Рішення

від 21.10.2021 по справі 580/7287/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року справа № 580/7287/21

14 годин 45 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря Осадчого В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу №580/7287/21

за позовом ТОВ УКРАФЕРТ (бул. Шевченка, 249 оф. 303, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 32482495) [ представник позивача - не прибув]

до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (пр. Хіміків, 50 к.515, м.Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425) [представник відповідача - не прибув]

про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов виконавчого провадження, прийняв рішення.

20.09.2021 вх.35906/21 ТОВ УКРАФЕРТ , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), з урахуванням редакції (а.с.63-68) позовної заяви від 05.10.2021, вх.38639/21 (а.с.59-60) просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що виявилась у не скасуванні постанови від 11.06.2020 ВП № 62276583 про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ виконавчого збору у сумі 250,14 грн та постанови від 11.06.2020 ВП № 62276583 про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ витрат виконавчого провадження у сумі 207,3 грн , прийнятих в межах виконавчого провадження № 62276583 із примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі № 756/12929/18;

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.06.2020 ВП № 62276583 про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ виконавчого збору у сумі 250,14 грн, прийняту в межах виконавчого провадження № 62276583 із примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі №756/12929/18;

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.06.2020 ВП № 62276583 про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ витрат виконавчого провадження у сумі 207,3 грн, прийняту в межах виконавчого провадження № 62276583 із примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі №756/12929/18;

- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ТОВ УКРАФЕРТ понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн (платіжне доручення від 14.09.2021 №141233 платник ТОВ Хім-Трейд код ЄДРПОУ 4194722 за договором доручення від 19.02.2019).

Ухвалою від 21.09.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві десять днів для усунення недоліків. Ухвалою від 11.10.2021 (а.с.92) відкрито провадження у справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначене на 13.10.2021. Ухвалою від 13.10.2021 та 19.10.2021 судове засідання відкладено відповідно на 19.10.2021, 21.10.2021. Судове засідання 21.10.2021 представники позивача і відповідача просила проводити без їх участі.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтуванні позову зазначено, що Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 11.06.2020 було відкрито виконавче провадження №62276583 про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ на користь держави судового збору у сумі 2502,43 грн на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі №756/12929/18. У виконавчому провадження 11.06.2020 державним виконавцем було прийнято постанови про стягнення виконавчого збору та про мінімальні витрати виконавчого провадження. Позивач наголошує, що у позовній заяві не йдеться про оскарження порядку прийняття відповідачем постанов, додержання якого (на думку відповідача) є безумовною підставою для визнання їх законними - йдеться про виникнення обставини з настанням якої пов`язується подальша протиправність дій у виконавчому провадженні щодо позивача через скасування рішення на підставі якого було відкрито ВП №62276583 у межах якого було прийнято спірні постанови і зазначає, що будь-яке стягнення можливе за наявності вини особи. Представник позивача у письмових поясненнях від 21.10.2021 вх.41035/21 зазначає, що відсутність вини позивача у відкритті виконавчого провадження і процесуальних дій відповідача у його межах доводиться постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2021 у справі №756/12929/18. У заяві про закриття виконавчого провадження (а.с.140-141) представник ТОВ УКРАФЕРТ просив: п.5 - у разі якщо виконавчий збір стягнуто не було вжити заходи з недопущення стягнення; п.6 - виключити відомості про ТОВ УКРАФЕРТ стосовно суми боргу за виконавчим провадженням №62276583. Постановою Київського апеляційного суду від 24.06.2021 (а.с.70-72) рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 у справі № 756/12929/18 (а.с.73-74) скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Позивач звернувся із заявою (а.с.79-80) до державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, де йдеться про необхідність вжиття заходів із недопущення неправомірного стягнення із позивача грошових коштів та скасування прийнятих постанов від 11.06.2020 у ВП № 62276583 у сумі у сумі 207, 3 грн витрат виконавчого провадження та у сумі 250,24 грн виконавчого збору (позовна вимога необґрунтована щодо суми 250,14 грн). Державним виконавцем постановою від 30.08.2021 закінчено виконавче провадження № 62276583 (а.с.83-84), проте учасники не надали докази на підтвердження фактичного стягнення виконавчого збору та/або стягнення витрат на виконавче провадження та/або стягнення судового збору.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав правомірності дій державного виконавця під час організації роботи з метою застосування законодавства та забезпечення виконання судового рішення у справі №756/12929/18 у частині стягнення судового збору у сумі 2502,43 грн, виконавчого збору у сумі 207.3 грн (а.с.177) та витрат виконавчого провадження у сумі 250.24 грн (а.с.178). Відповідач вважає, що у зв`язку із постановою про скасування рішення суду виконавчий збір не належить стягненню у закритому ВП №62276583, тому доказів порушеного майнового чи іншого права ТОВ УКРАФЕРТ не зазначено. Витрати виконавчого провадження боржник повинен компенсувати незалежно від того чи він виконав виконавчий документ добровільно. Обґрунтовуючи недотримання строку звернення до суду, наголошуючи на правомірності дій державного виконавця за виконавчим листом, відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с.122-126).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені учасниками аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу наданого сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Перевіряючи за критеріями частини 2 статті 2 КАС України бездіяльність приватного виконавця про неповернення стягнутої основної винагороди, суд зазначає про таке. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у справі № 520/928/19 ЄДРСР 92334170 зазначає, що особа, яка оскаржує до суду неправомірні дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень, не лише зазнає шкоду від цих порушень, але і змушена нести додаткові витрати, пов`язані з судовим провадженням. Якщо рішенням суду встановлено, що дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень були неправомірними, то необхідно не лише нівелювати пряму шкоду, нанесену особі внаслідок цих порушень, але й компенсувати витрати, що особа зазнала для захисту своїх прав під час судового оскарження таких дій, бездіяльності чи рішень.

Судом враховано, що позивач, формуючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що виявилась у не скасуванні постанов, одночасно висловлює суперечливе припущення про подальшу протиправність дій у виконавчому провадженні щодо позивача через скасування рішення без обґрунтування бездіяльності відповідача за критеріями частини 2 статті 2 КАС України, без доказів на підтвердження змісту і характеру порушеного права позивачем за наявного виконавчого документа, без використання можливостей судового контролю у справі №756/12929/18 .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404 (далі - Закон № 1404) виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 примусовому виконанню належать рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках. Згідно ч. 2 ст. 74 Закону № 1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що належить примусовому стягненню. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1404 витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Судом встановлено, що виконавчий лист від 28.10.2019 №2/756/1977/19 видав Оболонський районний суд міста Києва щодо боржника ТОВ УКРАФЕРТ (код ЄДРПОУ 32482495) - стягувач Оболонський районний суд міста Києва судового збору у сумі 2502.43 грн (а.с.136). У справі 26.09.2019 №756/12929/18 номер судового провадження 2/756/1977/19 ЄДРСР 84713854 суд у рішенні (заочне) задовольнив позов ОСОБА_1 до ТОВ УКРАФЕРТ про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини заробітку та вирішив відповідно до ст.133, ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ТОВ УКРАФЕРТ у дохід держави судовий збір у сумі 2502,43 грн. Судом встановлено, що Оболонський районний суд міста Києва виконавчий лист від 28.10.2019 №2/756/1977/19 про стягнення судового збору з ТОВ УКРАФЕРТ на користь держави направив повторно 01.06.2020 (а.с.179-181).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору. Середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом .

Верховний Суд у справі №160/6899/20 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати із розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Витрати мають бути документально підтвердженими тими засобами, що є належними згідно із законом станом на час вирішення питання про розподіл судових витрат. У разі якщо витрати були оплачені чи повинні бути оплачені станом на час вирішення питання про розподіл судових витрат, такі докази повинні бути надані до суду серед інших доказів, що підтверджують обсяг таких витрат відповідно до встановлених законом вимог.

Верховний Суд у справі № 520/928/19 ЄДРСР 92334170 зазначає, що особа, яка оскаржує до суду неправомірні дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень, не лише зазнає шкоду від цих порушень, але і змушена нести додаткові витрати, пов`язані з судовим провадженням. Якщо рішенням суду встановлено, що дії (бездіяльність) чи рішення суб`єкта владних повноважень були неправомірними, то необхідно не лише нівелювати пряму шкоду, нанесену особі внаслідок цих порушень, але й компенсувати витрати , що особа зазнала для захисту своїх прав під час судового оскарження таких дій, бездіяльності чи рішень.

Верховний Суд у справі № 648/1899/17 ЄДРСР 87297735 наголосив: позивач не вказала на те, яким чином оскаржуване рішення порушує її права, свободи чи охоронювані законом інтереси, тобто відсутній причинно-наслідковий зв`язок між оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень та порушенням конкретних (індивідуальних) прав позивача.

Підставою адміністративного позову варто розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав. Незалежно від підстав позову, визначених позивачем , адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов`язку вчинити певну дію, з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку із прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача . Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Право на звернення до адміністративного суду із позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам , визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №687/1539/16-а та від 24.10.2018 у справі №731/216/17.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.06.2020 відкрито виконавче провадження № 62276583 на підставі виконавчого листа № 2/756/1977/19, виданого 28.10.2019 Оболонським районним судом м. Києва з одночасним прийняттям постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору, що не стягнуто, тому порушеного права немає.

Представнику позивача (а.с.137-138) надано інформацію про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із надходженням постанови Київського апеляційного суду від 24.06.2021 №22-ц/824/8416/2021 про скасування рішення у справі № 756/12929/18: у виконавчому провадженні №62276583 постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.177) була виведена у інше виконавче провадження (а.с.154) - 31.08.2021 відкрито виконавче провадження №66656845 і зареєстрована у автоматизованій системі, позаяк витрати сплачені не були (відповідачем додатково надано реквізити для сплати витрат виконавчого провадження), тому станом на 14.09.2021 залишається непогашеною сума витрат виконавчого провадження 207.3 грн.

Судом встановлено, що платіжна вимога (судовий збір, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження) у сумі 2959,97 грн (а.с.155) повернута (а.с.156) банком, що здійснює обслуговування ТОВ УКРАФЕРТ , без виконання відповідно п.2.5, п.2.18, п.2.22, п.2.21 глави 2, п.9.9 глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що на рахунку обліковуються постанови про арешт коштів боржника, прийняті раніше під час примусового виконання інших виконавчих документів і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих коштів). АБ Кліринговий дім (а.с.157) повернув постанову від 02.03.2021 про арешт коштів ВП №62276583 без виконання в частині арешту коштів, що передбачені для виплати заробітної плати і податків, пов`язаних з її виплатою та звернення стягнення на які законом заборонено (а.с.157). АТ Сбербанк прийняв до виконання 11.03.2021 постанову ВП №62276583 про арешт коштів боржника, проте платіжна вимога від 22.02.2021 (а.с.159-160) у сумі 2959,97 грн повернута без виконання.

Постанова про арешт коштів від 02.03.2021 (а.с.166) за виконавчим листом від 28.10.2019 №2/756/1977/19 та постанова про розмір мінімальних витрат у сумі 207.3 грн виконавчого провадження №66656845 (а.с.177) у цій адміністративній справі не є предметом оскарження.

24.06.2021 постановою Київського апеляційного суду рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019 скасоване та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ УКРАФЕРТ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини заробітку - відмовлено. Згідно з ч. 5 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження належить закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким , що не належить виконанню.

30.08.2021 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 62276583 у зв`язку з ухваленням Київським апеляційним судом постанови від 24.06.2021 про скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2019. Пунктом 2 постанови про закінчення виконавчого провадження № 62276583 зазначено, що постанову про стягнення з ТОВ УКРАФЕРТ витрат виконавчого провадження потрібно виділити в окреме виконавче провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону № 1404 у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не належить виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір належить поверненню. Судом встановлено, що виконавчий збір 250, 24 грн (а не 250, 14 грн як вважає позивач) не стягнуто, виконавче провадження № 62276583 закінчено, порушеного майнового права позивача судом не встановлено, платіжні вимоги у сумі 2959,97 грн (2502,43+207,3+250,24) АБ Кліринговий дім та АТ Сбербанк повернуті без виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18, в якій акцентував увагу на відмінностях між поняттями предмет спору та предмет позову . Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь яких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15 ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту.

Суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору і закриття виконавчого провадження, виокремивши в інше провадження №66656845 стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження діяв відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII, оскаржувані постанови відповідають критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. Сторонами не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, що суд зобов`язаний оцінити вирішуючи спір по суті. Враховуючи, що виконавче провадження № 62276583 закінчене у зв`язку із скасуванням рішення, що належало виконанню, виконавчий збір не стягується, а постанова про розмір мінімальних витрат у сумі 207.3 грн виконавчого провадження №66656845 не оскаржена, судом за результатом оцінки доказів і з`ясованих обставин справи не встановлено протиправної бездіяльності та/або протиправних дій та/або підстав для зобов`язання відповідача утриматися від певних дій стосовно ТОВ УКРАФЕРТ з боку відповідача у спірних правовідносинах не виявлено, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем до адміністративного позову додано доказ сплати судового збору - завірена належним чином копія платіжного доручення у сумі 2270,00 грн. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення позовних вимог. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ УКРАФЕРТ (код ЄДРПОУ 32482495) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (пр. Хіміків, 50 к.515, м.Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425) про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов виконавчого провадження від 11.06.2020 ВП № 62276583 щодо розміру витрат виконавчого провадження у сумі 207.3 грн та виконавчого збору у сумі 250.24 грн відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи .

Учасники справи:

позивач: ТОВ УКРАФЕРТ (бул. Шевченка, 249 оф. 303, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 32482495);

відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (пр. Хіміків, 50, к. 515, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 36157425)

Повне судове рішення складено 21.10.2021.

Суддя Л.В. Трофімова