Рішення

від 18.10.2021 по справі 330/2018/19

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2018/19

2/330/127/2021

"18" жовтня 2021 р. Якимівський районний суд Запо різької області у складі: головуючого судді - Гусарової В.В. при секретарі - Тошевої Д.Е..,розглянувши цивільну справу за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах Запорізької облдержадміністрації до Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, витребування земельної ділянки,

встановив :

1.Позиція сторони позивача

Відповідно до позову,24.04.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 392 Про надання дозволу на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яким надано ОСОБА_2 дозвіл на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району.

ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 392 від 24.04.2009, розроблено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

В подальшому, 07.05.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 434 Про затвердження матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , пунктом 1 якого, затверджено матеріали щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської селищної ради у власність.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської сільської ради у власність.

Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 в термін одного року укласти із землевпорядною організацією договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розгляд Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 434 від 07.05.2009, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1,9818 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Згідно вищевказаного проекту землеустрою розробленого ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на земельну ділянку площею 1,9818 га присвоєно кадастровий номер 2320355400:11:003:0074 на земельну ділянку площею 1,5059 га та кадастровий номер 2320355400:11:003:0075 на земельну ділянку площею 0,4751 га.

В подальшому, 26.06.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 572 Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 , пунктом 1 якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,9818 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради.

Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 замовити виготовлення державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства та пройти його державну реєстрацію.

Відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на підставі розпорядження голови Якимівської РДА від 26.06.2009 № 572, 13.07.2009 ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 453726, виданий 13.07.2009 та зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 010926400265, на земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 площею 0,4751 га, розташованої на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору дарування земельної ділянки від 14.07.2009, ОСОБА_2 передав безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу Прайм (далі - ОК Прайм ) як дарунок земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

В подальшому, 14.08.2009 рішенням Якимівського районного суду Запорізької області у справі № 2-865/2009 задоволене в повному обсязі позов та зобов`язано ОК Прайм , в особі голови кооперативу передати у власність Обслуговуючому кооперативу ТЕМП-2010 (далі - ОК ТЕМП-2010 ) земельні ділянки, які розташовані на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, у тому числі земельну ділянку площею 0,4751 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з кадастровим номером 2320355400:11:002:0075.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.06.2011, ОК ТЕМП-2010 продав та передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.06.2019 № 171021172 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 є ОСОБА_1 та на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 відсутні зареєстровані будь-які об`єкти нерухомості.

Разом з цим, розпорядження голови Якимівської РДА від 26.06.2009 № 572 Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4751 га у власність ОСОБА_2 та в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,4751 га, видано з порушеннями вимог законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Так, земельна ділянка, що є предметом позову належить до земель водного фонду, так як входить до меж прибрежно захисної смуги. Вказаний висновок сторона позивача робить з того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення проект прибрежно-захисної смуги не був затверджений, а значить всі землі, що знаходяться у межах 2х кілометрової зони від урізу води належить до прибрежно-захисної смуги, проект земельної ділянки не був погоджений відповідно до ст. 186-1 ЗК України та не проходив відповідну державну експертизу. Прокурор просив визнати незаконним та скасувати відповідне рішення Якимівської райдержадміністрації та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку та передати її у власність Запорізької облдержадміністрації, про що і просив позивач винести суд рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив позов задовольнити

2.Позиція сторони відповідача - Мелітопольської райдержадміністрації.

Представник Мелітопольської райдержадміністрації, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, на цих підставах суд дійшов висновку проведення судового засідання без його участі. Крім того, після відкриття провадження по справі, належним чином отримав ухвалу про відкриття провадження, позов з додатками та судові повістки на всі судові засідання, однак

відзиву або заяви по суті позовних вимог не надав, своєї позиції не висловив.

3.Позиція сторони відповідача - ОСОБА_1 .Представник відповідача у своєму відзиву та у судовому засіданні не визнав позов у повному обсязі та зазначив що :

- на його думку прокурор звернувся з позовом в інтересах не тієї особи, бо на момент подачі позову функцією власника ( розпорядника) земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів відповідно до положень ст. 122 ЗК України був ГУ Держгеокадастр в Запорізькій області. А на теперішній час відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , якій набув чинності 27.05.2021 р. розділ X Перехідні положення ЗК України було доповнено п.24 , відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі земля державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

- крім того прокурор обрав неналежний спосіб захисту прав шляхом подачі вендікаційного позову замість належного негаторного.

4. Під час судового розгляду судом було встановлено наступне :

24.04.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 392 Про надання дозволу на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яким надано ОСОБА_2 дозвіл на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району.

ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 392 від 24.04.2009, розроблено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

В подальшому, 07.05.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 434 Про затвердження матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , пунктом 1 якого, затверджено матеріали щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської селищної ради у власність.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської сільської ради у власність.

Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 в термін одного року укласти із землевпорядною організацією договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розгляд Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 434 від 07.05.2009, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1,9818 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Згідно вищевказаного проекту землеустрою розробленого ТОВ Науково-інформаційний центр Кадастр на земельну ділянку площею 1,9818 га присвоєно кадастровий номер 2320355400:11:003:0074 на земельну ділянку площею 1,5059 га та кадастровий номер 2320355400:11:003:0075 на земельну ділянку площею 0,4751 га.

В подальшому, 26.06.2009 головою Якимівської РДА видано розпорядження № 572 Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 , пунктом 1 якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, передано у власність ОСОБА_2

земельну ділянку загальною площею 1,9818 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради.

Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 замовити виготовлення державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства та пройти його державну реєстрацію.

Відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на підставі розпорядження голови Якимівської РДА від 26.06.2009 № 572, 13.07.2009 ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 453726, виданий 13.07.2009 та зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 010926400265, на земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 площею 0,4751 га, розташованої на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору дарування земельної ділянки від 14.07.2009, ОСОБА_2 передав безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу Прайм (далі - ОК Прайм ) як дарунок земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

В подальшому, 14.08.2009 рішенням Якимівського районного суду Запорізької області у справі № 2-865/2009 задоволене в повному обсязі позов та зобов`язано ОК Прайм , в особі голови кооперативу передати у власність Обслуговуючому кооперативу ТЕМП-2010 (далі - ОК ТЕМП-2010 ) земельні ділянки, які розташовані на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, у тому числі земельну ділянку площею 0,4751 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з кадастровим номером 2320355400:11:002:0075.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.06.2011, ОК ТЕМП-2010 продав та передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.06.2019 № 171021172 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 є ОСОБА_1 та на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 відсутні зареєстровані будь-які об`єкти нерухомості.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Вислухав аргументи сторін щодо вирішення позову по суті, суд дійшов о наступного :

4.1.Відповідно до позову, прокурор просив визнати та скасувати розпорядження голови Якимівської РДА № 572 від 26.06.2009 р. ( а.с.25 том 1 ), однак відповідно до матеріалів справи 26.06.2009 р. головою Якимівської РДА було винесено розпорядження № 578 про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ( а.с. 29 том 1 )_

4.2.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 14.07.2009 р ( а.с.33 том 1 )., земельна ділянка площею 0,4751 га кадастровий номер 2320355400:11:003:0075 відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення та має вид використання - для ведення особистого селянського господарства .

Прокурор 30.08.2019 р. подав позов в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 122 ЗК України, в редакції на час подання позову , функцію власника (розпорядника) земель сільськогосподарського призначення розташованих за межами населених пунктів у власність або у користування, здійснював виключно центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, тобто Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Саме Держава в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на час подання позову, була розпорядником такої категорії земельних ділянок - земель сільськогосподарського призначення (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Крім того, відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , який набув чинності 27.05.2021 р., розділ X Перехідні положення ЗК України було доповнено пунктом 24 такого змісту:

"24. З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду".

Отже на даний час вбачається, що Кирилівська селищна рада ( так як на території Кирилівської ОТГ знаходиться земельна ділянка, що є предметом позову) є належним позивачем по справі

Запорізька обласна державна адміністрація, яка набула статусу позивача у даному спорі, не є ні власником, ні розпорядником даної категорії земель, а відповідно і є неналежним позивачем у даному спорі.

4.3.

За приписами статей ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у т.ч. землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім

земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; г) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

З вищевказаного вбачається, що до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захист функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток і лиманів встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Згідно зі ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних,* гідрометричних та лінійних споруд.

Відповідно до п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу),, надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , з урахуванням конкретної ситуації.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачено нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти до висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 469/1044/17 (постанова від 15.09.2020), № 487/10128/14 (постанова від12.06.2019), № 310/5834/13-ц (постанова від 23.05.2018), № 469/1393/16-ц (постанова від 30.05.2018).

Сторони не надали судові доказів того, що на теперішній час розроблений та затверджений проект прибрежно-захисної смуги в межах Кирилівської ОТГ

Відповідно до ч. З ст. 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Враховуючи те, що розмір прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів не встановлено у визначеному порядку, тому її розмір врегульовано законом та складає 2 км від урізу води.

Відповідно до схему прив`язки земельної ділянки , земельна ділянка, що є предметом позову розташована на відстані 18 метрів від урізу води Азовського моря

Разом з цим, стосовно обраного прокурором способу захисту порушених прав та інтересів держави необхідно зазначити наступне.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України).

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.08.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2018 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц) застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторногопозовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово виснувала про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам Земельного кодексу України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Звертаючись до суду з позовом, прокурором було зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря та відноситься до земель водного фонду, у зв`язку з чим не може перебувати у приватній власності. У зв`язку з чим набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку суперечить вимогам ст.ст. 58, 60,62 Земельного кодексу України та ст.ст. 4, 88,90 Водного кодексу України.

При цьому, вважаючи, що мало місце незаконне заволодіння майном та враховуючи судову практику, яка існувала на час пред`явлення позову до суду, обґрунтував свої позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, ураховуючи наведене, позовні вимоги у частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у власність Запорізької облдержадміністрації площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 задоволенню не підлягають, через обрання прокурором неналежного способу захисту.

Разом з цим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду

(постанови від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17) відмова у задоволенні індикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки водного фонду її власнику.

Керуючись ст. 19,20,21,58,59,60,62,122,152 ч.2, п.24 розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.4, 88 ,90Водного кодексу України,ст.4,15,16,387,388,391, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

В позові керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області( вул. Байбулатова б. 22 м. Мелітополь Запорізької області, 72319, код ЄРДПОУ 02909973) в інтересах Запорізької облдержадміністрації ( код ЄРДПОУ 00022504, пр. Соборний б. 164 м. Запоріжжя, 69107) до Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області ( вул. Івана Алексєєва б. 5 м. Мелітополь Запорізької області,72319, код ЄРДПОУ 02126314), ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, витребування земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: