Ухвала

від 25.08.2021 по справі 921/287/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/287/21 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром"

про стягнення 151 954,22 грн шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

за участі представників сторін:

прокурор: Маслюк О.П.;

позивача: Першуга І.В. - представник;

відповідача: Лось А.М. адвокат.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" про стягнення 151 954,22 грн шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

27 липня 2021 року від відповідача надійшло до суду клопотання №27/07/2/ ю про залишення позову без розгляду.

Зокрема, Товариство зазначає, що керівник Бучацької окружної прокуратури у позовній заяві не навів підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Вказує на те, що із поданих прокурором у справі доказів не вбачається ні бездіяльність, ні неналежне виконання обов`язків щодо захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень-Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, при цьому лист яким прокурор повідомив відповідний орган про намір звернення до суду від його імені не свідчить про дотримання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У засіданні 25.08.2021 прокурор та представник позивача, посилаючись на відсутність процесуальних підстав для залишення позову без розгляду, у задоволенні клопотання господарського товариства просять відмовити.

Оцінивши доводи та обґрунтування учасників даного спору , суд зазначає наступне.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" . Даною правовою нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обумовлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналіз зазначених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У пунктах 40, 67 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, з посиланням на те, що кошти які були необхідні для оплати судового збору за звернення до суду необхідно було використати для здійснення відповідних оплат у інших судових справах.

Таким чином, компетентний орган знав про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк, посилаючись на існування обставин, які на переконання суду та з точки зору закону не можуть слугувати підставою для зволікання ним у реалізації власних контрольних функцій.

В свою чергу, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

З урахуванням викладеного, суд вважає належними підстави для представництва інтересів держави прокурором у даному спорі, а відтак і відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

У відповідності до положень ч.1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (спрощеного або загального).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову, категорію і складність справи, та зважаючи на ту обставину, що зазначена справа належала до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що справа підлягала розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, у процесі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суду стало відомо про наявність додаткових обставин, які підлягають дослідженню та доказуванню. Вказане свідчить про те, що складність справи насправді є вищою, а обсяг доказів може бути значно більшим, ніж це вбачалося на момент відкриття судом провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Тобто, за змістом ст. 250 ГПК України суд, призначивши справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, наділений правом, у разі відповідної необхідності, постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. З наведених вище міркувань, суд вважає за доцільне здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Керуючись статтями 53, 177-185, 226, 232-235, 250, Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1.Здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №921/287/21 за правилами загального позовного провадження.

2. Клопотання ТОВ "Бучачагрохлібпром" №27/07/2/ю від 27.07.2021 про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко