Постанова

від 19.10.2021 по справі 640/6852/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6852/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Рітейл Ультра до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення бюджетного відшкодування та пені,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДКС України у м.Києві, ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м.Києві на користь позивача суму у розмірі 3162155,17 грн., де: 1950000,00 грн - сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2015 року; 1209124,17 грн - пеня за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що змінився законодавчий порядок здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, вимога про стягнення бюджетного відшкодування є передчасною, а вимоги про стягнення нарахованої пені заявлена поза межами визначеного законодавством строку в 1095 днів та підлягає залишенню без розгляду.

ГУ ДКС України в м.Києві подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що позивач пропустив процесуальний строк звернення до суду, у зв`язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду.

Позивач також подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що бюджетне відшкодування стало узгодженим 16 листопада 2016 року, однак по сьогодні не виплачено, внаслідок чого наявні підстави для його стягнення з державного бюджету разом із нарахованою сумою пені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.09.2015 позивачем подано до контролюючого органу декларацію з ПДВ за серпень 2015 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.20-23 т.1), в яких визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1953031,00 грн (рядок 23.2 Декларації, рядок 3 розрахунку).

Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 23.10.2015 №462/11-23-15-04/38264263 (а.с.24-32 т.1), на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 №0000541504(а.с.33 т.1), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1953031,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 488258,00 грн.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення рішення в судовому порядку, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі №804/3655/16 адміністративний позов ТОВ Рітейл Ультра до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено, визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 04.11.2015 №0000541504, визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з не підготовки і неподання до казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1953031,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ Рітейл Ультра , стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Рітейл Ультра заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1953031,00 грн (а.с.34-36 т.1).

За наслідками перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі № 804/3655/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ Рітейл Ультра до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000541504, прийняте Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 04.11.2015, зобов`язано Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області прийняти висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь ТОВ Рітейл Ультра податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 у сумі 1953031,00 грн. та надати цей висновок до органів Державної казначейської служби України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.37-45 т.1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 у справі №804/3655/16 касаційну скаргу Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 - без змін (а.с.47-50 т.1).

Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 804/3655/16 змінено спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №804/3655/16, зобов`язано Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 1953031,00 грн на користь ТОВ Рітейл Ультра (а.с.55-67 т.1).

Отже, з набранням 16.11.2016 законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 804/3655/16 підтверджено правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 1953031,00 грн, яка відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 29.09.2015 №9199534508, однак контролюючим органом не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1953031,00 грн на користь ТОВ Рітейл Ультра .

Вважаючи порушеними свої права на отримання бюджетного відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення з державного бюджету України разом із нарахованою пенею.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, з огляду на неподання та несвоєчасного подання ГУ ДПС у Кіровоградській області висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.7, 200.8, 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Незважаючи на набрання 16.11.2016 законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №804/3655/16, якою підтверджено правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 1953031,00 грн, у визначений законодавством строк жодних дій з метою про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом вчинено не було.

Апелянт посилається на те, що до ПК України було внесено зміни Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII та від 21.12.2016 № 1797-VIII внаслідок чого з 01.01.2017 змінено порядок бюджетного відшкодування ПДВ, який не передбачає подання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу ДКС України, оскільки відшкодування здійснюється в автоматичному режимі.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини виникли до моменту внесення змін у податкове законодавство, а тому колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на законодавчі зміни як на підставу для виправдання власної бездіяльності щодо вчинення дій з метою повернення позивачу бюджетного відшкодування за серпень 2015 року, яке 16.11.2016 визнано правомірним в судовому порядку.

Наведене також спростовує твердження скаржника, що відповідні дії з метою бюджетного відшкодування ПДВ не було вчинено внаслідок зміни місця податкового обліку позивача, позаяк така зміна мала місце у 2017 році.

При цьому, у постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника ПДВ на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зазначила, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву платника податку до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. Ухвалюючи зазначену постанову, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 2 грудня 2015 року у справі №21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі №21-452а16, від 7 березня 2017 року у справі №820/19449/14.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи приписи частини другої статті 5 КАС України, суд може захистити право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позовні вимоги, заявлені у цій справі, спрямовані на отримання позивачем з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015 року і оскільки зобов`язання контролюючого органу прийняти висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь ТОВ Рітейл Ультра та внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування не призвело до реального відновлення прав позивача, то така мета буде досягнута шляхом стягнення на користь позивача відповідних сум.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №280/2059/19, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо строків звернення до суду з позовом про стягнення пені, то колегія суддів зазначає, що відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.18 та 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Наведене свідчить про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №816/1369/17 та від 11 серпня 2021 року у справі №820/3643/17, які підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

В той же час, відповідний строк для звернення до суду з позовом про стягнення пені слід відраховувати з моменту проведення відшкодування ПДВ на рахунок платника, тобто з моменту, коли відпали обставини для нарахування пені на прострочене бюджетне відшкодування.

В рамках даної справи сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1953031,00 грн позивачу не перерахована, а тому відсутні підстави вважати, що звертаючись із позовними вимогами щодо стягнення суми пені за період прострочення сплати бюджетної заборгованості позивачем не було дотримано встановлені законодавством строки, внаслідок чого колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про необхідність залишення позовні вимоги в цій частині без розгляду.

Жодних заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку суми пені на прострочене бюджетне відшкодування ПДВ матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення шляхом стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2015 року у розмірі 1950000,00 грн та пені за період прострочення сплати бюджетної заборгованості у розмірі 1209124,17 грн, що є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача на отримання зазначеної суми, узгодженої в судовому порядку, та нарахованої пені.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищевикладеного, невідповідність висновків у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995486) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 21 жовтня 2021 року

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма