ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 11/9-А
адміністративне провадження № К/9901/24391/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
суддя-доповідач Усенко Є.А., судді - Гімон М.М., Яковенко М.М.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (далі - ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , Товариство) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року (судді: Мєзєнцев Є.І., Земляна Г.В., Файдюк В.В.) та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року (суддя- Смолій І.В.) у справі №11/9-А за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві ( далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) до ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство фінансів України, Державне казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про стягнення заборгованості,-
УСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року, задоволено позов ДПІ у Печерському районі міста Києва до Товариства про стягнення 999 095,65 грн простроченої заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за бюджетною позикою, та 3 000 354,99 грн пені.
26 жовтня 2020 року Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд постанови від 8 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 3 листопада 2020 року Господарський суд міста Києва відмовив Товариству у відкритті провадження за нововиявленими обставинами з огляду на закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції, далі - КАС України), для перегляду судового рішення з таких підстав.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 грудня 2020 року скасував зазначену ухвалу та передав справу для розгляду заяви Товариства до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року, Товариству відмовлено у відкритті провадження про перегляд постанови Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами з підстави збігу встановленого пунктом 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) граничного строку для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, 5 липня 2021 року Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд рішення, яким закінчився розгляд справи, за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив про порушення (не застосування) судами першої та апеляційної інстанцій норм Договору про заохочення та взаємний захист інвестицій між Україною та США, відповідно до якого статус ТОВ Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних (з огляду на склад учасників господарського товариства) прирівняне до компаній США, на яких поширюється дія цього договору; суди застосували норми процесуального закону з порушенням конституційного принципу застосування норми закону у часі та не урахували особливості нововиявлених обставин, якими Товариство обґрунтовувало необхідність перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2014 року.
Ухвалою від 26 липня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
9 серпня 2021року Міністерство фінансів України подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що доводи касаційної скарги правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, і просить залишити її без задоволення, а оскаржені Товариством судові рішення - без змін.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2021 року, проведеного з причини звільнення судді Гусака М.М., який входив до складу колегії суддів, визначено колегію суддів, яка здійснює розгляд справи разом з касаційною скаргою, у складі: Усенко Є.А. (головуючий суддя), судді-Гімон М.М., Яковенко М.М.
Перевіривши обґрунтованість доводів касаційної скарги, заперечення третьої особи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що провадження у цій справі було відкрито у 2007 році.
Згідно з пунктом 6 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час порушення позовного провадження) справа розглядалась господарськими судами за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 361 КАС передбачена можливість перегляду судового рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, наділені правом звернення із заявою про перегляд судового рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами (частина перша статті 362 КАС України).
Серед іншого, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 КАС).
Разом з цим КАС України встановлює процесуальні строки, в межах яких особа може звернутися з такою заявою.
Так з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС , учасники справи можуть подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про існування таких обставин. (пункт 1 частини першої статті 363 КАС).
Водночас пунктом 1 частини другої статті 363 КАС передбачено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Матеріали справи підтверджують, що Товариство подало заяву до Господарського суду міста Києва (суду, який ухвалював остаточне рішення у справі) 28 жовтня 2020 року. У заяві Товариство посилається на те, що дізналось про обставини, які вважає нововиявленими, 13 жовтня 2020 року після одержання листа Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві та після порушення за заявою ГУ ДПС у м. Києві справи № 910/11162/2020 про банкрутство Товариства.
Отже, передбачений частиною другою статті 361 КАС строк звернення Товариство дотрималось. Проте рішення, яким закінчився розгляд справи, набрало законної сили 28 серпня 2015 року (за результатами його апеляційного перегляду), тому граничний строк звернення із заявою щодо його перегляду за нововиявленими обставинами закінчився 28 серпня 2018 року.
Процесуальний закон забороняє поновлювати вказаний граничний строк (частина третя статті 363 КАС).
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 КАС України (частина п`ята статті 366 КАС України).
Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені процесуальні норми та обґрунтовано відмовили Товариству у відкритті провадження щодо перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами.
Доводи Товариства про порушення судами першої та апеляційної інстанцій принципу дії закону у часі відхиляються як такі, що не ґрунтуються на нормах права.
Так, норма щодо граничного трирічного строку для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 КАС (що відповідає підставі, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 361 КАС), була запроваджена Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства . від 20 грудня 2011 року N 4176-VI, яким частина перша статті 247 КАС була доповнена відповідними положеннями. Цим Законом також був установлений процесуальний наслідок пропуску зазначеного строку - відмова у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку. Такі ж норми залишилась і у чинній редакції КАС (частина третя статті 363, частина п`ята статті 366).
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Винятками із правила, зазначеного у частини перший статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Подібний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. Зокрема, у статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. При цьому закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Судове рішення може бути об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами після набрання ним законної сили. У цій справі судове рішення, яким закінчився розгляд справи, набрало законної сили у 2015 році, тому право переглянути його у такому порядку з`явилось у учасників справи після настання цієї події. З огляду на це, доводи Товариства про звуження його права на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з посиланням на норми Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній станом на дату звернення з позовною заявою, суперечать конституційному принципу дії закону у часі та є помилковими.
Доводи скаржника щодо не дотримання судами Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, ратифікований Законом України N 226/94-ВР від 21 жовтня 1994 року, та щодо обґрунтованості заявлених підстав для перегляду судового рішення, яким закінчений розгляд справи, знаходяться поза межами стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр художньої гімнастики Школа Дерюгіних залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2021 року та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року у справі №11/9-А залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Судді Є. А. Усенко
М.М. Гімон
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2021 |
Оприлюднено | 25.10.2021 |
Номер документу | 100529496 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні