Постанова

від 21.10.2021 по справі 280/7364/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7364/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №280/7364/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області Державна казначейська служба України про зобов`язання сформувати та направити висновки про повернення коштів, -

в с т а н о в и в:

16.10.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов`язати відповідача сформувати та направити Державній податковій службі України для направлення до Державної казначейської служби України висновки про повернення на користь позивача - ОСОБА_1 , сум податків з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, а саме: сплаченого за квитанцією № 18-3410956/С від 18.06.2020 - 24159,80 грн. - 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна та за квитанцією № 18-3410961/С від 18.06.2020 - 7247,90 грн. - 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна на загальну суму 31407,70 грн.

27.01.2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом залучено до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що ОСОБА_1 надано заяву щодо повернення сум податків, безпідставно утриманих нотаріусом під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна на загальну суму 31407,70 грн., а саме ПДФО у розмірі 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, що складає 24159,80 грн. та 1,5% військового збору у сумі 7247,90 грн., однак керуючись інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено реєстрацію права власності громадянки ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу № 1048 від 24.03.2010 року. Право власності (частка1/2) громадянина ОСОБА_1 на нерухоме майно вищезазначеної квартири зареєстроване у Державному реєстрі 02.05.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1545232223101, підстава для державної реєстрації: рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, серія та номер: 333/5517/15-ц від 15.04.2016 року. Апелянт вказував, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року об`єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5% бази оподаткування. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щоквартально подає до контролюючого органу за місцем розташування державної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір в порядку, встановленому цим розділом для податковою розрахунку. Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна зобов`язана згідно із пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ сплатити (перерахувати) податок до бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів. ОСОБА_1 був власником частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 менше трьох років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому при продажі майна повинен був сплатити та сплатив податок з продажу нерухомості, який не підлягає поверненню.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року у справі № 333/5517/15-ц, яке набрало законної сили 26.04.2016, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана сторонами у справі під час зареєстрованого шлюбу, вона є спільною сумісною власністю подружжя, за результатами розгляду цивільної справи № 333/5517/15-ц та ухвалення рішення від 15.04.2016 року відбувся лише розподіл між подружжям квартири АДРЕСА_1 , придбаної у 24.03.2010 року під час зареєстрованого шлюбу, а не перехід права власності на 1/2 частку нерухомого майна від одного власника до іншого. Суд першої інстанції вказував, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у спільній сумісній власності позивача з 2010 року, тобто більше трьох років, а тому дохід від продажу 1/2 вказаного нерухомого майна не підлягав оподаткуванню у відповідності до вимог п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України. Позивач має право на повернення суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки вони сплачені до бюджету безпідставно. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Матеріалами справи встановлено, що 24.03.2010 року, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстр. № 1048, подружжям за спільні сумісні кошти придбано квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2015 року у справі № 333/2333/15-ц шлюб зареєстрований 16.09.2006 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2016 року у справі № 333/5517/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29.09.2016 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задоволено, зокрема: квартиру АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поділено між ними, виділено кожному з них по 1/2 частині квартири; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнано ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Встановлено, що 18.06.2020 року, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстр. №145, ОСОБА_1 здійснив продаж належної йому 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу, позивачем сплачено податок з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, що підтверджується квитанцією № 18-3410956/С від 18.06.2020 на суму 24159,80 грн. 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна та квитанцією №18-3410961/С від 18.06.2020 на суму 7247,90 грн. 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна.

01.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС України в Запорізької області із заявою про повернення безпідставно сплачених сум податків з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, у загальному розмірі 31407,70 грн. Листом від 15.07.2020 № 15132/14/08-01-50-05 позивачу надано відповідь за змістом якої, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі рішення Комунарського районного суду м Запоріжжя № 333/5517/15-ц від 15.04.2016, дата державної реєстрації нерухомого майна: 02.05.2018 року, номер запису про право власності: 25999183, та оскільки, ОСОБА_1 був власником частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 менше трьох років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості та сплата податків відповідає законодавству, а відтак відсутні підстави на повернення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору на загальну суму 31407,70 грн.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, установлено, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 перебувало у спільній сумісній власності подружжя з 24.03.2010 року. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року у справі № 333/5517/15-ц, визнано, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рішенням нерухомість поділено між ними, виділено кожному з них по 1/2 частині квартири. Тобто за рішенням суду від 15.04.2016 року відбувся поділ спільної власності на частки шляхом виділення часток, зокрема ОСОБА_1 .

Нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_1 на праві спільної власності з 2010 року, та рішенням суду 15.04.2016 року відбувся поділ нерухомого майна на частки.

Згідно пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п. 164.1, п. 164.2 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Відповідно до п.172.2 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 167.2 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ставка військового збору становить 1,5 відсотка доходів, визначених статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 172.4 статті 172 ПК України, під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Встановлено, що ОСОБА_1 під час укладення договору купівлі-продажу нерухомості, за яким він виступав продавцем та мав отримати дохід, було сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Отже, нормою п. 172.1 ст. 172 ПК України передбачено податкову пільгу у вигляді звільнення від оподаткування для осіб, які виступають продавцями нерухомості, здійснють продаж не частіше одного разу протягом звітного податкового року, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

Як встановлено, ОСОБА_1 мав у власності частку квартири, яку пізніше продав у 2020 році, з 2010 року у спільній власності, отримавши виділ частки у 2016 році.

Нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у спільній сумісній власності позивача з 2010 року, тобто більше трьох років, тому дохід від продажу 1/2 вказаного нерухомого майна у 2020 році не підлягав оподаткуванню у відповідності до вимог п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.

Позивача має право на повернення суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки вони сплачені безпідставно, без урахування податкової пільги визначеної п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно п. 43.1, п. 43.3, п. 43.5 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Згідно із п. 1 розділу ІІ, п. 1, п. 8 розділу ІІІ, п. 1 розділу V, п. 1 розділу VI Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60, платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім`я ДПС у Казначействі. Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс Електронний кабінет , що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень. На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім випадків повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації), територіальний орган ДПС формує електронний висновок з накладанням кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки такого територіального органу ДПС у термін, визначений абзацом п`ятим пункту 8 розділу IІІ цього Порядку. Інформаційна взаємодія ДПС та Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації здійснюється з використанням каналів зв`язку спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи органів виконавчої влади, яка входить до складу Національної системи конфіденційного зв`язку.

У разі наявності у особи переплати податку або сплати його помилково, орган податкової служби складає відповідний висновок про повернення коштів та надсилає його для їх повернення, до Державної казначейської служби України в електронному вигляді. Позивач звернувся до відповідача 01.07.2020 року з заявою про повернення безпідставно сплачених сум податків з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, після надходження заяви, відповідач у порушення Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року №60, не сформував відповідний висновок та не направив його до Державної казначейської служби України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №280/7364/20 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова