Ухвала

від 22.10.2021 по справі 1-2/2007

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 1-2/2007

провадження № 51-5001 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Волинського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначених судових рішень.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи,

яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність

та необґрунтованість судових рішень, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування

або зміни судового рішення судом касаційної інстанції можуть бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Касаційна скарга повинна містити обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і необхідності скасування судових рішень на підставах, передбачених указаною вище статтею,

з огляду на положення статей404, 412, 413, 419 КПК.

Проте засуджений не зазначає, які істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу

в апеляційному порядку, та не вказує, які саме доводи апеляційної скарги

не перевірив та на які з них не надав відповіді.

Також, засуджений всупереч вимогам ч. 5 ст. 427 КПК до своєї касаційної скарги

не додав копії судових рішень, які оскаржуються в касаційному порядку.

Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст.428КПК.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст.429КПК, залишити касаційні скарги без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.

Водночас, враховуючи невідповідність касаційної скарги засудженого вимогам ст. 427 КПК, суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК роз`яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто

чи за дорученням юридичної особи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI

«Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (в тому числі захист

і складення документів процесуального характеру).

Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року №967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року №1487/5).

Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили

і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу.

Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, ВерховнийСуд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Волинського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без руху та надати для усунення вищезазначених недоліків п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог Верховного Суду касаційна скарга буде повернутаособі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3