Ухвала

від 26.10.2021 по справі 128/1867/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1867/19

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Сінельник В.І.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Голубєва С. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта,

УСТАНОВИВ:

26.10.2021 в провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшло вищевказане подання.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у Вінницькому районному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження № 66727369 з примусового виконання виконавчого листа № 128/1867/19, виданого 05.12.2020 Вінницьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики від 22.03.2018 та борговою розпискою від 22.03.2018 в розмірі 16000 грн, а також 100% річних від простроченої суми позики в розмірі 16000 грн.

07.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66727369, яку було направлено сторонам виконавчого провадження. З метою забезпечення реального виконання рішення суду 07.09.2021, державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення та направлено за допомогою ЕЦП до фінансових установ. 07.09.2021 державним виконавцем на адресу боржника: АДРЕСА_1 було направлено рекомендованим листом постанову про відкриття провадження та постанову про арешт коштів боржника від 07.09.2021. За запитом державного виконавця до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, що отримують пенсію, працюють за цивільно-трудовими договорами, Державної податкової служби України для виявлення джерел отримання доходів боржника, номерів рахунків відкритих у банках та інших фінансових установах та Міністерства внутрішніх справ про наявність зареєстрованих транспортних засобів, запитувані відомості не були знайдені. 20.09.2021 до відділу повернувся конверт з відміткою поштового відправлення зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

21.09.2020 та 12.10.2021 державним виконавцем було здійснено перевірку майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_1 , проте під час виходу на дільницю боржник був відсутній за вказаною у виконавчому документі адресою, ліквідного майна, на яке можна звернути стягнення, належного боржнику, не виявлено, про що було складено акт.

Згідно з повідомленням КП ВООБТІ , право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за боржником не зареєстровано. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформації з державного реєстру іпотек реєстрація права власності за боржником не проводилася. Згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України, інформація щодо перетину боржником державного кордону відсутня.

Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, вільно виїжджає за межі України, не вживає заходів щодо виконання рішення, тому начальник Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Голубєв С. звернувся до суду з даним поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.

Згідно із ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання 26.10.2021 державний виконавець не з`явився, однак в своєму поданні начальник Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Голубєв С. просить подання розглянути у відсутності державного виконавця.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Матеріали виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 для огляду в судовому засіданні надані не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 26.10.2021 за відсутності державного виконавця та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochevv.Bulgaria від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

У справі Хлюстов проти Росії ( Khlyustov v. Russia від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично , тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.п. г п. 11.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, подання державного виконавця, зокрема, має містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання .

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів подання вбачається відсутність належних доказів про ухилення боржника від виконання зобов`язання, покладеного на нього виконавчим документом.

До подання не долучено доказів, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилання виконавця на те, що ОСОБА_1 вільно перетинає межі України, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах подання взагалі відсутні відомості, що останній перетинав кордон України, а з відповіді на запит Державної прикордонної служби від 18.10.2021 вбачається, що дані щодо перетину боржником державного кордону відсутні.

Суд звертає увагу, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника судом можливе лише при встановленні умислу боржника на злісне ухилення від виконання ним свого обов`язку. Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тобто, за будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. Разом з цим, доказів щодо цього суду не надано.

Отже, на момент звернення до суду з даним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим документом, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Матеріалами подання не підтверджуються обставини, що боржник умисно ухиляється від виконання виконавчого документу та може виїхати за межі України, не виконавши вказане зобов`язання.

Таким чином, звертаючись до суду з даним поданням начальником Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Голубєвим С. не було наведено обставин саме на підтвердження дій або бездіяльності Черватюка В.М., що виразились в ухиленні від погашення боргового зобов`язання. Суть подання зводиться лише до невиконання рішення боржником. При цьому, будь-яких доказів того, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, вживав заходів до приховування належного йому майна і грошових коштів або вчиняв інші дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, до подання не додано.

Тому за відсутності належних доказів щодо умисного ухилення боржника від виконання обов`язків не вбачається достатніх підстав для прийняття рішення щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 в правах, гарантованих статтею 33 Конституції України. Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.ст. 211, 247, 260, 441 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Голубєва С. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА