Ухвала

від 27.10.2021 по справі 639/7107/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/7107/21

Провадження № 2/639/2676/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним наказ відповідача ХОО УТМР № 42-к від 23.09.2021 та поновити ОСОБА_1 на роботі в раніше займаній посаді сторожа ХОО УТМР; стягнути з відповідача ХОО УТМР на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, рахуючи з 23 вересня 2021 р. до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача ХОО УТМР на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З поданої позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що вона не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України Про оплату праці , до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників.

Таким чином, поняття заробітна плата та середній заробіток не є тотожними поняттями.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд України у ухвалі від 18 липня 2019 року № 766/16312/16-ц, у якій зазначив, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є вимогами про стягнення заробітної плати, а отже підлягають оплаті судовим збором.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 № 307/3251/16 та від 06.11.2019 № 753/1534/18.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 зазначено, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення моральної шкоди Законом України Про судовий збір не передбачено .

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

З наведеного вбачається, що позивач при поданні зазначеної позовної заяви має сплатити судовий збір за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та подати суду квитанцію про його сплату.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн).

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.09.2021 до моменту фактичного поновлення на роботі.

Однак, позивач не зазначає розмір середнього заробітку, який просить стягнути, та в позовній заяві відсутня ціну позову. Крім того, позивач не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Крім того, ОСОБА_1 не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яким передбачено зазначення у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як того вимагає пункт 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У зв`язку з вищевикладеним, у разі виправлення позивачем недоліків у вказаній частині позовної заяви, він повинен подати до суду уточнену позовну заяву разом з її копіями відповідно до кількості учасників процесу, в якій вказати ціну позову; надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, уточнивши зміст позовних вимог з визначенням суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зазначити у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 908,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл./м. Харків/Новобаварський, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету - 22030101; та надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК