Ухвала

від 04.10.2021 по справі 367/7637/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7637/18

Провадження №2-з/367/428/2021

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борт П.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парком про спонукання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парком про спонукання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території. Позивач просить: спонукати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парком в особі голови правління Бєлова Сергія Вікторовича укласти Договір про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території із ОСОБА_1 на умовах поданого ним проекту цього договору.

Представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСББ Парком видати ОСОБА_1 безконтактні ключі у вигляді брелока від домофону, що знаходиться у під`їзді за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що необхідність подання даної заяви обумовлена метою уникнення подальших порушень, що може стосуватися законних прав та інтересів позивача до моменту ухвалення судом остаточного рішення у даній справі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України , суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом третім ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Як видно із матеріалів заяви про забезпечення позову та позовної заяви, предметом даного позову є спонукання укладення договору про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Натомість, позивач просить забезпечити позов шляхом видачі йому безконтактних ключів у вигляді брелока від домофону, що знаходиться у під`їзді за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання позивача.

При цьому, позивачем у позовній заяві не ставиться питання щодо усунення перешкод у користуванні власністю. Також, позивачем не доведено наявності домофону у даному під`їзді та вказаних ключів у відповідача.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Отже, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не є співмірним із заявленими позовними вимогами і виходить за межі позовних вимог.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим предметом спору даної цивільної справи є спонукання укладення договору про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що доводи позивача є такими, що не підтверджують необхідності вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Керуючись ст. ст. 149-153 , 157 , 260-261 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Борт П.С. у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парком про спонукання укласти договір про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук