Рішення

від 12.10.2021 по справі 580/4179/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року справа № 580/4179/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,

позивач не прибув,

представника відповідача - Кирмана В.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

22.06.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36; код ЄДРПОУ 25212542) (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення від 15.04.2021 №5-172 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (існуюче домоволодіння)» .

В обґрунтування зазначено, що відповідач прийняв спірне рішення за відсутності правових підстав.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 КАС України за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

19.07.2021 відповідач надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. В обґрунтування зазначив, що рішенням від 13.08.2020 №2-6233 позивачу надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку (присадибна ділянка). У п.1 вказаного рішення зазначено про наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані з розміщенням частини земельної ділянки в межах червоних ліній вулиці (Зона «ТР-3» ). Відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, на ній передбачена територія громадських закладів та територія вулично-дорожньої мережі. Згідно з планом зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до ділової зони «Г-1» зони транспортної інфраструктури «ТР-3» . Рішенням відповідача від 15.04.2021 №5-172 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відмовлено у передачі позивачу земельних ділянок за вказаною вище адресою у зв`язку з невідповідністю проекту вимогам містобудівної документації, а саме вимогам генерального плану м.Черкаси та плану зонування м.Черкаси.

18.08.2021 суд постановив ухвалу про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження суд долучив всі подані сторонами докази, задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності.

У судових засіданнях представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Позивач є власницею домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , - що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.06.2019 №1385 у частці Ѕ від ОСОБА_2 , договором купівлі-продажу від 11.12.2012 №1385 та договором дарування від 15.01.2020 №65.

07.05.2020 вона звернулася заявою до відповідача, в якій просила передати їй безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0100га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - вказавши, що її доля (частка) у користуванні на підставі договору дарування від 15.01.2020.

Зазначеним договором підтверджується дарування позивачці ОСОБА_3 13/50 частин житлового будинку з частиною надвірних споруд, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:04:014:0077. Вказана земельна ділянка відповідно до відомостей ДЗК у комунальній власності.

Позивач є власницею суміжних земельних ділянок під домоволодінням з кадастровими номерами: 7110136700:04:014:0049 площею 0,021 га, 7110136700:04:014:0001 площею 0,0049га, 7110136700:04:014:0003 площею 0,0050га, 7110136700:04:014:0002 площею 0,0039га, 7110136700:04:014:0050 площею 0,0023га, 7110136700:04:014:0004 площею 0,0004га, 7110136700:04:014:0051 площею 0,0005га, загальною площею - 0,0031га, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за 2013 рік. Земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:04:014:0051 площею 0,0053га позивач отримала на підставі договору від 02.07.2019 №1437.

13.08.2020 відповідач прийняв рішення №2-6233, яким надав такий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за вказаною вище адресою, орієнтовною площею 0,0100га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Водночас у ньому зазначив, що згідно з висновком Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування від 28.04.2020 №01-32/21712 на вказану земельну ділянку наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані з розміщенням частини земельної ділянки в межах червоних ліній вулиці (зона «ТР-3» ). Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, на вказаній земельній ділянці передбачена територія громадських закладів та територія вулично-дорожньої мережі. Планом зонування території міста Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до ділової зони Г-1 та зони транспортної інфраструктури ТР-3 . Тому в пункті 2 вказаного рішення доручив розробнику документації із землеустрою в процесі землевпорядного проектування врахувати дані Державного земельного кадастру та врахувати, що вільна від капітальної забудови частина земельної ділянки, що потрапляє у зону перспективного розширення вулиці, надається громадянам в оренду для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 розробила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,0099 га гр . ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (далі - Технічна документація).

Вона розроблена щодо земельних ділянок комунальної власності згідно з відомостями Державного земельного кадастру з кадастровими номерами: 7110136700:04:014:0079 - площею 0,0022га, 7110136700:04:014:0077 площею 0,053га, 7110136700:04:014:0080 площею 0,0024га, -щодо яких зареєстровані обмеження, а саме зона особливого режиму забудови .

Згідно з Технічним завданням на виконання робіт вихідні дані містять серед іншого відомості про наявні обмеження, пов`язані з реалізацією плану міста.

Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради розглянувши вказані матеріали листом (вих.№01-32/21712 від 28.04.2020) повідомив позивача, що на земельну ділянку площею 0,0371га за вказаною адресою наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язані з розміщенням частини земельної ділянки в межах червоних ліній вулиці (зона ТР-3 ). Повідомило, що генеральним планом міста передбачена на ній територія громадських закладів та територія вулично-дорожньої мережі , а планом зонування - земельна ділянка належить до ділової зони Г-1п та зони ТР-3 - зона транспортної інфраструктури, до якої відноситься територія вулиць , майданів (в межах червоних ліній), в яких не передбачено будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказана інформація Управління підтверджується Викопіюванням з плану міста, Переліком обмежень у використанні земельної ділянки, актами перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності від 15.10.2020, кадастровими планами, що є складовими Технічної документації.

Крім того, зазначене підтверджується фрагментами плану зонування території міста Черкаси згідно з рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 та фрагментами Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням від 29.12.2011 №3-505.

06.11.2020 позивач звернулася до відповідача заявою, в якій просила затвердити документацію із землеустрою та надати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ,- площею 0,0099га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд .

Міський голова ОСОБА_5 дав письмове Протокольне доручення від 15.04.2021 №ПД-9-274 Департаменту архітектури та містобудування підготувати на надати у відділ роботи ради редакцію рішення.

На засідання ради підготовлено 2 проекти рішення: №838-9-з про затвердження Технічної документації та №ПД-9-274 про відмову у такому затвердженні.

На засіданні п`ятої сесії Черкаської міської ради відповідно до відомостей протоколу від 15.04.2021 проголосовано переважною більшістю оспорюване в цій справі рішення від 15.04.2021 №5-172 "Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (існуюче домоволодіння)" (далі - Оспорюване рішення). Зазначено, що розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянки ОСОБА_1 за пропозицією депутатів Черкаської міської ради та на виконання протокольного доручення ПД-9_274 від 15.04.2021, враховуючи висновки відповідних служб міста, відповідно до ст.ст.12, 19, 20, 40, 80, 81, 87, 91, 118, 120, 121, 122, 125, 126, 186 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено:

відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 , -громадянки ОСОБА_1 ;

відмовити у передачі громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки за вказаною вище адресою, загальною площею 0,0099га з них: земельну ділянку площею 0,0053га кадастровий номер 7110136700:04:014:0077 , земельну ділянку площею 0,0022га кадастровий номер 7110136700:04:014:00 79 та земельну ділянку площею 0,0024га кадастровий номер 7110136700:04:014:00 80 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Тому позивач звернулася з позовом до суду.

Суд врахував, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 16.07.2020 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У ст.121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара .

З огляду на це позивач має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд не більше 0,10га.

Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування . Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу . У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Пунктом б ч.1 ст.12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу .

Згідно з ч.2 ст.118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Частина 4 вказаної статті встановлю, що відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування , який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри . До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки , погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, особи, які бажають отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, подають зазначений вище пакет документів.

У заявлених правовідносинах наданий позивачу дозвіл містить обов`язок під час розробки документації врахувати викладені в п.2 рішення №№2-6233 (вказані вище) обмеження.

У ч.7 ст.118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

На підставі ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами .

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .

Відповідно до частин 1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом . При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Проаналізувавши ч.7 ст.118 ЗК України, п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР суд дійшов висновку, що питання надання дозволу на розробку та затвердження проекту землеустрою відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Суд встановив, що відповідач дотримався вказаних норм законодавства.

Абзац перший ч.7 ст.118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні . Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів , затверджених у встановленому законом порядку.

Суд врахував, що внаслідок Технічної документації передбачено створити новий об`єкт цивільних прав - земельну ділянку шляхом об`єднання наявних (виділених) декількох земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності. Вказаним вище рішенням відповідач надав дозвіл позивачу на розроблення такої документації із землеустрою, зауваживши про необхідність врахування містобудівних умов та обмежень.

Земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 7110136700:04:014:0077, 7110136700:04:014:0079, 7110136700:04:014:0080, які в Оспорюваному рішенні зазначив відповідач, згідно з відомостями затвердженого до часу отримання позивачем дозволу на розробку Технічної документації Генерального плану міста Черкаси виходять за межі червоних ліній і перебувають в межах вулично-дорожньої мережі. Відомості про такі обмеження зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст.20 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI Про Державний земельний кадастр (далі - ЗУ №3613-VI) відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Частина друга ст.21 ЗУ №3613-VI встановлює, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель :

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту .

У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

Технічна документація позивача не містить рішення про зміну або погодження зміни цільового призначення трьох земельних ділянок комунальної власності, щодо яких прийняте Оспорюване рішення.

Згідно з ч.3 ст.21 ЗУ №3613-VI відомості про функціональні зони вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затверджених комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів.

Як встановлено вище, окремі частини земельних ділянок комунальної власності, передбачені Технічною документацією, перебувають в червоних лініях дорожньої інфраструктури. Зареєстровані в ДЗК функціональні обмеження щодо них не враховані. Докази врахування у Технічній документації пункту 2 рішення відповідача щодо надання дозволу на її розробку відсутні.

Статтею 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм .

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку . Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №3038 забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства . Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється .

Частиною 4 ст.26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.17 Закону №3038 строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років . Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.8 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038) планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку .

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №3038 зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства .

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №3038 зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється .

Частина друга ст.26 Закону №3038 визначає, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №3038 виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Частиною 4 ст.26 Закону №3038 визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з п.п.7, 9 ч.1 ст.1 Закону №3038 містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону №3038 червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення .

Частиною 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до абз.1, 4 ч.1 ст.17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту .

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Отже, дотримання містобудівної документації обумовлене необхідністю врахування публічних інтересів.

Суд врахував, що земельні ділянки, щодо яких розроблено Технічну документацію та винесене Оспорюване рішення, не перебували у приватній власності.

29.12.2011 рішенням №3-505 Черкаської міської ради затверджений Генеральний план міста Черкаси. Рішенням від 04.12.2014 №2-513 затверджений План зонування території міста Черкаси. На їх підставі земельні ділянки, щодо яких складено Технічну документацію, перебувають в межах вулично-дорожньої мережі.

Першим та другим абзацами ст.16 Закону України від 8 вересня 2005 року №2862-IV Про автомобільний транспорт передбачено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами державного значення, належать до Єдиної транспортної системи України і не підлягають приватизації . Питання виробничої діяльності комунальних служб на них, пов`язані із закриттям або обмеженням руху, погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, та відповідним підрозділом Національної поліції.

Під час надання дозволу відповідач вказав позивачу, що частини земельних ділянок у зоні особливої функціональної забудови.

Проект Технічної документації позивача не містить відомостей про врахування вказаних вимог (проектування ділянки без окремих частин). Отже, відповідач, відмовляючи у його затвердженні та передачі вказаних у ньому трьох земельних ділянок комунальної власності зі вказаних підстав, діяв з дотриманням вимог закону щодо меж, порядку та способу дій, які визначені законом. Отже, Оспорюване рішення правомірне, а підстави його скасування не підтверджені та не обґрунтовані.

Крім того відповідно до ч.5 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами , які не можуть мати у власності земельних ділянок , до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Отже, заявлене право позивача у спірних правовідносинах не порушене.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, а понесені позивачем судові витрати відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним і скасування рішення ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36; код ЄДРПОУ 25212542) від 15.04.2021 №5-172 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (існуюче домоволодіння)» .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 21.10.2021.