Постанова

від 14.02.2022 по справі 330/2018/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.02.2022 Справа № 330/2018/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №330/2018/19 Головуючий у 1 інстанції: Гусарова В.В.

Провадження № 22-ц/807/409/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Крилової О.В.

при секретарі: Ільїній А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2021 року у справі за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2019 року Мелітопольська місцева прокуратура, правонаступником якої є Мелітопольська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернулась до суду з позовом до Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження в частині, витребування земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог Прокуратура зазначала, що 24 квітня 2009 року головою Якимівської райдержадміністрацією видано розпорядження № 392 «Про надання дозволу на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », яким надано ОСОБА_2 дозвіл на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району.

ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 392 від 24 квітня 2009 року, розроблено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

В подальшому, 07 травня 2009 року головою Якимівської РДА видано розпорядження № 434 «Про затвердження матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », пунктом 1 якого, затверджено матеріали щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської селищної ради у власність.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської сільської ради у власність.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 в термін одного року укласти із землевпорядною організацією договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розгляд Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 434 від 07 травня 2009 року, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1,9818 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Згідно вищевказаного проекту землеустрою розробленого ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на земельну ділянку площею 1,9818 га присвоєно кадастровий номер 2320355400:11:003:0074 на земельну ділянку площею 1,5059 га та кадастровий номер 2320355400:11:003:0075 на земельну ділянку площею 0,4751 га.

26 червня 2009 року головою Якимівської РДА видано розпорядження № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », пунктом 1 якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Пунктом 2 даного розпорядження, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,9818 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 замовити виготовлення державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства та пройти його державну реєстрацію.

Відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на підставі розпорядження голови Якимівської РДА від 26.06.2009 № 572, 13 липня 2009 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 453726, виданий 13 липня 2009 року та зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 010926400265, на земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 площею 0,4751 га, розташованої на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору дарування земельної ділянки від 14 липня 2009 року, ОСОБА_2 передав безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу «Прайм» як дарунок земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

В подальшому, 14 серпня 2009 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області у справі № 2-865/2009 задоволене в повному обсязі позов та зобов`язано ОК «Прайм», в особі голови кооперативу передати у власність Обслуговуючому кооперативу «ТЕМП-2010» земельні ділянки, які розташовані на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, у тому числі земельну ділянку площею 0,4751 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з кадастровим номером 2320355400:11:002:0075.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 червня 2011 року, ОК «ТЕМП-2010» продав та передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 червня 2019 року № 171021172 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 є ОСОБА_1 та на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 відсутні зареєстровані будь-які об`єкти нерухомості.

Разом з цим, розпорядження голови Якимівської РДА від 26 червня 2009 № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4751 га у власність ОСОБА_2 та в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,4751 га, видано з порушеннями вимог законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Так, земельна ділянка, що є предметом позову належить до земель водного фонду, так як входить до меж прибрежно захисної смуги. Вказаний висновок сторона позивача робить з того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення проект прибрежно-захисної смуги не був затверджений, а значить всі землі, що знаходяться у межах 2х кілометрової зони від урізу води належить до прибрежно-захисної смуги, проект земельної ділянки не був погоджений відповідно до ст. 186-1 ЗК України та не проходив відповідну державну експертизу.

Посилаючись на наведені обставини, Прокурор просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Якимівської райдержадміністрації від 26 червня 2009 року № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4751 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,4751 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради; Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 0,4751 га, кадастровий номер 2320355400:11:003:0075, вартістю 596411 грн., яка розташована на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2021 року по справі замінено відповідача - Якимівську райдержадміністрацію Запорізької області на відповідача Мелітопольську райдержадміністрацію Запорізької області.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимого щодо скасування рішення Якимівської райдержадміністрації від 26 червня 2009 року № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », суд першої інстанції виходив з того, що 26 червня 2009 року головою Якимівської РДА було винесено розпорядження № 578 про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 . Також суд звернув увагу, що Запорізька обласна державна адміністрація, яка набула статусу позивача у цьому спорі, не є ні власником, ні розпорядником даної категорії земель, а відповідно і є неналежним позивачем у даному спорі.

Залишаючи без задоволення вимогу прокуратури про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки, вважаючи, що мало місце незаконне заволодіння майном та враховуючи судову практику, яка існувала на час пред`явлення позову до суду, обґрунтував свої позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 387, 388 ЦК України. Судом першої інстанції також роз`яснено, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (постанови від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17) відмова у задоволенні індикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки водного фонду її власнику.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2021 року, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково. Визнати незаконним та скасувати рішення Якимівської райдержадміністрації від 26 червня 2009 року № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4751 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,4751 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що на час звернення прокурора з даним позовом розпорядником спірної земельної ділянки було Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Відповідно до інформації відділу в Якимівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 23 березня 2018 року спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту. З урахуванням наведеного, розпорядником спірної земельної ділянки на час звернення прокурора з дійсним позовом була саме Запорізька обласна державна адміністрація, та як наслідок остання була належним позивачем у справі. Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 перебуває на території Кирилівської селищної ради (за межами населеного пункту), тому з 27 травня 2021 року Кирилівська селищна рада, як новий власник та розпорядник земель за межами населеного пункту, набула статус органу, який наділений повноваженнями здійснювати захист порушених інтересів держави у спірних правовідносинах. Таким чином, беручи до уваги обсяг прав та обов`язків, які перейшли до Кирилівської селищної ради у зв`язку зі змінами у земельному законодавстві, остання є правонаступником Запорізької обласної державної адміністрації у спірних правовідносинах. При цьому, саме суд залучає до участі у праві правонаступника без жодної вказівки про необхідність для цього клопотання певного, чітко визначеного учасника судового процесу. Разом з цим, суд будучи обізнаним про переведення земель із державної у комунальну власність, які розташовані за межами населеного пункту, не залучив до участі у справі правонаступника Запорізької облдержадміністрації - Кирилівську селищну раду.

Щодо висновку суду першої інстанції про обрання прокурор неналежного способу захисту, в апеляційній скарзі зазначається, що звертаючись до суду з позовом, прокурором було зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:11:002:0075 перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря та відноситься до земель водного фонду, у зв`язку з чим не може перебувати у приватній власності. Як наслідок набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку суперечить вимогам ст.ст. 58, 60, 62 Земельного кодексу України та ст.ст. 4, 88, 90 Водного кодексу України. Разом з цим, вважаючи, що мало місце незаконне заволодіння майном, обґрунтував свої позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України. Таким чином, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається та визнається учасниками справи наступні обставини.

24 квітня 2009 року головою Якимівської РДА видано розпорядження № 392 «Про надання дозволу на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », яким надано ОСОБА_2 дозвіл на складання матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району (т. 1 а.с. 27).

ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 392 від 24.04.2009, розроблено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

07 травня 2009 року головою Якимівської РДА видано розпорядження № 434 «Про затвердження матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » (т. 1 а.с. 28), пунктом 1 якого, затверджено матеріали щодо вибору місця розташування земельної ділянки площею 2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської селищної ради у власність.

Також, пунктом 2 даного розпорядження, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею2,0000 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на землях Кирилівської сільської ради у власність.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 в термін одного року укласти із землевпорядною організацією договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розгляд Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на замовлення ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Якимівської РДА № 434 від 07 травня 2009 року, розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 1,9818 га для ведення особистого селянського господарства на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Згідно вищевказаного проекту землеустрою розробленого ТОВ «Науково-інформаційний центр «Кадастр» на земельну ділянку площею 1,9818 га присвоєно кадастровий номер 2320355400:11:003:0074 на земельну ділянку площею 1,5059 га та кадастровий номер 2320355400:11:003:0075 на земельну ділянку площею 0,4751 га.

В подальшому, 26 червня 2009 року головою Якимівської РДА видано розпорядження № 572 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », пунктом 1 якого, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (т1 а.с. 29).

Також, пунктом 2 даного розпорядження, передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 1,9818 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Кирилівської селищної ради.

Крім того, пунктом 3 зазначеного розпорядження, зобов`язано ОСОБА_2 замовити виготовлення державного акту на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства та пройти його державну реєстрацію.

Відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, на підставі розпорядження голови Якимівської РДА від 26.06.2009 № 572, 13.07.2009 ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 453726, виданий 13.07.2009 та зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 010926400265, на земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 площею 0,4751 га, розташованої на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору дарування земельної ділянки від 14 липня 2009 року , ОСОБА_2 передав безоплатно у власність Обслуговуючому кооперативу «Прайм» як дарунок земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 (т. 1 а.с. 33-34).

14 серпня 2009 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області у справі № 2-865/2009 задоволене в повному обсязі позов та зобов`язано ОК «Прайм», в особі голови кооперативу передати у власність Обслуговуючому кооперативу «ТЕМП-2010» земельні ділянки, які розташовані на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, у тому числі земельну ділянку площею 0,4751 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з кадастровим номером 2320355400:11:002:0075 (т. 1 а.с. 35-39).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 червня 2011 року, ОК «ТЕМП-2010» продав та передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 (т. 1 а.с. 40-41).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.06.2019 № 171021172 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 є ОСОБА_1 та на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 відсутні зареєстровані будь-які об`єкти нерухомості (т. 1 а.с. 52-53).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі рекреаційного призначення, землі водного фонду (стаття 19 ЗК України, зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, належать до земель водного фонду (пункт б частини першої статті 58 ЗК України та абзац 3 частини першої статті 4 ВК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Аналогічні норми закріплені в частинах першій-третій статті 88 ВК України.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина перша статті 61 ЗК України, частина перша статті 89 ВК України).

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених ЗК України та ВК України.

Згідно з пунктом «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, законодавство України обмежує безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Крім того, зайняту прибережною захисною смугою земельну ділянку можна отримати в оренду для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо, а не у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Доказів на підтвердження того, що на теперішній час розроблений та затверджений проект прибрежно-захисної смуги в межах Кирилівської ОТГ матеріали справи не містять, а отже суд дійшов вірного висновку, що оскільки розмір прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів не встановлено у визначеному порядку, її розмір врегульовано законом та складає 2 км від урізу води.

За матеріалами справи встановлено, та не спростовано відповідачем, що спірна земельна ділянка розташована на відстані 18 метрів від урізу води Азовського моря.

Так, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (частини перша та друга статті 4 ЦПК України).

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

На відміну від віндикаційного позову, предметом якого є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Висновок про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду у порушення вимог ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим з огляду на визначене законодавством призначення та розташування земель водного фонду, вказує на неможливість виникнення права приватної власності на них, а отже і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 ЗК України, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 504/2864/13-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Задовольняючи ту чи іншу позовну вимогу, ефективність обраного позивачем способу захисту у конкретній ситуації має визначити суд.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції що позовна вимога про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у власність Запорізької облдержадміністрації площею 0,4751 га з кадастровим номером 2320355400:11:003:0075 задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції також обґрунтовано звернув увагу, що вимога про вимога про визнання та скасування розпорядження голови Якимівської РДА № 572 від 26 червня 2009 року (т. 1 а.с.25) не може бути задоволена, оскільки 26 червня 2009 року головою Якимівської РДА було винесено розпорядження № 578 про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 29).

При цьому, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду

(постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц та від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17) відмова у задоволенні індикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки водного фонду її власнику.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції дав належну правову оцінку зібраним доказам по справі та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури -залишити без задоволення .

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 18 жовтня 2021 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 24 лютого 2022 року.

Головуючий:

Судді: