Вирок

від 10.05.2022 по справі 205/5554/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

10.05.2022 Єдиний унікальний номер 205/5554/20

Провадження № 1-кп/205/693/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040690001592 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючий середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, малолітніх або неповнолітній дітей на утриманні на має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, по даному кримінальному провадженню перебував під вартою з 12.07.2020 року по 16.02.2021 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 12.07.2020 року приблизно о 05 годин 00 хвилин, перебуваючи біля Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 141, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 3, побачив на огородженій металевим парканом території вказаної школи, яка на той час не працювала, була закрита і знаходилася під охороною, упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язуючому «IZOVAT 145», після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) - вказаних теплоізоляційних плит «IZOVAT 145», які належать TOB «Укрбудтраст», поєднане з проникненням у сховище, тобто на територію вищевказаної школи.

Перебуваючи у вищевказаному місці та час, реалізуючи свій вищевикладений, раптово виниклий, злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливого мотиву та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, переліз через паркан, та потрапив на територію вказаної школи, де на подвір`ї власними руками взяв та перекинув через паркан 17 упаковок зазначених теплоізоляційних плит «IZOVAT 145». Однак, після цього ОСОБА_3 стало достовірно відомо про те, що його таємні дії було викрито свідком. На зауваження свідка про припинення злочинних дій ОСОБА_3 зухвало відповідав і одночасно продовжував викрадати чуже майно, однак вже відкрито, а саме, перекинув через паркан школи ще 2 упаковки теплоізоляції. Після того, як ОСОБА_3 перекинув 19 упаковок теплоізоляційних плит «IZOVAT 145» він, перелізши через паркан, покинув територію вищевказаної школи, та залишився на деякий час біля викрадених упаковок теплоізоляції, де його невдовзі затримали працівники поліції.

Таким чином, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Злочинні дії ОСОБА_5 були спрямовані на спричинення TOB «Укрбудтраст» майнової шкоди у розмірі 6962,93 грн., однак шкода не завдана з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 .

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, заявив про розкаяння та осуд своїх дій, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та просив суд, при судовому розгляді застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, обмежуючись лише його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , суду пояснив, що 12.07.2020 року приблизно о 05 годин 00 хвилин, він перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння та знаходячись біля Спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи № 141, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 3, побачив на огородженій металевим парканом території школи упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати. Після чого він переліз черезпаркан тапотрапив натериторію школи,де наподвір`ївзяв рукамита перекинувчерез паркан17упаковок теплоізоляційнихплит. ОСОБА_5 повідомив, що пізніше якийсь чоловік зробив йому зауваження, проте він продовжив перекидувати через паркан школи упаковки теплоізоляційних плит. Надалі ОСОБА_5 покинув територію школи, та на лавочці заснув, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння та невдовзі його затримали працівники поліції.

Судом, роз`яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.

З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим, всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає його щиросердне каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який не має судимості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, не одружений, дітей не має.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим, обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк, передбачений ст. 75 КК України та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 2243 від 15.07.2020 року, витрати на яку складають 150 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

У відповідності до ст. 100 КПК України, речові докази якими визнані: оптичний диск з відеофайлами, підлягає зберіганню у матеріалах кримінального провадження; 19 упаковок «IZOVAT 145», що передані на відповідальне зберігання під розписку представнику потерпілого ОСОБА_6 підлягають поверненню потерпілому ТОВ «УКРБУДТРАНС» за належністю.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в три роки.

На підставіч.1ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_3 обов`язки періодичноз`являтися дляреєстрації доуповноваженого органуз питаньпробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійки витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 2243 від 15.07.2020 року.

Речові докази у кримінальному провадження, якими було визнано:

- оптичний диск з відеофайлами зберігати у матеріалах кримінального провадження;

- 19 упаковок «IZOVAT 145», що передані на відповідальне зберігання під розписку представнику потерпілого ОСОБА_6 вважати повернутим потерпілому ТОВ «УКРБУДТРАНС» за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1