Рішення

від 28.09.2007 по справі 15/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/221

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.09.07 р.                                                                               Справа № 15/221                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Вітак” смт. Гродівка (код ЄДРПОУ 31949372)

про стягнення заборгованості за період з 01.09.2006 р. по 30.06.2007 р. у сумі 54795,66 грн., інфляції у розмірі 41079,96 грн., 3 % річних у сумі 747,66 грн., пені у розмірі 3552,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чапек Т.В. за довіреністю № 03-28 від 05.09.2007 р.

від відповідача: Яблонська Л.Я. – директор, протокол зборів засновників ТОВ від 21.06.05 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” в особі структурної одиниці Красноармійського районного управління до товариства з обмеженою відповідальністю “Вітак” смт. Гродівка про стягнення заборгованості за період з 01.09.2006 р. по 30.06.2007 р. у сумі 54795,66 грн., інфляції у розмірі 41079,96 грн., 3 % річних у сумі 747,66 грн., пені у розмірі 3552,54 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/221.  

Ухвалою від 13.09.2007 року замінено позивача з державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на його правонаступника комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” .

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору на зовнішнє централізоване водопостачання № 27 від 30.12.2004 р. та додаткових угод до цього договору позивач (постачальник) надавав послуги відповідачу (водокористувачу) щодо поставки обумовленої кількості води. Сам факт отримання води та її кількість підтверджуються актами, підписаними представниками позивача та відповідача без будь - яких застережень (копії вказаних актів додані до позовної заяви).

За умовами цього договору водокористувач повинен здійснювати платежі за послуги щодо поставки води у встановлений договором строк (частково протягом поточного місяця водокористування та кінцевий розрахунок до 5-го числа місяця, наступного за звітним).

У результаті порушення відповідачем строків оплати за спожиту воду виникла заборгованість за період з 01.09.2006 р. по 30.06.2007 р.

Позивач заявив первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.09.2006 р. по 30.06.2007 р. у сумі 54795,66 грн., інфляції у розмірі 41079,96 грн., 3 % річних у сумі 747,66 грн., пені у розмірі 3552,54 грн. Усього позивач просить стягнути 100175,82 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким частково визнає позовні вимоги. У відзиві на позов від 15.08.2007 р. відповідач. просить частково відхилити позовні вимоги про стягнення суми пені та інфляції. На суму пені відповідач заперечує тим, що відповідач здійснює водопостачання для населення, а стосовно населення не застосовується нарахування пені згідно Закону України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”. При нарахуванні інфляції позивач допустив помилку при застосуванні індексу 11,051 замість 1,051, що привело до надмірного пред'явлення до стягнення суми 38798,81 грн.

На відзив відповідача позивач відреагував заявою лист № 1135 від 03.09.2007 р. про уточнення ціни позову, якою фактично зменшив суму позовних вимог з 100175,82 грн. до 53701,12 грн., а саме просить стягнути: заборгованість у сумі 47175,66 грн., інфляцію у сумі 2280,76 грн., 3 % річних у сумі 738, 90 грн., пеню у сумі 3505,81 грн. Вказану заяву суд приймає до розгляду згідно ст. 22 ГПК України, та в подальшому розглядає зменшену суму позову.

На зменшені позовні вимоги відповідач заперечень не заявляв.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України якщо порушені відповідачем зобов'язання носять грошовий характер, він не звільняється від відповідальності за неможливістю його виконання.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Згідно вказаних норм закону позовні вимоги стосовно стягнення основного боргу, інфляції та 3 % річних суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, то суд вважає їх обґрунтованими лише частково на суму 1825,10 грн. з наступних підстав:

Пунктом 7.3 договору встановлені особливі умови для застосування неустойки з обов'язковим виключенням при розрахунку пені з суми заборгованості вартості спожитої води населенням, якщо водокористувач доведе факт виникнення заборгованості (повної або часткової) внаслідок заборгованості населення за спожиту воду.

Відповідач надав до суду документи у підтвердження наявності заборгованості населення за спожиту воду на загальну суму 52333,13 грн.

Згідно розрахунку позивача суми пені з врахуванням заборгованості населення перед відповідачем вказана пеня складає 1825,10 грн. (розрахунок є в матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги по пені підлягають задоволенню частково на суму 1825,10 грн., іншу частину вимог щодо пені на суму 1680,71 грн. суд відхиляє.

13.09.2007 р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення пені, у зв'язку з тим, що заборгованість населення перед ТОВ “Вітак” за спожиту воду за період з 01.09.2006 року по 01.08.2007 року складає 52333,13 грн. Але наявність такої заборгованості без підтвердження належними доказами тяжкого фінансового становища відповідача та його неможливості виконувати фінансові зобов'язання перед іншими особами суд вважає недостатнім для задоволення вказаного клопотання згідно ст. 83 ч.1 п.3 ГПК України. Дане клопотання суд відхиляє як необґрунтоване, а крім того у зв'язку з тим, що вказані відповідачем обставини у цьому клопотанні вже були підставою для часткової відмови у задоволенні позову стосовно пені.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на сторін пропорційно від розміру задоволених позовних вимог. Крім того суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу надмірно сплаченої суми державного мита у розмірі 387,99 грн. при подачі даного позову, яка виникла внаслідок технічної помилки позивача при застосуванні індексу інфляції у розрахунках ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-1; 12; 32-34; 36; 47; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вітак” (юридична адреса: 85354, смт. Гродівка, вул. Донецька, 91; код ЄДРПОУ 31949372; розрахунковий рахунок 2600411020 в ДОД АППБ “Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) на користь комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678; адреса відокремленого підрозділу: 85300, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 11;  поточний рахунок № 26000301796023 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області; МФО 334635) суму 52020,42 грн. (а саме:: суму основного боргу 47175,66, інфляційну складову – 2280,76 грн.; 3% річних – 738,90 грн., пеню – 1825,10 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 520,20 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 61,28 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1680,71 грн.

В судовому засіданні 28.09.2007 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 01.10.2007 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідку позивачу на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 387,99 грн.

Суддя                                                                         Богатир К.В.