Ухвала

від 23.10.2021 по справі 914/2083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

23.10.2021 Справа № 914/2083/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича

про видачу дублікату наказу

у справі №914/2083/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград"

про стягнення 195378,59 грн.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. у справі №914/2083/20 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" на користь Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича 188385,00 грн. - основного боргу, 2907,77 грн. - інфляційних втрат, 4010,32 грн. - 3% річних та 2929,54 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

29.12.2020р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. видано наказ.

13.10.2021р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича про видачу дублікату наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. у справі №914/2083/20, оскільки такий наказ був втрачений.

Як зазначає заявник, 09.02.2021р., представником Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надіслано заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного наказу.

Як вбачається із долученого до заяви повідомлення №5020 від 16.02.2021р. старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кодоса О.А., виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.

Як зазначено у вказаному повідомленні №5020 від 16.02.2021р., керуючись пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повернуто без виконання.

У заяві про видачу дублікату наказу зазначено, що 15.03.2021р. листом вих.№ 26-03/21 від 15.03.2021р. на адресу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надіслано повторну заяву про відкриття виконавчого провадження, однак згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачу стало відомо, що у відкритті виконавчого провадження було відмовлено.

При цьому заявник зазначає, що повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та оригінал наказу Господарського суду Львівської області від 29.12.2020р. не було надіслано ні на адресу стягувача, ні на адресу його представника.

19.07.2021р. представником стягувача на адресу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надіслано заяву про повернення оригіналу виконавчого документа, однак як зазначає заявник, письмової відповіді на вказану заяву йому не надано.

Крім того, як зазначено у заяві про видачу дублікату наказу, державним виконавцем в телефонному режимі було повідомлено, що за даними канцелярії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), документи були повернуті поштовим відправленням на адресу стягувача.

Однак заявник стверджує, що він не отримав вказані документи, а тому на думку Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича існують всі обставини вважати, що оригінал наказу був втрачений при поштовому пересиланні.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Одним із основних засад судочинства, згідно із пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України, є зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (Розділ ХІ) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Розглянувши подану заяву та долучені до неї докази, враховуючи те, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, зважаючи на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, беручи до уваги те, що Фізична особа-підприємець Гуменяк Петро Михайлович звернувся із заявою до закінчення трирічного строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку задовольнити вказану заяву.

Керуючись статтями 234, пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1 . Заяву про видачу дублікату наказу у справі №914/2083/20 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу від 29.12.2020р. у справі №914/2083/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" (65000, місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15, ідентифікаційний код 36578332) на користь Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 188385,00 грн. - основного боргу, 2907,77 грн. - інфляційних втрат, 4010,32 грн. - 3% річних та 2929,54 грн. - судового збору.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Петрашко