Постанова

від 09.02.2023 по справі 646/2586/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/2586/21 Номер провадження 22-ц/814/1654/23Головуючий у 1-й інстанції Білінська О.В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача:Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справиза наявнимиу нійматеріалами апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводськогорайонного судум.Харкова від21 жовтня2021року усправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий туризм", ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків за невиконання договору про надання туристичних послуг,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з урахуванням змінених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий туризм", ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків за невиконання договору про надання туристичних послуг.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що 18 лютого 2020 року між нею ФОП ОСОБА_2 (даліТурагент) був укладений договір про надання туристичних послуг, а саме, подорожі до Нідерландів у період з 18 квітня 2020 року по 24 квітня 2020 року. 1

8 лютого 2020 року позивачем сплачено грошові кошти у сумі 99000, 00 грн. на рахунок турагента. В подальшому, на електронну пошту позивача були направлені авіаквитки, ваучер готелю, страховка, трансфер.

В березні 2020 року турагент повідомив позивача, що подорож відкладено на червень 2020 року, потім на жовтень 2020 року, а згодом - на квітень 2021 року. В подальшому позивач була проінформована про те, що подорож відкладено на червень 2021 року. Після цього позивач звернулася до відповідача з проханням повернути кошти та надати письмовий примірник договору про туристичне обслуговування, оскільки вона планувала подорож разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 , яка була вагітною та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину, що позбавляло позивача можливості вільно планувати дати подорожі, проте, їй було повідомлено про можливість перенесення туру на іншу дату та замість договору про надання туристичних послуг надано Агентський договір на реалізацію туристичного продукту, укладений між ТОВ «Чистий туризм», в особі директора Празднікової М.Ю., та Турагентом ФОП ОСОБА_2

19.01.2021 та 01.03.2021 позивач звернулась до відповідачів з претензією про повернення грошових коштів та надання копії договору, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_2 , проте, відповіді не отримала. Позивач вважає, що були порушені істотні умови договору про надання туристичних послуг, а саме, строк його виконання. Посилаючись на діюче законодавство, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд стягнути на її користь грошові кошти з ТОВ «Чистий туризм» у сумі 53 396, 50 грн., з ФОП ОСОБА_2 - 45 603, 50 грн.; разом 99000, 00 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2021 року У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий туризм», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування збитків за невиконання договору про надання туристичних послугвідмовлено повністю. Судові витрати по справі віднесено за рахунок держави.

Рішення оскаржила позивач, подавши апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що cуд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що

Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК Українисправа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи та встановлено місцевим судом, між ФОП ОСОБА_2 як турагентом та ТОВ «Чистий туризм» як туроператором було укладено агентський договір на реалізацію туристичного продукту № 316-19/20 від 11.10.2019 року, згідно п. 2.1 якого турагент зобов`язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність по укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (турагентом) фактично було укладено договір про надання туристичних послуг.

Відповідно до умов вказаного договору ФОП ОСОБА_2 , як турагент, прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 99000 грн. за організацію туристичної поїздки до м. Амстердам, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 18.02.2020. (а. с. 25)

ТОВ «Чистий туризм» 18.02.2020 року отримало від турагента замовлення на бронювання чотирьох зіркового готелю на двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з датою заїзду 18.04.2020. та датою виїзду 24.04.2020. Того ж дня на банківський рахунок туроператора від турагента надійшли грошові кошти в сумі 53396, 50 грн. в рахунок оплати вартості проживання, що підтверджується меморіальним ордером від 18.02.2020. (а. с. 85).

Як вбачається з туристичного ваучеру (а. с. 86) та підтверджується викладеними у позові обставинами, ОСОБА_1 отримала підтвердження бронювання у обраному готелі з узгодженими датами та строком проживання.

З долучених копій електронних квитків вбачається, що позивачу турагентом ФОП ОСОБА_2 18.02.2020. також було направлено на електронну пошту авіаквитки на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із датою вильоту до аеропорту м. Амстердам з аеропорту Бориспіль у м. Києві 18.04.2020. та датою повернення24.04.2020., поліс страхування та підтвердження замовлення трансферу.

До позову долучено також копії авіаквитків за тим же напрямком та з того ж міста відправлення, однак, на інші дати18.07.2020. та повернення 24.07.2020. відповідно.

Місцевим судом встановлено, що у заплановані за договором про надання туристичних послуг дати подорож не відбулась, а туристичним агентом ФОП ОСОБА_2 було повідомлено позивача про відкладення подорожі на інші дати.

При цьому, у суд першої інстанції у доводах позовної заяви позивач вказувала, що неодноразова зміна умов договору щодо дати початку та закінчення надання туристичної послуги відбувалась за її згодою. Проте, у січні 2021 року позивач не погодилась на зміну дати подорожі через особисті обставини та пред`явила до турагента ФОП ОСОБА_2 та туроператора ТОВ «Чистий туризм» вимогу про розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів у сумі 99000,00 грн., яка відповідачами задоволена не була.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що туристичні послуги не були надані позивачу не у зв`язку із неналежним виконання відповідачами умов укладеного договору, а у зв`язку із обставинами, які не залежали від відповідачів, а відтак відсутні правові підстави для притягнення відповідачів до відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг.

При цьому судом встановлено, що пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 45603,50 гривень, ОСОБА_1 не вказує, які конкретні туристичні послуги були нею оплачені саме відповідачу ФОП ОСОБА_2 , за вказаних обставин місцевий суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно із положеннямистатті 20 Закону України «Про туризм», до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 25 Закону України «Про туризм»передбачено, що турист має право на отримання передбачених договором туристичних послуг, а у разі невиконання чи неналежного виконання туристичною компанією умов договору - на відшкодування матеріальних і моральних збитків у повному обсязі, якщо договором не передбачено відшкодування у меншому або великому обсязі.

Згідно частини дванадцятоїстатті 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста, невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь ;невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити).

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1статті 33 Закону України «Про туризм»передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Указом Президента України № 87/2020 від 13 березня 2020 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

На виконання вказаного рішенняРозпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було тимчасово закрито з 00 год.00 хв. 17 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.

Юридичний факт введення карантину віднесений до форс-мажорних обставинЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17 березня 2020 року.

Як вірно встановлено місцевим судом, згідно змісту п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про туризм», між ОСОБА_1 та ТОВ «Чистий туризм» як туроператором та ФОП ОСОБА_2 як турагентом було укладено договір про надання окремих туристичних послуг, а не туристичного продукту, яккомплексу туристичних послуг, який поєднує послуги з перевезення, розміщення та інші туристичні послуги.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що ТОВ «Чистий туризм» умови зазначеного договору виконано, а саме заброньовано та оплачено туристичну послугу за замовленням туриста відповідно до умов заявки на бронювання, та повідомено туриста через турагента про зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, що не заперечується позивачем, та нею не спростовано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що після виникнення форс-мажорних обставин, туроператор вживав всіх можливих заходів щодо узгодження умов надання туристичної послуги позивачу та щодо можливості скасування туру та повернення коштів.

З наведеного слідує, що висновок місцевого суду про недоведеність позивачем факту неналежного виконання своїх зобов`язань туроператором за договором, чи порушення вимог чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, є вірним.

В апеляційній скарзі позивач вказує зокрема, що суд безпідставно не застосував вимогистатті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захистправ споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Попри вимоги вказаної норми, аналіз норм законодавства щодо туризму свідчать про те, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у разі наявності його вини. Разом з цим, туроператор звільняється від відповідальності за невиконання умов договору, якщо таке невиконання сталося у результаті подій, які туроператор не міг передбачити.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі виконали свої зобов`язання за усним договором на туристичне обслуговування, вчасно замовивши туристичні продукти у комітентів та оплативши їх, така підстава для перенесення дат туристичних подорожей як карантин очевидно сталась не з провини відповідачів, а отже, не залежала від них та є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Отже, за встановлених у цій справі обставин, вказана нормаЗУ «Про захист прав споживачів»застосована бути не може.

Крім того, неможливість позивача скористатись запропонованими альтернативними датами здійснення подорожі обумовлена її особистими обставинами, та не може свідчити про неналежне виконання туроператором та турагентом своїх зобов`язань.

Доказів невиконання чи неналежного виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_2 позивачем також не надано.

Інші наведені в апеляційній скарзі, доводи є тотожними доводам, висловленим позивачем у позовній заяві, які були предметом дослідження судом першої інстанції, та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, щосуд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

В.М. Триголов