Рішення

від 21.10.2021 по справі 646/2586/21

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2586/21

№ провадження 2/646/1525/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.21 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Білінської О.В.,

за участю секретарів Наумчука М.О., Яріш Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий туризм , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків за невиконання договору про надання туристичних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, з урахуванням змінених позовних вимог, мотивуючи позовні вимоги тим, що 18 лютого 2020 року між нею ФОП ОСОБА_2 (далі - Турагент) був укладений договір про надання туристичних послуг, а саме, подорожі до Нідерландів у період з 18 квітня 2020 року по 24 квітня 2020 року. 18 лютого 2020 року Позивачем було сплачено грошові кошти у сумі 99 000, 00 грн. на рахунок турагента. В подальшому, на електронну пошту позивача були направлені авіаквитки, ваучер готелю, страховка, трансфер.

В березні 2020 року турагент повідомив позивача, що подорож відкладено на червень 2020 року, потім на жовтень 2020 року, а згодом - на квітень 2021 року. В подальшому позивач була проінформована про те, що подорож відкладено на червень 2021 року. Після цього позивач звернулася до відповідача з проханням повернути кошти та надати письмовий примірник договору про туристичне обслуговування, оскільки вона планувала подорож разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 , яка була вагітною та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину, що позбавляло позивача можливості вільно планувати дати подорожі, однак, їй було повідомлено про можливість перенесення туру на іншу дату та замість договору про надання туристичних послуг надано Агентський договір на реалізацію туристичного продукту, укладений між ТОВ Чистий туризм , в особі директора Празднікової М.Ю., та Турагентом ФОП ОСОБА_2

19.01.2021 та 01.03.2021 позивач звернулась до відповідача та третьої особи з претензією про повернення грошових коштів та надання копії договору, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_2 , однак, відповіді не отримала. Позивач вважає, що були порушені істотні умови договору про надання туристичних послуг, а саме, строк його виконання. Посилаючись на діюче законодавство, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд стягнути на її користь грошові кошти з ТОВ Чистий туризм у сумі 53 396, 50 грн., з ФОП ОСОБА_2 - 45 603, 50 грн.; разом 99 000, 00 грн.

Представником відповідача подано відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що 11 жовтня 2019 між ТОВ Чистий туризм та ФОП ОСОБА_2 був укладений Агентський договір на реалізацію туристичного продукту № 316-19/20. 18.02.2020 від ФОП ОСОБА_2 надійшло замовлення на бронювання чотирьох зіркового готелю у м. Амстердам на двох осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на період з 18.04.2020 по 24.04.2020. На виконання вказаного замовлення того ж дня - 18.02.2020. ТОВ Чистий туризм на адресу ФОП ОСОБА_2 через систему бронювання було виставлено рахунок за туристичні послуги на оплату вартості проживання вказаних осіб в готелі на суму 53 396,50 грн. 18.02.2020 року ТОВ Чистий туризм надіслав на адресу Турагента ваучер, який є підтвердженням успішного бронювання та оплати послуг проживання у готелі для туристів. Зазначає, що турагент ФОП ОСОБА_2 замовляв у туроператора лише одну туристичну послугу - бронювання проживання в готелі, яка була виконана у повному обсязі, належним чином та з дотриманням строків, відповідач ТОВ Чистий туризм не може нести відповідальність за скасування авіа перельоту позивача до країни Європи, оскільки ці обставини пов`язані з карантинними обмеженнями та є форс-мажором. Вимоги щодо стягнення інших коштів є безпідставними, оскільки дані послуги у відповідача не замовлялись та, відповідно, не надавались. Зазначає, що позивач була обізнана про безповоротне бронювання . Також, вказує, що, ТОВ Чистий Туризм неодноразово узгоджував з готелем можливість розміщення позивача та ОСОБА_6 в готелі в інші періоди, при цьому кожен раз перенесення відбувалося виключно з ініціативи позивача.

Просить відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.04.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий туризм , ФОП ОСОБА_2 .

01.06.2021 від представника відповідача ТОВ Чистий Туризм надійшов відзив на позовну заяву. (а. с. 59-67)

07.06.2021 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів. (а. с. 119-120).

Позивачем 09.06.2021 подано через канцелярію суду заперечення на відзив відповідача ТОВ Чистий Туризм , клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та клопотання про залучення ФОП ОСОБА_2 у якості співвідповідача. (а. с. 123-127, 132-134, 136-137).

09.06.2021 позивачем через канцелярію суду подано уточнену позовну заяву. (а. с. 142-144)

Ухвалою суду від 14.06.2021 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін відмовлено.

14.06.2021 ухвалою суду у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено, у зв`язку з не виконанням вимог ст. 84 ЦПК України.

Ухвалою суду від 14.06.2021 клопотання позивача про уточнення позовних вимог та залучення у якості співвідповідача ФОП ОСОБА_2 задоволено.

22.06.2021 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про витребування доказів у ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

24.06.2021 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова клопотання позивача задоволено та витребувано у ФОП ОСОБА_2 доказів, а саме, належним чином засвідчений договору про надання туристичних послуг, який був укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 .

Ухвала суду від 24.06.2021. про витребування доказів у ФОП ОСОБА_2 не виконана, про причини невиконання суд не повідомлений.

30.06.2021 від представника відповідача ТОВ Чистий Туризм надійшло заперечення (а. с. 167-175).

06.07.2021 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі (а. с. 176-178).

Відповідач ФОП ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Між ФОП ОСОБА_2 як турагентом та ТОВ Чистий туризм як туроператором було укладено агентський договір на реалізацію туристичного продукту № 316-19/20 від 11.10.2019 року, згідно п. 2.1 якого турагент зобов`язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність по укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (турагентом) фактично було укладено договір про надання туристичних послуг.

Відповідно до умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 , як турагент, прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 99 000 грн. за організацію туристичної поїздки до м. Амстердам, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.02.2020. (а. с. 25)

ТОВ Чистий туризм 18.02.2020 року отримало від турагента замовлення на бронювання чотирьох зіркового готелю на двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з датою заїзду 18.04.2020. та датою виїзду 24.04.2020. Того ж дня на банківський рахунок туроператора від турагента надійшли грошові кошти в сумі 53396, 50 грн. в рахунок оплати вартості проживання, що підтверджується меморіальним ордером від 18.02.2020. (а. с. 85).

Як вбачається з туристичного ваучеру (а. с. 86) та підтверджується викладеними у позові обставинами, ОСОБА_1 отримала підтвердження бронювання у обраному готелі з узгодженими датами та строком проживання.

Зі змісту позову та долучених копій електронних квитків вбачається, що ОСОБА_1 турагентом ФОП ОСОБА_2 18.02.2020. також було направлено на електронну пошту авіаквитки на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із датою вильоту до аеропорту м. Амстердам з аеропорту Бориспіль у м. Києві 18.04.2020. та датою повернення - 24.04.2020., поліс страхування та підтвердження замовлення трансферу.

До позову долучено також копії авіаквитків за тим же напрямком та з того ж міста відправлення, однак, на інші дати - 18.07.2020. та повернення 24.07.2020. відповідно.

Позивач вказує на те, що у заплановані за договором про надання туристичних послуг дати подорож не відбулась, а туристичним агентом ФОП ОСОБА_2 було повідомлено ОСОБА_1 про відкладення подорожі на інші дати. При цьому позивач не зазначає про причини зміни часу вильоту, вказуючи, що неодноразова зміна умов договору щодо дати початку та закінчення надання туристичної послуги відбувалась за її згодою. Однак, у січні 2021 року позивач не погодилась на зміну дати подорожі через особисті обставини та пред`явила до турагента ФОП ОСОБА_2 та туроператора ТОВ Чистий туризм вимогу про розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів у сумі 99000,00 грн.

Суд вважає доведеною ту обставину, що між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Чистий туризм 18.02.2020. без додержання письмової форми фактично було укладено договір про надання туристичних послуг, про що свідчать подальші дії сторін - сплата грошових коштів, направлення туристичного ваучеру тощо. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.12.2019. у справі № 569/8755/16-ц.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Матеріали справи свідчать про те, що спірними є правовідносини, які виникли між сторонами за договором про надання туристичних послуг від 18 лютого 2020 року.

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів , споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму, спрямованої на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей, визначені в Законі України Про туризм від 15 вересня 1995 року.

За змістом частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 5 Закону України Про туризм туроператори - це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг.

Згідно із положеннями статті 20 Закону України Про туризм , до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Стаття 25 Закону України Про туризм передбачає, що турист має право на отримання передбачених договором туристичних послуг, а у разі невиконання чи неналежного виконання туристичною компанією умов договору - на відшкодування матеріальних і моральних збитків у повному обсязі, якщо договором не передбачено відшкодування у меншому або великому обсязі.

Відповідно до положень ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста, невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь ;невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити (частина дванадцята статті 20 Закону України Про туризм ).

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України Про туризм , за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про туризм передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз вказаних норм свідчить, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками та 4) вини.

Разом з цим, туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.

Як вбачається зі змісту долучених копій авіаційних білетів, ваучерів для поселення в готелі на різні дати та змісту відзиву відповідача ТОВ Чистий туризм , зміна часу проживання в готелі змінювалась через тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, та скасуванням авіарейсів.

Так, Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

На виконання вказаного рішення Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , було тимчасово закрито з 00 год.00 хв. 17 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв*язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.

Юридичний факт введення карантину віднесений до форс-мажорних обставин Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX від 17 березня 2020 року.

Відповідач ТОВ Чистий туризм у відповідності до вимог чинного законодавства забронював та оплатив туристичну послугу за замовленням туриста відповідно до умов заявки на бронювання, та повідомляв туриста за посередництва турагента про зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, що не заперечується позивачем, однак, неможливість туриста скористатись заброньованим туром виникла внаслідок прийняття рішення Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

З матеріалів, долучених до відзиву, вбачається, що після виникнення обставин, що унеможливлювали здійснення туру, туроператор вживав заходів шляхом листування з партнерами по наданню туристичної послуги щодо можливості скасування туру та повернення коштів, однак, отримав відмову. Так, копією листа - відповіді готелю Jakarta Amsterdam підтверджується як оплата туроператором коштів за послуги тимчасового розміщення у готелі, так і відмова готелю у їх поверненні.

Отже, суд дійшов висновку про те, що ознака протиправності (порушення умов договору) у діях відповідача ТОВ Чистий туризм , як основна підстава для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, відсутня, оскільки останній діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору на туристичне обслуговування, відтак у діях туроператора відсутні вина і причинний зв`язок між діями відповідача та наслідками.

Таким чином, туристичні послуги не були надані позивачу не у зв`язку із неналежним виконання відповідачем ТОВ Чистий туризм умов укладеного договору, а у зв`язку із обставинами, які не залежали від відповідача, а відтак відсутні правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг.

Слід зазначити, що пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 45603,50 гривень, у позові ОСОБА_1 не вказує, які конкретні туристичні послуги були нею оплачені саме відповідачу ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 виникли правовідносини з приводу надання туристичних послуг.

У матеріалах справи містяться копії авіаквитків та замовлення трансферу у м. Амстердам. Однак, позивач не наводить у позові конкретних підстав для стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 грошових коштів, не вказуючи при цьому, у чому саме полягала усна домовленість сторін, оскільки письмовий договір укладено не було, та за які саме туристичні послуги було здійснено оплату.

Так, виходячи зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про туризм , між ОСОБА_1 та ТОВ Чистий туризм як туроператором та ФОП ОСОБА_2 як турагентом було укладено про надання окремих туристичних послуг, а не туристичного продукту - комплексу туристичних послуг, який поєднує послуги з перевезення, розміщення та інші туристичні послуги.

Згідно положень п. 4.6.4. агентського договору на реалізацію туристичного продукту від 11.10.2019. № 316-19/20, турагент може надавати туристам додаткові послуги на власний розсуд, зокрема, консультаційні, інформаційні, продаж авіаквитків тощо та має право на отримання від туриста вартості таких додаткових послуг, які визначаються актом приймання-передачі послуг між турагентом та туристом. Турагент самостійно утримує з туриста вартість своїх додаткових послуг.

Суду не надано акт приймання-передачі послуг між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Позивач у позові не зазначає, які саме послуги та у якій вартості були нею оплачені та в порушення договору про надання послуг не надані ФОП ОСОБА_2 .

З огляду на положення ст. 12 ЦПК України, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В той же час, звертаючись до суду з даним цивільним позовом, позивач у позовній заяві посилається на те, що в даному випадку має місце зміна істотних умов договору, а тому, не ставлячи вимогу про його розірвання чи зміну, просить повернути їй оплачені кошти.

За змістом ст. 43 та 175 ЦПК України, саме позивач визначає предмет і підстави позову, які за положеннями ст. 13 ЦПК України не можуть бути змінені самостійно судом.

Згідно ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на це, враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі Hirvisaari v. Finland ( Хірвісаарі проти Фінляндії ).

На підставі ч. ч.1, 2 п.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, судові витрати, понесені сторонами, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 175, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий туризм , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків за невиконання договору про надання туристичних послуг - відмовити повністю.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Чистий туризм ; ЄДРПОУ 39330551; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів тік, 3, оф. 5.

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Суддя Білінська О.В.