Рішення

від 06.10.2021 по справі 921/287/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/287/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром"

про стягнення 151 954,22 грн шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

за участі представників сторін:

прокурор: Вигонна І.В.;

позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

відповідача: Лось А.М.

Суть справи:

У провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" про стягнення 151 954,22 грн шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні, прокурор посилається на те, що проведеною екологічною інспекцією перевіркою зафіксовано забруднення відповідачем земельних ділянок відходами.

Відповідно до ухвали суду від 25.08.2021 розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Представник контролюючого органу у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені прокурором, у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №22/06/2/ю від 22.06.2021. Вказує на те, що сама перевірка і складення уніфікованого акту за її результатами проведені з чисельними порушеннями, про що направлено матеріали до Державної регуляторної служби України. Товариство стверджує, що побічні продукти тваринного походження (гній) є органічним добривом і не відноситься до хімічних речовин, а також відходів. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0470 площею 1,6303га, 6121286600:01:001:0472 площею 1,6303 га, 6121286600:01:001:0488 площею 1,6563 га, 6121286600:01:001:0489 площею 1,6759 га є землями сільськогосподарського призначення для ведення товарного с/г виробництва. Саме для визначення родючості ґрунтів ТОВ "Бучачагрохлібпром" розроблені в 2019 році агрохімічні паспорти, в т.ч. по с. Соколів, де тимчасово зберігалось органічне добриво (коров`ячий гній) і саме із даними агрохімічних паспортів потрібно було порівнювати відібрані проби, а не із фоновими пробами. Як наслідок, за висновками Товариства, у протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №№04-05-20, 05-05-20, 06-05-20, 07-05-20, 08-05-20 від 14.05.2020 дані у графі 10 заповнено некоректно. А тому. проведені розрахунки збитків на суму 151 954,22 грн є неправильними та не дійсними.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача №27/07/2/ю від 27.07.2021 про залишення позовної заяви без розгляду. З мотивів, що викладені у зазначеній вище ухвалі, судом зроблено висновок про те, у спірних правовідносинах прокурором належним чином обґрунтовані підстави для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, в порядку передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, заслухавши в процесі розгляду справ пояснення представників учасників справи, господарський суд встановив наступне.

З 08.04.2020 по 09.04.2020 старшою державною інспекторкою з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Т.М., державними інспекторами Муціківською В.А. та Оконською Т.П. була проведена позапланова перевірка на предмет виконання делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища та, як наслідок, складено акт перевірки. В результаті обстеження прибережних смуг безіменного потічка та ставу в с. Соколів було виявлено несанкціоновані скиди неочищених господарсько-побутових стоків у безіменний потічок. На земельній ділянці 6121286600:01:001:0946 (1,5 га) прокопано канал для відведення рідких стоків з території фермерського господарства ТОВ "Бучачагрохлібпром". Відділом інструментально-лабораторного контролю відібрані проби води в ставі на межі с. Соколів та смт. Золотий Потік (поблизу дамби) від самовільного скиду цього Товариства.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі звернень громадянина ОСОБА_3 №ДА-10457725 від 02.04.2020, №5-ГЛ від 10.04.2020 та направлення №151 від 22.04.2020, за погодженням з Державною екологічною інспекцією України №2.4/50-ПГ від 16.04.2020, у період з 23 по 24 квітня 2020 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

Її результати відображені у акті №8/002 від 24.04.2020, де контролюючим органом зазначено, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що Товариством не забезпечується захист земель від забруднень, засмічення та не уживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого. Виявлено складування кагат побічними продуктами тваринного походження (коров`ячого гною) на площі 18 900 м. кв. на земельних ділянках із кадастровими номерами 6121286600:01:001;0470; 6121286600:01:001:0469; 6121286600:01:001:0488; 6121286600:01:001:0489; 6121286600:01:001:0472, які знаходяться під нахилом. Це призвело до розтікання побічних продуктів тваринного походження площею 5 700 м. кв. на земельні ділянки з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0489; 6121286600:01:001:0488. Окрім цього, виявлено відведення побічних продуктів тваринного походження (гноївки) із території ферми по різних каналах придорожніх смуг площею 210 м. кв. на земельні ділянки з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0900; 6121286600:01:001:0004, які з`єднані з каналом на території Золотопотіцької селищної ради (с. Соколів, Бучацького району, Тернопільської області).

Також в ході перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях - зафіксовано скид (стікання) рідких виробничих відходів по рельєфу відвідним каналом на земельній ділянці з кадастровим номером 6121286600:01:001:0946 у канал.

Поряд із цим, 23.04.2020 з метою встановлення факту забруднення, головним спеціалістом - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Галаван О.Я. були відібрані проби ґрунтів, про що складено акти №04-04-20, №05-04-20, №06-04-20, №07-04-20, №08-04-20. Проведеними, в подальшому, Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області дослідженнями, результати яких відображені у протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №04-05-20, №05-05-20, №06-05-20, №07-05-20 та №08-05-20 від 14.05.2020 зафіксовано, зокрема:

- у протоколі №04-05-20 - перевищення амонію (37,3 мг/кг при фоновому показнику 22,1), хлоридів (93,2 мг/кг при фоновому показнику 39,95);

- у протоколі №05-05-20 - перевищення амонію (186,5 мг/кг при фоновому показнику 55,8), фосфору (352 мг/кг при фоновому показнику 77), хлоридів (976 мг/кг при фоновому показнику 57,7);

- у протоколі №06-05-20 - перевищення амонію (202,5 мг/кг при фоновому показнику 9,65), хлоридів (585,8 мг/кг при фоновому показнику 57,7);

- у протоколі № 07-05-20 зазначено перевищення показників амонію (40,6 мг/кг при фоновому показнику 19,8), нітратів (3569,5 мг/кг при фоновому показнику 73,8), хлоридів (239,7 мг/кг при фоновому показнику 53,3),;

- у протоколі №08-05-20 - перевищення нітратів (159,6 мг/кг при фоновому показнику 66,8), хлоридів (164,2 мг/кг при фоновому показнику 57,7).

Окрім цього, екологічною інспекцією видано припис №1/2-2-11-1567 від 28.04.2020, яким зобов`язано ТОВ "Бучачагрохлібпром" до 18.05.2020, зокрема привести у відповідність до цільового використання (привести у попередній стан згідно призначення) земельні ділянки із кадастровими номерами: 6121286600:01:001;0470; 6121286600:01:001:0469; 6121286600:01:001:0488;6121286600:01:001:0489;6121286600:01:001:0472;6121286600:01:001:0900;6121286600:01:001:0004 та каналу у с. Соколів, Бучацького району на території Золотопотіцької селищної ради (який знаходиться між земельними ділянками із кадастровими номерами 6121286600:01:001:0485 і 6121286600:01:001:0576 та пролягає вниз до земельних ділянок із кадастровими номерами 6121286600:01:001:0946 та 6121286600:01:001:0940).

Зважаючи на вище наведене, 04.08.2020 року державними інспекторами контролюючого органу складені протоколи про адміністративне правопорушення №004148, №004149, №004150, №004152, №004153.

В подальшому постановою №43 від 11.09.2020 об`єднану справу про адміністративні правопорушення за протоколами №004148 та №004152 закрито у зв`язку із виявленням ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.242 КК України та ч.1 ст.239 КК України.

Постановою №44 від 11.09.2020 об`єднану справу про адміністративні правопорушення за протоколами №004150 та №004153 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Крім цього, 11.09.2020 органом контролю винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за №45, якою директора відповідача, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 грн. Зазначена постанова не оскаржена та набрала законної сили, надіслана на примусове виконання в Бучацький міжрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ)..

Після визначення рівня забруднення земельних ділянок на основі проведених лабораторних досліджень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області проведено розрахунок завданих збитків на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 та визначено, що:

- внаслідок забруднення земельних ділянок з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0470,6121286600:01:001:0488,6121286600:01:001:0489,6121286600:01:001:0472 на площі 18 900 м. кв. амонієм завдано шкоду в сумі 54 750,94 грн, хлоридами - 54 750,94 грн. Згідно загального розрахунку сума збитків на вищезазначених земельних ділянках становить 109 501,88 грн;

- внаслідок забруднення земельних ділянок з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0488, 6121286600:01:001:0489 на площі 5 700 м. кв. нітратами завдано шкоду в сумі 16 458,75 грн, внаслідок забруднення хлоридами - 16 458,75 грн, амонієм - 16 458,75 грн. Згідно загального розрахунку сума збитків на вищезазначених земельних ділянках складає 41 146,88 грн;

- внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6121286600:01:001:0900 на площі 210 м. кв. амонієм завдано шкоду в розмірі 160,13 грн, хлоридами - 160,13 грн, фосфором - 160,13 грн. Згідно загального розрахунку сума збитків на вищезазначених земельних ділянках - 400,33 грн;

- внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6121286600:01:001:0946 на площі 100 м. кв. амонієм завдано шкоду в розмірі 77,50 грн, нітратами - 77,50 грн, хлоридами - 77,50 грн. Згідно загального розрахунку сума збитків на вищезазначених земельних ділянках - 193,75 грн;

- внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 6121286600:01:001:0004 на площі 210 м. кв. амонієм завдано шкоду в розмірі 711,38 грн.

Таким чином, сукупно за цими правопорушеннями, за твердженням прокурора, державі були завдані збитки в сумі 151 954,22 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Інспекцією пред`явлено відповідачу претензію №1/2-2-11-4392 від 03.12.2020 про відшкодування збитків.

Направлена претензія залишена відповідачем без задоволення, а шкода не сплачена. Оскільки нараховані екологічною інспекцією збитки в сумі 151 954,22 грн відповідачем не погашені, це слугувало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних міркувань.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, внаслідок порушення норм водного та природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

В силу статті 34 цього Закону, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 26.04.2021 земельні ділянки із кадастровими номерами 6121286600:01:001:0488 (площею 1,66 га), 6121286600:01:001:0489 (площею 1,6759 га), 6121286600:01:001:0946 (площею 1,5450 га), 6121286600:01:001:0470 (площею 1,63 га), 6121286600:01:001:0472 (площею 1,63) передані в оренду ТОВ "Бучачагрохлібпром", а земельна ділянка з кадастровим номер 6121286600:01:001:0004 перебуває у приватній власності цього Товариства. Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером 6121286600:01:001:0900 (площею 7,0821 га) перебуває у комунальній власності Золотопотіцької селищної ради.

Відповідно до статті 56 Закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів.

В силу положень ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У відповідності до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідач стверджує, що землі вважаються забрудненими тоді, коли забруднення земель відбулось хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Органічні добрива не є хімічними речовинами, а також відходами.

В той же час, відповідно до класифікації відходів ДК 005-96, затвердженої наказом Держстандарту України від 29.02.1996 №89 екскременти, сечовина, та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби (код - 0121.2.6.03) є відходами вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та відносяться до відходів виробництва продукції сільського господарства та мисливства.

Окрім цього, за статтею 12 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II є, у тому числі, гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.

У розумінні статті 1 наведеного нормативно-правового акту гній - будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї. У цій же статті законодавець обумовив, що під зберіганням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною розуміється тимчасове перебування побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, з метою їх подальшого оброблення, переробки, утилізації чи видалення на спеціально облаштованих майданчиках, у бункерах, контейнерах, холодильних установках, конструкція яких запобігає потраплянню побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у ґрунт та водні об`єкти.

Поводження з побічними продуктами тваринного походження - це дії, спрямовані на утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, переробку, маркування, знешкодження, утилізацію, видалення, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через територію України побічних продуктів тваринного походження.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", побічні продукти тваринного походження належать до категорій І - III залежно від ступеня ризику для здоров`я людини та тварини. До II категорії згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 вищевказаного Закону відноситься гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.

Статтею 15 цього ж Закону встановлені правила поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать, категорії II.

Органічні добрива та покращувачі ґрунту, утворені в результаті оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, можуть бути розміщені на ринку та/або використовуватися за умови, що вони отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії II або III, вироблені з дотриманням вимог, передбачених статтями 15 та 16 цього Закону, на зареєстрованих в установленому порядку потужностях (об`єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження. Можуть бути розміщені на ринку і використані в якості органічних добрив або покращувачів ґрунту також залишки, утворені внаслідок перетворення побічних продуктів тваринного походження на біогаз або компост (стаття 19 Закону).

Крім цього, при складуванні відходів - побічного продукту тваринного походження (гною) слід враховувати обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об`єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах.

Разом з тим, в ході проведеної перевірки Інспекцією встановлено, що ТОВ "Бучачагрохлібпром" не врахувало розташування меліоративних каналів, які з`єднуються з водними об`єктами та не звернуло увагу на обсяг відходів, які призвели до перевищення показників амонію, нітратів, хлоридів у порівнянні із фоновими показниками в ґрунті.

Крім цього, на підставі звернення Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, слідчим відділенням відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області розпочато кримінальне провадження №12020210060000228 від 24.12.2020 року за ч. 1 ст.239 КК України по факту забруднення земель в с. Соколів Бучацького (на даний час Чортківського району) Тернопільської області. В ході досудового розслідування цього кримінального провадження слідчим 14.07.2021 року отримано висновок судової інженерно-екологічної експертизи №301/21-22, яким підтверджено забруднення земельних ділянок із кадастровими номерами 6121286600:01:001:0470,6121286600:01:001:0488,6121286600:01:001:0489,6121286600:01:001:0472 внаслідок розтікання побічних продуктів тваринного походження.

Зокрема, експертом констатовано, що поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. Великі концентрації в ґрунті різних хімічних сполук-токсикантів згубно впливають на життєдіяльність ґрунтових організмів. При цьому втрачається здатність ґрунту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроорганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу.

Експертом зроблено висновок про те, що розтікання побічних продуктів тваринного походження призвело до зміни природних властивостей ґрунтів. Зокрема, за результатами вимірювання встановлено збільшення вміст хлоридів, нітратів та амонію у порівнянні із фоновими концентраціями. Підвищення зазначених показників призводить, як мінімум, де погіршення властивостей ґрунтів. Акумуляція солей в поверхневих шарах ґрунтів призводить до деградації рослинного покриву і є однією з причин загибелі рослинності. Забруднення ґрунтів нітратами негативно впливає на ґрунтову мікробіоту, що гальмує процес ґрунтоутворення та може призвести де забруднення об`єктів навколишнього природного середовища внаслідок інфільтрації нітратів під впливом дощових і талих вод в підземні горизонти. З цієї причини ґрунти виснажуються, втрачаючи свої цінні характеристики. Через перевищення вмісту амонію відбувається забруднення атмосферного повітря. Амоній гальмує життєдіяльність ґрунтової мікрофлори.

Вище наведене в сукупності спростовує твердження відповідача про те, що побічні продукти тваринного походження (коров`ячий гній) є органічним добривом і не відноситься до хімічних речовин, а також відходів.

В свою чергу, суд вважає підставними твердження прокурора та контролюючого органу про те, що через неврахування відповідачем наслідків складування відходів (гною) у не призначеному для цього місці та їх обсягів, відбулось перевищення показників амонію, нітратів, хлоридів у порівнянні із фоновими показниками в ґрунті.

Розрахунок розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами здійснюється відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 (далі -Методика). Цей нормативно - правовий акт застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

За змістом пунктів 3.1, 3.3, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Беручи до уваги вищевикладене, у даному випадку при проведенні перевірки інспекторами використовується термін "забруднення", а не засмічення, яке передбачає лише єдиний випадок забруднення - хімічними речовинами. Тому, слід трактувати, що земельні ділянки забруднені хімічними речовинами, які містяться у продуктах тваринного походження.

Як наслідок, висновком експерта розраховано шкоду, заподіяну навколишньому середовищу внаслідок забруднення земельних ділянок із кадастровими номерами 6121286600:01:001:0470,6121286600:01:001:0488,6121286600:01:001:0489,6121286600:01:001:0472 в розмірі 150 648,76 грн. Слід зазначити, що висновок експерта ґрунтується саме на письмових доказах, що долучені до матеріалів справи учасниками даного спору , в ході його судового розгляду, а відтак приймається судом до уваги разом із ними.

При цьому суд зважає, що розбіжності між висновком експерта та даними контролюючого органу виникла у зв`язку з тим, що на вирішення експертизи поставлено питання щодо забруднення земельних ділянок з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0470,6121286600:01:001:0488,6121286600:01:001:0489,6121286600:01:001:0472. Об`єктами експертного дослідження не були земельні ділянки з кадастровими номерами 6121286600:01:001:0900 (згідно загального розрахунку Державної екологічної інспекції в Тернопільській області сума збитків на вищезазначеній земельній ділянці - 400,33 грн), 6121286600:01:001:0946 (згідно загального розрахунку сума збитків на вищезазначеній земельній ділянці - 193,75 грн), 6121286600:01:001:0004 (сума збитків 711,38 грн).

Таким чином, ТОВ "Бучачагрохлібпром" допустило забруднення земельних ділянок, зазначених у позовній заяві, внаслідок несанкціонованого зберігання та скиду продуктів тваринного походження, чим завдало збитків на загальну суму 151 954,22 грн.

Відповідач стверджує, що саме для визначення родючості ґрунтів ТОВ "Бучачагрохлібпром" були розроблені у 2019 році агрохімічні паспорти, в тому числі по с. Соколів, де тимчасово зберігалось органічне добриво (коров`ячий гній).

З даного приводу суд зазначає, що за приписами п.1. 2 ,1.6 Розділу І Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2011 №536 агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами, форма якого наведена у додатку до цього Порядку.

Відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Наданий агрохімічний паспорт ТОВ "Бучачагрохлібпром" виготовлений в 2019 році. Однак, проаналізувавши зміст останнього, неможливо встановити яких земельних ділянок він стосується, оскільки кадастрові номери ділянок у паспорті не вказані, а лише зазначено, що площа земельної ділянки 50 га, землекористувач - ТОВ "Бучачагрохлібпром".

Разом з тим, забруднена земельна ділянка з кадастровим номером 6121286600:01:001:0900 площею 7,0821 га належить до земель загального користування комунальної власності Золотопотіцької селищної ради та не перебуває у користуванні Товариства. Земельна ділянка з кадастровим номером 6121286600:01:001:0946 площею 1,545 га до 17.02.2021 (на момент перевірки) теж належала до земель загального користування.

Крім цього, зі змісту п.3.1 Методики слідує, що при визначенні забрудненості (засмічення) земель можуть використовуватись для порівняння показники, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або дані агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Відтак, суд погоджується із твердженнями контролюючого органу про те, що використання при розрахунках агрохімічного паспорта поля не є обов`язковим для перевіряючих, а лише альтернативним варіантом розрахунку.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт "б"); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт "е") (частина перша статті 40 Закону).

Пунктом "в" статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Згідно зі статтею 33 Закону України з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами № 116, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 22.12.1994 за № 313/523 (далі Інструкція про встановлення ГДС).

Відповідно до пункту "є" частини другої статті 68 Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, місять інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.

У відповідності до ст. 23-2 Закону України "Про відходи" до компенсацій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері поводження з відходами належить здійснення державного нагляду (контролю) за виконанням вимог законодавства про поводження з відходами.

Суд зауважує, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, і положеннями спеціальних нормативно-правових актів доведення цього факту не обмежено таким доказом, як протокол про адміністративне правопорушення, які, на думку, відповідача складені з порушенням норм чинного законодавства в результаті чого об`єднану справу закрито, оскільки зазначені обставини можуть бути підтверджені й іншими матеріалами. У даному випадку факт забруднення земель відповідачем підтверджено Інспекцією такими доказами, як актом позапланової перевірки, актами відбору проб ґрунтів, протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, розрахунками розміру заподіяної шкоди.

Варто зазначити, що дотримання посадовими особами контролюючого органу вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" було предметом дослідження Державної регуляторної служби України, що проводила перевірку відповідно до наказу №86 від 28.09.2020 року за зверненням ТОВ "Бучачагрохлібпром" №08/07/2/ю від 08.07.2020. Її результати відображені у акті №8/86-к-2020. Єдиним зафіксованим Державною регуляторною службою України порушенням була механічна помилка, що стосувалася дати отримання господарюючим суб`єктом акта перевірки, а саме замість фактичної дати - 24.04.2020 року зазначено -22.04.2020. Однак суд вважає, що вказана неточність не впливає на встановлені перевіркою обставини та сформовані за її результатами висновки. Інших, допущених посадовими особами позивача порушень при проведенні перевірки Товариства, ні судом в ході розгляду цієї справи, ні Державною регуляторною службою України не встановлено, а відтак посилання відповідача на їх чисельність на суттєвість, судом оцінюються критично.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що Інспекцією належними і допустимими доказами доведено факт вчинення відповідачем у процесі господарської діяльності порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення земельних ділянок, які перебувають у його користуванні та сусідніх ділянок, побічними відходами тваринного походження, вміст яких у ґрунті перевищує граничнодопустимі концентрації, які характерні для складу незабрудненого ґрунту. Водночас, перевіривши здійснений позивачем розрахунок шкоди, яка завдана державі в результаті забруднення земельних ділянок, суд вважає, що її розмір 151 954,22 грн розраховано відповідно до положень Методики.

Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Статтями 1.1.1, 1.1.3 Статуту Золотопотіцької селищної об`єднаної територіальної громади визначено, що остання утворена шляхом добровільного об`єднання територіальних громад сіл, до якої, зокрема увійшло с. Соколів.

Адміністративним центром територіальної громади є смт. Золотий Потік, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування - Золотопотіцька селищна рада.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Отже, шкода завдана Товариством внаслідок забруднення земельних ділянок у с. Соколів, підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду Золотопотіцької селищної ради.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були повно та всебічно досліджені у судовому засіданні, однак не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу. З даного приводу Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

У спірних правовідносинах, Товариством не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення шкоди.

Дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини, такими діями заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню державі у повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (Тернопільська область, Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня, 79, ЄДРПОУ 00952829) шкоду, зумовлену забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в сумі 151 954 (сто п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 22 коп., які перерахувати в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Золотопотіцької селищної ради на р/р UА398999980333129331000019659, ГУК у Терн.обл./тг смт.Зол.П/24062100, МФО 899998, код одержувача 37977599, код економічної класифікації 24062100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (Тернопільська область, Чортківський р-н, с.Трибухівці, вул.Горішня, 79, ЄДРПОУ 00952829) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UА498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄРДПОУ 02910098, код класифікації видатків бюджету -2800) - 2 279 (дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн 32 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 26.10.2021.

Суддя О.В. Руденко