Рішення

від 13.10.2021 по справі 698/9/20

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/9/20

Провадження № 2/698/217/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 р. смт Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Колісника С.М.,

розглянувши у загальному позовному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Черкасибіозахист про визнання договору оренди землі недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до суду з вказаним вище позовом в обґрунтування якого зазначила, що в жовтні 2019 року їй стало відомо про нібито укладення 26.07.2016 року між нею та ТОВ НВЦ Черкасибіозахист (надалі - відповідач) договору оренди, належної їй земельної ділянки площею 3,4889 га, з кадастровим № 7122286800:02:001:0038. Також в обґрунтування позову позивач стверджувала, що після отримання первісного повідомлення про укладення спірного правочину, від власної доньки ОСОБА_3 довідалася, що саме вона ( ОСОБА_3 ) підписала вказаний вище договір оренди від імені позивача. При цьому позивач стверджує, що вона не підписувала спірного договору оренди і з її боку було відсутнє волевиявлення на укладення вказаного договору. Крім того, позивач зазначила, що вона жодним чином не уповноважувала свою доньку на укладення вказаного правочину.

На підставі викладеного позивач просить визнати недійсним спірний договір оренди, оскільки, останній нею не укладався.

У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень послався на підписання спірного договору іншою особою як прояв представництва інтересів позивача. При цьому відповідач стверджує, що спірний договір був фактично схвалений позивачем, оскільки остання не заявляла вимоги про повернення земельної ділянки та протягом дії договору отримувала орендну плату. З огляду на наведене відповідач вважає, що укладення спірного правочину відбулося у порядку, передбаченому ст. 241 ЦК України з перевищенням повноважень представником позивача, з подальшим схваленням позивачем дій свого представника, що призвело до набуття чинності спірним правочином.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року у зв`язку із смертю позивача, яка сталася під час судового розгляду, до участі у справі було залучено правонаступника позивача спадкоємицю ОСОБА_3 ..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позові підстав та просить їх задовольнити. Крім того, з урахуванням висновків почеркознавчої експертизи вважає, що факт відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору є доведеним. Додатково зазначив, що доводи відповідача щодо схвалення позивачем дій представника спростовуються відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 будь-яких повноважень щодо представництва інтересів позивача ОСОБА_2 .. Також зазначив, що доводи відповідача про схвалення позивачем дій, щодо укладення спірного договору шляхом отримання орендної плати спростовуються тим, що усі вчинені від імені позивача підписи, що містяться у наданих відповідачем відомостях істотно різняться між собою і не схожі зі справжнім підписом позивача.

В судовому засіданні представник відповідача Колісник С.М. проти задоволення позову заперечив з наведених у відзиві підстав та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, представник вважає, що обставини фактичного надання позивачем повноважень з представництва її інтересів ОСОБА_3 та подальшого схвалення позивачем укладеного від її імені договору оренди підтверджуються дослідженими матеріалами справи.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 086633, виданого 02.11.2004 року Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,49 га у адмінмежах Стійківської сільської ради.(а.с.7)

З договору оренди землі від 26.07.2016 року вбачається, що його укладено між ОСОБА_2 та ТОВ НВЦ Черкасибіозахист . Предметом вказаного договору є надання ТОВ НВЦ Черкасибіозахист права оренди, належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,4889 га, з кадастровим № 7122286800:02:001:0038 строком на сім років.(а.с.8-9)

З інформаційної довідки від 10.12.2019 року № 192300509 вбачається, що згідно рішення державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області Козловського В.В. від 30.09.2016 року № 16697720 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122286800:02:001:0038.(а.с.11-12)

З висновку експерта від 16.06.2021 року № 140,847/21-23 вбачається, що за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі від 26.07.2016 року укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ НВЦ Черкасибіозахист виконаний не ОСОБА_2 (а.с.91-95)

За змістом ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку (об`єкт оренди) у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право, зокрема на самостійне господарювання на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вказаних норм об`єктом захисту визначено порушене, невизнане або оспорюване суб`єктивне право чи цивільний інтерес. При цьому порушення суб`єктивного права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні суб`єктивного права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися визначеним законом способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ст. 16 ЦК України. Зокрема, згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Відповідно до ч. 1 ст.. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

З аналізу вказаних вище норм випливає, що наявність правовідносин представництва повинна підтверджуватися існуванням відповідного письмового правочину згідно якого позивач уповноважив іншу особу на вчинення від його імені тих чи інших дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, ненадання відповідачем письмового правочину яким би підтверджувалося наявність будь-яких повноважень щодо представництва інтересів позивача, як доказу у справі, розцінюється судом як відсутність вказаного правочину.

За таких обставин суд визнає, що за відсутності основного правочину щодо представництва інтересів довірителя є неможливим укладення від імені останнього будь-яких інших правочинів. Тобто, з правової точки зору неможливо укласти договір оренди з перевищенням повноважень, шляхом підписання останнього особою у якої відсутні будь-які повноваження щодо представництва інтересів особи від імені якої було укладено договір.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх задоволення, оскільки судом встановлена відсутність волі та волевиявлення позивача на укладення спірного договору оренди землі від 26.07.2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122286800:02:001:0038.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, у зв`язку із визнанням недійсним договору оренди землі від 26.07.2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122286800:02:001:0038 підлягає скасуванню рішення державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області Козловського В.В. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122286800:02:001:0038 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.09.2016 року № 16697720, оскільки вказаний вище договір був правовою підставою для реєстрації речового права, а отже, останнє є похідним від вказаного договору.

Суд відкидає твердження представника відповідача про укладення спірного договору уповноваженим представником позивача з перевищенням наданих останньому повноважень та подальшим схваленням позивачем дій представника, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

У зв`язку із заявою сторони у дебатах про подання доказів понесення судових витрат відповідно до ст. 246 ЦПК України питання про розподіл судових витрат буде вирішуватися судом шляхом ухвалення додаткового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4,12,263-265,352,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Визнати договір оренди землі, укладений 26 липня 2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр Черкасибіозахист щодо передачі в оренду земельної ділянки розташованої в адмінмежах Стійковської сільської ради Звенигородського району Черкаської області з кадастровим № 7122286800:02:001:0038, площею 3,4889 га - недійсним.

Рішення державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області Козловського В.В. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7122286800:02:001:0038 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.09.2016 року № 16697720 - скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Баранов О.І.