Рішення

від 25.10.2021 по справі 685/225/21

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/225/21

Провадження № 2/685/143/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хомяка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполі

справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Подільське про витребування майна з чужого незаконного володіння

встановив:

позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи його тим, що згідно з актом від 07.08.2007 ТОВ Незалежність придбало на прилюдних торгах адмінбудинок та приміщення станції ЛМРД загальною площею 1429,4 кв м, асфальтну площадку загальною площею 7776 кв м, асфальтну площадку зернотоку загальною площею 1360 кв м - майно ВАТ Сільгосптехніка і на підставі вказаного акта ТОВ Незалежність було видано свідоцтво про право власності на придбане майно. 06.08.2010 згідно з договором купівлі-продажу вона придбала у ТОВ Незалежність адмінбудинок та приміщення лінійно-монтажної дільниці загальною площею 1429,4 кв м, асфальтну площадку загальною площею 7776 кв м та асфальтну площадку зернотоку загальною площею 1360 кв м. Цим майном вона користувалася з серпня 2008 року, однак з серпня 2014 року ТОВ Подільське забрало у неї частину асфальтної площадки розміром 352 квм та повністю асфальтну площадку зернотоку площею 1360 кв м, збудувавши трьохметрову залізобетонну загорожу, що позбавило її можливості доступу до свого майна та можливості використовувати і вільно розпоряджатися ним. Цей факт підтверджується висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.09.2014 та встановлений у рішенні Апеляційного суду Хмельницької області від 06.05.2015 у справі №2217/1590/12, у якому зазначено, що ТОВ Подільське користується частиною земельної ділянки; земельні ділянки по АДРЕСА_1 , які за затвердженою документацією із землеустрою передані в оренду ОСОБА_1 і ТОВ Подільське частково накладаються одна на одну, площа накладення становить 0,1252 га=1252 кв м, 0,0352 га=352 кв м, 0,0676 га=678 кв м, всього 0,2280 га=2280 кв м. На її звернення щодо повернення її майна ТОВ Подільське не реагує, тому просить витребувати з незаконного чужого володіння її майно, а саме площадку зернотоку площею 0,125 га=1252 кв м та асфальтну площадку розміром 0,0352 га=352 кв м, що розташовані у АДРЕСА_2 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що позивач не надала жодних доказів того, що вона є власником асфальтних площадок, які не були предметом договору купівлі-продажу, що вказані площадки є об?єктом нерухомого майна та розміщені на конкретній земельній ділянці із певним кадастровим номером, зазначений у договорі купівлі-продажу кадастровий номер земельної ділянки ніколи не присвоювався ні ОСОБА_1 , ні ТОВ Незалежність , а належить фізичній особі, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку. Також подав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач здійснює перешкоди у користуванні асфальтними площадками з серпня 2014 року, а до суду вона звернулася із позовом 08.02.2021 року, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін. вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 316, 317, 328 ЦК України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно акту про проведення прилюдних торгів від 7 серпня 2006 року, переможцем торгів стало ТОВ Незалежність , яке придбало адмінбудинок та приміщення станції ЛМРД загальною площею 1429,4 кв.м, асфальтовану площадку площею 7776 кв.м, асфальтовану площадку зернотоку площею 1360 кв.м, на підставі вказаного акту 14.09.2007 року видано ТОВ Незалежність свідоцтво про право власності на придбані об?єкти. Як в акті, так і в свідоцтві зазначена окремо вартість приміщень і окремо вартість асфальтованих площадок. Із аналізу зазначених доказів, суд робить висновок, що асфальтові площадки були окремим майном, придбаним на прилюдних торгах, а не складовою частиною майна. 06 серпня 2010 року позивач придбала у ТОВ Незалежність нежитлове приміщення, лінійно-монтажну ремонтну дільницю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (предмет договору), що підтверджується договором купівлі-продажу. 13.08.2010 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на нежиле приміщення, лінійно-монтажну ремонтну дільницю, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Ні у договорі купівлі-продажу, ні у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно жодної згадки про асфальтовану площадку площею 7776 кв.м, асфальтовану площадку зернотоку площею 1360 кв.м, немає, як і не вказана площа придбаного нерухомого майна.

Суд критично оцінює посилання позивача на п.3 Договору купівлі-продажу, як на доказ того, що разом із приміщенням вона придбала і асфальтовані площадки, оскільки у п. 3 договору купівлі-продажу зазначено, що відчужується предмет договору, який знаходиться на земельній ділянці, розміром 1,0325 га, кадастровий номер якої 6824755100:01:001:0216, тобто вказаним пунктом визначене місце розташування предмету договору, а не сам предмет договору. Крім того, рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06.05.2015 року зазначено, що правдивість кадастрового плану, який був використаний ТОВ Незалежність і ОСОБА_1 при укладені договору купівлі-продажу, викликає сумнів, тому він не може бути взятий судом до уваги як належний доказ.

На підставі викладеного, суд вважає, що суду не надано доказів того, що асфальтовані площадки є складовими частинами об?єкту нерухомості, придбаного позивачем згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2010 року, що дає суду підстави ставити під сумнів відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2015, у якому у розділі відомості про складові частини об?єкту нерухомого майна нежитлового приміщення, лінійно-монтажна ремонтна дільниця, вказано асфальтна площадка та площадка зернотоку.

В позовній заяві позивач зазначає, що факт користування відповідачем її асфальтними площадками підтверджується рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06.05.2015 року та висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 01.09.2014 року. Однак в судовому засіданні встановлено, що в рішенні Апеляційного суду Хмельницької області від 06.05.2015 року вказано на те, що земельні ділянки по АДРЕСА_2 , які затвердженою документацією із землеустрою передані в оренду ОСОБА_1 і ТОВ Подільське , частково накладаються одна на одну, площа накладання становить 0,1252 га=1252 кв м, 0,0352 га=352 кв м, 0,0676 га=678 кв м, всього 0,2280 га=2280 кв м. У вказаному рішенні жодним чином не зазначено, що накладення земельних ділянок відбулося саме на території асфальтної площадки №1, площадки зернотоку №2. Не зазначено вказане і у висновку експерта, більше того, у висновку експерта вказано, що згідно технічної документації власником (користувачем) земельної ділянки площею 474 м.кв є Теофіпольська селищна рада.

Посилання позивача на те, що рішенням Теофіпольського райсуду від 24 лютого 2015 року встановлено, що придбане ОСОБА_1 у ТОВ Незалежність майно було розташоване саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755100:01:001:0216 суд оцінює критично, оскільки вказане рішення скасоване рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06.05.2015 року.

Відповідно до ст. 12, 13,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що позивач є власником асфальтованої площадки загальною площею 7776 кв.м. та асфальтованої площадки зернотоку загальною площею 1360 кв.м., як і не надано доказу того, що відповідач користується вказаними асфальтованими площадками, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючись 316, 317, 328 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Подільське про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів після проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча