Постанова

від 21.10.2021 по справі 826/12152/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12152/17

адміністративне провадження № К/9901/19495/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2020 року (суддя Григорович П.О.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року (головуючий суддя: Кобаль М.І., судді: Беспалов О.О., Бужак Н.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брейн Бау-Холдинг Міст

до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Брейн Бау-Холдінг Міст (надалі також - Позивач, ТОВ Брейн Бау-Холдінг Міст ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі також - Відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі також - Відповідач 2, ДПС) в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення до Системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформації про збільшення розміру суми податку, на яку ТОВ Брейн Бау-Холдінг Міст має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в сумі 4838790,00 грн;

зобов`язати ДПІ в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до Системи електронного адміністрування податку на додану вартість на електронний рахунок ТОВ Брейн Бау-Холдінг Міст №37511000114799 суму податку, на яку ТОВ Брейн Бау-Холдінг Міст має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 4838790,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на внесені згідно з Законом України Про внесення змін до зміни до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року зміни до Перехідних положень Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), відповідно до яких було встановлено порядок формування суми податку (позитивне або від`ємне), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому обов`язком контролюючого органу було автоматичне збільшення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, вказаного в податковій декларації по податку на додану вартість за червень 2015 року. Всупереч цьому, податковий орган свого обов`язку не виконав. У податковій декларації за серпень 2017 року Позивачем визначено суму податкового кредиту, яка має відповідати сумі податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 4838790 грн, відтак податковий орган зобов`язаний збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму податку, на яку платника має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, на 4838790 грн.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року, позов задоволено повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , тому згідно з пунктом 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України 3 серпня 2015 року податковий орган мав відновити права платників податків (у тому числі й Позивача) на достовірне відображення у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Проте, податковим органом свого обов`язку не виконано, як і не внесено відповідної інформації до Системи електронного адміністрування за результатом розгляду справи №826/25557/15 та ухвалення судового рішення щодо визнання протиправним зменшення розміру від`ємного значення по податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі 5030697 грн.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач 2 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

16 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Брейн Бау-Холдінг Міст подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 pоку, в рядку 24 якої вказана Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 5030697 грн.

Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року була прийнята контролюючим органом 16 липня 2015 року о 11:39:02 год. за реєстраційним номером 9148949014, про що свідчить квитанція №2.

Відповідно до Витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість №2970108 від 29 липня 2015 року в графі 9 відображено суму збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 5108321,00 грн.

Оскільки контролюючим органом на вказану суму (5108321 грн) не було збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить Витяг з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість №1070112 від 10 серпня 2015 року, 28 серпня 2015 року Позивачем було повторно подано контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року №9179771802, в якій визначено від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 5030697 грн.

В період з 28 серпня 2015 року по 21 вересня 2015 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 28 серпня 2015 року №9179771802 щодо від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування.

15 жовтня 2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000212802, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за червень 2015 року в сумі 5030697 грн.

За результатом оскарження в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2015 року №0000212802 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №826/25557/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року.

У період з серпня 2015 року по серпень 2017 року Позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість, з урахуванням податкового кредиту, визначеного в декларації за липень 2015 року, до якого увійшло від`ємне значення за червень 2015 року.

28 грудня 2016 року Позивач звернувся до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з листом від 28 грудня 2016 року №48, в якому, посилаючись на те, що 13 грудня 2016 року набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000212802, просив поновити інформацію щодо відображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме: збільшити суму, на яку ТОВ Брейн Бау-Холдінг Міст має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 5030697 грн.

Листом від 27 січня 2017 року №1659/10/26-50-12-02 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомлено Позивача про те, що податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року із сумою від`ємного значенням (рядок 24) подано 28 серпня 2015 року, тобто після 31 липня 2015 року, із задекларованою у рядку 24 сумою від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 5030697 гривень, внаслідок чого підстави для коригування даних Системи електронного адміністрування податку на додану вартість відсутні.

У податковій декларації за серпень 2017 року Позивачем визначено суму податкового кредиту, яка повинна відповідати сумі податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в розмірі 4838790 грн.

Не збільшення податковим органом в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 4838790 грн, стало підставою для звернення Позивача до суду з позовом.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Відповідача 2 (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржник зазначає ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій без урахування висновків Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року по справі №802/860/16-а.

Зауважує на тому, що поданій 16 липня 2015 року до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстр. № 9148949014), в рядку 24 якої було вказано Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 5030697 грн, 27 липня 2015 року присвоєно ознаку історія подання , тобто не визнано як податкову звітність. Прийнятою та щодо якої проведено камеральну перевірку задекларованих даних, є подана повторно - 28 серпня 2015 року податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстр. № 9179771802). Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України після обнуління значення реєстраційної суми автоматично збільшується на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначеної у податковій декларації лише за червень 2015 року, та не перераховується надалі у зв`язку з уточненням показників податкової звітності платника. Також, судами не наведено мотивів висновків щодо автоматичного збільшення суми при наявності показників в декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період у рядку 24 разом з рядком 31.

2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу Позивач, насамперед, зазначає про безпідставність посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постанові від 27 березня 2020 року по справі №802/860/16-а вказуючи на відмінність обставин зі спірними. Зауважує, що за обставинами у справі №802/860/16-а платник податку задекларував спочатку суму бюджетного відшкодування (р. 23.2 Декларації за лютий 2015 року), а потім у вересні 2015 року подав коригування, відповідно до якого переніс цю суму з рядка 23.2 до рядка 24 Декларації за лютий 2015 року. Натомість у цій справі Позивач зареєстрував у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року, на яку відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість 3 серпня 2015 року податковим органом мала бути збільшена реєстраційна сума у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Жодних коригувань щодо суми від`ємного значення Позивач не подавав ані в липні 2015 року, ані в серпні 2015 року.

Вважає необґрунтованими доводи Відповідача 2 про те, що для автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, необхідно заповнювати і рядок 24, і рядок 31 декларації, оскільки зміст пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України дає підстави вважати, що для автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість як суми податку, на які платник має право зареєструвати податкові накладні, враховуються суми, зазначені в рядку 24 та у рядку 31 декларації за червень 2015 року.

Оскільки за наслідком подання 16 липня 2015 року до контролюючого органу декларації по податку на додану вартість за червень 2015 року Позивачем було отримано лише квитанцію №2 (реєстраційний номер 9148949014 від 16 липня 2015 року), а повідомлення про відмову у прийнятті цієї податкової декларації надано не було, що не заперечується і податковим органом, доводи скаржника щодо порушення Позивачем строків подання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не заслуговують на увагу.

Зазначає, що твердження Відповідача 2 щодо невизнання декларації за 2015 рік податковою звітністю спростовується Витягом з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість №2970108 від 29 липня 2015 року, в графі 2 якого відображено суму збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 5162383,67 грн (дата реєстрації - 24 липня 2015 року), а в графі 9 - відображено суму збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 5108321,00 грн (дата реєстрації - 18 березня 2015 року). Пояснює, що повторне подання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не було пов`язане з коригуванням сум, відображених у декларації, в тому числі й щодо рядка 24 і рядка 31, а тому станом на 28 серпня 2015 року (день подання повторної декларації за червень 2015 року) в Системі електронного адміністрування мали бути відображені показники, задекларовані Позивачем у рядку 24 податкової декларації за червень 2015 року, що була подана і прийнята контролюючим органом 16 липня 2015 року.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.3 ст. 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника; УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України в редакції Закону України від 16 липня 2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (надалі також - Закон №643-VIII), який набрав чинності 29 липня 2015 року, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом №643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом №643-VIII, яким положення пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків було обнулено значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункті 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України випадках, за змістом підпункту 4 якого визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість платника податків за червень 2015 року.

Отже, 03 серпня 2015 року мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

При цьому згідно з пунктом 34 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України задекларована у рядку 24 сума від`ємного значення податку на додану вартість не ставиться в залежність від рядка 31 декларації та є самостійною підставою для збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №826/4700/17, від 12 вересня 2019 року у справі №803/611/16, від 2 квітня 2020 року у справі №826/4437/16.

Щодо посилання Відповідача 2 на постанову Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі №802/860/16-а, слід зазначити, що висловлене у цьому судовому рішенні правозастосування не суперечить висновкам, зробленим судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається.

У справі №802/860/16-а судами визнано правомірними дії податкового органу щодо збільшення суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до відомостей, зазначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року. Оскільки платником податку подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень і лютий 2015 року, однак не було відображено відповідну суму бюджетного відшкодування, щодо якої виник спір, у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та не було подано уточнюючих розрахунків до неї, суди констатували відсутність правових підстав для визначення контролюючим органом спірної суми, як суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість у справі, що переглядається, за змістом встановлених обставин податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року була прийнята контролюючим органом 16 липня 2015 року о 11:39:02, за реєстраційним номером 9148949014, про що свідчить квитанція №2. Письмове повідомлення про відмову у прийнятті цієї податкової декларації, у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 ПК України, Позивачу не надавалось, що Відповідачами у ході судового розгляду в судах попередніх інстанцій не заперечувалось.

Отже, результат вирішення позовних вимог у справі №802/860/16-а зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів, та доводить єдине та усталене правозастосування, зокрема, положень пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України в редакції Закону №643-VIII.

Судами обґрунтовано враховано також й те, що формування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року у сумі 5030697 грн (рядок 24 декларації, поданої 28 серпня 2015 року №9179771802) було предметом камеральної перевірки, правомірність формування показників рядка 24 декларації по податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 5030697 грн (такий же показник було зазначено й у декларації від 16 липня 2015 року) підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, по справі №826/25557/15.

Доводи Відповідача 2, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки обставин щодо підстав для автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, в контексті доводів щодо відображення відповідного показника у рядку 24 декларації без зазначення даних у рядку 31 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, а також щодо подання Позивачем такої декларації після 31 липня 2015 року. Однак, таким доводам скаржника судами попередніх інстанцій надано правову оцінку, а доводи касаційної скарги інших аргументів, аніж ті, що вже були наведені Відповідачами в судах попередніх інстанцій та яким вже надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

Суд зазначає, що положення статі 341 КАС України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не дають підстав вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та/або порушили норми процесуального права. Тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді: О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх