Рішення

від 17.11.2020 по справі 914/2083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 справа № 914/2083/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград"

про стягнення 195378,59 грн.

за участю представників :

від позивача Н.Д.Вінтоняк

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Фізичною особою-підприємцем Гуменяком Петром Михайловичем до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" про стягнення 195378,59 грн., з яких 188385,00 грн. - основний борг, 2983,27 грн. - інфляційні втрати та 4010,32 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 07.09.2020р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 15.10.2020р. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2020р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві. Крім того представником позивача до закінчення судових дебатів при розгляді справи по суті було зроблено заяву про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідач явку представника в судове засідання 16.11.2020р. не забезпечив, причин неявки представника не повідомив. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" є 65000, місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15, ідентифікаційний код 36578332.

З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, поштова кореспонденція з копіями ухвал суду надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" на такі адреси:

- 65000, місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15;

- 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 46, квартира 46, офіс 12;

- 04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8;

- 79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313 (філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" у місті Львів).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, копія ухвали суду надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" на його електронну адресу, а саме: office@viknagrad.com.ua .

Інші адреси відповідача, крім тих, що зазначені вище суду невідомі. Жодних клопотань чи заяв, в тому числі про відкладення розгляду справи, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідач також не подав.

Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

При цьому суд бере до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Також слід зазначити, що господарський суд обмежений строками розгляду справи, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке .

01.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Гуменяком Петром Михайловичем (виконавець) укладено договір на виконання робіт №10/1, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується у передбачений договором строк виконати роботи, визначені в пункті 1.2. даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи виконавця.

Згідно із пунктом 1.2. договору, перелік робіт, які виконує виконавець: встановлення металопластикових конструкцій на об`єкті: багатоквартирний житловий будинок на вул.В.Липинського, 27.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість робіт за договором становить 293385,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1.1. договору, замовник здійснює розрахунок на користь виконавця в наступному порядку:

- 130000,00 грн. без ПДВ впродовж 3-ох банківських днів з дати підписання акту-приймання передачі виконаних робіт:

- 163385,00 грн. без ПДВ впродовж 3-ох банківських днів з дати підписання акту-приймання передачі виконаних робіт.

Згідно із пунктом 2.1.2. договору, за результатами виконаних робіт визначається кінцева ціна договору, яка фіксується в акті приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.1.6. договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки за виконані роботи.

Відповідно до пункту 4.1. договору, передача виконаних робіт може здійснюватися поетапно шляхом підписання сторонами проміжних актів приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно із пунктом 4.2. договору, передача виконаних робіт виконавцем та прийняття їх замовником оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх завершення. Обов`язок виготовлення акту приймання-передачі виконаних робіт і покладається на виконавця. В тому випадку, якщо замовник прийняв роботи, проте у встановлені цим договором строки не прийняв дій щодо підписання аку приймання-передачі виконаних робіт. Роботи вважаються належно виконаними, а замовник - таким, що прийняв роботи.

Пунктом 4.4. договору, мотивована відмова подається замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня завершення робіт у письмовій формі із переліком виявлених недоліків та строків їх усунення.

Відповідно до пункту 4.5. договору, виконавець зобов`язаний за власні кошти усунути вказані недоліки робіт впродовж строку, погодженого сторонами.

Згідно із пунктом 4.6. договору, факт укладення сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт свідчить також і про факт передачі у власність замовника матеріалів, за рахунок яких виконані роботи.

Пунктом 4.6. договору, факт укладення сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт свідчить також і про факт передачі у власність замовника матеріалів, за рахунок яких виконані роботи.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, він виконав роботи на суму 293385,00 грн., однак відповідач, порушуючи умови договору, здійснив лише часткову оплату в розмірі 105000,00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 188385,00 грн.

02.03.2020р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих.№0203/1 на суму 188385,00 грн.

12.03.2020р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію вих.1203-20, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" не заперечує проти існування вказаної заборгованості та підтверджує свій обов`язок щодо її погашення. Однак, як зазначено у відповіді на претензію, виникнення заборгованості спричинене складним фінансовим становищем підприємства.

Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 2983,27 грн. та 3% річних в розмірі 4010,32 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 195378,59 грн., з яких 188385,00 грн. - основний борг, 2983,27 грн. - інфляційні втрати та 4010,32 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно із статтею 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судом, 01.10.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Гуменяком Петром Михайловичем (виконавець) укладено договір на виконання робіт №10/1, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується у передбачений договором строк виконати роботи, визначені в пункті 1.2. даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи виконавця.

Факт виконання позивачем робіт на загальну суму 293385,00 грн. підтверджується актом №13 від 31.10.2019р. на суму 130000,00 грн. та актом №14 від 25.11.2019р. на суму 163385,00 грн.

Факт здійснення відповідачем часткової оплати на суму 105000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №12477 від 10.12.2019р. на суму 105000,00 грн.

Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача становить 188385,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 188385,00 грн. основного боргу є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 2983,27 грн. та 3% річних в розмірі 4010,32 грн. суд зазначає таке

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, по акту виконаних робіт №13 від 31.10.2019р. на суму 130000,00 грн. позивач здійснює нарахування інфляційних втрат наступним чином:

- за листопад 2019р. на суму боргу в розмірі 130000,00 грн. (розмір інфляційних втрат становить 130,00 грн.);

- за період з листопада 2019р. по квітень 2020р. на суму боргу в розмірі 25000,00 грн. (розмір інфляційних втрат становить 402,50 грн.).

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, по акту виконаних робіт №14 від 25.11.2019р. на суму 163385,00 грн. позивач здійснює нарахування інфляційних втрат наступним чином:

- за період з січня 2020р. по квітень 2020р. на суму боргу в розмірі 163385,00 грн. (розмір інфляційних втрат становить 2450,77 грн.).

Слід зазначити, що відповідачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат по акту виконаних робіт №13 від 31.10.2019р., оскільки інфляційні втрати на суму боргу 25000,00 грн. слід нараховувати за період з грудня 2019р . по квітень 2020р., а не з листопада 2019р . по квітень 2020р., адже як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за листопад 2019р. на суму боргу 130000,00 грн., в яку включається заборгованість в розмірі 25000,00 грн.

Отже, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат наступним чином:

- за листопад 2019р. на суму боргу в розмірі 130000,00 грн.

- за період з грудня 2019р. по квітень 2020р. на суму боргу в розмірі 25000,00 грн.;

- за період з січня 2020р. по квітень 2020р. на суму боргу в розмірі 163385,00 грн.

Враховуючи наведене, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 2907,77 грн., а не 2983,27 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4010,32 грн. - 3% річних є обгрунтована та підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №339 від 24.07.2020р. на суму 2930,68 грн.

Керуючись нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2929,54 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Крім того, слід зазначити, що позивачем до позовної заяви долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, з якого вбачається, що позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення будуть подані докази, які стосуються судових витрат на професійну правничу допомогу, про що також було заявлено представником позивача до закінчення судових дебатів при розгляді справи по суті.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнаград" (65000, місто Одеса, вулиця Героїв Крут, будинок 15, ідентифікаційний код 36578332) на користь Фізичної особи-підприємця Гуменяка Петра Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 188385,00 грн. - основного боргу, 2907,77 грн. - інфляційних втрат, 4010,32 грн. - 3% річних та 2929,54 грн. - судового збору.

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5 . Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 26.11.2020р. на 10:15 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128.

6 . Встановити позивачу строк до 23.11.2020р. для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.11.2020р.

Суддя М.М. Петрашко