Ухвала

від 14.12.2021 по справі 640/6852/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/6852/20

адміністративне провадження № К/9901/42715/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №640/6852/20 за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Рітейл Ультра до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про стягнення бюджетного відшкодування та пені,

УСТАНОВИВ:

24.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №640/6852/20.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначено, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 27.10.2021, що підтверджується відповідними доказами. З урахуванням викладеного, відповідно до частини 2 статті 329 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Стосовно задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у розмірі 1209124,17 грн за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020 контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, частину 2 статті 353 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про залишення адміністративного позову ТОВ Рітейл Ультра без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України 1209124,17 грн пені за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020 та тим самим не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, скаржником не вказано відповідний підпункт частини 2 статті 353 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що судом першої інстанції було відхилено доводи контролюючого органу щодо залишення позовної заяви без розгляду, аргументуючи це тим, що заявлена позивачем до стягнення сума пені була нарахована не станом на 16.11.2016, а за період з 16.11.2016 по 17.03.2020, окремо за кожний день триваючого порушення.

Суди дійшли висновку, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області проти розміру та розрахунку пені у загальній сумі 1209124,17грн, який проведений позивачем у позовній заяві, заперечень не надало, а судами не встановлено невідповідності проведеного розрахунку положенням пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Стосовно задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість у сумі 1950000,00 грн відповідачем не викладено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 3,28 КАС України.

За текстом касаційної скарги скаржником вказано про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.04.2018 у справі №816/1369/17, від 11.09.2018 у справі №812/103/15, від 24.11.2020 у справі №808/660/16, однак не обґрунтовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, в чому висновки судів суперечать практиці Верховного Суду, не доведено подібність правовідносин у справах.

Контролюючим органом не обґрунтовано, у чому полягало порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Доводи касаційної інстанції зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду, висловлення незгоди з судовими рішеннями, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Також скаржником не надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №640/6852/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва