Постанова

від 15.12.2021 по справі 910/6271/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6271/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

за участю представників учасників справи:

-представника скаржника: Фрейдун О.М. - адвокат;

-представника відповідача: Антоніва Р.В. - адвокат; Ніколенко А.В. - адвокат;

-представника третьої особи: Дяк Ю.М. - самопредставництво

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Укрмедпроектбуд

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Спичак О.М.)

від 15.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Мартюк А.І., судді - Кропивна Л.В., Зубець Л.П.)

від 18.08.2021

у справі за позовом Державного підприємства Укрмедпроектбуд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпрофмед

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство охорони здоров`я України

про визнання договору недійсним,

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У квітні 2017 року Державне підприємство Укрмедпроектбуд (надалі - ДП Укрмедпроектбуд , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпрофмед , (надалі - ТОВ Укрпрофмед , відповідач) про визнання недійсним укладеного між сторонами договору поворотної безвідсоткової допомоги від 29.12.2015 № 29/12-15 (надалі - договір № 29/12-15) як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на положення частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

1.2. Позовна заява обґрунтовується тим, що:

1) 24.12.2015 відповідач з державного бюджету від ДП Укрмедпроектбуд отримав 78 786 008,00 грн, однак ці кошти було перераховано всупереч нормам бюджетного законодавства, що підтверджується актом Державної аудиторської служби України від 10.08.2016 № 04-21/2;

2) станом на дату отримання бюджетних коштів і до моменту перерахування коштів за оспорюваним договором ТОВ Укрпрофмед не мало фінансових ресурсів для надання фінансової допомоги, отже, спірна фінансова допомога була перерахована за рахунок безпідставно (незаконно) одержаних бюджетних коштів, що підтверджується відомостями, наданими ПАТ Євробанк (надалі - ПАТ Євробанк );

3) всупереч Порядку залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2011 № 809 (далі - Порядок № 809), договір № 29/12-15 не погоджувався ані уповноваженим органом управління позивача, ані Міністерством фінансів України. Свідоме уникнення погодження договору пояснюється тим, що при перевірці документів перед укладенням договору стало б зрозуміло, що надається фінансова допомога бюджетними коштами;

4) за своєю правовою природою оспорюваний договір не може вважатися фінансовою допомогою, адже у позивача фактично не відбулося поповнення обігових коштів, так як йому перераховано його ж кошти.

1.3. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що:

- судами у справі №910/13201/16 досліджено правову природу грошових коштів - 78 786 008,00 грн та встановлено, що вказані кошти було перераховано на підставі договору №2011/5 на розроблення проектно-кошторисної документації та інженерної підготовки будівельного майданчика на території Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит від 16.08.2011, додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5 до вказаного договору, договору №2013/7 на роботи з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит від 31.12.2013, додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року;

- наявність кримінального провадження №12014100000000365 не є належним доказом у розумінні Господарського процесуального кодексу України;

- позивач не надав доказів, які б свідчили, що укладений договір був спрямований на завдання шкоди державі, в чому саме полягав намір сторін порушити інтереси держави або суспільства, які саме інтереси держави або суспільства було порушено сторонами внаслідок укладення та виконання оспорюваного договору та в чому саме полягає таке порушення, якій особі було завдано шкоди та не доведено сам факт завдання шкоди. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

2. Фактичні обставини справи, установлені судами

2.1. 29.12.2015 між ТОВ Укрпрофмед (надавач) та ДП Укрмедпроектбуд (отримувач) було укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15, відповідно до пункту 1.1 якого надавач в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає отримувачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов`язується прийняти поворотну фінансову допомогу у встановлені договором строки.

2.2. Згідно з пунктом 2.1 Договору поворотною фінансовою допомогою за цим договором є сума коштів у розмірі 62 000 000,00 грн.

2.3. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору поворотна фінансова допомога надається надавачем отримувачу в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача впродовж п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору. Фінансова допомога надається на безоплатній основі.

2.4. 14.01.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №29/12-15 від 29.12.2015.

2.5. 24.12.2015 позивачем на рахунок ТОВ Укрпрофмед у ПАТ Євробанк були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 78 786 098,00 грн згідно платіжних доручень №17 від 22.12.2015 на суму 2 345 669,66 грн, №18 від 22.12.2015 на суму 1 715 985,94 грн, №20 від 22.12.2015 на суму 70 429 419,31 грн, №22 від 22.12.2015 на суму 4 093 099,09 грн, №24 від 22.12.2015 на суму 201 924,00 грн (призначення платежу - 2 301 810, 3210, ПКД Р БудСЛДК НДСЛ Охматдит , Договір №2011/5 від 16.08.2011, Договір №2012/5 від 29.12.2015, Договір №2013/7 від 31.12.2013, Договір №2013/2-1 від 01.07.2013).

2.6. 30.12.2015 відповідач зі свого рахунку у ПАТ Євробанк були перераховані позивачу грошові кошти у загальному розмірі 62 000 000,00 грн за спірним Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15, що підтверджується випискою ПАТ Євробанк , доданою позивачем до позовної заяви.

2.7. У подальшому частину із перерахованих позивачу коштів, а саме у сумі 59 830 000,00 грн було перераховано на депозитний рахунок, відкритий ДП Укрмедпроектбуд у ПАТ Промінвестбанк .

2.8. В акті ревізії №04-21/2 фінансово-господарської діяльності ДП Укрмедпроектбуд за 2015 рік та завершений місяць 2016 року, а також окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2011 по завершений місяць 2016 року, складеному 10.08.2016 Державною аудиторською службою України, зазначено про факт нецільового використання бюджетних коштів в частині витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають напряму використання бюджетних коштів, визначеному у паспорті бюджетної програми на 2015 рік Міністерства охорони здоров`я України за КПКВК 2301810 Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит , а саме погашення заборгованості за бюджетними зобов`язаннями, узятими на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які виникли за виконаними у минулих бюджетних періодах (2011- 2014 роки) роботами з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит на загальну суму 80 822 992,49 грн, в тому числі: за виконані ТОВ Укрпрофмед роботи з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит на суму 78 786 008,00 грн та за витратами по утриманню служби замовника ДП Укрмедпроектбуд на суму 2 036 984,49 грн, за відсутності цього напряму використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми на 2015 рік.

2.9. У рамках кримінального провадження № 12014100000000365 ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 11-сс/796/626/2016 на грошові кошти у сумі 59 830 000,00 грн, які знаходилися на депозитному рахунку ДП Укрмедпроектбуд , відкритому у ПАТ Промінвестбанк , та ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 у справі № 757/5236/16-к на грошові кошти у сумі 2 170 000,00 грн, які знаходилися на рахунку, відкритому у ПАТ Промінвестбанк , було накладено арешт і заборонено використання та розпорядження цими коштами.

2.10. У подальшому ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22.04.2016 у справі № 757/15263/16-к скасовано накладений 09.02.2016 арешт на банківський рахунок, відкритий ДП Укрмедпроектбуд , у частині видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до Державного бюджету України зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

2.11. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2017 у справі №757/2388/17-к скасовано накладений ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29.02.2016 у справі № 11-сс/796/626/2016 арешт на грошові кошти в сумі 59 830 000,00 грн, з метою перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

2.12. 27.01.2017 кошти у сумі 59 830 000,00 грн було повернуто до бюджету на підставі платіжного доручення від 18.01.2017 № 176.

2.13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2016 у справі № 910/13201/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2017, відмовлено у задоволенні позову ДП Укрмедпроектбуд до ТОВ Укрпрофмед про визнання Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 удаваним правочином.

2.14. Листом від 30.08.2017 № 12010-04-10/23362, адресованим ДП Укрмедпроектбуд , Міністерство фінансів України повідомило, що позивач не звертався до Мінфіну по питанню погодження договору № 29/12-15 відповідно до вимог Порядку № 809.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

3.2. За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021, у задоволенні позову відмовлено.

3.3. Суди попередніх інстанцій врахувавши вказівки, які було викладено Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у цій справі, виходили з таких обставин:

- обставини, встановлені судами у справі №910/13201/16 стосовно того, що грошові кошти у розмірі 78 786 008,00 грн були перераховані відповідачу на виконання договору №2011/5 на розроблення проектно-кошторисної документації та інженерної підготовки будівельного майданчика на території національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит від 16.08.2011, додаткових угод №1, №2, №3, №4, №5 до вказаного договору, договору №2013/7 на роботи з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит від 31.12.2013 року, додаткових угод №1, №2, №3, №4, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, не потребують доказування при розгляді цієї справи;

- оспорюваний Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 за своєю правовою природою є договором позики, він підлягає правовому регулюванню нормами, що регулюють порядок укладення, виконання та розірвання договорів позики, і, з огляду на суб`єктний склад Договору, а саме те, що отримувачем позики виступало державне підприємство, сторони при його укладенні мали керуватися, у тому числі, положеннями Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 №809;

- при укладенні спірного Договору поворотної фінансової допомоги не було дотримано частини 4 статті 67 Господарського кодексу України та пункту 2 Порядку, що свідчить про недотримання сторонами встановленого правового порядку здійснення господарської діяльності, проте підставою позову є норми ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. Неотримання відповідної згоди на укладення договору може бути окремою підставою позову;

- позивач не довів належними та допустимими доказами, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваного договору, наявність протиправних наслідків цього договору, а також вину сторін у формі умислу;

- позивач не обґрунтував спрямованість та відповідність оспорюваного договору ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

4.1. 05.10.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 29/12-15 від 29.12.2015 недійсним як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

4.2. 03.11.2021 скаржник подав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд.

4.3. Скаржник, обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 203, 215, 228 ЦК України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.07.2018 у справі № 910/3071/18. Судами помилково допущено об`єднання частини 2 (порушення публічного порядку) та частини 3 (порушення інтересів держави) статті 228 ЦК України та не враховано висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-422а14.

4.4. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму частини 3 статті 228 ЦК України (норму застосовано без врахування обставин, які мають значення для справи), і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах.

4.5. Також скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, а саме: статті 75 ГПК України (не врахували висновки суду, наведені в іншій пов`язаній справі № 910/3071/18, які не підлягали доказуванню в справі, яка переглядається) та статті 227 ГПК України (суди відхилили клопотання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, до набрання чинності рішенням у пов`язаній справі № 910/10569/21, що не дозволило встановити обставини, які мали вирішальне значення для вирішення цієї справи).

4.6. 15.12.2021 ТОВ Укрпрофмед подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи та вимоги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши наявні матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

5.2. У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 було викладено висновок щодо застосування частини 3 статті 228 ЦК України в сукупності з частиною 1 статті 203 ЦК України та частиною 1 статті 207 ГК України, який відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України є обов`язковим для застосування.

5.3. Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.4. За змістом частини 1 статті 207 ГК України (чинної на час звернення позивача з позовом у цій справі) господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

5.5. Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

5.6. У законодавстві відсутні визначення поняття інтерес та поняття інтерес держави і суспільства . Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

5.7. Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

5.8. У наукових працях зазначається, що поняття інтереси держави має невизначений зміст і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

5.9. Частиною 3 статті 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

5.10. У постанові від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 суд касаційної інстанції вказав, що здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

5.11. Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін (абз. 11 пункту 5.2.2 постанови ВС від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18).

5.12. Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків (абз. 12 пункту 5.2.2 постанови ВС від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18).

5.13. У справі, що переглядається, суди, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваного договору, наявність протиправних наслідків цього договору, а також вину сторін у формі умислу.

5.14. Також суди вказали, що позивач не обґрунтував спрямованість та відповідність оспорюваного договору ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

5.15. Таким чином, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, з огляду на те, що позивачем не було доведено наявності порушення його прав (охоронюваного законом інтересу) оспорюваним договором та підстав для визнання його недійсним.

5.16. Доводи скаржника, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 203, 215, 228 ЦК України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.07.2018 у справі № 910/3071/18 суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що у справі № 910/3071/18 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі. Висновків щодо застосування частини 3 статті 228 ЦК України Верховний Суд у справі № 910/3071/18 не робив.

5.17. У касаційній скарзі позивач вказує, що статтею 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів, проте судами попередніх інстанцій це не було враховано, як і невраховано висновок Верховного Суду України, який викладено у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-422а14, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, незважаючи на те, що підставою позову є частина 3 статті 228 ЦК України, посилаються на частину 2 статті 228 ЦК України.

5.18. Верховний Суд відхиляє такі твердження скаржника, оскільки ні суд першої, ні апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не посилались на частину 2 статті 228 ЦК України. Фразу при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін суди першої та апеляційної інстанцій вживають, цитуючи доводи відповідача. Жодних висновків щодо застосування частини 2 статті 228 ЦК України суди першої та апеляційної інстанцій не робили.

5.19. Доводи ДП Укрмедпроектбуд щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 227 ГПК України, оскільки суд відхилив клопотання про зупинення провадження у справі № 910/10569/21, що не дозволило встановити обставини, які мали суттєве значення для вирішення цієї справи, Верховний Суд відхиляє, оскільки позивачем не доведено, в чому саме полягала об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 910/10569/21.

5.20. Твердження скаржника про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки позивачем доведено такі ознаки, як умисел обох сторін та порушення інтересів держави, Верховним Судом відхиляються, оскільки суди попередніх інстанцій, дослідивши та оцінивши надані у справі докази, встановили, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін саме на укладення договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства, а суд касаційної інстанції, згідно з вимогами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає .

7. Розподіл судових витрат

7.1 . З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства Укрмедпроектбуд залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 910/6271/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко