Рішення

від 31.03.2021 по справі 480/2680/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року Справа №480/2680/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,

представника позивача - Капустіна Д.О.,

представника відповідача - Савченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду м. Суми адміністративну справу № 480/2680/20 за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - позивач, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000280502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000290502;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо нереальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами, спростовуються змістом господарських операцій, оскільки позивачем досягнуто економічного ефекту, господарські операції оформлені відповідними первинними документами. На час, коли позивач мав господарські взаємовідносини зі своїми контрагентами, відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про таких контрагентів були підтвердженими, такі особи були зареєстровані. Окрім того, відповідач протиправно донараховав позивачу зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку з списанням металобрухту, оскільки вказаний металобрухт був придбаний без сплати ПДВ та жодним чином не вплинув на формування податкового кредиту позивача, а тому використання вказаного металобрухту не в господарській діяльності, не може бути підставою для визначення податкового зобов`язання по ПДВ і як наслідок для реєстрації податкової накладної. У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому він зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України. Так, зазначає, що відповідачем було встановлено, що документальне оформлення спірних господарських операцій відбувалось лише з метою одержання податкової вигоди позивачем, так як ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ БРУХТПОСТАЧ , ТОВ РЕЯ СТАР та ТОВ ІНВЕСТМЕТ - С не могли бути постачальниками металобрухту, оскільки ст. 4 Закону України від 5 травня 1999 року №619-XIV Про металобрухт визначає, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Відповідач вказує, що ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , TOB БРУХТПОСТАЧ , TOB РЕЯ СТАР та TOB ІНВЕСТМЕТ - С не відповідають законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке могло б здійснювати операції з металобрухтом.

Окрім того, відповідач зазначає, що товарно-транспортні накладні та акти прийому-здачі містять недостовірні дані про перевізників та автотранспортні засоби.

Також відповідач зазначає, що позивач, в порушення п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, не нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік, у зв`язку з використанням матеріалів (брухту вуглеводного), в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.11.2020 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.01.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, замінено відповідача по справі - Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) на правонаступника Головне управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43995469), як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник ГУ ДПС у Сумській області в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП Завод обважнених бурильних та ведучих труб , за результатами якої складено акт від 18.12.2019 №330/18-28-05-02/30991664/34.

Вказаним актом документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем:

п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.140.4 п.п.14.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток станом на 30.06.2019 на суму 119823688,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2017 року в сумі - 21858697,0 грн., за 2018 рік - 92332824,0 грн, за І півріччя 2019 року - 119823688,0 грн.:

п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 306196,0 грн., у тому числі за грудень 2018 року в сумі 306196,0 грн.;

п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою накладення на платника податку штрафу, передбаченого п.п. 120-1.2. ст. 120-1 Кодексу, в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

На підставі вказаного акту були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а саме:

№ 0000300502 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 6 місяць 2019 року на суму 119823688 грн.;

№ 0000280502 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 306196 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 76549 грн.;

№ 0000290502 про застосування штрафу у розмірі 153098 грн. за складення та/або реєстрацію податкової накладної у ЄПРН.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення отримані позивачем 27.01.2020 та були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішенням якої скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з встановленими відповідачем порушеннями та прийнятими оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 № 0000300502, то відповідно до акту перевірки фактичними підставами для його прийняття стало завищення витрат позивача на загальну суму 102608323,98 грн., у зв`язку з документальним оформленням операцій з придбання металобрухту від ПП Метал-Ресурс на суму 43130718,98 грн., від ТОВ БРУХТПОСТАЧ на суму 22220408,65 грн., від ТОВ РЕЯ СТАР на суму 22063278,7 грн., та від ТОВ ІНВЕСТМЕТ - С на суму 15193917,65 грн.

Відповідач зазначає, що взаємовідносини позивача з ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ БРУХТПОСТАЧ , ТОВ РЕЯ СТАР та ТОВ ІНВЕСТМЕТ - С оформлені договорами, специфікаціями, видатковими накладними, рахунками на оплату, актами прийому-здачі, прибутковими ордерами, актами приймання металів чорних (вторинних), товарно-транспортними накладними.

Податкові накладні у зв`язку із здійсненням операцій постачання металобрухту не складались та в Єдиному реєстрі податкових накладних ( ЄРПН) не реєструвались.

Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що документальне оформлення цих господарських операцій відбувалось лише з метою одержання податкової вигоди, оскільки ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , ТОВ БРУХТПОСТАЧ , ТОВ РЕЯ СТАР та ТОВ ІНВЕСТМЕТ - С не могли бути постачальниками металобрухту, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України від 5 травня 1999 року №619-XIV Про металобрухт , операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Відповідач вказує, що ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , TOB БРУХТПОСТАЧ , TOB РЕЯ СТАР та TOB ІНВЕСТМЕТ - С не відповідають законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке могло б здійснювати операції з металобрухтом.

Вказаний висновок відповідач робить на підставі наступного.

Так, відповідач зазначив, що згідно з наявною податковою інформацією, яка зберігається в ІС Податковий блок , основний вид діяльності ПП МЕТАЛ-РЕСУРС (код ЄДРПОУ 41176099): 38.31- Демонтаж (розбирання) машин і устаткування, зареєстровано у м. Києві.

Згідно з Фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництва (форма №1) на балансі ПП МЕТАЛ-РЕСУРС обліковуються основні засоби:

2017 р. на початок періоду - 0,0 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн.;

2018 р. на початок періоду - 100 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн.

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ПП МЕТАЛ-РЕСУРС відсутні.

У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду 03 (ознака доходу 157) відсутня.

Із звітів Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) вбачається недостатність трудових ресурсів для здійснення спірних операцій (2-3 особи).

У товарно-транспортних накладних, складених на перевезення металобрухту, зазначена адреса пункту навантаження металобрухту: м. Суми, вул. Воєводіна, 27.

Відповідно до АІС Податковий блок та АІС Архів електронної звітності у ПП МЕТАЛ-РЕСУРС відсутні власні та орендовані складські приміщення, промислові майданчики.

На офіційний запит контролюючого органу від 13.11.2019 №794/7/18-28-05-05-16, від оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області було отримано (супровідний лист від 04.12.2019 №3433/7/18-28-21-04-07) копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, з яких вбачається, що за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27, зареєстровано 65 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ПП МЕТАЛ-РЕСУРС ні на праві власності, ні на праві користування (оренди).

У товарно-транспортних накладних зазначено інформацію про доставку металобрухту з приймальної площадки брухту, яка фактично не має ніякого відношення до ПП МЕТАЛ- РЕСУРС .

Таким чином відповідач вважає, що ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , не мало можливості здійснювати заготівлю та металургійну переробку металобрухту, так само як і зберігати будь-які ТМЦ.

Також відповідач зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ПП МЕТАЛ-РЕСУРС (код ЄДРПОУ 41176099) фігурує у кримінальному провадженні за №12018260000000273 від 23.06.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212 КК України.

Окрім викладеного відповідачем у підтвердження своїх висновків зазначено, що згідно з АІС Картка платника , ПП МЕТАЛ-РЕСУРС не зареєстровано платником податку на додану вартість, однак операції з постачання металобрухту є оподатковуваними податком на додану вартість операціями, які тимчасово згідно з п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Обсяги постачання, задекларовані ПП МЕТАЛ-РЕСУРС у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік (29466038 грн.), свідчать про те, що відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, це підприємство зобов`язане було зареєструватись платником податку на додану вартість з подальшим складанням та реєстрацією в ЄРПН податкових накладних з постачання товарів, робіт/послуг, у тому числі по операціях, тимчасово звільнених від оподаткування, крім цього, пунктом 7.2. договору постачання металобрухту від 12.05.2017 №79/9-48-17, укладеного ДП Завод ОБ ТА ВТ з ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , встановлено: Постачальник зобов`язаний надавати Покупцеві податкові накладні, а також розрахунки-коригування до податкових накладних, оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України . Відсутність зареєстрованих податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, які б складались на адресу ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , також, на думку відповідача, свідчить про відсутність реального придбання підприємством металобрухту, оскільки відсутній ланцюг постачання металобрухту.

Щодо ТОВ БРУХТПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 42003428) відповідач зазначає, що вказане підприємство має основний вид діяльності за КВЕД: 38.31-Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Згідно з Фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництва (форма №1) на балансі підприємства обліковуються основні засоби:

2018 р. на початок періоду - 0,0 тис. грн.; на кінець періоду - 100 тис. грн.;

2019 р. на початок періоду - 100 тис. грн.; на 30.06.2019 - 100 тис. грн.

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ТОВ БРУХТПОСТАЧ відсутні. У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду ОЗ (ознака доходу 157) відсутня. За даними звітів Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ), встановлено наявність трудових ресурсів в залежності від періоду від двох до восьми осіб.

У товарно-транспортних накладних зазначена адреса пункту навантаження металобрухту: АДРЕСА_1 .

Листом від 04.12.2019 №3433/7/18-28-21-04-07, від оперативного управління ДФС у Сумській області контролюючим органом було отримано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з якими за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 65 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ БРУХТПОСТАЧ ні на праві власності, ні на праві оренди.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що металобрухт мав постачатися з приймальної площадки брухту, яка фактично не має ніякого відношення до ТОВ БРУХТПОСТАЧ (не належить, і не орендується).

У товарно-транспортних накладних перевізниками металобрухту з пункту навантаження за адресою: АДРЕСА_1 , до пункту розвантаження за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2, зазначені ті самі особи, що і у випадку з ПП МЕТАЛ-РЕСУРС : ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ БРУХТПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 42003428) фігурує у кримінальному провадженні за №12018260000000273 від 23.06.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 212 KK України.

Згідно з АІС Картка платника ТОВ БРУХТПОСТАЧ не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Однак, відповідач зазначає, що операції з постачання металобрухту є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто оподатковуваними операціями, які тимчасово відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільнені від оподаткування податком на додану вартість. З урахуванням того, що вже за червень 2018 року (перший місяць взаємовідносин) обсяг постачання ТОВ БРУХТПОСТАЧ на адресу ДП Завод ОБ та ВТ склав 1342268,85 грн., ТОВ БРУХТПОСТАЧ зобов`язане було відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, зареєструватися платником податку на додану вартість з подальшим складанням та реєстрацією в ЄРПН податкових накладних з постачання ТМЦ, у т. ч. металобрухту.

Пунктом 7.2. договору постачання металобрухту від 18.06.2018 №79/9-85-18, укладеного ДП Завод ОБ та ВТ з ТОВ БРУХТПОСТАЧ , також передбачено, що Постачальник зобов`язаний надавати Покупцеві податкові накладні, а також розрахунки-коригування до податкових накладних, оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України .

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, на адресу ТОВ БРУХТПОСТАЧ (на неплатника) були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на постачання металобрухту виду 501 (який поставлявся на ДП Завод ОБ та ВТ ) в загальній кількості 17,734 т., тоді коли на адресу ДП Завод ОБ та ВТ ТОВ БРУХТПОСТАЧ було виписано видаткових накладних на обсяг 1532,34 т. металобрухту видів 1, 2, 3, 501, у т. ч. виду 501 - 10,632 т.

Згідно із специфікаціями, видатковими накладними, актами прийому-здачі, актами прийому чорних металів, товарно-транспортними накладними, складеними за період з 22.06.2018 по 30.06.2019, від ТОВ БРУХТПОСТАЧ було оформлено постачання брухту сталевого видів 1, 2, 3, 501 у загальній кількості 3138,94 т. на загальну суму 22240 408,65 грн.

Вищезазначене на думку відповідача свідчить про наявність фіктивного ланцюгу постачання металобрухту, у зв`язку з чим ТОВ БРУХТПОСТАЧ не мало можливості здійснювати заготівлю та металургійну переробку металобрухту, так само як і зберігання ТМЦ за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 27 (пункт навантаження), законне джерело походження металобрухту відповідачем не встановлено.

Наступний постачальник металобрухту ТОВ РЕЯ СТАР (код ЄДРПОУ 40883841) також перебуває на обліку в м. Києві. Основний вид діяльності за КВЕД: з моменту реєстрації - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; з 10.10.2017 - 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; з 13.05.2019 - 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

За даними Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма №1) на балансі підприємства основні засоби не обліковуються.

Об`єкти оподаткування (приміщення, земельні ділянки, тощо) у ТОВ РЕЯ СТАР відсутні. У податкових розрахунках за формою №1ДФ інформація про виплату доходів СГ за оренду 03 (ознака доходу 157) відсутня.

За даними звітності Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) відповідачем встановлено відсутність трудових ресурсів для здійснення поставок металобрухту у значних обсягах, а саме, встановлено працевлаштованість тільки однієї особи. Наведена інформація, як вважає відповідач, свідчить про неможливість підприємства здійснювати операції з реалізації 2946,05 т. металобрухту різних видів.

У товарно-транспортних накладних зазначено:

адреса пункту навантаження металобрухту: АДРЕСА_2 ;

перевізники металобрухту: ФОВ ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_1 ) та ТОВ РЕЯ СТАР ;

марка та номер автотранспортних засобів, якими перевозився металобрухт: КАМАЗ НОМЕР_2 , ЗИЛ НОМЕР_3 , VOLVO НОМЕР_4 , ФАТОН НОМЕР_5 , КАМАЗ ВМ НОМЕР_6 , DAF НОМЕР_7 .

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з якими за вказаною адресою зареєстровано 19 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ РЕЯ СТАР ні на праві власності, ні на праві оренди.

За результатами аналітичного пошуку транспортних засобів по "НАІС ДДАІ" МВС України, як зазначає відповідач, було встановлено недостовірність зазначеної у товарно-транспортних накладних інформації про перевізників та автотранспортні засоби, які нібито здійснювали перевезення металобрухту від ТОВ РЕЯ СТАР .

Згідно з базою даних "НАІС ДДАІ" МВС України, жодний з перевізників не є власником зазначених в ТТН транспортних засобів.

Відповідачем було встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних на адресу, ТОВ РЕЯ СТАР було складено та зареєстровано податкові накладні на постачання металобрухту від ТОВ ФЕНСИ ЛАЙФ (код ЄДРПОУ 41584931).

Податкові накладні від ТОВ ФЕНСИ ЛАЙФ та податкові накладні від ТОВ РЕЯ СТАР складені в один день, містять ідентичні вид, кількість, ціну та суму поставки. У свою чергу, податкові накладні на адресу ТОВ ФЕНСИ ЛАЙФ не складались і не реєструвались в ЄРПН, що вказує на обрив ланцюга постачання.

ТОВ ФЕНСИ ЛАЙФ (код ЄДРПОУ 41584931) також не відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке відповідно до закону може здійснювати операції з металобрухтом, у нього також відсутні об`єкти оподаткування, основні фонди і трудові ресурси.

Враховуючи вказане, первинні документи, оформлені на поставку металобрухту від ТОВ РЕЯ СТАР , не засвідчують реального товарного характеру господарської операції і не можуть бути підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліках позивача наслідків здійснення такої операції.

Ще один постачальник металобрухту на адресу підприємства позивача - TOB ІНВЕСТМЕТ-С (код ЄДРПОУ 42368606), має основний вид діяльності за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом, дата держреєстрації - від 07.08.2018 №16321020000015372, статутний фонд 2000 грн. Засновник, керівник та головний бухгалтер в одній особі:

з 07.08.2018 по 22.03.2019 - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 );

з 25.03.2019 - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_9 ), який також є засновником, керівником та головним бухгалтером в одній особі ТОВ УКРТРАНС-МЕТ С (код ЄДРПН 42368852), яке зареєстроване 07.08.2018 №16321020000015373 за однією адресою з ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С , має той же вид діяльності за КВЕД: 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом.

За даними Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва (форма №1) на балансі підприємства основні засоби не обліковуються.

Відповідач також зазначає, що керівник ІНВЕСТМЕТ-С ОСОБА_5 , згідно наказу підприємства №1 від 28.08.2018, приступив до виконання обов`язків директора з 11.09.2018, тоді як договір про постачання металобрухту №79/9/130-18 підписав вже 31.08.2018. Виписування видаткових накладних та інших супровідних документів розпочав з 05.09.2018.

Підприємство з чисельністю працівників 1 особа, на думку відповідача, не могло здійснювати операції з реалізації 2108,5 т. металобрухту різних видів.

У товарно-транспортних накладних зазначено:

адреса пункту навантаження металобрухту: АДРЕСА_2 ;

перевізник металобрухту: ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С ;

марка та номер автотранспортних засобів, якими перевозився металобрухт: КАМАЗ ВМ01-49 AB, VOLVO НОМЕР_4 , МАЗ НОМЕР_10 , ФАТОН НОМЕР_5 , МАЗ НОМЕР_11 , ЗИЛ НОМЕР_12 , МАЗ НОМЕР_13 -52 НОМЕР_14 , DAF НОМЕР_15 , КАМАЗ НОМЕР_16 , DAF НОМЕР_7 , МАЗ НОМЕР_17 , НОМЕР_18 .

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , наданими оперативним управлінням ДФС у Сумській області, за вказаної адресою зареєстровано 19 об`єктів нерухомого майна (в т. ч. земельні ділянки), жодне з яких не належить ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С ні на праві власності, ні на праві оренди.

На зазначеній вище інформації ґрунтується висновок контролюючого органу про те, що у ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С відсутнє право власності на металобрухт, який транспортувався на адресу ДП Завод ОБ та ВТ з пункту прийому за адресою: Сумський р-н, с. Степанівка, вул. Пролетарська, 2, а також відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення діяльності з заготівлі, переробки металобрухту.

Крім цього, за результатами аналітичного пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України, було встановлено недостовірність інформації, зазначеній у товарно-транспортних накладних. КАМАЗ НОМЕР_2 не значиться, за вказаним номером з 18.10.2018 значиться мотоцикл.

Також відповідачем встановлено, що ні TOB ІНВЕСТМЕТ-С як перевізник, зазначений у товарно-транспортних накладних, ні ФОП ОСОБА_4 , який зазначений у податковому звіті форми №1ДФ з виплатою доходу (з ознакою 157), не є власниками зазначених у товарно-транспортних накладних транспортних засобів.

Таким чином, товарно-транспортні накладні та акти прийому-здачі містять недостовірні дані про перевізників та автотранспортні засоби, які нібито здійснювали перевезення металобрухту від ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С до позивача.

Таким чином, відповідач зробив висновок, що походження металобрухту, номенклатура якого зазначена у видаткових накладних, виписаних ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С на адресу ДП Завод ОБ та ВТ , не встановлено.

Відповідач зазначає, що на адресу ТОВ ІНВЕСТМЕТ-С складались та реєструвались податкові накладні на постачання металобрухту від ТОВ УКРТРАНС - MET С (код ЄДРПОУ 42368852). При цьому, податкові накладні від ТОВ УКРТРАНС - MET С та податкові накладні від TOB ІНВЕСТМЕТ-С складені в один день, містять ідентичні вид, кількість, ціну та суму поставки. Податкові накладні на адресу ТОВ УКРТРАНС - MET С не складались та не реєструвались в ЄРПН, тобто наявний обрив ланцюга постачання.

ТОВ УКРТРАНС-МЕТ-С також не відповідає законодавчим вимогам щодо спеціалізованого підприємства, яке здійснює операції з металобрухтом, з торгівлі металобрухтом, основні засоби та об`єкти оподаткування відсутні, трудові ресурси відсутні.

Обставини, встановлені актом перевірки, на думку відповідача, вказують на те, що позивачем здійснювалось документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання брухту чорних металів з метою отримання податкової вигоди.

Суд не погоджується з вищевказаними висновками відповідача, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливо формувати витрати у зв`язку з придбанням товарів, послуг, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року № К/9901/5042/17.

Як вбачається з акту перевірки, позивач мав взаємовідносини з рядом контрагентів: ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , TOB БРУХТПОСТАЧ , TOB РЕЯ СТАР та TOB ІНВЕСТМЕТ - С , у яких позивач придбавав металобрухт. Відповідно до акту перевірки, відповідач не заперечує факт отримання та використання у власній господарській діяльності металобрухту по первинним документам, які складені вказаними контрагентами, разом з тим, відповідач ставить під сумнів можливість вказаними контрагентами фактично здійснити реалізацію позивачу металобрухту.

Вказані висновки відповідача, які зазначені вище, фактично зводяться до припущень на основі тільки частини інформації про контрагентів, а саме: відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення діяльності контрагентів, відсутність даних у відповідача про площадки для зберігання металобрухту, невиконання контрагентами обов`язку щодо реєстрації платниками ПДВ, відсутність зареєстрованих податкових накладних. Окрім того, відповідач зазначає, що деякі вищезазначені контрагенти позивача фігурують у кримінальних провадженнях.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до акту перевірки, відповідачем не вказується про наявність будь-яких фактичних порушень або невідповідність у первинних документах щодо спірних правовідносин, окрім зазначення в ТТН певних недійсних даних, а саме: місця навантаження, номерів транспортних засобів.

Також суд зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності, не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (позивачем), оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

З урахуванням положень статей 70, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі.

У той же час, відповідачем не надавалися суду вироки суду у кримінальних справах за фактами фіктивного підприємства контрагентів позивача.

На думку суду, висновки контролюючого органу у акті перевірки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, ґрунтуються лише на припущеннях. Якщо ж у контролюючого органу є сумніви щодо реальності правочинів, він повинен керуючись наданими законодавством повноваженнями, здійснити всі заходи контролю з метою отримання доказів на підтвердження таких висновків.

З акту перевірки вбачається, що зустрічні звірки (перевірки) з контрагентами по ланцюгу постачання не проведено.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 (посадова особа відповідача, що проводила перевірку), підтвердила висновки та обставини, викладені в акті перевірки, додатково зазначила, що зустрічні звірки або перевірки з контрагентами позивача по ланцюгу постачання не проводились з невідомих для неї підстав.

Щодо доводів відповідача про невідповідність номерного знаку автомобіля КАМАЗ, а саме, що вказаний номер зареєстрований за мотоциклом, судом встановлено, що реєстрація номерного знаку НОМЕР_2 була здійсненна за мотоциклом MUSSTANG G МТ150-8 тільки 18.10.2018. Окрім того в підтвердження наявності вказаного автомобіля КАМАЗ з вказаним номером, позивачем надано знімок вказаного автомобіля, зроблений системою відеоспостереження позивача (т.20 а.с.174-175).

Також суд вважає за потрібне звернути увагу на письмові пояснення надані начальнику оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області, а саме: пояснення ОСОБА_2 від 02.12.2019, який зазначив, що працює водієм у ФОП ОСОБА_3 та фактично здійснював з майданчика, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перевезення металобрухту на ДП Завод Об та ВТ . Кому саме належав металобрухт, йому невідомо, оскільки документи на перевезення надавав йому ФОП ОСОБА_3 . Щодо ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , TOB БРУХТПОСТАЧ , TOB РЕЯ СТАР , зазначив, що вказані назви йому знайомі, однак вказати чи здійснював він перевезення для них, він не зміг, оскільки документи на перевезення надавав йому ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до пояснень наданих ОСОБА_1 28.11.2019, судом встановлено, що вказана особа є фізичною особою-підприємцем та надає послуги по перевезенню металобрухту. У період з вересня 2017 року по вересень 2018 року водії, які у нього працюють на автомобілях, які належать його дружині, здійснювали з майданчика, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перевезення металобрухту на ДП Завод Об та ВТ . Послуги перевезення вказаного металобрухту замовляли посадові особи ПП МЕТАЛ-РЕСУРС за які розраховувались у безготівковій формі. Окрім того, відповідні послуги надавались також і TOB БРУХТПОСТАЧ .

Відповідно до пояснень наданих ОСОБА_4 26.11.2019, він є фізичною особою - підприємцем та надає послуги по перевезенню металобрухту та має вантажний автомобіль КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_2 . У період з 01.10.2017 по 01.10.2018 здійснював перевезення металобрухту на ДП Завод Об та ВТ , завантаження металобрухту здійснювалось на різних майданчиках металобрухту у м. Суми та Сумській області. Також вказана особа зазначила, що про ПП МЕТАЛ-РЕСУРС , TOB БРУХТПОСТАЧ , TOB РЕЯ СТАР чує вперше та не пам`ятає, оскільки щодня має багато замовлень від різних юридичних осіб, тому може їх не пам`ятати.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачу його контрагентами податкових накладних, то суд зазначає, що предметом вказаного вище порушення не є податок на додану вартість та правомірність формування податкового кредиту. Окрім того, відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, операції з постачання металобрухту звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевказані обставини, суд зазначає, що вказані порушення, які встановлені відповідачем, є необґрунтованими та протиправними.

Ще одним порушенням, яке є підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 № 0000300502, є те, що відповідачем було встановлено, що ДП Завод ОБ та ВТ було завищено адміністративні витрати на загальну суму 17215362,0 грн. за рахунок безпідставного включення до складу витрат сум страхових платежів за договорами добровільного страхування, укладеними з ПрАТ Страхова Компанія КАШТАН та АТ Страхова компанія Кремінь .

Вказаний висновок відповідач зробив у зв`язку з наступним.

За 4 квартал 2017 року ДП Завод обважнених бурильних та ведучих труб сформувало адміністративні витрати в сумі 10578443,0 грн. з вартості послуг зі страхування майнових інтересів, отриманих від ПАТ "Страхова Компанія КАПІТАН , код ЄДРПОУ 32071894.

Однак реальний характер наданих послуг заперечується відповідачем наявною у контролюючого органу податковою інформацією щодо надавача цих послуг.

Так, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "КАШТАН" (код ЄДРПОУ 41176099), фігурує у кримінальному провадженні за №42018101060000187 від 10.09.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, з матеріалів якого вбачається, що: Київською місцевою прокуратурою № 6 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018101060000187 від 10.09.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, за фактом зловживання службовими особами ПрАТ СК Каштан (код ЄДРПОУ 32071894, далі - Страхова компанія або ПрАТ СК Каштан ) своїми повноваженнями, що завдало шкоди охоронюваним законом правам. Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ПрАТ СК Каштан на підставі укладених договорів страхування (страхування наземного транспорту, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, страхування майна, страхування фінансових ризиків та страхування медичних витрат) за 2016-2018 рр. отримано 146 млн.грн. від підприємств.

За період, який підлягав страхуванню, страхових випадків не наступало, грошові кошти на ДП Завод обважнених бурильних та ведучих труб не поверталися, що є підтвердженням висновків, викладених у вищезазначеній ухвалі.

Таким чином, на думку відповідача, правомірність формування підприємством позивача витрат з метою визначення фінансового результату до оподаткування по взаємовідносинах з ПрАТ Страхова Компанія КАШТАН , не підтверджується.

Аналогічні послуги зі страхування позивач згідно з наявними первинними документами отримував протягом 2018 року та І півріччя 2019 року і від ПАТ Страхова компанія "Кремінь" м. Київ, код ЄДРПОУ 24559002.

Згідно з умовами договору добровільного страхування майна №1001356-17-01-18 від 19.10.2018 та додатком № 1 до договору, визначено найменування майнових засобів, їх інвентарні номери та вказана страхова сума в розмірі 447367531 тис. грн., страховий тариф -2,25 %, страховий платіж - 10065769,45 грн., період страхування з 20.10.2018 по 19.10.2019 включно.

За договором добровільного страхування майна №1001215 -17-01-18 від 21.06.2018 та додатком № 1, визначено найменування майнових засобів в кількості 2078 позицій їх інвентарні номери та вказана страхова сума в розмірі 51255047 тис. грн., страховий тариф - 2,25 %, страховий платіж - 1153238,56 грн., період страхування з 21.06.2018 по 20.06.2019 включно.

За договором обов`язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) № 1000012-12-01-18 від 10.05.2018 та додатком № 1 до договору список членів добровільної пожежної дружини ДП Завод ОБ та ВТ - 2018 рік, загальна кількість застрахованих осіб -116, загальна страхова сума 131259645,6 грн., страховий тариф 1,0%, загальний страховий платіж - 1312596,46 грн.

Однак, контролюючим органом з Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено наявність ухвали від 01.02.2019 по справі № 755/3682/18, зі змісту якої вбачається, що другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017100000001244, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва існує протиправна діяльність групи невстановлених осіб з використанням ряду підприємств, а саме: ПАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ КРЕМІНЬ (код ЄДРПОУ 24559002). Вказані підприємства зареєстровані на номінальних засновників, мають таких саме керівників, у тому числі з кола учасників групи, що здійснює неправомірну діяльність в тому числі з мінімізації податків та конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівку, які реального відношення до їх діяльності не мають. Переважна більшість вищевказаних підприємств за місцем реєстрації не знаходяться, виробничі потужності та складські приміщення та наймані працівники відсутні, звітність до органів ДФС України не подають.

Також АТ Страхова компанія Кремінь фігурує у кримінальному провадженні за №12018270010002449 від 06.04.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

За таких обставин відповідач вважає, що первинні документи складені на виконання договорів добровільного страхування із сумнівними страховими компаніями, не можуть бути підставою для формування витрат та зменшення фінансового результату до оподаткування.

Щодо вказаних обставин суд зазначає, що ухвали суду на які посилається відповідач, дійсно містять вказані обґрунтування, однак вказані обставини в ухвалах суду зазначені виключно як обґрунтування клопотання прокурора, тобто вказані обставини не є встановленими судом, як беззаперечний факт, що також підтверджується і відсутністю відповідного вироку суду у вищевказаних справах.

Досліджуючи вказане порушення судом був допитаний свідок ОСОБА_8 (посадова особа відповідача, що проводила перевірку), яка підтвердила висновки та обставини викладені у акті перевірки, додатково зазначила, що вказані контрагенти є ризиковими та зазначила про необґрунтовану вартість страхового платежу.

Вирішуючи питання щодо правомірності висновків відповідача у даній частині порушення, судом були досліджені підстави необхідності відповідного страхування та порядок визначення їх вартості.

Так, позивачем у підтвердження необхідності вказаного страхування, зазначено, що вказана необхідність страхування була зумовлена обов`язком визначеним у кредитних угодах, укладених між позивачем та ПАТ СБЕРБАНК .

Як встановлено судом відповідно до пункту 4.4.11 Договору застави, укладеного між позивачем, що є майновим поручителем ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе (боржник) та ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії (сторона), не пізніше 15 днів з дати укладення цього договору за власний рахунок повинна застрахувати на користь заставодержателя предмет застави від усіх можливих ризиків випадково знищення, пошкодження або псування предмету застави (т.20 а.с.153).

Щодо порядку визначення вартості майна, що було застраховано, а саме невідповідність вартості майна балансовій вартості, то як встановлено судом, вартість майна визначена була на підставі звітів про вартість належного позивачу майна, які були складені ТОВ ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ , що має відповідне свідоцтво №611 від 30.04.2014.

З урахуванням положень статей 70, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі. У той же час, відповідачем не надавалися суду вироки суду у кримінальних справах за фактами фіктивного підприємства контрагентів позивача.

На думку суду, висновки контролюючого органу у акті перевірки про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, ґрунтуються як і у попередніх порушеннях на припущеннях, оскільки жодних фактичних порушень відповідачем у акті перевірки не наведено.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.01.2020 № 0000280502 та №0000290502, то відповідно до акту перевірки фактичними підставами для їх прийняття стало наступне.

Як зазначено у акті перевірки, позивач, в порушення п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, не нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2017 рік, у зв`язку з використанням матеріалів (брухту вуглеводного) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, у грудні 2017 року позивач списував матеріали (брухт вуглеводний) за результатами проведеної згідно з наказом №49/П від 25.09.2017 інвентаризації, якою було встановлено нестачу по балансовому рахунку 201 Сировина й матеріали брухту вуглецевої сталі в кількості 240,408 т. на загальну суму 1530980,13 грн.

Згідно з п.14 ПБО понаднормові втрати і нестачі запасів не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені).

Тому понаднормові нестачі та втрати запасів вважаються операціями, що не є господарською діяльністю підприємства.

Згідно з п.п. г пункта 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, відповідач вважає, що підприємство повинно нарахувати податкові зобов`язання виходячи з вартості запасів за якими виявлено нестачі та втрати.

Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 17.09.2018 №763, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем норм п.п 120.1, п.п 120.2 ст.120 п.201.1 п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України щодо складення та реєстрації податкових накладних на виконання пп. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як встановлено актом перевірки, ДП Завод ОБ та ВТ , в порушення пп. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, не нараховувало податкових зобов`язань та не складало податкових накладних і не зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму 306196 грн. ПДВ з вартості матеріалів, які не використовувались у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідальність за невиконання платником податку обов`язку щодо реєстрації податкових накладних передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України: відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Враховуючи вищевикладене, ДП Завод ОБ та ВТ не було складено та, відповідно, не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на списання понаднормових втрат матеріалів на суму податкових зобов`язань, які становлять 306196,0 грн., що тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, тобто у розмірі 153098 грн.

З урахуванням вказаного, відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Суд не погоджується з вищевказаними висновками відповідача, у зв`язку з наступним.

Під час перевірки було встановлено, що в грудні 2017 року позивачем списано брухт чорних металів за результатами інвентаризації у зв`язку з встановленням нестачі.

Брухт був придбаний позивачем без сплати податку на додану вартість, що підтверджено первинними документами, дослідженими при перевірці та описаними у акті, що відповідає вимогам п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, згідно з яким операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів звільнені від оподаткування податком на додану вартість, вказані обставини не заперечувались відповідачем.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

З огляду на те, що брухт був придбаний позивачем без податку на додану вартість, суми по таких операціях не включались до складу податкового кредиту позивача, а тому використання брухту у негосподарській операції (списання нестачі), не повинно тягнути нарахування, декларування та сплату податку на додану вартість позивачем.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 21.01.2020 №0000280502 та № 0000290502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим на час розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 №0000290502 є скасованим (відкликаним) відповідачем, у зв`язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві та Законом України від 14.07.20-20 року №786-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців (пункт 73 підрозділ 2 розділ XX "Перехідні положення").

У зв`язку з викладеним у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2020 №0000290502.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 10127,83 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000280502.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.01.2020 № 0000300502.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (вул. Комарова, 2, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 30991664) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) судовий збір в сумі 10127,83 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 квітня 2021 року.

Суддя С.М. Глазько