Рішення

від 22.04.2021 по справі 916/2281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2281/20 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Петренко Н.Д., суддя Желєзна С.П.

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників:

від позивача: адвокат Коновалова Н.О. - довіреність,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2281/20

за позовом: Державного підприємства Морський торговельний порт Южний (вул. Берегова, №13, м. Южне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 04704790)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (Одесько-Миколаївське шосе, №34, смт. Нові Білярі, Лиманський р-н, Одеська обл., 67550, код ЄДРПОУ 32497213)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору та короткий зміст аргументів учасників справи.

05 серпня 2020 року Державне підприємство Морський торговельний порт Южний (надалі - ДП Морський торговельний порт Южний ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (надалі - ТОВ Енерго Продукт ЛТД ), в якому просить суд:

- встановити за ДП Морський торговельний порт Южний безоплатний постійний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею 0,0776 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017, загальна площа: 6,6852 га; місце розташування: Одеська обл., Лиманський р-н, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності ТОВ Енерго Продукт ЛТД з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопаливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій;

- визначити істотні умови сервітуту: встановлення земельного сервітуту в інтересах ДП Морський торговельний порт Южний на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопаливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій, згідно з планом меж частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право сервітуту площею 0,0776 га; встановлення постійного сервітуту та встановлення безоплатного сервітуту.

Позовні вимоги мотивовано необхідністю забезпечення нормального функціонування об`єктів нерухомого майна ДП Морський торговельний порт Южний , здійсненням повсякчасного обслуговування та, при необхідності, проведенням відповідних ремонтних робіт переливного трубопроводу від ВНС, що вимагає необхідності забезпечення проходу та проїзду фахівців ДП Морський торговельний порт Южний на територію його місцезнаходження.

Так, 01.12.1984 року Позивачем введенно в експлуатацію самопливні мережі зливної каналізації до складу якої входить переливний трубопровід від ВНС (вид прокладки - підземний; матеріал - залізобетон; діаметр 500-700 мм; довжина - 1,203 км; призначення - аварійний випуск для захисту від переповнення резервуарів чистої води водо насосної станції під час їх наповнення).Зазначені об`єкти нерухомого майна Підприємства числяться на балансі Позивача під інв.. №757 (самопливні мережі зливної каналізації), №71490 (переливний трубопровід від ВНС) та входять до переліку об`єктів цілісного майнового комплексу ДП Морський торговельний порт Южний , згідно Свідоцтва права власності на нерухоме майно інд.№35566287 від 27.03.2005р.

Позивач зазначає, що переливний трубопровід від ВНЗ призначений для забезпечення технологічного обслуговування та захисту від переповнення під час експлуатації резервуарів чистої води водонасосної станції, що забезпечує безаварійне та безперебійне водопостачання об`єктів стратегічного державного підприємства ДП Морський торговельний порт Южний . Також, трубопровід виконує функцію водовідведення зливних вод з території водонасосної станції до Аджаликського лиману.

Позивач зауважує, що переливний трубопровід від ВНС прокладений під землею та проходить через ділянки декількох суміжних землевласників та землекористувачів від водонасосної станції ДП Морський торговельний порт Южний до берегової лінії Аджаликського лиману, зокрема, через земельну ділянку (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017, загальна площа: 6,6852 га; місце розташування: Одеська обл., Лиманський р-н, Визирська сільська рада) яка знаходиться у приватній власності ТОВ Енерго Продукт ЛТД на підставі свідоцтва права власності серія та номер: 28805541, яке видане 30.10.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області.

Також, Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до інформаційної довідки №112550776 від 01.02.2018р. на земельній ділянці (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017) зареєстровано інше речове право, - договір оренди землі б/н від 09.09.2014р., відповідно до якого зазначена земельна ділянка загальною площею 6,6852га передана ТОВ Енерго Продукт ЛТД в оренду ОСОБА_1 на 49 років.

Позивач, листом №3051/01/145/20 від 26.05.2020р., просив погодити з орендарем вищенаведеної земельної ділянки ОСОБА_1 встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту між ДП Морський торговельний порт Южний та ТОВ Енерго Продукт ЛТД на частину земельної ділянки площею 0,0776га. Проте, будь-якої відповіді на зазначений лист Позивачем не отримано.

ДП Морський торговельний порт Южний зазначає, що з огляду на вимоги Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. №30 із відповідними змінами, а також значний строк експлуатації самопливної мережі зливної каналізації, виникла необхідність постійного безперешкодного доступу Позивача до місця прокладки переливного трубопроводу.

Позивач зауважує, що у зв`язку з тривалим терміном експлуатації переливного трубопроводу, виникла виробнича необхідність його капітального ремонту. Позивач стверджує, що окрім проекту договору про встановлення постійного земельного сервітуту з визначеними істотними умовами, плану меж частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право сервітуту (Додаток №1 до Договору), ДП Морський торговельний порт Южний до пропозиції укладення договору сервітуту, яка містилась в листі за вих..№ 3051/01/145/20 від 26.05.2020р. було додано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право сервітуту.

Зазначений лист за вих.№ 3051/01/145/20 від 26.05.2020р із відповідними додатками є офертою Позивача до Відповідача про укладання договору земельного сервітуту, оскільки він містить істотні умови договору земельного сервітуту.

Акцепту, відмови від акцепту чи зустрічної оферти Відповідач Позивачеві не направив, що стало причиною звернення ДП Морський торговельний порт Южний до Господарськогосуду Одеської області із відповідним позовом.

07 вересня 2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД надійшов відзив (вх..№23669/20) на позовну заяву ДП Морський торговельний порт Южний , в якому Відповідач просить суд в задоволенні позовної заяви ДП Морський торговельний порт Южний до ТОВ Енерго Продукт ЛТД про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту відмовити.

Відзив мотивовано тим, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості задовольнити свої потреби іншим способом (а це є головною умовою встановлення сервітуту) без обтяження земельної ділянки відповідача.

Відповідач зазначає, що всупереч нормам чинного національного законодавства, Позивачем не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження неможливості задоволення потреб Позивача щодо обслуговування (з правом прокладання, ремонту та експлуатації) переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій.

ТОВ Енерго Продукт ЛТД зазначає, що зі змісту позову вбачається, що Позивач бажає встановити земельний сервітут відносно належних на праві власності об`єктів нерухомого майна - самопливної мережі зливної каналізації від інв.. №757 та переливний трубопровід від ВНС №71490, але у позовних вимогах та проекті договору про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту Позивач вказує про необхідність встановлення земельного сервітуту також щодо інших лінійних мереж , при цьому що саме мається на увазі під цими іншими лінійними мережами жодної вказівки не міститься, що свідчить фактично про безпідставне збільшення позовних вимог.

Аналогічно стосується вказівки Позивача відносно цілі сервітуту: на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливної каналізації та інших лінійних комунікацій.

Відповідач зауважує, що в матеріалах позову відсутні необхідні докази, як дефектні відомості, інша проектна-кошторисна документація, яка б підтвердила необхідність проведення поточного (капітального ремонту переливного трубопроводу від ВНС. Посилання Позивачем на норми Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. №30 не є в аспекті ст. 73 ГПК України належним доказом необхідності проведення ремонтних робіт, оскільки вказаний нормативний акт лише визначає порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України.

ТОВ Енерго Продукт ЛТД зауважує, що самопливна мережа зливової каналізації була прокладена ще у 1984р. і з того часу, тобто 36 років, вона якимось чином ремонтувалася без зачіпання інтересів власників (землекористувачів) частини земельної ділянки за адресом: Одеська область, Лиманський район, Визирська сільська рада, яка наразі перебуває у приватній власності Відповідача. Як вбачається з інвентарної картки обліку об`єкта основних засобів Самоплівні мережі зливової каналізації було проведено більше 20 операцій, в тому числі роботи (з 2010-2019рр.), що свідчить про те, що Позивач мав і має можливість безперешкодно обслуговувати (експлуатувати) вказаний об`єкт без обтяження сервітутом.

Також, Відповідач наголошує, що він, як власник земельної ділянки, у відповідності до вимог податкового законодавства постійно зобов`язаний сплачувати земельний податок, зокрема відповідно до долученої до відзиву податкової декларації з плати за землю за 2020 рік - річна сума земельного податку на рік становить 501,26 грн. В свою чергу, Позивач бажає встановити саме безоплатний сервітут, при цьому в запропонованому ним проекті договору про встановлення безоплатного постійного сервітуту, він встановив свій обов`язок відшкодування ним збитку Відповідачу, завдані встановленням земельного сервітуту (по причині погіршення якості земель), але ані порядок, ані розміри відшкодування можливих збитків у проекті договору не передбачені, також відсутні положення щодо обов`язку сплати земельного податку.

25 вересня 2020 року до суду від ДП Морський торговельний порт Южний надійшла відповідь на відзив (вх.№25380/20) ТОВ Енерго Продукт ЛТД , в якому Позивач зазначає, що тільки після надання Підприємству доступу до місця прокладання переливного трубопроводу, уповноважені співробітники ДП Морський торговельний порт Южний матимуть можливість на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складати дефектні відомості, розробляти проектно-кошторисну документацію і проводити капітальні ремонти.

Позивач зауважує, що Підприємство, станом на теперішній час, позбавлене у відповідності з чинним законодавством, можливості задовольнити свої потреби пов`язані з обслуговуванням трубопроводу, у зв`язку із чим було вимушено звернутися до суду з відповідним позовом.

ДП Морський торговельний порт Южний зазначає, що відповідно до норм чинного національного законодавства, встановлено право власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Між тим, не зважаючи на те, що Позивач просить встановлення саме безоплатного сервітуту, Закон у будь-якому випадку гарантує Відповідачу фінансову сатисфакцію при настанні певних негативних наслідків, пов`язаних із реалізацію позивачем прав, що випливають із сервітуту.

Крім того, Позивач звертає увагу, що встановлення сервітуту відносно земельної ділянки Відповідача, перш за все відповідає інтересам останнього, оскільки у випадку аварійної ситуації на трубопроводі та несвоєчасному проведенні аварійно-відновлювальних робіт, земельній ділянці, зокрема ґрунту, може бути завдана руйнівна шкода, що в свою чергу унеможливить використання Відповідачем своєї земельної ділянки за цільовим призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та призведе до певних збитків (неотримання прибутку від здійснення господарської діяльності).

Також, Позивач зазначає, що поняття інші лінії комунікації було застосовано у зв`язку з тим, що переливний трубопровід від ВНС самопливної мережі зливної каналізації, являє собою споруду, яка включає в собі: лінійний трубопровід, лінійну систему оглядових колодязів, лінійну систему колодязів для збирання засмічень.

30 жовтня 2020 року до суду надійшли заперечення (вх..№28593/20) ТОВ Енерго Продукт ЛТД на відповідь на відзив на ДП Морський торговельний порт Южний , де Відповідач вказує, що відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, яких всупереч вимогам цієї норми не було надано.

ТОВ Енерго Продукт ЛТД зауважує, що сам факт значного використання самопливної мережі зливової каналізації більше 36 років ще не свідчить про необхідність її ремонту, оскільки як вказувалося у відзиві, вона усі ці роки ремонтувалася без зачіпання інтересів власників (землекористувачів) частини земельної ділянки за адресою: Одеська область, Лиманський район, Визирська сільська рада, яка наразі перебуває у приватній власності Відповідача і як вбачається з інвентарної картки обліку об`єкта основних засобів Самопливні мережі зливової каналізації було проведено більше 20 операцій, в тому числі ремонтні роботи (з 2010-2019 рр.), що свідчить про те, що Позивач мав і має можливість безперешкодно обслуговувати (експлуатувати) вказаний об`єкт без обтяження сервітутом.

Відповідач, також, зазначає, що Позивачем дійсно на адресу Відповідача був надісланий лист №3051/01/145/20 від 26.05.2020 року з пропозицією укласти договір про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту, а також проект до нього. Але в даному випадку посилання на норми ст. 181 ГК України, у відповідності до якої Відповідач повинен був у встановлений двадцятиденний строк направити Позивачу акцепт, відмову чи зустрічну оферту, є безпідставним та свідчить про неправильне тлумачення норми, оскільки дана норма передбачає право, а не обов`язок.

ТОВ Енерго Продукт ЛТД стверджує, що при набутті (оформлені) Відповідачем права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5122780500:01:003:0017, загальна площа 6,6852 га, місце розташування - Одеська обл., Лиманський район, Визирська сільська рада) у 2018 році в технічній документації із землеустрою були відсутні будь-які помітки про те, що на даній земельній ділянці проходить трубопровід та інші підземні конструкції.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання вирішені судом .

05.08.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява вх. № 2355/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

10.08.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Южний прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2281/20. Справу №916/2281/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2020 року о 12:00год.

27.08.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 10.09.2020р., про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено ТОВ Енерго Продукт ЛТД ухвалою суду від 27.08.2020р.

07.09.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ Енерго Продукт ЛТД за вх.№ 23679/20 про об`єднання справ в одне провадження, в якій просить суд об`єднати справи №916/2184/20 та №916/2281/20 в одне провадження та передати на розгляд судді Демешину О.А.

07.09.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№ 23689/20) про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.

09.09.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №23689/20 від 07.09.2020 року) у справі №916/2281/20 відмовлено.

10.09.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 було розглянуто заяву ТОВ Енерго Продукт ЛТД за вх.№ 23679/20 від 07.09.2020р. про об`єднання справ в одне провадження, проголошено протокольну ухвалу про відмову вказаної заяви ТОВ Енерго Продукт ЛТД , оголошено перерву до 24.09.2020р., про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено ТОВ Енерго Продукт ЛТД ухвалою суду від 10.09.2020р.

24.09.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 08.10.2020р., про що було відображено в протоколі судового засідання.

08.10.2020р. в судовому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів за ініціативою суду.

08.10.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 15.10.2020р., про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено ТОВ Енерго Продукт ЛТД ухвалою суду від 09.10.2020р.

15.10.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області клопотання Державного підприємства Морський торговельний порт Южний від 15.10.2020 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено та залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

15.10.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 10.11.2020р.

26.10.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Відповідача (вх.№28423/20) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28.10.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшли клопотання Позивача (вх..№28717/20, вх..№28722/20) про залучення документів.

10.11.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області призначено справу №916/2281/20 до колегіального розгляду.

За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів (витяг з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.11.2020р.) визначено наступний склад колегії по розгляду справи №916/2281/20: головуючий суддя - Цісельський О.В., суддя - Петренко Н.Д., суддя - Невінгловська Ю.М.

16.11.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято справу №916/2281/20 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Петренко Н.Д., суддя Невінгловська Ю.М. Розгляд справи вирішено розпочати спочатку та призначено підготовче засідання у справі на 03 грудня 2020 р. об 11:40 год.

19.11.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№30976/20) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.11.2020р. ухвалою суду в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (вх. №30976/20 від 19.11.2020р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 916/2281/20 відмовлено.

03.12.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 22.12.2020р. про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено ТОВ Енерго Продукт ЛТД ухвалою суду від 03.12.2020р.

10.12.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№33002/20) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.12.2020р. ухвалою суду в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (вх. №33002/20 від 10.12.2020р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 916/2281/20 відмовлено.

22.12.2020р. ухвалою Господарського суду Одеської області закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2281/20 до судового розгляду по суті на 14 січня 2021 р. о 12:20 год.

11.01.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№340/21) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13.01.2021р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (вх. №340/21 від 11.01.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 916/2281/20 відмовлено.

14.01.2021р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено перерву до 16.02.2021р. про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено ТОВ Енерго Продукт ЛТД ухвалою суду від 15.01.2021р.

18.01.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№1244/21) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.01.2021р. ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД (вх.№1244/21 від 18.01.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та доручено Господарському суду Миколаївської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД у судовому засіданні по суті при розгляді справи №916/2281/20, яке призначене Господарським судом Одеської області на 16.02.2021р.

16.02.2021р. розпорядженням в.о. керівника апарату суду О.А. Мінакова № 32 у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Невінгловської Ю.М. у відпустці з 15.02.2021 року по 26.02.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2281/20 для внесення змін до складу колегії.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 року визначено склад колегії: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Щавинська Ю.М. та суддя Петренко Н.Д.

16.02.2021р. ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято справу №916/2281/20 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Щавинська Ю.М., суддя Петренко Н.Д. Вирішено здійснювати розгляд справи № 916/2281/20 по суті спочатку та призначено судове засідання по суті на 25 лютого 2021 р. об 11:30 год.

19.02.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Відповідача (вх..№4787/21) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.02.2021р. ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД (вх.№4787/21 від 19.02.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Березанському районному суду Миколаївської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ Енерго продукт ЛТД у судовому засіданні при розгляді справи №916/2281/20, яке призначене Господарським судом Одеської області на 25.02.2021р. об 11:30 год.

25.02.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено судове засідання по суті у справі № 916/2281/20 на "16" березня 2021 р. о 12:20 год. Призначено резервну дату розгляду справи № 916/2281/20 по суті на 23 березня 2021 року об 11:00 год.

11.03.2021 року ухвалою суду задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД (вх.№6262/21 від 04.03.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Березанському районному суду Миколаївської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД у судовому засіданні при розгляді справи №916/2281/20, яке призначене Господарським судом Одеської області на "16" березня 2021 р. о 12:20 год. та на 23 березня 2021 року об 11:00 год.

16.03.2021 року проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.03.2021р. об 11:00 год. та судом зазначено, що ухвалою суду від 25.02.2021р. було призначено резервну дату, а саме 23.03.21р. об 11:00год., про що повідомлено Відповідача та 3-тю особу відповідача.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 10 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016р.), пункту 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 19.02.2020р. (протокол №916-2/2020), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Щавинської Ю.М. з 23.03.2021р. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків розгляду даної справи, на підставі службової записки головуючого судді Цісельського О.В., розпорядженням керівника апарату суду Вінцевської О.О. № 53 від 23.03.2021 року у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Щавинської Ю.М. у відпустці з 23.03.2021 року по 02.04.2021 року, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2281/20 для внесення змін до складу колегії.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 року визначено склад колегії: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Петренко Н.Д. та суддя Желєзна С.П.

23.03.2021р. ухвалою суду прийнято справу № 916/2281/20 до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Петренко Н.Д., суддя Желєзна С.П. Розгляд справи по суті вирішено почати спочатку та призначено судове засідання по суті на "08" квітня 2021 р. о 12:00 год.

29.03.2021 року через канцелярію до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД (вх. №8498/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки представник ТОВ Енерго Продукт ЛТД територіально знаходиться у Миколаївській області та відповідач не може забезпечити присутність свого представника в Господарський суд Одеської області.

01.04.2021р. ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго продукт ЛТД (вх.№8498/21 від 29.03.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Березанському районному суду Миколаївської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ТОВ Енерго продукт ЛТД у судовому засіданні при розгляді справи №916/2281/20, яке призначене Господарським судом Одеської області на "08" квітня 2021 р. о 12:00 год.

08.04.2021 року складений акт на підставі ст.197 ГПК України та наказу „Про організацію проведення сеансів відеоконференцзв`язку від 21.01.2014р. № 6» , у присутності секретаря судового засідання Борисової Н.В., судового розпорядника Склезя Ю.В. про те, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 916/2281/20, призначеного на "08" квітня 2021р. о 12 год. 00 хв. з Березанським районним судом Миколаївської області, не відбулось у зв`язку з тим, що вищезазначений суд не вийшов на зв`язок у зазначений час.

08.04.2021р. у судовому засіданні по справі № 916/2281/20 оголошено протокольно перерву до 22.04.2021р. о 15:00 год., про що було відображено в протоколі судового засідання, судом повідомилено Товариство з обмеженою відповідальністю Енерго Продукт ЛТД та ОСОБА_1 про дату та час судового засідання по суті відповідною ухвалою від 12.04.2021 року в порядку ст. 120 ГПК України.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були Судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті представник позивача - ДП Морський торговельний Порт Южний , присутній в судовому засіданні виступив із вступною промовою, Судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, представник позивача виступив у судових дебатах.

Відповідач ТОВ Енерго Продукт ЛТД , про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та витягами про направлення ухвал суду відповідачу на електронну адресу представника, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами Суду не обґрунтував, як вбачається з наданого Суду відзиву на позов, проти позову заперечував у повному обсязі, просив в його задоволені відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте свого представника в судові засідання не направила, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами Суду не обґрунтувала, своєї правової позиції щодо позовних вимог Суду не надала.

Ухвали Господарського суду Одеської області неодноразово направлялись вказаній тертій особі на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, проте поштові відправлення повернуті об`єктом поштового зв`язку з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою , суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими тертім особам в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, Судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі належні та допустимі докази, наявні в матеріалах справи.

Також в судовому засіданні, 22.04.2021 року Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 01.12.1984 року Позивачем (Підприємство) введено в експлуатацію самопливні мережі зливової каналізації до складу якої входить переливний трубопровід, який обраховується на балансі Позивача під інв. № 757 (самопливні мережі зливової каналізації), № 71490 (переливний трубопровід від ВНС) та входить до переліку об`єктів цілісного майнового комплексу ДП МТП ЮЖНИЙ , згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно інд. № 35566287 від 27.03.2015р.

Зокрема, переливний трубопровід від ВНС призначений для забезпечення технологічного обслуговування та захисту від переповнення під час експлуатації резервуарів чистої води водонасосної станції, що забезпечує безаварійне та безперебійне водопостачання об`єктів стратегічного державного підприємства Морський торговельний порт Южний . Також трубопровід виконує функцію водовідведення зливових вод з території водонасосної станції до Аджалицького лиману.

Переливний трубопровід від ВНС прокладений під землею та проходить через ділянки декількох суміжних землевласників та землекористувачів від водонасосної станції ДП МТП Южний до берегової лінії Аджаликського лиману, зокрема, через земельну ділянку (кадастровий номер 5122780500:01:003:0017; загальна площа 6,6852 га., що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Визирська сільська рада) яка знаходиться у приватній власності Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД на підставі свідоцтва про право власності 28805541, яке видане 30.10.2014р. Реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки № 112550776 від 01.02.2018 на земельній ділянці (кадастровий номер 5122780500:01:003:0017) зареєстровано інше речове право, - договір оренди землі б/н від 09.09.2014, відповідно до якого зазначена земельна ділянка загальною площею 6,6852 га передана ТОВ ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД в оренду ОСОБА_1 (третя особа по справі) на 49 років.

4. Норми права застосовані Господарським судом при прийнятті рішення .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України, речовими правами на чуже майно є, зокрема право користування (сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Земельний сервітут регулюються спеціальними правилами Земельного кодексу України. Положення Цивільного кодексу України можуть поширюватися на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони не врегульовані нормами земельного законодавства.

Згідно ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Частинами першою, другою, третьою ст.403 вказаного Кодексу передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч.ч.1, 2 ст.404 ЦК України).

Частина перша статті 98 Земельного кодексу України визначає, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ч. 2 - ч. 4 ст. 98 Земельного кодексу України).

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу (частини перша, друга статті 98 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.2,3,4 ст.98 Земельного кодексу України земельні сервітути можуть бути постійними і строковими, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із пунктами а , б , з частини першої статті 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; інші земельні сервітути.

Отже, зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмежене користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючою) з метою усунення недоліків своєї ділянки, пов`язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення потреб власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

При цьому, встановлення права земельного сервітуту можливе за наявності наступних умов: відсутність протиправного характеру дій власника/володільця земельної ділянки; вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки; наявність причин, з яких позивач не може використовувати належне йому майно; неможливість задовольнити потреби особи у інший спосіб ніж встановлення сервітуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з нормами ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що, з огляду на вимоги Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 із відповідними змінами (далі - Правила), а також значний строк експлуатації самопливної мережі зливової каналізації, виникла необхідність постійного безперешкодного доступу ДП МТП Южний до місця прокладки переливного трубопроводу.

Так, на виконання вимог вищенаведених Правил Позивач зобов`язаний здійснювати:

- технічне обслуговування мережі, яке передбачає зовнішній і внутрішній (технічний) огляди мережі і споруд на ній (дюкерних і з`єднувальних камер, колодязів, напірних і самотинних трубопроводів (колекторів), аварійних випусків, естакад і водопропускних труб під каналізаційними трубопроводами, тощо) (п. 12.2.1 Правил);

- зовнішній огляд мереж (не рідше одного разу на місяць), шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі (п. 12.2.2 Правил);

- на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складати дефектні відомості, розробляти проектно-кошторисну документацію і проводити поточний і капітальний ремонти (п.12.3.1Правил).

При цьому, до поточного ремонту мереж входять: профілактичні заходи (промивання і прочищення ліній, очищення колодязів (камер) від забруднень тощо); ремонтні роботи (заміна люків, верхніх і нижніх кришок, встановлення скоб, заміна драбин, ремонт горловин колодязів, піднімання і опускання люків, обслуговування і регулювання засувок, вантузів, шиберів тощо) (п. 12.3.2. Правил); до капітального ремонту мережі належать роботи із: спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер); перекладки окремих ділянок ліній з повною чи частковою заміною труб; заміни засувок, шиберів, вантузів або їх зношених частин; ремонту окремих споруд, пристроїв, устаткування (п. 12.3.9. Правил).

Щодо твердження Відповідача про те, що ДП МТП Южний не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості задоволення потреб Позивача з обслуговування (право прокладання, ремонту та експлуатації) переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій, в інший ніж заявлено спосіб, зокрема, з огляду на те, що Позивачем не надано дефектні відомості, іншу проектно-кошторисну документацію, яка б підтвердила необхідність проведення поточного (капітального) ремонту переливного трубопроводу, суд зазначає наступне.

Переливний трубопровід від ВНС призначений для забезпечення технологічного обслуговування та захисту від переповнення під час експлуатації резервуарів чистої води водонасосної станції, що забезпечує безаварійне та безперебійне водопостачання об`єктів стратегічного державного підприємства Морський торговельний порт Южний . Також трубопровід виконує функцію водовідведення зливових вод з території водонасосної станції до Аджалицького лиману.

Таким чином, для забезпечення нормального функціонування об`єктів нерухомого майна Підприємства, потрібно здійснювати його обслуговування і при необхідності - проводити відповідні ремонтні роботи переливного трубопроводу від ВНС, що вимагає необхідності забезпечення проходу та проїзду фахівців ДП МТП Южний на територію його місцезнаходження.

До того ж, самопливні мережі зливової каналізації до складу якої входить переливний трубопровід від ВНС (вид прокладки - підземний; матеріал - залізобетон; діаметр 500-700 мм; довжина - 1,203 км; призначення - аварійний випуск для захисту від переповнення резервуарів чистої води водонасосної станції під час їх наповнення) ДП МТП Южний було введено в експлуатацію 01.12.1984р.

Вищезазначене, з огляду на наведені вимоги Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30 із відповідними змінами, а також значний строк експлуатації самопливної мережі зливової каналізації, - свідчить про необхідність постійного безперешкодного доступу ДП МТП Южний до місця прокладки переливного трубопроводу, з метою зовнішнього огляду та технічного обслуговування мережі.

Отже, тільки після надання Позивачу доступу до місця прокладки переливного трубопроводу, уповноважені співробітники ДП МТП Южний матимуть можливість на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі складати дефектні відомості, розробляти проектно-кошторисну документацію і проводити поточний і капітальний ремонти, з огляду на приписи п. 12.3.1 Правил, а тому твердження Відповідача щодо необґрунтованості належними доказами позовних вимог є безпідставними.

Щодо твердження Відповідача про те, що Позивач мав і має можливість безперешкодно обслуговувати (експлуатувати) вказаний об`єкт без обтяження сервітутом, суд звертає увагу на таке.

Обслуговування і проведення відповідних ремонтних робіт переливного трубопроводу від ВНС, який проходить через частину земельної ділянки площею 0,0290 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017, загальна площа: 6,6852 га; місце розташування: Одеська обл., Лиманський р-н, Визирська сільська рада) вимагає необхідності забезпечення проходу та проїзду фахівців ДП МТП Южний на територію його місцезнаходження саме у передбачений законом спосіб - шляхом встановлення сервітуту.

Також суд зазначає, що встановлення сервітуту на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій не надає позивачу права саме на прокладання, ремонт та експлуатацію будь-яких інших лінійних комунікацій на земельній ділянці (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017), загальною площею 6,6852 га, що належить ТОВ ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД оскільки проведення вищевказаних робіт на переливному трубопроводі може здійснюватись саме від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій. Тобто, сервітут не встановлюється на земельну ділянку, що розташована до ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій позивача.

Щодо оплати сервітуту, суд враховує наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою встановлення земельного сервітуту на частині земельної ділянки площею 0,0290 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017, загальна площа: 6,6852 га; місце розташування: Одеська обл., Лиманський р-н, Визирська сільська рада) ДП МТП Южний звернулось до ТОВ ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД з відповідним листом за вих. № 3051/01/145/20 від 26.05.2020р. разом із відповідними додатками, що було офертою Позивача до Відповідача про укладення договору земельного сервітуту, оскільки він містить істотні умови договору земельного сервітуту.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечує представник Відповідача Акцепту, відмови від акцепту чи зустрічної оферти Відповідач Позивачеві не направив, у зв`язку із чим ДП МТП Южний і звернулось до Господарського суду Одеської області з цим позовом про встановлення безоплатного постійного земельного сервітуту.

При цьому, суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 101 Земельного Кодексу України встановлено право власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. Тобто, не зважаючи на те, що Позивач просить встановлення саме безоплатного сервітуту, закон у будь-якому випадку гарантує відповідачу фінансову сатисфакцію при настанні певних негативних наслідків пов`язаних із реалізацію позивачем прав, що випливають із сервітуту.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін проти України ). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд зауважує, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п.1 ст.6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п.1 ст.6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

При розгляді справи судом, відповідачем не надано ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів, які б спростували висновки, викладені у рішення суду, та всупереч вимог ст.ст.13, 74 ГПК України не доведені ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Встановити за Державним підприємством Морський торговельний порт Южний (вул. Берегова, №13, м. Южне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 04704790) безоплатний постійний земельний сервітут на частині земельної ділянки площею 0,0776 га (кадастровий номер: 5122780500:01:003:0017, загальна площа: 6,6852 га; місце розташування: Одеська обл., Лиманський р-н, Визирська сільська рада), що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД (Одесько-Миколаївське шосе, №34, смт. Нові Білярі, Лиманський р-н, Одеська обл., 67550, код ЄДРПОУ 32497213), з правом прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій.

3. Визначити істотні умови сервітуту: встановлення земельного сервітуту в інтересах Державного підприємства Морський торговельний порт Южний на право прокладання, ремонту та експлуатації переливного трубопроводу від ВНС самопливної мережі зливової каналізації та інших лінійних комунікацій, згідно з Планом меж частини земельної ділянки на яку поширюватиметься право сервітуту площею 0,0776 га; встановлення постійного земельного сервітуту; встановлення безоплатного земельного сервітуту.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ПРОДУКТ ЛТД (Одесько-Миколаївське шосе, №34, смт. Нові Білярі, Лиманський р-н, Одеська обл., 67550, код ЄДРПОУ 32497213) на користь Державного підприємства Морський торговельний порт Южний (вул. Берегова, №13, м. Южне, Одеська область, 65481, код ЄДРПОУ 04704790) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 30 квітня 2021 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Суддя Н.Д. Петренко

Суддя С.П. Желєзна