ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
23 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6112/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства Автолайн Компані про забезпечення позову у справі № 360/6112/21 за позовом Приватного підприємства Автолайн Компані до Департаменту розвитку, утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості та транспорту Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправними та скасування повідомлень про розірвання договорів,
ВСТАНОВИВ:
22.10.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Автолайн Компані (далі - позивач) до Департаменту розвитку, утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості та транспорту Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування повідомлень про розірвання договорів.
До позову долучено заяву про забезпечення позову від 20.10.2021 в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлень від 24.09.2021 №№ 01-05/01096, 01-05/01097, 01-05/01098, 01-05/01099 та 01-05/01101 про розірвання договорів на перевезення пасажирів маршрутах загального користування від 13.08.2020 №№ 147/2020, 149/2020, 150/2020, 151/2020 та 162/2020 до розгляду справи по суті.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлень від 24.09.2021 №№ 01-05/01096 та доданими до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для забезпечення адміністративного позову виходить з наступного.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз правової норми частини другої статті 150 КАС України свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
3) наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню заявником та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Заявник обов`язково повинен обґрунтувати необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких він просить, і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними, а відтак ухвала про забезпечення позову має містити мотиви, за яких суд дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (має намір звернутися) до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач сформував позивачу повідомлення від 24.09.2021 №№ 01-05/01096, 01-05/01097, 01-05/01098, 01-05/01099 та 01-05/01101 про розірвання договорів на перевезення пасажирів маршрутах загального користування від 13.08.2020 №№ 147/2020, 149/2020, 150/2020, 151/2020 та 162/2020.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії повідомлення, у разі задоволення судом позовних вимог визнанням розірвання договорів протиправним, забезпечить та захистить законне право позивача на продовження здійснення перевезень. У разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач оголосить конкурс на спірні маршрути, оскільки зобов`язаний це зробити, до розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили, проведе його та визначить переможця - перевізника на спірних маршрутах, з яким буде зобов`язаний укласти нові договори, згідно вимог абзацу 1 пункту 53 Порядку 1081, що очевидно вимагатиме від позивача докладати додаткових значних зусиль та додаткових витрат для відновлення порушених прав та інтересів, шляхом скасування в судовому порядку результатів такого конкурсу, оскільки його відновлене порушене право полягатиме у дійсності та чинності договорів на обслуговування тих самих маршрутів до 12,08.2025.
Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, суддя вважає, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, суддя зазначає, що в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Крім того, з даного приводу слід зазначити, що суд який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
У постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 та від 07.04.2020 у справі № 826/13413/18 щодо очевидності ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
У разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб шляхом зупинення дії повідомлення, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, без з`ясування всіх обставин справи, що є неприпустимим та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд зауважує, що заява Приватного підприємства Автолайн Компані про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 360/6112/21 не містить посилання на беззаперечні докази існування загрози неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.
Заявником у своїй заяві про забезпечення позову наведені лише припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання значних негативних наслідків.
Таким чином, суд зазначає, що заявником належним чином не обґрунтовано своїх побоювань, що невжиття саме таких заходів забезпечення, які ним викладені у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Крім того, заявником не надано доказів того, що відповідачем розміщено оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які обслуговуються позивачем на підставі договорів на перевезення пасажирів маршрутах загального користування від 13.08.2020 №№ 147/2020, 149/2020, 150/2020, 151/2020 та 162/2020.
Приватним підприємством Автолайн Компані не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову. В той же час, судом також не встановлено будь-яких обставин що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а тому заява Приватного підприємства Автолайн Компані про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 360/6112/21 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного підприємства Автолайн Компані про забезпечення позову у справі №360/6112/21 за позовом Приватного підприємства Автолайн Компані до Департаменту розвитку, утримання мережі автомобільних доріг області, промисловості та транспорту Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправними та скасування повідомлень про розірвання договорів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.В. Смішлива
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2021 |
Оприлюднено | 25.10.2021 |
Номер документу | 100526248 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.В. Смішлива
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні