Вирок

від 13.10.2021 по справі 205/5554/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/5554/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 12020040690001592 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, малолітніх або неповнолітній дітей на утриманні на має, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не має,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 12.07.2020 року приблизно о 05 годин 00 хвилин, перебуваючи біля Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 141, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 3, побачив на огородженій металевим парканом території вказаної школи, яка на той час не працювала, була закрита і знаходилася під охороною, упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язуючому «IZOVAT 145», після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) - вказаних теплоізоляційних плит «IZOVAT 145», які належать TOB «Укрбудтраст», поєднане з проникненням у сховище, тобто на територію вищевказаної школи.

Перебуваючи у вищевказаному місці та час, реалізуючи свій вищевикладений, раптово виниклий, злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливого мотиву та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, переліз через паркан, та потрапив на територію вказаної школи, де на подвір`ї власними руками взяв та перекинув через паркан 17 упаковок зазначених теплоізоляційних плит «IZOVAT 145». Однак, після цього ОСОБА_3 стало достовірно відомо про те, що його таємні дії було викрито свідком. На зауваження свідка про припинення злочинних дій ОСОБА_3 зухвало відповідав і одночасно продовжував викрадати чуже майно, однак вже відкрито, а саме, перекинув через паркан школи ще 2 упаковки теплоізоляції. Після того, як ОСОБА_3 перекинув 19 упаковок теплоізоляційних плит «IZOVAT 145» він, перелізши через паркан, покинув територію вищевказаної школи, та залишився на деякий час біля викрадених упаковок теплоізоляції, де його невдовзі затримали працівники поліції.

Таким чином, ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Злочинні дії ОСОБА_6 були спрямовані на спричинення TOB «Укрбудтраст» майнової шкоди у розмірі 6962,93 грн., однак шкода не завдана з причин, що не залежали від волі ОСОБА_6 .

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 вину увчиненні кримінальногоправопорушення визнавчастково тапояснив,що 11липня 2020року унього всім`ї виникконфлікт,у зв`язкуз чимвін вживвелику кількістьалкогольних напоївта пішовз домув збудженомустані.Пояснив,що вінвсю нічгуляв та,проходячи черезшкільний двіршколи,а саме,стадіон,у ньоговиникло бажаннявчинити хуліганськідії та,побачивши упаковкиплит змінеральної вати,потрапив вільнона територіюшколи вмісці девідсутня секціяв паркані,та став розкидати ці упаковки. Почувши, що люди стали кричати з вікон, він пішов. Потім, зрозумівши, що він залишив сумку на шкільному дворі, повернувся, та шукаючи сумку, він знову почав розкидати та перевертати упаковки. Обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що після цього, він сів на лавочку та заснув. Коли його вже розбудили, він побачив поліцейських, які спитали в нього це він викрав пакети з мінеральною ватою, на що він відповів, що ні. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він не мав на меті крадіжку упаковок з мінеральної вати, а, знаходячись в стані сильного, алкогольного сп`яніння, сильного, емоційного збудження, бажав вчинити хуліганські дії.

Проте, незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який працював у липні 2020 року охоронцем КЗО № 141 у м. Дніпро, пояснив, що він заступив на чергування 11.07.2020 року о 19.00 год. Він здійснював охорону школи всередині приміщення, але ж вечором та з ранку він завжди виходить на територію школи та обходить її по периметру. Свідок пояснив, що територія школи огороджена суцільним металевим парканом висотою 1,8 метрів та, безпосередньо на території школи є металевий паркан (сітка «Рабиця»), що відокремлює її та футбольне поле. Зазначив, що по всьому периметру школи є паркан та відсутні місяця, де б були відсутні секції забору. Проте, дійсно є в одному місці деформація в задніх воротах, які вигнуті, та за допомогою фізичних зусиль можливо пролізти на територію школи. Разом з тим, свідок пояснив, що на той час, оскільки були літні канікули, вхід до школи здійснювався тільки через ворота та хвіртку, які на ніч обов`язково ним зачиняються. На центральному вході відкриті ворота з 07.30 год. по 21.30 год., після чого він зачиняє на замок хвіртку та ворота, а приміщення школи ставить на сигналізацію. Свідок ОСОБА_7 пояснив, що дійсно 11 липня 2020 року, коли він здійснював обхід по периметру школи, то на території школи знаходились пакети з базальтовою теплоізоляцією, яку завезли для проведення ремонтних робіт в школі, які були покладені на землі приблизно метра три від паркану. Свідок зазначив, що в той день, а саме, 12.07.2020 року, він приблизно в 5.00 05.30 год. ранку вийшов у шкільний двір та побачив поліцейських, а також побачив, що приблизно 18 пакетів з теплоізоляцією було перекинуто вже через паркан, а обвинувачений ОСОБА_3 сидів на землі.

Також, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 свідчив, що під час несення служби з 20.00 год. 11.07.2020 року до 08.00 год. 12.07.2020 року спільно із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 , старшим сержантом ОСОБА_10 , приблизно о 04.00 05.00 год. отримав виклик на службовий планшет крадіжка в м.Дніпро по вул.Моніторна, 3, територія дитячого садка. В повідомлені було зазначено, що людина в чорній футболці з капюшоном перекидає будівельні матеріали через паркан дитячого садочка. Свідок пояснив, що коли вони приїхали, то побачили, що навпроти садка сидить чоловік в п`яному вигляді. Чоловік вів себе агресивно, грубо, нецензурно лаявся, а також побачили перекинуті пакети ізоляційної вати, які лежали на землі за парканом. Одна купа пакетів була зібрана, а інші були розкидані.

Крім того, допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 , свідчив, що в літку 2020 року приблизно о 04.00 05.00 год. він прийшов з роботи та зайшов на кухню поїсти. Згодом почув якийсь шум, начебто щось падає, а його дівчина почула з вулиці словесну перепалку. Йому стало цікаво та він підійшов до вікна, а потім вийшов на балкон, та почав знімати подію на відеокамеру свого мобільного телефону. Так, він побачив, як невідомий йому раніше чоловік, одягнутий в чорну футболку з малюнком та чорні шорти, перекидав базальтову вату через паркан школи №141. Після чого, свідок зробив цьому чоловікові зауваження, а саме, кричав йому - «Що ти робиш?», а чоловік йому відповів, що він робить ремонт. Далі свідок крикнув йому «Який ремонт?», а чоловік йому відповів, що зараз покаже який ремонт та продовжив перекидати пакети базальтової вати через паркан. Свідок пояснив, що також крикнув цьому чоловікові, що він зараз зателефонує до поліції. Після цього, чоловік переліз через паркан школи та пішов до її лівої сторони, зникнувши. Після, свідок зателефонував до поліції. Приблизно через 5-10 хвилин по тому, цей чоловік повернувся знову та почав складувати пакети вати до купи, витягувати пакети, які були під парканом на землі. Потім приїхали поліцейські.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.07.2020 року від ОСОБА_12 , в якій він просить прийняти міри до невідомої йому особи, яка 12.07.2020 року в період часу з 04.00 по 05.00 год. з території ЗОШ №141 за адресою: м. Дніпро, вул.Моніторна, 3, намагався викрасти 19 тюків мінерально-ватних плит «IZOVAT 145»;

- актом прийому-передачі ТМЦ (для виконання робіт) № УБТ /20/05/29 від 29.05.2020 р.;

- договором підряду від 02.03.2020 року укладеного між ТОВ «Енкі констракшн» та ТОВ «Укрбудтраст», згідно якого ТОВ «Укрбудтраст» зобов`язався виконати роботи з утеплення фасадів,покрівлі в КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 141» ДМР;

- протоколом огляду місця події від 12.07.2020 року, складеного за участю понятих та фототаблиці до огляду місця події, відповідно до яких огляд проводився за адресою: м. Дніпро, вул.Моніторна, 3 ЗОШ № 141. На оглядаємій ділянці місцевості між будинком №1 по вул.Моніторна та територією ЗОШ № 141 по вул.Моніторна, 3, понад металевим парканом на проїзній частині на землі розташовані упаковки біло-червоного кольору з базальтовою теплоізоляцією з підписом на упаковці «IZOVAT 145», на ділянці за парканом на дорозі розташовано 19 упаковок «IZOVAT 145» , які хаотично розкидані одна на одну, за парканом на території ЗОШ №141розташовані аналогічні упаковки «IZOVAT 145» з лівого торца будівлі. Виявлене під час огляду 19 упаковок «IZOVAT 145», вилучено;

- постановою про визнання речовим доказом від 12.07.2020 року згідно якої вилучене майно, а саме, 19 упаковок «IZOVAT 145» визнано речовим доказом, якее передано на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_7 ;

- висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 2243 від 15.07.2020 року, складеним судовим експертом ОСОБА_13 , згідно висновку встановлено, що ринкова вартість 19 упаковок, в упаковці дві плити теплоізоляційної з мінвати на синтетичному зв`язуючому «IZOVAT 145» (1000х600х100) станом на 12.07.2020 року складає 6962,93 грн.;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2020 року за участю свідка ОСОБА_11 , згідно якого свідок впізнав за № 2 особу, яка 12.07.2020 року приблизно о 05.00 год. перекидало через паркан ЗОШ № 141 пакети з базальтовою ватою, впізнав цю особу по формі очей, носа, губ, зачіски, під номером 2 на фото був ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду предмета від 13.07.2020 року за участю свідка ОСОБА_11 згідно якого в службовому кабінеті №14 оглянутий лазерний носій Nanotex, який був добровільно наданий свідком ОСОБА_11 , на якому є чотири відео файли розміром 2,79 мб., 5,90 мб., 7,89 мб., 4,5 мб.;

- лазерний носій Nanotex,, який був добровільно наданий свідком ОСОБА_14 ;

- постановою про визнання речовим доказом від 13.07.2020 року згідно якої визнано речовим доказом чотири відео файли на лазерному носії: -2_5211038199094184033, -2_5211038199094184034, -2_5211038199094184036, -2_5211038199094184037;

- протоколом огляду відеозапису від 17.07.2020 року та додатком до протоколу перегляду відеозапису;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.07.2020 року.

Так, в судовому засіданні був оглянутий лазерний диск з чотирма відео файлами. Даними, які встановлені під час перегляду в судовому засіданні відеозапису події встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 ходить по двору в чорних шортах та чорній футболці з написом. Чути, як свідок, який веде зйомку, зробив вказаному чоловікові зауваження, проте чоловік продовжив перекидати, перекинувши одну упаковку. На відео видно, що перекинута купа упаковок теплоізоляції.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_15 просив застосувати ст.337 КПК України, оскільки органи досудового розслідування не вірно кваліфікували дії ОСОБА_3 . Захисник вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.296 КК України, оскільки обвинувачений не мав на меті крадіжку, а вчинив хуліганські дії.

Проте, з доводами захисника погодитись не можна.

Також, і до версії обвинуваченого ОСОБА_3 суд ставиться критично.

Так, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, що ОСОБА_3 не перелізав через паркан, а потрапив вільно, спростовуються показами свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що на ніч зачиняються всі хвіртки та ворота СЗШ №141, а паркан, який огороджує школу не має місць без секцій. Також, вказані доводи спростовуються фототаблицею до протоколу огляду місця події, з якої чітко видно, що металевий паркан без будь яких дефектів, а фотографії, які надані стороною захисту, також не містять дефектів безпосередньо на металевому паркані, якій огороджує СЗШ № 141.

Крім того, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, що ОСОБА_3 не перелізав через паркан спростовуються показами свідка ОСОБА_11 , який свідчив, що коли свідок крикнув чоловікові, що він зателефонує до поліції, чоловік саме переліз через паркан школи та пішов до її лівої сторони, зникнувши.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника з приводу того, що у обвинуваченого не було на меті викрадати упаковки з теплоізоляцією, а перекид здійснювався з хуліганської мети, спростовуються тим, що за паркан школи обвинувачений перекинув 19 упаковок, та, на думку суду, така значна кількість не може свідчити, що обвинувачений знаходився в сильному емоційному збудженні. Крім того, згідно фототаблиці до протоколу огляду місця події від 12.07.2020 року видно, що обвинувачений ОСОБА_3 частину упаковок зібрав до купи, а декілька упаковок знаходились між парканом та землею, що на думку суду, однозначно свідчить про намір останнього зібрати та викрасти вказане майно.

Доводи захисника про те, що відсутність на місці події будь-яких предметів, автомобіля тощо для подальшого переміщення обвинуваченим ОСОБА_17 викраденого майна, що свідчить про відсутність наміру у останнього викрадати майно, не заслуговують на увагу, оскільки не мають значення для кваліфікації інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Отже, показання обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, суперечать показанням допитаних в судовому засіданні свідків, іншим доказам та фактичним обставинам справи, тому суд критично оцінює його показання і вважає, що таким чином він прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому суд відхиляє посилання сторони захисту на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15 ч.3 ст.186 КК України.

Крім того, цілком доведеним, на думку суду є факт наявності умислу у обвинуваченого на скоєння саме відкритого викрадення чужого майна, що підтверджується показами свідка ОСОБА_11 , відеозаписом, який був оглянутий в судовому засіданні, що є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 КК України.

Так, з відеозапису чітко видно, як ігноруючи той факт, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 були викриті свідком, він продовжив свої дії, як відкрите заволодіння чужим майном, перекидаючі через паркан упаковки теплоізоляційних плит. Відтак, обвинувачений ОСОБА_3 , коли його дії були відкриті свідком, не припинив свої злочинні дії, не дивлячись на намагання йому перешкодити.

Так, проникнення, як кваліфікуюча ознака грабежу передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи всупереч установленому законом порядку).

При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення грабежу. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. Сховище це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

Так, в судовому засіданні встановлено, що для того, щоб потрапити на територію ЗОШ № 141, обвинуваченому ОСОБА_3 довелося подолати паркан металеву огорожу, тобто незаконно проникнути на територію, яка має засоби охорони від доступу сторонніх осіб. Саме територія ЗОШ №141 і є сховищем, оскільки, виходячи з характеру огорожі (розміру конструкції, цілісності тощо), наявності замків на воротах і хвіртках, а саме це об`єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, незаконне проникнення до якого інкримінується обвинуваченому.

У зв`язку звищевикладеним, вказанівище докази,що досліджувалисьсудом,є належними,допустимими,достовірними,взаємодоповнюють одинодного,і всвоїй сукупностівони позавсяким розумнимсумнівом доводятьв повномуобсязі винуобвинуваченого ОСОБА_3 в скоєному кримінальному правопорушенні і його дії вірно кваліфіковані за ч.2ст.15 ч.3 ст.186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище.

Відповідно дост. 65 КК Українисуд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Відтак, виходячи з норм ст.12 КК України,вчинений ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.2 ст.15 ч.3ст.186 КК України, є суспільно небезпечним та тяжким.

При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений уст.8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Крім того, суд дає оцінку й тому, що ОСОБА_3 вину визнав частково.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що він вчинив умисний, тяжкий злочин, данні про особу обвинуваченого, який судимостей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, на утриманні малолітніх дітей не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем мешкання характеризується позитивно, проте згідно характеристики дільничного характеризується негативно.

Крім того, при обговоренні питання про вид і міру покарання, суд враховує той факт, що після зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, останній жодного разу не порушив покладені на нього обов`язки.

Напідставі вищевикладеного,суд вважаєщо виправленняобвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, встановивши йому іспитовий строк.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

В силу ст.73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах.

Отже, враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_3 призначається покарання не пов`язане з позбавленням волі, тому суд вважає за необхідне, зарахувати в строк відбування покарання, строк утримання останнього під вартою, враховуючи, що ОСОБА_3 був затриманий, згідно протоколу затримання, 12.07.2021 року, саме, з 12.07.2020 року по 16.02.2021 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під часдосудового розслідуванняу кримінальномупровадження було проведено судовутоварознавчу експертизу № 2243 від 15.07.2020 року, витрати на яку складають 150 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні з тримання під вартою був змінений на домашній арешт, строк дії якого сплинув.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки та три місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в три роки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання, строк попереднього ув`язнення, а саме, з 12 липня 2020 року по 16 лютого 2021 року, з розрахунку день за день.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 150,00 грн. (сто п`ятдесят гривень), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 2243 від 15.07.2020 року.

Речові докази, якими було визнано:

-вилучене майно, а саме, 19 упаковок «IZOVAT 145», що переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_7 повернути представнику потерпілого за належністю;

-чотири відео файли на лазерному носії, що зберігається при матеріалах кримінального провадження продовжити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: ОСОБА_1