Ухвала

від 25.10.2021 по справі 916/2281/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2281/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі

за позовом Державного підприємства Морський торговельний порт Южний

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі №916/2281/20, подана 27.09.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, проте не зазначено норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалена 29.07.2021, повний текст постанови складено та підписано 30.07.2021 , отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 19.08.2021 після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся 27.09.2021 , про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано наступним.

Копія оскаржуваної постанови не надходила. Відповідач направив 06.09.2021 листа №33 до Південно-Західного апеляційного господарського суду з проханням повідомити про будь-які процесуальні документи, заначивши, що до теперішнього часу не отримував будь-яких документів (долучено до матеріалів скарги). З 30.06.2021 між відповідачем та представником Єщенко О.В. за взаємною згодою був припинений Договір про надання правової допомоги №4 від 03.08.2020. Також керівництвом ТОВ Енерго Продукт ЛТД була скасована довіреність, яка уповноважувала адвоката Єщенко О.В. на представництво інтересів довірителя, в тому числі в судах. У зв`язку із чим, вказана електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 перестала бути актуальною та взагалі через неї не можливо було отримувати жодну кореспонденцію. Зазначена електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 не є офіційною адресою відповідача, вона була особистою для колишнього представника Єщенко О.В. Офіційна електронна адреса у відповідача відсутня, що підтверджується наявною інформацією в ЄДРПОУ, а тому надіслання апеляційним судом листів мало здійснюватися виключно у поштовому вигляді. Будь-яких заяв щодо направлення в електронному вигляді відповідач не заявляв. За заявою відповідача оскаржувана постанова суду була отримана 07.09.2021 року за електронною адресою представника відповідача Третьякової Я.Ю., яку довіреністю від 12.08.2021 № 3 уповноважено представляти Підприємство в судах, ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія витягу з електронної адреси долучено до матеріалів справи), то саме з цього дня він мав змогу ознайомитися зі змістом оскаржуваної постанови. Тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 916/2281/20 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.08.2021.

Слід зазначати, що з оскаржуваної постанови (текст розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 у справі №916/2281/20 до суду звернулося саме Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД , тобто скаржник безумовно був обізнаний про ухвалення в судовому засіданні 29.07.2021 рішення за його ж апеляційною скаргою, отже не був позбавлений можливості відстежувати хід розгляду справи № 916/2281/20 та вчасно звернутися з касаційною скаргою до Суду.

Суд наголошує, що доводи скаржника щодо припинення дії договору на представництво інтересів із адвокатом 30.06.2021 не приймаються, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД не було позбавлено права звернутися за правовою допомогою до іншого адвоката або подати касаційну скаргу в порядку самопредставництва.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Скаржник обрав спосіб звернення з касаційною скаргою безпосередньо до суду касаційної інстанції, а, отже, матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні, а за положеннями частини першої статті 294 ГПК України матеріали витребовуються судом касаційної інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження; таким чином, суд самостійно не може перевірити факт направлення сторонам судового рішення, вказана обставина не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах, та не перекладає на суд обов`язку встановлювати певні обставини.

Отже, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави покладатися виключно на твердження заявника про те, що копію оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 916/2281/20 він не отримував, за відсутності можливості перевірити відповідні докази за матеріалами справи; заявник, у свою чергу, наділений правом ознайомлюватися із матеріалами справи, отримувати із них витяги, копії (стаття 42 ГПК України).

Таким чином, скаржником не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані неналежними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 09.11.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю .Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай