Ухвала

від 25.10.2021 по справі 910/6271/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6271/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Спичак О.М.)

від 15.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Мартюк А.І., судді - Кропивна Л.В., Зубець Л.П.)

від 18.08.2021

у справі за позовом Державного підприємства "Укрмедпроектбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство охорони здоров`я України

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2017 року Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" подало до Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" про визнання недійсним договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 на підставі статті 228 ЦК України.

2. Справа розглядалася судами неодноразово.

3. За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021у задоволенні позову відмовлено.

4. 05.10.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 недійсним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

5. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

6. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду , рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

9. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 203, 215, 228 ЦК України та не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/3071/18, проте не наводить, який саме висновок щодо застосування цих норм права зроблений у зазначеній постанові Верховного Суду.

11. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

12. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

13. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права , а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

15. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму частини 3 статті 228 ЦК України, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах, проте не наводить належного обґрунтування, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, у чому саме полягає помилка судів при застосуванні зазначеної норми права та який висновок необхідно сформувати щодо застосування цієї норми права.

16. Крім того, у касаційній скарзі скаржник стверджує про порушення судами норм процесуального права , а саме статті 75 ГПК України, оскільки не врахували обставини щодо застосування статей 203, 215, 228 ЦК України у справі № 910/3071/18, де брали участь ті самі сторони і рішення якої є обов`язковим для справи, яка переглядається, проте підставу касаційного оскарження в цій частині відповідно до частини 2 статті 287 цього Кодексу не визначає.

17. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

18. Водночас відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

19. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

20. Верховний Суд зауважує, що такі підстави як "суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та/або за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах" стосується лише норм матеріального права (відповідно до частини 3 статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню), і не може бути підставою, якщо рішення оскаржується з підстав порушення норм процесуального права. Наведений висновок сформульовано також у постановах ВС від 12.05.2021 у справі № 911/1099/20 та від 26.05.2021 у справі № 910/8358/19.

21. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288 пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 910/6271/17 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10, 15, 16 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова