Ухвала

від 09.01.2023 по справі 639/7107/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7107/21

Провадження №2/639/601/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, в якій просить суд визнати незаконним наказ відповідача ХОО УТМР № 42-к від 23вересня 2021 року та поновити ОСОБА_1 на роботі в раніше займаній посаді сторожа ХОО УТМР; стягнути з відповідача ХОО УТМР на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, рахуючи з 23 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача ХОО УТМР на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року повернуто позивачеві позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року скасовано.

Цивільну справу ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 04 січня 2023 року задоволено заяву про самовідвід судді Гаврилюк С.М. головуючої у цивільній справі № 639/7107/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Матеріали цивільної справи № 639/7107/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди передано до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2023 року справа № 639/7107/21 розподілена судді Труханович В.В.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. З наведеного вбачається, що позивач при поданні зазначеної позовної заяви має сплатити судовий збір за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та подати суду квитанцію про його сплату.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (станом на день звернення з позовною заявою 908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення з позовною заявою11350,00 грн).

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 23 вересня 2021 року до моменту фактичного поновлення на роботі. Однак, позивач не зазначає розмір середнього заробітку, який просить стягнути, та в позовній заяві відсутня ціну позову. Крім того, позивач не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Крім того, ОСОБА_1 не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яким передбачено зазначення у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також, у позовній заяві не зазначенопопередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як того вимагає пункт 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не міститьпідтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. У зв`язку з вищевикладеним, у разі виправлення позивачем недоліків у вказаній частині позовної заяви, він повинен подати до суду уточнену позовну заяву разом з її копіями відповідно до кількості учасників процесу, в якій вказати ціну позову; надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, уточнивши зміст позовних вимог з визначенням суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу;зазначити у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;зазначитипопередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;надатипідтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 908,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл./м. Харків/Новобаварський, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA808999980313141206000020658, Код класифікації доходів бюджету 22030101; та надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доХарківської обласноїорганізації Українськоготовариства мисливцівта рибалокпро визнаннязвільнення незаконним,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу тавідшкодування моральноїшкоди- залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині судових витрат безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 09.01.2023

Суддя В.В. Труханович