Постанова

від 19.10.2021 по справі 480/2680/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 р.Справа № 480/2680/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.

представників сторін: позивача - Капустіна Д.О., відповідача - Савченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 (суддя: С.М. Глазько, с. Суми) по справі № 480/2680/20

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі по тексту - позивач, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Сумській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000280502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000290502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами, спростовуються змістом господарських операцій, оскільки позивачем досягнуто економічного ефекту, господарські операції оформлені відповідними первинними документами. Вказує, що на час, коли позивач мав господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про таких контрагентів були підтвердженими, такі особи були зареєстровані. Окрім того, вказує, що відповідач протиправно донарахував позивачу зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку зі списанням металобрухту, оскільки вказаний металобрухт був придбаний без сплати ПДВ та жодним чином не вплинув на формування податкового кредиту позивача, а тому використання вказаного металобрухту не в господарській діяльності, не може бути підставою для визначення податкового зобов`язання по ПДВ і як наслідок для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 480/2680/20 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000280502.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (вул. Комарова, 2, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 30991664) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір в сумі 10127,83 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 480/2680/20 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що відповідачем під час проведення документальної планової виїзної перевірки ДП Завод обважнених бурильних та ведучих труб було встановлено, що документальне оформлення спірних господарських операцій відбувалось лише з метою одержання податкової вигоди позивачем, так як ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", ТОВ "БРУХТПОСТАЧ", ТОВ "РЕЯ СТАР" та ТОВ "ІНВЕСТМЕТ - С" не могли бути постачальниками металобрухту, оскільки ст. 4 Закону України від 5 травня 1999 року №619-XIV "Про металобрухт" визначено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Відповідач вказує, що ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" та TOB "ІНВЕСТМЕТ - С" не відповідають законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке могло б здійснювати операції з металобрухтом. З викладених підстав, вказує, що позивачем завищено витрати та занижено фінансовий результат до оподаткування внаслідок відображення у бухгалтерському та податковому обліках операцій з поставки різних видів металобрухту від ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" та TOB "ІНВЕСТМЕТ - С, джерело походження яких не підтверджується. Зазначив, що операції з поставки металобрухту від ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" та TOB "ІНВЕСТМЕТ - С" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, промислових майданчиків та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарсько-економічної діяльності. Крім того, зазначив, що позивачем було завищено адміністративні витрати на загальну суму 17215362 грн. за рахунок безпідставного включення до складу витрат сум страхових платежів за договорами добровільного страхування, укладеними з ПрАТ Страхова Компанія КАШТАН та АТ Страхова Компанія Кремінь .

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", за результатами якої складено акт від 18.12.2019 №330/18-28-05-02/30991664/34.

Вказаним актом документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.4 п.п.14.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток станом на 30.06.2019 на суму 119823688,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2017 року в сумі - 21858697,0 грн., за 2018 рік - 92332824,0 грн, за І півріччя 2019 року - 119823688,0 грн.:

- п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 306196,0 грн., у тому числі за грудень 2018 року в сумі 306196,0 грн.;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою накладення на платника податку штрафу, передбаченого п.п. 120-1.2. ст. 120-1 Кодексу, в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення: № 0000300502 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 6 місяць 2019 року на суму 119823688 грн.; № 0000280502 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 306196 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 76549 грн.; № 0000290502 про застосування штрафу у розмірі 153098 грн. за складення та/або реєстрацію податкової накладної у ЄПРН.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення отримані позивачем 27.01.2020 та оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з встановленими відповідачем порушеннями та прийнятими оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 № 0000300502, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до акту перевірки від 18.12.2019 №330/18-28-05-02/30991664/34, фактичними підставами для його прийняття стало завищення витрат позивача на загальну суму 102608323,98 грн., у зв`язку з документальним оформленням операцій з придбання металобрухту від ПП "Метал-Ресурс" на суму 43130718,98 грн., від ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" на суму 22220408,65 грн., від ТОВ "РЕЯ СТАР" на суму 22063278,7 грн. та від ТОВ "ІНВЕСТМЕТ - С" на суму 15193917,65 грн..

Відповідач зазначає, що взаємовідносини позивача з ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", ТОВ "БРУХТПОСТАЧ", ТОВ "РЕЯ СТАР" та ТОВ "ІНВЕСТМЕТ - С" оформлені договорами, специфікаціями, видатковими накладними, рахунками на оплату, актами прийому-здачі, прибутковими ордерами, актами приймання металів чорних (вторинних), товарно-транспортними накладними.

Податкові накладні у зв`язку із здійсненням операцій постачання металобрухту не складались та в Єдиному реєстрі податкових накладних ( ЄРПН) не реєструвались.

Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що документальне оформлення зазначених господарських операцій відбувалось лише з метою одержання податкової вигоди, так як ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", ТОВ "БРУХТПОСТАЧ", ТОВ "РЕЯ СТАР" та ТОВ "ІНВЕСТМЕТ - С" не могли бути постачальниками металобрухту, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України від 5 травня 1999 року №619-XIV "Про металобрухт", операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Відповідач вказує, що ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" та TOB "ІНВЕСТМЕТ - С" не відповідають законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке могло б здійснювати операції з металобрухтом, виходячи з наступного.

Так, відповідач зазначив, що згідно з наявною податковою інформацією, яка зберігається в ІС "Податковий блок", основний вид діяльності ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41176099): 38.31- Демонтаж (розбирання) машин і устаткування, зареєстровано у м. Києві.

Згідно з "Фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництва" (форма №1) на балансі ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" обліковуються основні засоби:

2017 рік: на початок періоду - 0,0 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн.;

2018 рік: на початок періоду - 100 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн..

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" відсутні.

У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду 03 (ознака доходу 157) відсутня.

Із звітів "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (Форма №1ДФ) вбачається недостатність трудових ресурсів для здійснення спірних операцій (2-3 особи).

У товарно-транспортних накладних, складених на перевезення металобрухту, зазначена адреса пункту навантаження металобрухту: м. Суми, вул. Воєводіна, 27.

Відповідно до АІС "Податковий блок" та АІС "Архів електронної звітності" у ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" відсутні власні та орендовані складські приміщення, промислові майданчики.

На офіційний запит контролюючого органу від 13.11.2019 №794/7/18-28-05-05-16 від оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області було отримано (супровідний лист від 04.12.2019 №3433/7/18-28-21-04-07) копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, з яких вбачається, що за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, зареєстровано 65 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" ні на праві власності, ні на праві користування (оренди).

У товарно-транспортних накладних зазначено інформацію про доставку металобрухту з приймальної площадки брухту, яка фактично не має ніякого відношення до ПП "МЕТАЛ- РЕСУРС".

Таким чином відповідач вважає, що ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" не мало можливості здійснювати заготівлю та металургійну переробку металобрухту, так само як і зберігати будь-які ТМЦ.

Також відповідач зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41176099) фігурує у кримінальному провадженні за №12018260000000273 від 23.06.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212 КК України.

Окрім викладеного, відповідачем у підтвердження своїх висновків зазначено, що згідно з АІС "Картка платника", ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" не зареєстровано платником податку на додану вартість, однак операції з постачання металобрухту є оподатковуваними податком на додану вартість операціями, які тимчасово згідно з п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Обсяги постачання, задекларовані ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС" у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік (29466038 грн.), свідчать про те, що відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, це підприємство зобов`язане було зареєструватись платником податку на додану вартість з подальшим складанням та реєстрацією в ЄРПН податкових накладних з постачання товарів, робіт/послуг, у тому числі по операціях, тимчасово звільнених від оподаткування, крім цього, пунктом 7.2. договору постачання металобрухту від 12.05.2017 №79/9-48-17, укладеного ДП "Завод ОБ ТА ВТ" з ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", встановлено, що: "Постачальник зобов`язаний надавати Покупцеві податкові накладні, а також розрахунки-коригування до податкових накладних, оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України". Відсутність зареєстрованих податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, які б складались на адресу ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", також, на думку відповідача, свідчить про відсутність реального придбання підприємством металобрухту, оскільки відсутній ланцюг постачання металобрухту.

Щодо ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 42003428) відповідач зазначає, що вказане підприємство має основний вид діяльності за КВЕД: 38.31-Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Згідно з "Фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництва" (форма №1) на балансі підприємства обліковуються основні засоби:

2018 рік: на початок періоду - 0,0 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн.;

2019 рік: на початок періоду - 100 тис. грн.; на 30.06.2019 - 100 тис. грн..

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" відсутні. У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду ОЗ (ознака доходу 157) відсутня. За даними звітів "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (Форма №1ДФ), встановлено наявність трудових ресурсів в залежності від періоду від двох до восьми осіб.

У товарно-транспортних накладних зазначена адреса пункту навантаження металобрухту: м.Суми, вул. Воєводіна, 27.

Листом від 04.12.2019 №3433/7/18-28-21-04-07 від оперативного управління ДФС у Сумській області контролюючим органом було отримано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, згідно з якими за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, зареєстровано 65 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" ні на праві власності, ні на праві оренди.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що металобрухт мав постачатися з приймальної площадки брухту, яка фактично не має ніякого відношення до ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" (не належить, і не орендується).

У товарно-транспортних накладних перевізниками металобрухту з пункту навантаження за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, до пункту розвантаження за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2, зазначені ті самі особи, що і з ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС": ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ..

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 42003428) фігурує у кримінальному провадженні №12018260000000273 від 23.06.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212 KK України.

Згідно з АІС "Картка платника" ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Однак, відповідач зазначає, що операції з постачання металобрухту є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто оподатковуваними операціями, які тимчасово відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість. З урахуванням того, що за червень 2018 року (перший місяць взаємовідносин) обсяг постачання ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" на адресу ДП "Завод ОБ та ВТ" склав 1342268,85 грн., ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" зобов`язане було відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України зареєструватися платником податку на додану вартість з подальшим складанням та реєстрацією в ЄРПН податкових накладних з постачання ТМЦ, у т. ч. металобрухту.

Крім того зазначає, що пунктом 7.2. договору постачання металобрухту від 18.06.2018 №79/9-85-18, укладеного ДП "Завод ОБ та ВТ" з ТОВ "БРУХТПОСТАЧ", також передбачено, що "Постачальник зобов`язаний надавати Покупцеві податкові накладні, а також розрахунки-коригування до податкових накладних, оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України".

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, на адресу ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" (на неплатника) були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на постачання металобрухту виду 501 (який поставлявся на ДП "Завод ОБ та ВТ") в загальній кількості 17,734 т., тоді коли на адресу ДП "Завод ОБ та ВТ" ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" було виписано видаткових накладних на обсяг 1532,34 т. металобрухту видів 1, 2, 3, 501, у т. ч. виду 501 - 10,632 т.

Згідно із специфікаціями, видатковими накладними, актами прийому-здачі, актами прийому чорних металів, товарно-транспортними накладними, складеними за період з 22.06.2018 по 30.06.2019, від ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" було оформлено постачання брухту сталевого видів 1, 2, 3, 501 у загальній кількості 3138,94 т. на загальну суму 22240408,65 грн..

Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність фіктивного ланцюгу постачання металобрухту, у зв`язку з чим ТОВ "БРУХТПОСТАЧ" не мало можливості здійснювати заготівлю та металургійну переробку металобрухту, так само як і зберігання ТМЦ за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27 (пункт навантаження), законне джерело походження металобрухту відповідачем не встановлено.

Щодо постачальника металобрухту ТОВ "РЕЯ СТАР" (код ЄДРПОУ 40883841) відповідач зазначив, що останній перебуває на обліку в м. Києві. Основний вид діяльності за КВЕД: з моменту реєстрації - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; з 10.10.2017 - 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; з 13.05.2019 - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

За даними "Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва" (форма №1) на балансі підприємства основні засоби не обліковуються.

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ТОВ "РЕЯ СТАР" відсутні. У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду 03 (ознака доходу 157) відсутня.

За даними звітності "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (Форма №1ДФ) відповідачем встановлено відсутність трудових ресурсів для здійснення поставок металобрухту у значних обсягах, а саме встановлено працевлаштованість тільки однієї особи. Наведена інформація, як вважає відповідач, свідчить про неможливість підприємства здійснювати операції з реалізації 2946,05 т металобрухту різних видів.

У товарно-транспортних накладних зазначено: адреса пункту навантаження металобрухту: Сумська обл., Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2; перевізники металобрухту: ФОВ ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) та ТОВ "РЕЯ СТАР"; марка та номер автотранспортних засобів, якими перевозився металобрухт: КАМАЗ ВМ01-49 АВ, ЗИЛ ВМ30-43АМ, VOLVO ВМ05-87АЕ, ФАТОН ВМ11-58ВН, КАМАЗ ВМ 22-09 AB, DAF ВМ 81-75 АК.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2, за вказаною адресою зареєстровано 19 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ "РЕЯ СТАР" ні на праві власності, ні на праві оренди.

За результатами аналітичного пошуку транспортних засобів по "НАІС ДДАІ" МВС України, як зазначає відповідач, було встановлено недостовірність зазначеної у товарно-транспортних накладних інформації про перевізників та автотранспортні засоби, які нібито здійснювали перевезення металобрухту від ТОВ "РЕЯ СТАР".

Згідно з базою даних "НАІС ДДАІ" МВС України, жодний з перевізників не є власником зазначених в ТТН транспортних засобів.

Відповідачем було встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ "РЕЯ СТАР" було складено та зареєстровано податкові накладні на постачання металобрухту від ТОВ "ФЕНСИ ЛАЙФ" (код ЄДРПОУ 41584931).

Податкові накладні від ТОВ "ФЕНСИ ЛАЙФ" та податкові накладні від ТОВ "РЕЯ СТАР" складені в один день, містять ідентичні вид, кількість, ціну та суму поставки. У свою чергу, податкові накладні на адресу ТОВ "ФЕНСИ ЛАЙФ" не складались і не реєструвались в ЄРПН, що вказує на обрив ланцюга постачання.

ТОВ "ФЕНСИ ЛАЙФ" (код ЄДРПОУ 41584931) також не відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке відповідно до закону може здійснювати операції з металобрухтом, у нього також відсутні об`єкти оподаткування, основні фонди і трудові ресурси.

Враховуючи вказане, первинні документи, оформлені на поставку металобрухту від ТОВ "РЕЯ СТАР", не засвідчують реального товарного характеру господарської операції і не можуть бути підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліках позивача наслідків здійснення такої операції.

Щодо постачальника металобрухту на адресу підприємства позивача - TOB "ІНВЕСТМЕТ-С" (код ЄДРПОУ 42368606), відповідачем встановлено, що останнє має основний вид діяльності за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом, дата держреєстрації - від 07.08.2018 №16321020000015372, статутний фонд 2000 грн. Засновник, керівник та головний бухгалтер в одній особі: з 07.08.2018 по 22.03.2019 - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ); з 25.03.2019 - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який також є засновником, керівником та головним бухгалтером в одній особі ТОВ "УКРТРАНС-МЕТ С" (код ЄДРПН 42368852), яке зареєстроване 07.08.2018 №16321020000015373 за однією адресою з ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С", має той же вид діяльності за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом.

За даними "Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва" (форма №1) на балансі підприємства основні засоби не обліковуються.

Відповідач також зазначає, що керівник "ІНВЕСТМЕТ-С" ОСОБА_5 , згідно наказу підприємства №1 від 28.08.2018, приступив до виконання обов`язків директора з 11.09.2018, тоді як договір про постачання металобрухту №79/9/130-18 підписав вже 31.08.2018. Виписування видаткових накладних та інших супровідних документів розпочав з 05.09.2018.

Підприємство з чисельністю працівників 1 особа, на думку відповідача, не могло здійснювати операції з реалізації 2108,5 т металобрухту різних видів.

У товарно-транспортних накладних зазначено: адреса пункту навантаження металобрухту: Сумська обл., Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2; перевізник металобрухту: ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С"; марка та номер автотранспортних засобів, якими перевозився металобрухт: КАМАЗ ВМ01-49 AB, VOLVO ВМ05-87АЕ, МАЗ АА71-06РО, ФАТОН ВМ11-58ВН, МАЗ ВМ11-59ВН, ЗИЛ ВМ81-84АК, МАЗ АА06-52 PC, DAF ВМ58-19ВК, КАМАЗ ВМ81-09АВ, DAF ВМ81-75АК, МАЗ ВМ10-41 АС, ЕАЗ 03-18 СА.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2, наданими оперативним управлінням ДФС у Сумській області, за вказаної адресою зареєстровано 19 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С" ні на праві власності, ні на праві оренди.

На зазначеному вище ґрунтується висновок контролюючого органу про те, що у ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С" відсутнє право власності на металобрухт, який транспортувався на адресу ДП "Завод ОБ та ВТ" з пункту прийому, розташованого за адресою: Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2, а також відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення діяльності з заготівлі, переробки металобрухту.

Крім цього, за результатами аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України, було встановлено недостовірність інформації зазначеної у товарно-транспортних накладних. КАМАЗ ВМ01-49АВ не значиться, за вказаним номером з 18.10.2018 значиться мотоцикл.

Також відповідачем встановлено, що ні TOB "ІНВЕСТМЕТ-С", як перевізник, зазначений у товарно-транспортних накладних, ні ФОП ОСОБА_4 , який зазначений у податковому звіті форми №1ДФ з виплатою доходу (з ознакою 157), не є власниками зазначених у товарно-транспортних накладних транспортних засобів.

Таким чином, товарно-транспортні накладні та акти прийому-здачі містять недостовірні дані про перевізників та автотранспортні засоби, які нібито здійснювали перевезення металобрухту від ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С" до позивача.

Виходячи з викладеного, відповідачем зроблено висновок, що походження металобрухту, номенклатура якого зазначена у видаткових накладних, виписаних ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С" на адресу ДП "Завод ОБ та ВТ", не встановлено.

Також відповідачем зазначено, що на адресу ТОВ "ІНВЕСТМЕТ-С" складались та реєструвались податкові накладні на постачання металобрухту від ТОВ "УКРТРАНС - MET С" (код ЄДРПОУ 42368852). При цьому, податкові накладні від ТОВ "УКРТРАНС - MET С" та податкові накладні від TOB "ІНВЕСТМЕТ-С" складені в один день, містять ідентичні вид, кількість, ціну та суму поставки. Податкові накладні на адресу ТОВ "УКРТРАНС - MET С" не складались та не реєструвались в ЄРПН, тобто наявний обрив ланцюга постачання.

ТОВ "УКРТРАНС-МЕТ-С" також не відповідає законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке здійснює операції з металобрухтом, з торгівлі металобрухтом, основні засоби та об`єкти оподаткування відсутні, трудові ресурси відсутні.

Обставини, встановлені актом перевірки, на думку відповідача, вказують на те, що позивачем здійснювалось документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання брухту чорних металів з метою отримання податкової вигоди.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пп. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат (доходу) позивача.

Як вбачається з акту перевірки, позивач мав взаємовідносини з ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" та TOB "ІНВЕСТМЕТ - С", у яких позивач придбавав металобрухт.

Відповідно до акту перевірки, відповідач не заперечує факт отримання та використання позивачем у власній господарській діяльності металобрухту по первинним документам, які складені вказаними контрагентами. Разом з тим, відповідач ставить під сумнів можливість контрагентами позивача фактично здійснити реалізацію металобрухту.

Колегія суддів зазначає, що вказані висновки відповідача фактично зводяться до припущень на основі лише частини інформації про контрагентів, а саме про відсутність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення діяльності контрагентів, відсутність даних у відповідача про площадки для зберігання металобрухту, невиконання контрагентами обов`язку щодо реєстрації платниками ПДВ та відсутність зареєстрованих податкових накладних.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що, як вбачається з акту перевірки, відповідачем не зазначено про наявність будь-яких фактичних порушень або невідповідність первинних документів у спірних правовідносинах, окрім зазначення в ТТН певних недійсних даних, а саме: місця навантаження, номерів транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (позивачем), оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Крім того, чинним законодавством не передбачено кількісного показника щодо наявності трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була б достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів.

Стосовно доводів податкового органу про існування досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, інформація щодо контрагента позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвал в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

При цьому, на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, а також станом на час розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, вироки щодо контрагентів позивача відсутні, а тому матеріали розслідувань за вказаними кримінальними провадженнями не можуть враховуватись як докази у даній справі, тоді як належним доказом, в даному випадку, могли би бути виключно вироки суду щодо недійсності (нікчемності) правочинів, первинних документів, визначення правомірності формування податкового кредиту та щодо порушення ним податкового законодавства, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень.

Отже, факт порушення кримінальних справ відносно контрагентів позивача або їх постачальників не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 по справі № 826/6280/13-а, від 20.02.2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

Колегія суддів зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, ґрунтуються лише на припущеннях. Якщо ж у контролюючого органу є сумніви щодо реальності правочинів, він повинен, керуючись наданими законодавством повноваженнями, здійснити всі заходи контролю з метою отримання доказів на підтвердження таких висновків.

Так, з акту перевірки вбачається, що зустрічні звірки (перевірки) з контрагентами по ланцюгу постачання не проводились.

Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_7 (посадова особа відповідача, що проводила перевірку), підтвердила висновки та обставини, викладені в акті перевірки, та додатково зазначила, що зустрічні звірки або перевірки з контрагентами позивача по ланцюгу постачання не проводились з невідомих для неї підстав.

Щодо доводів відповідача про невідповідність номерного знаку автомобіля КАМАЗ, а саме щодо того, що вказаний номерний знак зареєстрований за мотоциклом, колегія суддів зазначає, що судовим розглядом встановлено, що реєстрація номерного знаку НОМЕР_4 була здійсненна за мотоциклом MUSSTANG G МТ150-8 лише 18.10.2018. Окрім того, в підтвердження наявності автомобіля КАМАЗ з вказаним номерним знаком, позивачем надано знімок автомобіля, зроблений системою відеоспостереження позивача (т.20, а.с.174-175).

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на письмові пояснення, надані начальнику оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області, а саме: пояснення ОСОБА_2 від 02.12.2019, який зазначив, що працює водієм у ФОП ОСОБА_3 та фактично здійснював з майданчика, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перевезення металобрухту на ДП Завод "Об та ВТ". Кому саме належав металобрухт, йому невідомо, оскільки документи на перевезення надавав йому ФОП ОСОБА_3 .. Щодо ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР", зазначив, що вказані назви йому знайомі, однак вказати чи здійснював він перевезення для них, не зміг, оскільки документи на перевезення надавав йому ФОП ОСОБА_3 ..

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_1 28.11.2019, останній є фізичною особою-підприємцем та надає послуги з перевезення металобрухту. У період з вересня 2017 року по вересень 2018 року водії, які у нього працюють на автомобілях, що належать його дружині, здійснювали з майданчика, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перевезення металобрухту на ДП Завод "Об та ВТ". Послуги перевезення вказаного металобрухту замовляли посадові особи ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", за які розраховувались у безготівковій формі. Окрім того, відповідні послуги надавались також і TOB "БРУХТПОСТАЧ".

Відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_4 26.11.2019, останній є фізичною особою - підприємцем, надає послуги з перевезення металобрухту та має вантажний автомобіль КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_4 . У період з 01.10.2017 по 01.10.2018 здійснював перевезення металобрухту на ДП Завод "Об та ВТ", завантаження металобрухту здійснювалось на різних майданчиках металобрухту у м. Суми та Сумській області. З пояснень останнього також вбачається, що про ПП "МЕТАЛ-РЕСУРС", TOB "БРУХТПОСТАЧ", TOB "РЕЯ СТАР" чує вперше та не пам`ятає, оскільки щодня має багато замовлень від різних юридичних осіб.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачу його контрагентами податкових накладних, колегія суддів зазначає, що предметом вказаного вище порушення не є податок на додану вартість та правомірність формування податкового кредиту. Окрім того, відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, операції з постачання металобрухту звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що встановлені відповідачем порушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеними вище висновками суду, а відтак, є необґрунтованими та неправомірними.

Колегія суддів також зауважує, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 № 0000300502 стало також те, що ДП "Завод ОБ та ВТ" було завищено адміністративні витрати на загальну суму 17215362,0 грн. за рахунок безпідставного включення до складу витрат сум страхових платежів за договорами добровільного страхування, укладеними з ПрАТ "Страхова Компанія "КАШТАН" та АТ "Страхова компанія "Кремінь".

Так, відповідачем під час проведення перевірки було встановлено, що за 4 квартал 2017 року ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" сформувало адміністративні витрати в сумі 10578443,0 грн. з вартості послуг зі страхування майнових інтересів, отриманих від ПАТ "Страхова Компанія "КАПІТАН", код ЄДРПОУ 32071894.

Однак реальний характер наданих послуг заперечується відповідачем наявною у контролюючого органу податковою інформацією щодо надавача цих послуг.

Відповідачем зазначено, що, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "КАШТАН" (код ЄДРПОУ 41176099 фігурує у кримінальному провадженні за №42018101060000187 від 10.09.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, з матеріалів якого вбачається, що: "Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018101060000187 від 10.09.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, за фактом зловживання службовими особами ПрАТ "СК "Каштан" (код ЄДРПОУ 32071894, далі - Страхова компанія або ПрАТ "СК "Каштан") своїми повноваженнями, що завдало шкоди охоронюваним законом правам. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ПрАТ "СК "Каштан" на підставі укладених договорів страхування (страхування наземного транспорту, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, страхування майна, страхування фінансових ризиків та страхування медичних витрат) за 2016-2018 р.р. отримано 146 млн.грн. від підприємств.

Зазначив, що за період, який підлягав страхуванню, страхових випадків не наступало, грошові кошти на ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" не поверталися, що є підтвердженням висновків, викладених у вищезазначеній ухвалі.

Таким чином, на думку відповідача, правомірність формування підприємством позивача витрат з метою визначення фінансового результату до оподаткування по взаємовідносинах з ПрАТ "Страхова Компанія "КАШТАН" не підтверджується.

Аналогічні послуги зі страхування позивач, згідно з наявними первинними документами, отримував протягом 2018 року та І півріччя 2019 року і від ПАТ Страхова компанія "Кремінь", м. Київ, код ЄДРПОУ 24559002.

Згідно з умовами договору добровільного страхування майна №1001356-17-01-18 від 19.10.2018 та додатком № 1 до договору, визначено найменування майнових засобів, їх інвентарні номери та вказана страхова сума в розмірі 447367531 тис. грн., страховий тариф -2,25 %, страховий платіж - 10065769,45 грн., період страхування з 20.10.2018 по 19.10.2019 включно.

За договором добровільного страхування майна №1001215 -17-01-18 від 21.06.2018 та додатком № 1, визначено найменування майнових засобів в кількості 2078 позицій їх інвентарні номери та вказана страхова сума в розмірі 51255047 тис. грн., страховий тариф - 2,25 %, страховий платіж - 1153238,56 грн., період страхування з 21.06.2018 по 20.06.2019 включно.

За договором обов`язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) № 1000012-12-01-18 від 10.05.2018 та додатком № 1 до договору список членів добровільної пожежної дружини ДП Завод ОБ та ВТ - 2018 рік, загальна кількість застрахованих осіб -116, загальна страхова сума 131259645,6 грн., страховий тариф 1,0%, загальний страховий платіж - 1312596,46 грн.

Однак, контролюючим органом з Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено наявність ухвали від 01.02.2019 по справі № 755/3682/18, зі змісту якої вбачається, що "другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000001244, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва існує протиправна діяльність групи невстановлених осіб з використанням ряду підприємств, а саме: ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРЕМІНЬ" (код ЄДРПОУ 24559002). Вказані підприємства зареєстровані на номінальних засновників, мають таких саме керівників, у тому числі з кола учасників групи, що здійснює неправомірну діяльність в тому числі з мінімізації податків та конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку, які реального відношення до їх діяльності не мають. Переважна більшість вищевказаних підприємств за місцем реєстрації не знаходяться, виробничі потужності та складські приміщення та наймані працівники відсутні, звітність до органів ДФС України не подають."

Також АТ "Страхова компанія "Кремінь" фігурує у кримінальному провадженні за №12018270010002449 від 06.04.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

За таких обставин, відповідач вважає, що первинні документи, складені на виконання договорів добровільного страхування із сумнівними страховими компаніями, не можуть бути підставою для формування витрат та зменшення фінансового результату до оподаткування.

Колегія суддів зауважує, що ухвали суду, на які посилається відповідач, дійсно містять вказані обґрунтування, однак зазначені обставини в ухвалах суду вказано виключно як обґрунтування клопотання прокурора, тобто такі обставини не є встановленими судом, як беззаперечний факт, що також підтверджується і відсутністю відповідного вироку суду у вищевказаних справах.

Досліджуючи вказане порушення, судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_8 (посадова особа відповідача, що проводила перевірку), яка підтвердила висновки та обставини, викладені у акті перевірки, та додатково зазначила, що вказані контрагенти є ризиковими та зазначила про необґрунтовану вартість страхового платежу.

Вирішуючи питання щодо правомірності висновків відповідача у даній частині порушення, під час судового розгляду справи були досліджені підстави необхідності відповідного страхування та порядок визначення їх вартості.

Так, позивачем на підтвердження необхідності вказаного страхування зазначено, що остання була зумовлена обов`язком, визначеним у кредитних угодах, укладених між позивачем та ПАТ "СБЕРБАНК".

Так, відповідно до пункту 4.4.11 Договору застави, укладеного між позивачем, що є майновим поручителем ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе" (боржник) та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (сторона), не пізніше 15 днів з дати укладення цього договору за власний рахунок повинна застрахувати на користь заставодержателя предмет застави від усіх можливих ризиків випадково знищення, пошкодження або псування предмету застави (т.20, а.с.153).

Щодо порядку визначення вартості майна, що було застраховано, а саме невідповідність вартості майна балансовій вартості, колегія суддів зазначає, що, як встановлено судовим розглядом, вартість майна було визначено на підставі звітів про вартість належного позивачу майна, складених ТОВ "ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ", що має відповідне свідоцтво №611 від 30.04.2014.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях, оскільки жодних фактичних порушень відповідачем у акті перевірки не наведено.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та визнання таким, що підлягає скасуванню податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 № 0000280502, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідачем в акті перевірки зазначено, що, в порушення п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, позивач не нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік, у зв`язку з використанням матеріалів (брухту вуглеводного) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зазначено, що у грудні 2017 року позивач списував матеріали (брухт вуглеводний) за результатами проведеної згідно з наказом №49/П від 25.09.2017 інвентаризації, якою було встановлено нестачу по балансовому рахунку 201 "Сировина й матеріали" брухту вуглецевої сталі в кількості 240,408 т. на загальну суму 1530980,13 грн..

Згідно з п.14 ПБО, понаднормові втрати і нестачі запасів не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). Тому понаднормові нестачі та втрати запасів вважаються операціями, що не є господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п.п. "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, відповідач вважає, що підприємство повинно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з вартості запасів, за якими виявлено нестачі та втрати.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 17.09.2018 №763, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Також документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем норм п.п 120.1, п.п 120.2 ст.120 п.201.1 п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації податкових накладних на виконання пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено актом перевірки, ДП "Завод ОБ та ВТ", в порушення пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не нараховувало податкових зобов`язань та не складало податкових накладних і не зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 306196 грн. ПДВ з вартості матеріалів, які не використовувались у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідальність за невиконання платником податку обов`язку щодо реєстрації податкових накладних передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України: відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Враховуючи вищевикладене, відповідач прийшов до висновку, що ДП "Завод ОБ та ВТ" не було складено та, відповідно, не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на списання понаднормових втрат матеріалів на суму податкових зобов`язань, які становлять 306196,0 грн., що тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, тобто у розмірі 153098 грн..

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками відповідача, виходячи з наступного.

Так, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що в грудні 2017 року позивачем списано брухт чорних металів за результатами інвентаризації у зв`язку з встановленням нестачі.

Брухт був придбаний позивачем без сплати податку на додану вартість, що підтверджено первинними документами, дослідженими при перевірці та описаними у акті, що відповідає вимогам п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, згідно з яким операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Вказані обставини не заперечувались відповідачем.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

З огляду на те, що брухт був придбаний позивачем без податку на додану вартість, суми по таких операціях не включались до складу податкового кредиту позивача, а тому використання брухту у негосподарській операції (списання нестачі), не повинно тягнути нарахування, декларування та сплату податку на додану вартість позивачем.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 №0000280502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку в частині задоволення позовних вимог, однак, помилково застосував положення пп. 14.1. 27 пункту 14.1 ст.14, ст. 134, п.п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 480/2680/20 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 480/2680/20 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року по справі № 480/2680/20 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 27.10.2021 року