ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5575/19
адміністративне провадження № К/9901/580/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Державного службовця-заступника начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області ОСОБА_1
до Міжрегіонального управління Національного агенства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року (у складі: головуючого судді - Біленського О.О.), та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року (у складі головуючого судді - Старостіна В.В., суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 , державний службовець - заступник начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - ОСОБА_1. позивач), у червні 2019 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4., першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5. за фактом подання ОСОБА_1 скарг як державним службовцем про порушення його прав, встановлених Законом України Про державну службу та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року;
визнати протиправним та скасувати Наказ Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях № 52-з Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 29.10.2018;
визнати протиправним та скасувати висновок Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 30.11.2018;
визнати протиправними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018);
визнати протиправними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу позивача відносно його освіти без його згоди та втручання в особисте життя позивача при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018);
зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - повторно провести службове розслідування стосовно начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 , як державного службовця вищого органу;
зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - провести службове розслідування стосовно заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4 , першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5. за фактом подання позивачем скарг як державним службовцем про порушення його прав, встановлених Законом України Про державну службу та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року;
зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - повторно розглянути скарги позивача як державного службовця про порушення його прав, встановлених Законом України Про державну службу та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року;
зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - надіслати копію висновку за результатами службового розслідування стосовно начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 від 30.11.2018 Голові ДФС України як суб`єкту його призначення для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно цього державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б , дисциплінарною комісією цього державного органу;
зобов`язати Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - надіслати копії висновків за результатами службових розслідувань стосовно начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 , заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4 , першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5 , суб`єктам їх призначення для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно цих державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б , дисциплінарною комісією відповідного державного органу.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку з порушенням наданих йому Законом прав та виникненням перешкод у реалізації таких прав, враховуючи, що ці дії вчинені керівником державної служби та державними службовцями вищого органу, позивач, як державний службовець в порядку ч. ч. 6, 7 ст. 11 Закону України Про державну службу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) направив скарги до Національного агентства України з питань державної служби.
3. Позивач вважає, що починаючи з 29 жовтня 2018 року Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинило системні протиправні дії та бездіяльність, які порушили його права. Зокрема, листом від 29.10.2018 відповідач повідомив, що службове розслідування буде проведено стосовно начальника ГУ ОСОБА_3 , відносно інших осіб - у проведенні розслідування було відмовлено. Вказану відмову обґрунтовано тим, що службове розслідування буде проводитись виключно відносно керівника державної служби на підставі Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393 (далі - Порядок №393).
4. З огляду на наведене, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено у проведенні службового розслідування відносно винних осіб та у перевірці всіх фактів, зазначених у скаргах. При цьому, при перевірці фактів, викладених у скаргах, комісія, на думку позивача, протиправно встановила відсутність у ОСОБА_1 права на отримання заробітної плати під час професійного навчання. Окрім вказаного, комісія протиправно дійшла до висновку, що позивач порушив ст. 48 Закону України Про державну службу при прийнятті одноособового рішення про необхідність професійного навчання в інституті. Також, як вважає ОСОБА_1 , комісія проігнорувала зазначені позивачем істотні умови державної служби, про які керівник державної служби, в порушення вимог ст. 43 Закону України Про державну службу , не повідомив позивача.
5. На думку позивача, комісія дійшла до недостовірного протиправного висновку, що з моменту призначення на посаду позивач відсутній на роботі. Під час проведення службового розслідування комісією було встановлено порушення стосовно пропозиції позивачу посади в іншій місцевості без урахування того, що він є особою з інвалідністю та без урахування визначеного місця проживання його малолітньої дитини, та встановлено що вказане порушення усунуте в ході розслідування. При цьому, у висновку зазначено, що даних про наявність в діях ОСОБА_3 дисциплінарного проступку не виявлено. Також комісія проігнорувала питання щодо обов`язкового працевлаштування позивача. Окрім цього, комісією, без отримання дозволу позивача, здійснювались дії щодо обробки та використання його персональних даних. З огляду на викладене, як вважав ОСОБА_1 , відповідач не виконав свої функції, покладені на нього Законом, - не захистив право позивача користуватися рівним правом доступу до державної служби, та не захистив від незаконного звільнення, що гарантовано ст. ст. 38, 43 Конституції; обов`язок розглянути звернення позивача і надати обґрунтовану відповідь, встановлений ст. 40 Конституції, відповідачем також виконаний не був.
6. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4., першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5. за фактом подання ОСОБА_1 скарг як державним службовцем про порушення його прав, встановлених Законом України Про державну службу та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року.
визнано протиправним та скасовано Наказ Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях № 52-з Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 29.10.2018 року.
визнано протиправним та скасовано висновок Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 30.11.2018.
визнано протиправними дії Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу ОСОБА_1 відносно його освіти без його згоди та втручання в його особисте життя при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018).
зобов`язано Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях вчинити певні дії - повторно розглянути скарги позивача як державного службовця про порушення його прав, встановлених Законом України Про державну службу та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
8. Дане судове рішення мотивоване наступним.
9. На день прийняття рішення про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у скарзі № 1 ОСОБА_1 від 19.10.2018, для позивача начальник Головного управління ДФС у Харківській області був виключно суб`єктом призначення, а не керівником державної служби. При цьому, з огляду на підпорядкованість структурних підрозділів Державної фіскальної служби, суд прийшов до висновку, що начальник Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3., заступник начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2., начальник управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4. - є державними службовцями вищого органу, а керівником державної служби в даному випадку є саме перший заступник начальника - голова комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5.
10. Також, з огляду на те, що відповідачем невірно визначено правовий статус вищезазначених осіб, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність Наказу Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях № 52-з Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 29.10.2018, та як наслідок наявність підстав для його скасування.
11. Також, судом першої інстанції встановлено, що рішення про відмову у розгляді скарги відповідачем не приймалось, не було встановлено фактів, що скарги позивача подані з порушенням вимог, передбачених пунктом 8 цього Порядку, натомість скарги визнані такими, що підлягають розгляду. Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях щодо відмови у проведенні службового розслідування стосовно заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2 , начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4., першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5. за фактом подання ОСОБА_1 скарг як державним службовцем про порушення його прав, встановлених Законом України "Про державну службу" та створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скаргах від 19 та 21 жовтня 2018 року та наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.
12. Окрім цього, суд вказав на наявність з боку відповідача протиправних дій щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу ОСОБА_1 відносно його освіти без його згоди та втручання в його особисте життя при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби (висновок від 30.11.2018), та як наслідок наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
13. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
14. Обґрунтовуючи дане рішення колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних в частині, що були задоволені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
15. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі так як, на думку касатора, оскаржувані рішення ухвалені із порушеннями норм матеріально та процесуального права, які виразились у наступному.
16. Головне управління ДПС у Харківській області, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 по справі №9901/815/18, вважає, що наказ Міжрегіонального управління №52-з від 29.10.2018 Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 та висновок, складений Міжрегіональним управлінням за результатом службового розслідування відносно ОСОБА_3 від 30.11.2018 є актами індивідуальної дії, що породжували правові наслідки виключно щодо ОСОБА_3 і лише він є особою, наділеною КАС України правом подавати позови щодо визнання наказу та висновку протиправними та їх скасування.
17. Касатор вважає, в рішеннях судів попередніх інстанцій не зазначено про які дані про освіту йде мова та не встановлено факту наявності персональних даних у висновку від 30.11.2018.
18. Податковий орган аргументує, що Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затверджений Постановою КМУ від 24.06.2016 №393, не передбачає можливості подавати одну скаргу на дії декількох державних службовців тощо.
19. 11 лютого 2020 року до Верховного Суду від Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумських областях надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить її задовольнити в повному обсязі.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області до Верховного Суду надійшла 02 лютого 2020 року.
21. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі №520/5575/19.
22. Ухвалою судді Верховного суду від 20.10.2021 дану адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
23. До Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС) надійшла скарга позивача від 19 жовтня 2018 року (далі - скарга № 1) (вхідний НАДС № В-1223-18 від 22.10.2018) щодо грубих порушень законодавства України з боку посадових осіб Головного управління ДФС України у Харківській області та створення ними перешкод у реалізації його прав, наданих йому Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII.
24. У скарзі № 1 позивач просив:
провести службове розслідування стосовно начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 , заступника начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_2., начальника управління персоналу Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_4., першого заступника начальника - голови комісії з реорганізації Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_5.;
зобов`язати Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області прийняти наказ про збереження посади позивача та заробітної плати на час навчання в інституті - до 01.01.2020 та відкликати протиправне попередження про наступне вивільнення та протиправне повідомлення - пропозицію про переведення на нижчу посаду в іншій місцевості; поновити порушені права позивача.
25. Листом НАДС від 24.10.2018 № 7740/20-18 (вхідний відповідача № 297 від 26.10.2018) направлено до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за належністю скаргу позивача від 19.10.2018.
26. Відповідач листом № 597 від 29.10.2018 повідомив позивача про те, що скарга оформлена та подана відповідно до вимог п. 6 ст. 11 Закону України Про державну службу , пункту 8 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 393 (далі - Порядок № 393), і підлягає розгляду. Разом з тим, частиною 1 Порядку № 393 передбачено проведення процедури службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу. Тобто, Порядок № 393 передбачає проведення службового розслідування стосовно однієї особи, а не стосовно групи осіб, як позивач просив у Скарзі. Таким чином, за фактами, викладеними в скарзі, відповідно до наказу Міжрегіонального управління службове розслідування буде проведено стосовно начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 .
27. Наказом Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях № 52-з від 29.10.2018, визначено провести службове розслідування стосовно начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 . Предметом службового розслідування стали факти, викладені у скарзі заступника начальника Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління державної фіскальної служби України у Харківській області ОСОБА_1 стосовно порушення (на його думку) прав державного службовця та створення перешкод у їх реалізації. Створено комісію з проведення службового розслідування. Визначено період проведення службового розслідування з 01 листопада 2018 року по 29 листопада 2018 року.
28. Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 13 Закону України Про державну службу та Порядку № 393, в період з 01 по 29 листопада 2018 року відповідачем проведено службове розслідування стосовно начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 .
29. Після початку службового розслідування відповідачем одержано від НАДС другу скаргу позивача, від 21 жовтня 2018 року (вхідний НАДС № В-1250-18 від 26.10.2018; вхідний відповідача № 305 від 07.11.2018), в якій позивач повторював та доповнював інформацію, зазначену ним в скарзі № 1.
30. Судами встановлено, що службове розслідування проводилось за двома скаргами одночасно.
31. Як наслідок, за результатами службового розслідування стосовно керівника державної служби Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 складено Висновок від 30.11.2018.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
32. Конституція України
32.1. Згідно до ст. 32 Конституції ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
33. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
33.1. Стаття 5 КАС України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
34. Закон України Про захист персональних даних (далі - Закон)
34.1. Стаття 5 Закону. Об`єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
34.2. Відповідно до статті 6 Закону не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди.
34.3. Згідно ч.1 ст. 8 Закону особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.
35. Закон України Про інформацію .
35.1. Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України Про інформацію не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
36. Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 393) (далі - Порядок № 393)
36.1. Відповідно до пункту 4 Порядок № 393 за фактом подання скарги державного службовця проводиться службове розслідування з підстав, передбачених пунктом 1 цього Порядку:
Нацдержслужбою - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
територіальним органом Нацдержслужби - в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, мм. Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.
36.2. Пунктом 8 Порядок № 393 визначено, що уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування або відмову в розгляді скарги.
У скарзі державного службовця повинно обов`язково зазначатися: найменування та адреса уповноваженого органу, до якого подається скарга; інформація про державного службовця; прізвище, ім`я та по батькові, найменування посади керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу; факти, що призвели до порушення прав державного службовця, встановлених Законом, керівником державної служби в державному органі чи державним службовцем вищого органу або створення перешкод у їх реалізації; вимога про проведення службового розслідування; наявні у державного службовця рішення, які приймалися за результатами розгляду його скарг (висновки щодо проведення службових розслідувань), або їх копії.
36.3. Відповідно до пункту 9 Порядок № 393 уповноважений орган приймає рішення про відмову в розгляді скарги в разі, коли скарга подана з порушенням вимог, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
Таке рішення доводиться до відома державного службовця уповноваженим органом у письмовій формі із зазначенням підстав, а також порядку оскарження рішення.
36.4. Пунктом 10 Порядок № 393 визначено, що рішення про проведення службового розслідування оформляється наказом уповноваженого органу, копія якого надсилається суб`єктові призначення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
36.5. Пункт 12 Порядок № 393 встановлює, що членам комісії забороняється розголошувати інформацію про проведення службового розслідування.
У разі коли службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, таке розслідування проводиться з урахуванням положень Законів України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" і "Про доступ до публічної інформації" за відповідними правилами діловодства.
Керівник уповноваженого органу або його заступник відповідно до розподілу обов`язків контролює роботу комісії з проведення службового розслідування.
36.6. Відповідно до пункту 22 Порядок № 393 , за результатами службового розслідування складається висновок щодо його проведення, в якому зазначаються:
прізвище, ім`я та по батькові, найменування посади, рік народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування;
факти, які стали підставою для проведення службового розслідування;
обставини і причини вчинення дії або бездіяльності;
заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, подані під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх задоволення чи відхилення;
дані про наявність або відсутність у діях державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, дисциплінарного проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування;
вимога щодо безумовного поновлення порушених прав державного службовця, встановлених Законом, або усунення перешкод у їх реалізації.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №4бО-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), зокрема до Глави 2 Касаційне провадження Розділу III Перегляд судових рішень .
38. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
39. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
40. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
42. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач листом № 597 від 29.10.2018 повідомив позивача про те, що скарга оформлена та подана відповідно до вимог п. 6 ст. 11 Закону України Про державну службу , п. 8 Порядку проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 393 (далі - Порядок), і підлягає розгляду.
44. Разом з тим, ч. 1 Порядку № 393 передбачає проведення процедури службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу.
45. Тобто даний Порядок передбачає проведення службового розслідування стосовно однієї особи, а не стосовно групи осіб, як позивач просив у скарзі. Таким чином, за фактами, викладеними в скарзі, відповідно до наказу Міжрегіонального управління службове розслідування проводилось стосовно начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 .
46. Проте, пунктом 9 Порядку передбачено, що уповноважений орган приймає рішення про відмову в розгляді скарги в разі, коли скарга подана з порушенням вимог, передбачених пунктом 8 цього Порядку. Таке рішення доводиться до відома державного службовця уповноваженим органом у письмовій формі із зазначенням підстав, а також порядку оскарження рішення.
47. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішення про відмову у розгляді скарги відповідачем не приймалось, не було встановлено фактів, що скарги ОСОБА_1 подані з порушенням вимог, передбачених пунктом 8 Порядку, натомість скарги позивача визнані такими, що підлягають розгляду.
48. Також, Верховний Суд зазначає, що Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу не передбачає прямої вимоги на те, що скарга має подаватись виключно щодо однієї особи, відтак не забороняє вказувати відомості щодо дій декількох державних службовців.
49. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи касатора щодо невірного застосування судами попередніх інстанцій вимог Порядку необґрунтованими.
50. Щодо посилань Головного управління державної податкової служби у Харківській області на невірне застосування судами ст. 5 Закону України Про захист персональних даних Верховний Суд зазначає наступне.
51. Відповідно до ст. 8 Міжнародної Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
52. Згідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
53. Відповідно до статті 11 Закону України Про інформацію не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. До такої інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її освіту, стан здоров`я.
54. Відповідно до ст. 5 Закону України Про захист персональних даних об`єктами захисту є персональні дані. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди (стаття 6). Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.
55. Пункт 12 Порядку встановлює, що членам комісії забороняється розголошувати інформацію про проведення службового розслідування. У разі коли службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, таке розслідування проводиться з урахуванням положень Законів України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" і "Про доступ до публічної інформації" за відповідними правилами діловодства.
56. Відповідно до пункту 22 Порядку, за результатами службового розслідування складається висновок щодо його проведення, в якому зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові, найменування посади, рік народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування; факти, які стали підставою для проведення службового розслідування; обставини і причини вчинення дії або бездіяльності; заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, подані під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх задоволення чи відхилення; дані про наявність або відсутність у діях державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, дисциплінарного проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування; вимога щодо безумовного поновлення порушених прав державного службовця, встановлених Законом, або усунення перешкод у їх реалізації.
57. Відтак, як було встановлено судами попередніх інстанцій, службове розслідування проводилось відповідачем стосовно ОСОБА_3 , а не у відношенні позивача. Однак, висновок Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Харківській та Сумській областях за результатами службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , 1970 року народження, начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби) від 30.11.2018 року містить здебільшого аналіз правомірності дій ОСОБА_1 , а не особи, у відношенні якої призначено службове розслідування.
58. При цьому, під час проведення вказаного службового розслідування була використана інформація, отримана і застосована без належних на це підстав.
59. Суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновків, з якими погоджується Верховний Суд, що наведене в сукупності свідчить про наявність з боку відповідача протиправних дій щодо незаконного збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації - персональних даних про особу ОСОБА_1 , зокрема відносно його освіти без його згоди, що можна розцінити, як втручання в особисте життя при проведенні службового розслідування стосовно ОСОБА_3 , начальника Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області (керівника державної служби).
60. Посилання касатора на порушення судами вимог статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що наказ Міжрегіонального управління №52-з від 29.10.2018 Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 та висновок, складений Міжрегіональним управлінням за результатом службового розслідування відносно ОСОБА_3 від 30.11.2018 є актами індивідуальної дії, що породжували правові наслідки виключно щодо ОСОБА_3 і лише він є особою, наділеною КАС України правом подавати позови щодо визнання даних наказу та висновку протиправними та їх скасування - також спростовуються, оскільки ОСОБА_1 є суб`єктом звернення зі скаргами, в результаті розгляду яких оскаржуваними наказом та висновком порушуються його права.
61. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №9901/815/18 не може бути врахована при вирішенні даної адміністративної справи, оскільки виходить із інших правовідносин та обставин справи.
62. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, інші доводи касаційної скарги спростовуються та до уваги не беруться.
63. Отже, з урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
64. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення .
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі №520/5575/19 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук М.В. Білак О.В. Калашнікова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2021 |
Оприлюднено | 22.10.2021 |
Номер документу | 100471074 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні