таким чином, вона вважає, що з боку відповідачок, їй, як власнику земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , чиняться перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою. Відповідачки самовільно зруйнували старий паркан та зайняли частину її земельної ділянки. Захоплену землю вони протиправно використовують для власних потреб: висадили рослини та інші зелені насадження, незаконно збудували бетонний паркан та забетонували доріжку для розширення проходу до свого будинку. Вона не може використовувати всю земельну ділянку, яка належить їй на праві приватної власності, на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, не має доступу до зовнішньої стіни сараю - Д, оскільки відповідачі самочинно змінили межі земельної ділянки позивачки та її конфігурацію, тим самим унеможливили для неї підхід для обслуговування цієї споруди. Крім того, відповідачка протиправно перешкоджають їй у встановленні нового паркану по межі, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки.
Посилаючись на викладене просила суд: усунути перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою, площею 0,0859 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, шляхом заборони відповідачкам вчиняти певні дії, а саме: заборонити відповідачкам чинити будь-яким шляхом, будь-які перешкоди, у встановленні нового паркану, відповідно до кадастрового плану її земельне ділянки, по межі, яка розділяє земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; заборонити відповідачкам чинити будь-яким шляхом, будь-які перешкоди, у зносі (демонтажі) паркану, який був незаконно встановлений відповідачками на земельній ділянці, яка належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину з законом від 20.08.2014 року; зобов`язати відповідачок утримуватися у подальшому від будь-яких дій, пов`язаних з порушення права позивачки володіння, користування і розпорядження земельної ділянкою, кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 20.08.2014 року; а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7 , який також є землевласником за адресою: АДРЕСА_2 .
30.06.2021 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позовних вимог відносно відповідачки ОСОБА_3 , оскільки вона почала проживати за іншою адресою.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено.
Усунено перешкоди у здійсненні мною права користування земельною ділянкою площею 0,0859 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме:
- заборонено ОСОБА_2 чинити будь-яким шляхом будь-які перешкоди у встановленні нового паркану, відповідно до кадастрового плану її земельне ділянки, по межі, яка розділяє земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_3 ;
- заборонено ОСОБА_2 ї чинити будь-яким шляхом будь-які перешкоди у зносі (демонтажі) паркану, який був незаконно встановлений відповідачками н земельній ділянці, яка належить мені на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину з законом від 20.08.2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) та витрати на проведення експертизи у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Зобов`язано ОСОБА_2 утримуватися у подальшому від будь-яких дій пов`язаних з порушення права позивача ОСОБА_1 володіння, користування і розпорядження земельної ділянкою, кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , та належить їй ні підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 20.08.2014 року. .
20 липня 2021 року позивачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Якименком С.Г., у порядку статті 141 ЦПК України, надано суду першої інстанції докази на підтвердження розміру витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу (т. 2 а.с. 184-189).
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неврахування того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачка встановила паркан на земельній ділянці позивачки.
У відзиві на апеляційну скаргу, який подано з порушенням вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України (до відзиву не додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи), адвокат Якименко С.Г. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення судового засідання, у зв`язку з хворобою, до якої не додано докази перебування останньої на лікуванні та неможливості прибути до суду, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
20 липня 2021 року позивачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Якименком С.Г., у порядку статті 141 ЦПК України, надано суду першої інстанції докази на підтвердження розміру витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу (т. 2 а.с. 184-189).
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, суд першої інстанції повинен був, отримавши 20 липня 2021 року від позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка С.Г., докази на підтвердження розміру витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу, зобов`язаний вирішити питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 3 ст. 365 ЦПК України, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Таким чином, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі перешкоджає суду апеляційної інстанції розглянути спір по суті та є підставою для повернення справи до суду першої інстанції для вирішення цього питання у порядку, визначеному ЦПК України.
Крім того, суду першої інстанції необхідно усунути описки у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду та привести її у відповідність до вимог частини 5 статті 265 ЦПК України, згідно якої у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України , із обов`язковим врахуванням роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , де вказано, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання.
Так, резолютивна частина рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року містить висновок про усунення перешкоди у здійсненні мною (без зазначення особи) права користування земельною ділянкою, площею 0,0859 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 1211000000:08:258:0049, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: заборони ОСОБА_2 чинити будь-яким шляхом будь-які перешкоди у встановленні нового паркану, відповідно до кадастрового плану її земельної ділянки (без зазначення характеристик цієї земельної ділянки), по межі, яка розділяє земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , заборони ОСОБА_2 чинити будь-яким шляхом, будь-які перешкоди у зносі (демонтажі) паркану, який був незаконно встановлений відповідачками (без зазначенні особи та без урахування того, що у даній цивільній справі приймає участь лише одна відповідачка ОСОБА_2 ) на земельній ділянці, яка належить мені (без зазначення особи) на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину з законом від 20.08.2014 року.
Отже, резолютивна частина рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року є нечіткою та має бути приведена у відповідність до вимог ЦПК України.
За таких обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для належного оформлення та вирішення питання про ухвалення додаткового рішення і виправлення описок, для чого необхідно надати строк до 22 листопада 2021 року.
Керуючись ст. 367 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - повернути до суду першої інстанції для належного оформлення, для чого надати строк до 22 листопада 2021 року
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає .
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2021 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2021 |
Оприлюднено | 21.10.2021 |
Номер документу | 100459846 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні