Рішення

від 30.09.2021 по справі 759/16938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2021Справа №759/16938/19

За позовомОСОБА_1 доЖитлово-будівельного кооперативу "Київ-5" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін: від позивача:Алексенко В.Ю. від відповідача:Дубовик В.Є. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5", у якому просила поновити її на роботі на посаді голови правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5", стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2018 року до 03 вересня 2019 року в розмірі 198 737,28 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2018 року до 09 вересня 2019 року в розмірі 198 737,28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі наказу від 25 грудня 2010 року №1 вона з 01 січня 2011 року була прийнята на посаду голови правління ЖБК "Київ-5". 11 вересня 2018 року відбулися загальні збори ЖБК "Київ-5", на яких вона була присутня, проте стан її здоров`я погіршився, вона викликала швидку допомогу та була госпіталізована. З 12 вересня 2018 року до 25 вересня 2018 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні, а з 26 вересня 2018 року до 19 листопада 2018 року продовжувала лікування амбулаторно. У серпні 2019 року з відомостей з Пенсійного фонду України вона дізналася, що роботодавець припинив відрахування із заробітної плати до Пенсійного фонду України, з чого зробила припущення, що її могло бути звільнено.

У зв`язку з тим, що звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності не допускається, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді голови правління ЖБК "Київ-5" і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та за затримку розрахунку при звільненні.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №759/16938/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 26.08.2020 рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з інших підстав.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2020 у справі №759/16938/19 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні закрито; повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів; попереджено ОСОБА_1 про те, що в разі неподання нею протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією справу буде повернено до суду першої інстанції.

Вказана постанова Верховного Суду мотивована тим, що предметом спору у цій справі є права учасника непідприємницького товариства на участь в управлінні ним, тобто корпоративні права. Відповідно, спір виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до вищезазначених вимог закону.

31.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено та постановлено передати для продовження розгляду справу №759/16938/19 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні до Господарського суду міста Києва.

06.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №759/16938/19.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 справу №759/16938/19 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у господарській справі №759/16938/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 08.06.2021.

04.06.2021 засобами поштового зв`язку від Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" надійшов відзив на позов з доказами його направлення іншим учасникам справи, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_1 було звільнено з посади голови правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" рішенням правління відповідача від 20.09.2018 у відповідності до Статуту кооперативу та відповідне рішення ОСОБА_1 не оскаржувалось. Також відповідач зазначає, що 11.09.2018 загальними зборами Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" було визнано роботу ОСОБА_1 на посаді голови правління незадовільною та оголошено їй недовіру у зв`язку з наявністю великих сум заборгованостей Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" перед комунальними службами та аварійним станом будинку. При цьому, відповідач стверджує, що обрання ОСОБА_1 на посаду голови правління та її відкликання з посади не суперечить вимогам Закону України "Про кооперацію", оскільки вона головою Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" у встановленому Законом України "Про кооперацію" порядку не обиралася і такого статусу не мала. Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , будучи головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" самовільно та одноособово нараховувала та отримувала заробітну плату, в той час як загальними зборами Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" не приймалося жодних рішень щодо оплати праці голови правління кооперативу та не укладалося жодного контракту, тобто, на думку, відповідача, ОСОБА_1 , будучи головою правління, здійснювала свою діяльність на громадських засадах та не знаходилась у трудових відносинах з відповідачем. До того ж, відповідач вказує, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк на звернення до суду для вирішення її трудового спору, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні її позову.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів в частині пунктів 1, 2, 3; запропоновано відповідачу надати документи відповідно до п. 4 клопотання позивача; прийнято відзив на позов до розгляду; звернуто увагу сторін, що ухвалою суду від 11.05.2021 позивачу визначено строк на подання відповіді на відзив, а відповідачу - на подання заперечень на відповідь на відзив; запропоновано відповідачу надати оригінал листа від 10.10.2018 та пояснення щодо нього; запропоновано позивачу надати належним чином засвідчений витяг з трудової книжки; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.06.2021.

29.06.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач зазначає, що факт прийняття і оформлена ОСОБА_1 на роботу на посаду голови правління кооперативу на підставі наказу №1 від 25.12.2010 свідчить про укладення між сторонами безстрокового трудового договору і відповідно звільнення позивача має відбуватись у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України. При цьому, позивач вказує на безпідставність тверджень відповідача про необхідність оскарження ОСОБА_1 рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" від 11.09.2018 про визнання її роботи незадовільною та оголошення їй недовіри, оскільки ОСОБА_1 не було відомо про прийняття вказаного рішення та остання взагалі заперечує факт проведення 11.09.2018 таких зборів з огляду на відсутність кворуму при їх проведенні, в той час як ненаправлення позивачу копії такого протоколу у вересні 2018 року та/або неоприлюднення такого протоколу дають підстави для висновку, що такого документу не існувало та він був створений після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом. Також позивач стверджує, що твердження відповідача про виконання головою правління відповідача обов`язку на громадських засадах спростовується протоколом загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" №12 від 26.11.1992, в порядок денного якого було включено питання щодо прийняття рішення про збільшення посадового окладу голови правління кооперативу. До того ж, позивач зазначає, що нею не було пропущено встановлений ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду для вирішення її трудового спору, оскільки ОСОБА_1 не вручили ні копію наказу про звільнення, ні трудову книжку.

В підготовчому засіданні 29.06.2021 представником відповідача було надано суду додаткові пояснення з доказами їх направлення позивачу, в яких Житлово-будівельний кооператив "Київ-5" вказує, що ОСОБА_1 починаючи з 27.09.2018 було достеменно відомо про своє відкликання з посади голови правління кооперативу. При цьому, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не могла виконувати обов`язки виконавчого директора Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5", оскільки вона була та є членом кооперативу, правління кооперативу ніколи не приймало ОСОБА_1 на посаду виконавчого директора кооперативу та з нею правлінням не укладався відповідний контракт, а у штатному розписі відповідача не було та немає посади "виконавчий директор".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 встановлено сторонам строк для надання доказів на спростування доказів іншої сторони - до наступного засідання; прийнято відповідь ОСОБА_1 на відзив до розгляду; задоволено клопотання позивача про витребування доказів; витребувано у ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві відомості щодо нарахованих та виплачених сум фізичним особам за формою 1ДФ по юридичній особі - ЖБК "Київ-5" (ідентифікаційний код 25271349) з 1991 року по сьогоднішній день в розбивці прізвище - сума; встановлено Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві строк для надання витребуваних доказів - до наступного засідання; встановлено позивачу строк для повторного надання копії трудової книжки - до наступного засідання; встановлено відповідачу строк для надання доказів щодо обставин наведених у протоколі - до наступного засідання; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.07.2021.

06.07.2021 засобами поштового зв`язку від Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу, в яких відповідач вказує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Кодексу законів про працю України, ст. 34 Закону України "Про кооперацію" правовідносини сторін регулюються саме положеннями Закону України "Про кооперацію". Так, відповідач зазначає, що загальними зборами Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" не було встановлено розміру оплати праці голови правління та не було делеговано виконання конкретних функцій, тому позивач не знаходилась з кооперативом у трудових відносинах. Також відповідач звертає увагу суду, що ОСОБА_1 , розуміючи, що її було відкликано з посади голови правління кооперативу, в період з 03.10.2018 по 17.10.2018 передала новому голові правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" усю документацію по діяльності відповідача.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 долучено до матеріалів справи копію трудової книжки ОСОБА_1 , яка відповідає її оригіналу; долучено надані позивачем докази до матеріалів справи; повторно витребувано у ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві відомості щодо нарахованих та виплачених сум фізичним особам за формою 1ДФ по юридичній особі - ЖБК "Київ-5" (ідентифікаційний код 25271349) з 1991 року по сьогоднішній день, в розбивці прізвище - сума, а у разі неможливості надання таких доказів - зобов`язано надати відповідні пояснення; встановлено строк для надання доказів - до 15.08.2021; попереджено ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві про наслідки невиконання вимог ухвали суду; відкладено підготовче засідання на 31.08.2021.

26.07.2021 засобами поштового зв`язку від ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДПС у м. Києві надійшли витребувані ухвалами суду докази.

30.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення з доказами їх направлення позивачу, в яких Житлово-будівельний кооператив "Київ-5" зазначає, що загальними зборами відповідача Положення про оплату праці не приймалось, у зв`язку з чим будь-які грошові виплати в якості оплати праці голови правління на підставі протоколу загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" №12 від 26.11.1992 є безпідставними та протирічать вимогам чинного на той час законодавства. Також відповідач стверджує, що з дня набрання чинності Законом України "Про кооперацію" і до відкликання позивача з посади голови правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" загальними зборами кооперативу не приймалося жодного рішення щодо визначення розміру оплати праці голови правління відповідача, відтак будь-які грошові виплати ОСОБА_1 як оплати праці голови правління кооперативу є незаконними та такими, що протирічать Закону України "Про кооперацію".

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 долучено документи, які надійшли до суду, до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №759/16938/19; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 14.09.2021.

13.09.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (за своєю суттю даний документ являється додатковими поясненнями) з доказами їх направлення відповідачу, в яких позивач зазначає, що з протоколу загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" №12 від 26.11.1992 вбачається прийняття рішення щодо визначення прав голови правління на оплату його праці, затвердження сум виплат за виконану роботу згідно Кодексу законів про працю. Також позивач вважає, що її звільнення відбулося всупереч вимогам законодавства, оскільки її не могли звільнити в період тимчасової непрацездатності. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що протокол загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" №12 від 26.11.1992 є самостійної підставою для нарахування заробітної плати за проведену роботу.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів з огляду на стадію розгляду даної справи; зобов`язано відповідача надати оригінали документів; оголошено перерву в судовому засіданні до 30.09.2021.

В судове засідання, призначене на 30.09.2021 представники сторін з`явились, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 30.09.2021 судом завершено розгляд справи №759/16938/19 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" від 21.12.2010 ОСОБА_1 було обрано головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5".

На підставі даного протоколу видано наказ від 01.01.2011 про прийняття ОСОБА_1 головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5".

11.09.2018 на позачергових загальних зборах членів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" визнано роботу голови правління ОСОБА_1 за звітний період незадовільною та оголошено їй недовіру, а також було змінено кількість членів правління з 4 до 8 осіб та відповідно обрано нових членів правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5".

Рішенням правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5", оформленим протоколом засідання правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" від 20.09.2018, звільнено ОСОБА_1 з 20.09.2018 з посади голови правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" та призначено головою правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" з 21.09.2018 ОСОБА_3 .

На підставі цього рішення правління відповідача новий голова правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" ОСОБА_3 20.09.2018 видала наказ №20/09 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" з 20.09.2018.

Спір виник у зв`язку із твердженнями ОСОБА_1 про наявність підстав для поновлення її на посаді голови правління Кооперативу та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2018 по 03.09.2019 та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2018 по 03.09.2019.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним:

- з 01 січня 2011 року ОСОБА_1 була призначена на посаду голови правління Кооперативу;

- 11 вересня 2018 року ОСОБА_1 брала участь у загальних зборах Кооперативу, її стан погіршився і з 12.09.2018 по 25.09.2018 вона перебувала на стаціонарному лікуванні. З 26.09.2018 по 19.11.2018 продовжувала лікування в амбулаторних умовах.

- в серпні 2019 року ОСОБА_1 отримала відомості з Пенсійного фонду України, з яких зрозуміла, що з вересня 2018 року їй не виплачувалася заробітна плата, з чого вона в позові зробила припущення, що її могло бути звільнено;

- з наказом про звільнення позивача не ознайомили, трудову книжку позивача належним чином не оформили;

- протягом року (з вересня 2018 року по вересень 2019 року) ОСОБА_1 не могла (не мала можливості) дізнатися про дату свого звільнення;

- ОСОБА_1 мала право самостійно встановлювати собі розмір заробітної плати на підставі рішення Загальних зборів Кооперативу від 26.11.1992 (протокол №12) та постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.10.1995.

Заперечення відповідача зводяться до наступного:

- ОСОБА_1 рішенням позачергових загальних зборів членів Кооперативу від 11.09.2018 (протокол №11/09/2018) оголошено недовіру та визнано її роботу незадовільною;

- рішенням правління Кооперативу від 20.09.2018 (протокол №20/09/2018) звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління, призначено на її посаду ОСОБА_3 ;

- з 3 по 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на підстав актів передала всі документи, пов`язані з діяльністю Кооперативу, печатку, ключі, паспорти, банківську флешку (ключ доступу до рахунку);

- трудова книжка ОСОБА_1 завжди знаходилася особисто у позивача;

- про своє звільнення позивач знала, що підтверджується передачею всіх документів новому голові правління Кооперативу;

- підставою для недовіри та наступного звільнення позивача є встановлення та постійне одноособове збільшення собі розміру заробітної плати без погодження та відома загальних зборів.

Щодо вимоги про поновлення на посаді.

По-перше, відповідно до статті 16 Закону України "Про кооперацію" виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Згідно із пунктом 4.3.2 Статуту Кооперативу (а.с. 42 т. 1) члени правління обирають зі складу правління Голову правління, а пункт 4.4.1 Статуту також визначає Правління органом, який обирає Голову.

Суд відзначає, що зміст п. 4.2.13 Статуту не дозволяє делегувати Правлінню повноваження щодо обрання органів управління, проте наведене не стосується Голови Правління, оскільки згідно п. 4.1 Статуту Голова правління не є органом управління Кооперативом.

11.09.2018 рішенням позачергових загальних зборів членів Кооперативу (протокол №11/09/2018) визнано роботу ОСОБА_1 незадовільною та оголошено їй недовіру.

Рішенням правління Кооперативу від 20.09.2018 (протокол №20/09/2018) звільнено ОСОБА_1 з посади Голови правління, призначено на цю посаду ОСОБА_3 .

Наведені підстави, за твердженнями відповідача, стали підставою для припинення повноважень ОСОБА_1 , як Голови правління Кооперативу та, відповідно, для припинення трудових відносин.

Вказані акти не оскаржуються в межах даної справи та, з пояснень учасників судового процесу, ніколи не оскаржувалися.

Чинність вказаних актів та не пред`явлення жодних вимог про їх оскарження виключає можливість для висновку про можливість поновлення особи на посаді.

По-друге, враховуючи що спір стосується одного із фундаментальних прав людини - права на працю та гідну винагороду, суд без вимоги надасть оцінку законності рішення про звільнення позивача з посади голови правління відповідача через призму чи не було воно свавільним. Встановлення свавільності звільнення може бути підставою для нікчемності актів про звільнення незалежно від їх оскарження і скасування судом.

Відповідач вказує, що підставою для визнання загальними зборами членів Кооперативу недовіри стала втрата довіри до Голови Кооперативу через сумніви в ефективному управлінні загальними коштами, у встановленні собі позивачем непомірного розміру заробітної плати, у незадовільному забезпеченні ремонтних робіт тощо.

В протоколі зазначено, що " ОСОБА_4 щодо ремонту даху. Організувала ремонт даху ОСОБА_5 за кошти мешканців. Ремонт коштував 4 тис. грн., в той час як ОСОБА_1 пропонувала виконати цей ремонт за 40 тис. грн.".

Відповідно до штатного розпису до 01.01.2016 (а.с. 75, 77, т. 1) місячний фонд заробітної плати Голови Правління становив 3 500,00 грн., з 01.01.2016: 3 500 - 13 780,00 грн. (а.с. 78, т. 1), з 01.01.2017: 3 500,00 - 17 500,00 грн. (а.с. 79, т. 1). Всі штатні розписи затверджені Головою правління Кооперативу.

Наказом голови правління ОСОБА_1 від 15.05.2018 №15/5-18 (а.с. 96, т. 1) у зв`язку із затвердженням з 01.01.2017 (17 місяців назад) штатного розкладу встановлено посадовий оклад для ОСОБА_1 у розмірі 13 500,00 грн. на місяць з 01.05.2018, наказом №07/08-18 від 07.08.2018 проведено перерахунок посадового окладу ОСОБА_1 за травень - липень 2018 року на підставі наказу №15/5-18 від 15.05.2018.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 20.06.2019 (а.с. 13, т. 1) у третьому кварталі 2018 року ОСОБА_1 від Кооперативу одержано дохід у розмірі 42 800 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу. Аналогічні положення закріплені п. 4.2.1 Статуту Кооперативу (а.с. 41, т.1)

Тобто, у житлово-будівельному кооперативі виключно Загальні збори членів визначають розмір оплати праці голови та мають повноваження на затвердження кошторисів фондів оплати праці працівників.

Наведене обґрунтовано тим, що ЖБК, так само як і ОСББ, є особами, які створюються для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

ЖБК по суті є більш застарілою формою самоорганізації власників квартир у багатоквартирних будинках та виникла, коли майно (квартири) не належало фізичним особам, було державним та передавалося громадянам у користування, на відміну від ОСББ, яке є новітньою формою самоорганізації власників квартир у багатоквартирних будинках.

Обом формам притаманна самоокупність та колективна організація всіх мешканців задля належного утримання власного та спільного майна за рахунок внесків таких власників.

Відтак, як розмір внесків, так і всіх витрат (зокрема, значних) погоджується виключно Загальними зборами, оскільки опосередковано мова йде про витрачання коштів кожного власника квартири такого будинку. Будь-яке безпідставне та нерозумне витрачання коштів Кооперативу є істотним порушенням обов`язків Голови правління.

Суд відхиляє доводи Кооперативу, що оплата праці Голови Кооперативу взагалі не була передбачена, оскільки як вбачається із відомостей, наданих податковими органами, з часів створення Кооперативу його керівник одержував оплату своєї праці. Оскільки така практика вже існувала до моменту обрання ОСОБА_1 на цю посаду, то можна вважати що в Кооперативі було усталеною практикою виплати за працю, і сам факт одержання Головою Кооперативу оплати не є порушенням законодавства та Статуту відповідача.

Що стосується розміру оплати праці, то суд відзначає істотне збільшення такого розміру з 3 500,00 грн. на місяць у 2016 році до 17 800,00 грн. у 2018 році - у 5 разів без:

а) рішення загальних зорів членів Кооперативу;

б) пояснення та обґрунтування значної зміни в умовах праці;

в) за відсутності стрімкого зростання рівня споживчих цін (інфляції) в тотожному розмірі з 2016 по 2018 роки.

Наведене свідчить про порушення позивачем ч. 2 ст. 15 Закону України "Про кооперацію", п. 4.2.1 Статуту Кооперативу та безпідставного нарахування позивачем та виплати по суті самою собі коштів у вигляді заробітної плати за рахунок членів Кооперативу.

Крім того, суд відзначає явну непослідовність дій щодо видачі у 15.05.2018 наказу №15/5-18, який мотивований штатним розписом, що затверджено за 18 місяців до такого наказу. Не проведення виплати на підставі цього наказу протягом травня, червня, липня 2018 року, та нарахування такої виплати на підставі окремого наказу №07/08-18 від 07.08.2018 у серпні 2018 року (очевидно коли вирішувалося питання про скликання загальних зборів членів Кооперативу). Переконливих пояснень щодо наведеної судом та відображеної в документах часової послідовності вчинення таких дій позивачем не надано.

Відтак, Загальні збори членів Кооперативу, вирішуючи питання висловлення недовіри позивачу, та правління Кооперативу, виконуючи де-факто згідно п. 4.3.4 Статуту Кооперативу рішення загальних зборів членів та звільняючи позивача з посади, не діяли свавільно, а навпаки реагували на свавільне розпорядження позивачем спільними коштами членів Кооперативу.

Наведені обставини у будь-якому разі виключають можливість поновлення позивача на посаді Голови Кооперативу.

По-третє, твердження позивача про перебування на лікарняному не змінює викладених судом доводів, оскільки а) мова йде про керівника Кооперативу, б) висловлення недовіри є підставою для звільнення із посади, а позивачка була присутня на Загальних зборах членів Кооперативу 11.09.2018 і в цей час не перебувала на лікарняному, в) наказ про звільнення чи рішення загальних зборів членів не оскаржено.

Посилання на лист від 16.10.2018, в якому Голова Правління Кооперативу ОСОБА_3 пропонує вийти на роботу Виконавчому директору Кооперативу ОСОБА_1 (а.с. 103, т. 1), факт одержання якого позивачем визнається всіма учасниками даної справи, не спростовує факту обізнаності ОСОБА_1 з існуванням нового Голови, та не свідчить про виникнення трудових відносин, адже Голова Кооперативу та Виконавчий директор є різними посадами, а матеріали справи не містять рішення про призначення чи обрання позивачки на вказану посаду.

З огляду на дату такого листа, суду видаються послідовними та правдивими аргументи Кооперативу, що таким чином ОСОБА_1 "заманювали" для передачі всіх документів, які залишилися у неї, що і підтверджено актами від 17.10.2018 (а.с. 55, т. 1).

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.09.2018 по 03.09.2019.

Позивач обґрунтовує такі вимоги не ознайомленням з наказом та не заповненням трудової книжки.

По-перше, трудова книжка ОСОБА_1 весь вказаний час знаходилася у позивача, що виключає твердження про протиправне не оформлення її та взагалі виключало можливість працевлаштування.

По-друге, актом приймання-передачі документів від 03.10.2018 позивач передала установчі документи, технічну документацію, податкову звітність, договори, печатку та кутовий штамп Кооперативу ОСОБА_3 , яку обрано новою Головою Правління.

Суд відхиляє твердження позивача, що така передача не означала обізнаність із звільненням та передачею справ новообраному керівнику, а була пов`язана із хворобою оскільки: а) згідно п. 4.4.2 Статуту Кооперативу Голова правління зберігає печатку, штамп та усю документацію Кооперативу і зобов`язаний передати їх по опису своєму наступнику у десятиденний строк з моменту свого переобрання, б) з пояснень позивача вбачається, що з 26.09.2018 лікування проходило амбулаторно і не потребувало постійного знаходження у лікарні, що виключає твердження неможливості самостійного виконання повноважень Голови.

Складення у жовтні 2018 року інших актів приймання передачі (в т.ч. ключа доступу до банківського рахунку Кооперативу) виключає необізнаність позивача із власним звільненням.

У червні 2021 року відповідачем надано суду наказ №20/09 від 20.09.2018 про звільнення позивача із надписом " ОСОБА_6 ознайомлена, від підпису відмовилася", проте з урахуванням часу надання такого доказу - через майже 2 роки після подачі відзиву і інших доказів, та складання такого доказу виключно одним учасником судового процесу без жодної реєстрації і інших способів підтвердження його створення у час, який зазначено у ньому, відсутня можливість його прийняття як належного доказу.

При цьому, в даному випадку мова йде про відсторонення та звільнення керівника Кооперативу, а відтак участь такої особи у передачі печаток та документації Кооперативу, що згідно п. 4.4.2 Статуту Кооперативу могло бути здійснено виключно новообраному керівнику, виключає необізнаність ОСОБА_1 про наявність рішення Кооперативу про звільнення її з посади. Підставою для звільнення з посади Голови правління кооперативу є рішення правління кооперативу, про яке ОСОБА_1 (з урахування викладеного вище) було достеменно відомо. Видача додаткових актів (наказу про звільнення), як і фіксація ознайомлення з ним чи відмови від підпису про ознайомлення не вимагається.

Заявлений строк з 01.09.2018 по 20.09.2018 взагалі не може розглядатися, як вимушений прогул, оскільки трудові відносини в цей час існували, а з 21.09.2018 по 03.09.2019 відсутні підстави для висновку про вину Кооперативу у неознайомленні позивача із наказом про звільнення та невидачі трудової книжки.

Щодо стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2018 по 03.09.2019.

У період з 01.09.2018 по 20.09.2018 ОСОБА_1 мала бути нарахована заробітна плата, із розрахунку, який існував до її безпідставного самостійного збільшення, а саме - 3 500,00 грн. на місяць.

При цьому, судом встановлені незаконні дії позивача при визначені та виплаті собі заробітної плати у серпні 2018 року виходячи із самовільно збільшеного у п`ять разів посадового окладу.

Відповідно до п. 4.3.5 Статуту Кооперативу члени правління (якої одночасно з обійманням посади Голови Кооперативу була позивачка) несуть персональну матеріальну відповідальність за результати їх голосування по тих питаннях, рішення по яких привели до матеріальних збитків Кооперативу.

Самовільне вирішення питання виплати збільшеного розміру заробітної плати та проведення такої виплати є матеріальним збитком Кооперативом на суму такого збільшення.

Оскільки станом на 20.09.2018 сума матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок проведення собі виплати у серпні 2018 року перевищувала ту суму, яка підлягала їй виплаті при звільненні 20.09.2018, то з урахуванням принципів розумності та справедливості Кооператив мав законне право спрямувати належну до виплати заробітну плату на часткове покриття заподіяного матеріального збитку.

Таким чином, відсутня обставина заборгованості Кооперативу щодо виплати заробітної плати при звільненні, а відтак і підстави для нарахувань за час затримки.

Щодо інших доводів сторін, суд вважає їх недоречними та, керуючись практикою Європейського суду з прав людини (параграф 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України"), вважає, що обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 129 Господарського суду міста Києва передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 129 Господарського суду міста Києва).

Відтак, оскільки позивача звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до Господарського суду міста Києва в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в той час як у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, то судовий збір не підлягає покладенню на відповідача та не підлягає компенсуванню за рахунок держави.

Щодо розподілу витрат сторін на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви ОСОБА_1 викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач вказує, що понесла витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В свою чергу, відповідачем як у відзиві від 11.10.2019, так і у відзиві від 02.06.2021 було також наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого Житлово-будівельний кооператив "Київ-5" вказував, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Докази на підтвердження понесених відповідачем на професійну правничу допомогу витрат були подані у судовому засіданні 30.09.2021.

Представництво інтересів Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" в межах господарської справи №759/16938/19 здійснювалось адвокатом Адвокатським бюро "Дубовик та Партнери" в особі адвоката Дубовика Валерія Євгеновича (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №3635 від 26.02.2009) на підставі ордеру серії АА №1111173 від 07.06.2021 та договору про надання правничої допомоги №3635/01/21 від 05.05.2021.

У пункті 3.1 договору №3635/01/21 від 05.05.2021 Житлово-будівельний кооператив "Київ-5" (клієнт) та Адвокатське бюро "Дубовик та Партнери" (бюро) домовились, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у форми додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

05.05.2021 Житлово-будівельним кооперативом "Київ-5" (клієнт) та Адвокатським бюро "Дубовик та Партнери" (бюро) укладено додаткову угоду до договору №3635/01/21 від 05.05.2021, якою визначається порядок оплати юридичних послуг (гонорару) бюро за надання правничої допомоги клієнту з приводу представлення інтересів останнього у судових інстанціях за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (господарська справа №759/16938/19).

У пункті 2 додаткової угоди від 05.05.2021 визначено, що вартість послуг за надання правничої допомоги за даною додатковою угодою складає:

- вивчення матеріалів справи та судової практики - 500,00 грн. за 1 годину роботи;

- представлення інтересів клієнта у суді - 1 500,00 грн. за кожне судове засідання;

- підготовка апеляційної (касаційної) скарги - 1 000,00 грн. за 1 годину роботи;

- ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн.;

- підготовка проектів процесуальних документів (клопотання, відзив, заперечення, додаткові пояснення та інші) - 500,00 грн. за 1 годину роботи.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Адвокатським бюро "Дубовик та Партнери" було надано за договором №3635/01/21 від 05.05.2021 та додатковою угодою до нього, а Житлово-будівельним кооперативом "Київ-5" було прийнято юридичні послуги на загальну суму 12 000,00 грн. без зауважень, що підтверджується актами приймання-передачі правничої допомоги від 17.08.2021 на суму 5 000,00 грн. та від 02.08.2021 на суму 7 000,00 грн.

Житлово-будівельним кооперативом "Київ-5" було оплачено прийняті за вказаним актами послуги кошти в загальному розмірі 12 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №674 від 05.08.2021 на суму 7 000,00 грн. та №694 від 22.09.2021 на суму 5 000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, ознайомившись із наведеним у актах переліком виконаних робіт (наданих послуг), вважає, що гонорар у розмірі 12 000,00 грн. є більш ніж співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом відповідачу послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - відмова у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та відсутність клопотання позивача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на ОСОБА_1 витрат відповідача на оплату послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 74, 75, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" (03164, м. Київ, вул. Булаховського, буд. 24; ідентифікаційний код 25271349) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Київ-5" (03164, м. Київ, вул. Булаховського, буд. 24; ідентифікаційний код 25271349) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.10.2021.

Суддя Р.В. Бойко