Постанова

від 29.09.2021 по справі 160/5698/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5698/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Новошицька О.О.

за участю представника позивача Ганнич Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.)

у справі № 160/5698/20 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" про стягнення податкового борг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, 26.05.2020 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн", в якому просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 852 659,15 грн.

В обґрунтування позову вказав, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім самостійно визначених/нарахованих сум узгоджених податкових зобов`язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку після отримання податкової вимоги не сплачена.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року позов задоволено:

- стягнуто податковий борг з ТОВ "Сіон-Юкрейн" на користь Держави у сумі 852659, 15 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлений законом термін. Так, позивачу визначені відповідні грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416, які направлялися за місцезнаходженням юридичної особи, що за приписами пункту 42.2. ПК України вважається, що такі документи вручені належним чином. Також зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем у судовому порядку, однак рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі № 0440/5944/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено, а апеляційна скарга Товариства "Сіон-Юкрейн" - без задоволення, у зв`язку з чим визначені грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Судом першої інстанції враховано, що податкова вимога фіксує суму податкового боргу, а стягнення податкового боргу у відповідача виник саме у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань відповідно до наведених податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені і процесуальні порушення, зокрема: щодо невручення податкової вимоги не свідчить про протиправність самих податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 та нарахованої пені у зв`язку з їх несплатою. Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною, суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України, а податковий борг Підприємства не погашений, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача серед іншого обґрунтована тим, що звернення позивача із цим позовом до суду є безпідставним та передчасним, на що вказують обставини неналежного надіслання на адресу відповідача вимоги про сплату боргу та лише після її отримання і зі спливом певного часу (через 30 днів з дня надіслання (вручення)) у контролюючого органу виникає право на звернення до суду із зазначеними вимогами. Вказує, що податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Натомість повідомлення про вручення, копія якого надана позивачем, не містить жодних відміток поштової служби, а отже податкова вимога не вручена позивачем відповідачу належним чином, відтак не є допустимим доказом направлення податкової вимоги відповідачу.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, суду пояснив, що на даний час борг сплачено (на підтвердження надав суду витяг з інформаційної системи щодо стану розрахунків ТОВ "Сіон-Юкрейн" станом на 29.09.2021 року та платіжне доручення №551 від 19.05.2021 про сплату 565157,27грн.). Просить апеляційну скаргу задовільнити та відмовити контролюючому органу у задоволенні позову про стягнення податкового боргу з Товариства "Сіон-Юкрейн".

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та доводи відзиву на апеляційні скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем, за Підприємством рахується податковий борг у розмірі 852659,15 грн. з податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені терміни сум грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416.

Крім того, відповідно до п. 129.1 ст.129 ПКУ здійснено нарахування пені на загальну суму 146212,38 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Предметом даного спору є стягнення податкового боргу у розмірі 852 659,15 грн. з податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені терміни сум грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 та нарахування пені на загальну суму 146 212,38 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,

Згідно із статті 36 цього ж Кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема, підставами для припинення податкового обов`язку, є:

- ліквідація юридичної особи;

- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

- втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом;

- скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України,).

Наведене свідчить, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлений законом термін.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариству "Сіон-Юкрейн" визначені відповідні грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.07.2018 року №0018261416, №0018271416 (а.с. 23, 24).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися за місцезнаходженням юридичної особи (ТОВ "Сіон-Юкрейн"), що за приписами пункту 42.2. ПК України вважається, що такі документи вручені належним чином.

При цьому, Товариство "Сіон-Юкрейн" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення у судовому порядку (справа № 0440/5944/18).

Однак, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі № 0440/5944/18 відмовлено в задоволенні вимог Товариства "Сіон-Юкрейн", постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року - відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року у справі № 0440/5944/18 - залишено без змін (а.с. 181-186, 157-188).

В силу статі 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, у зв`язку з чим визначені грошові зобов`язання набули статусу узгоджених 28.05.2019 року.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми Ю від 20.08.2019 №113515-51 на суму податкового боргу - 851329,16 грн., та направлено платнику податків за місцезнаходженням юридичної особи: АДРЕСА_1 (а.с. 41, 41 з/с).

Однак відповідач вважає, що звернення контролюючого органу із цим позовом є безпідставним та передчасним, оскільки контролюючий орган неналежно надіслав на адресу відповідача вимоги про сплату боргу та лише після її отримання і зі спливом певного часу (через 30 днів з дня надіслання (вручення)) у контролюючого органу виникає право на звернення до суду із зазначеними вимогами. Зазначає, що податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Натомість повідомлення про вручення, копія якого надана позивачем, не містить жодних відміток поштової служби, а отже податкова вимога не вручена позивачем відповідачу належним чином, відтак не є допустимим доказом направлення податкової вимоги відповідачу.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріали справи містять підтвердження про направлення 22.08.2019 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням вищезазначеної вимоги (номер поштового відправлення 49061 0419579 6). При цьому, поштове відправлення повернулася на адресу контролюючого органу 28.09.2019 з поміткою за сплином строку зберігання (а.с. 30, 39 з/с, 41, 41 з/с).

Міністерством фінансів України видано Наказ 30.06.2017 № 610, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770 Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (Порядок № 610)

Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків №610 розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (з урахуванням статей 42 та 58 ПКУ) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами. Дія Порядку №610 поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг (розділ І Порядку).

При цьому, розділом IV Порядку №610 визначено правила надсилання (вручення) податковими органами податкових вимог платникам податків

Зокрема, пункт 6 розділу IV Порядку №610 встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення .

Оскільки до контролюючого органу почтове відправлення повернулося 28.09.2019 року з поміткою за сплином строку зберігання , то саме з 28.09.2019 року платник податків вважається таким, що належно повідомлений про вручення податкової вимоги (а.с. 30, 39 з/с).

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, не бажання платника податків отримати кореспонденцію від податкового органу, що направлена за юридичною адресою платника податків, або не дослідження платником податків поштової кореспонденції, що надходить на його юридичну адресу, не дає підстав для висновку, що особа не повідомлялася про відповідні обставини.

Виходячи з того, що з позовом про стягнення податкового боргу контролюючий орган звернувся до суду 26.05.2020 року, отже, позивачем не порушений 30-ти денний строк, про який зазначає позивач, посилаючись на п. 95.2 статті 95 ПКУ.

Надіслання податкової вимоги регулюється пп. 59.3 ст. 59 ПКУ.

Так, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому, податкова вимога форми Ю від 20.08.2019 №113515-51 на суму податкового боргу 851 329,16 грн. відповідачем не оскаржена, отже є чинною.

Отже, суб`єкт владних повноважень виконав вимогу податкового законодавства та належним чином повідомив відповідача про наявність податкового боргу та обов`язок сплатити податковий борг.

Предметом спору є стягнення податкового боргу, що виник саме у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань відповідно до наведених податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені, при цьому, направлена податкова вимога форми Ю №113515-51 від 20.08.2019 фіксує суму податкового боргу, водночас розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства України (зокрема, зауважень щодо такого обрахунку матеріали справи не містять).

Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги матеріали справи не містять), то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції, податковий борг у сумі 851 329,16 грн. не погашений, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача (ТОВ "Сіон-Юкрейн") надано витяг з інформаційної системи щодо стану розрахунків ТОВ "Сіон-Юкрейн" станом на 29.09.2021 року та платіжне доручення №551 від 19.05.2021 про сплату 565 157,27грн., що свідчить про відповідні платежі, здійснені платником податків.

Однак, станом на час розгляду справи в суді першої вказані платежі відповідачем не буди здійснення, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Юкрейн" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.09.2021.

Повний текст постанови виготовлено 06.10.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова