Рішення

від 12.04.2021 по справі 280/7364/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 квітня 2021 року (16:00)Справа № 280/7364/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, Державна казначейська служба про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (далі - третя особа 1), Державна казначейська служба (далі - третя особа 2), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 15319 від 16.03.2021) просить суд: зобов`язати відповідача сформувати та направити Державній податковій службі України для направлення до Державної казначейської служби України висновки про повернення на користь позивача - ОСОБА_1 , сум податків з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, а саме: сплаченого за квитанцією № 18-3410956/С від 18.06.2020 - 24159,80 грн. - 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна та за квитанцією № 18-3410961/С від 18.06.2020 - 7247,90 грн. - 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна на загальну суму 31407,70 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.07.2020 позивач у відповідності до статті 43 Податкового кодексу України звернувся до ГУ ДПС України в Запорізької області із заявою про повернення безпідставно сплачених сум податків з операцій купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, на загальну суму 31407,70 грн. Однак, листом відповідача від 15.07.2020 відмовило у задоволенні заяви про поверненні безпідставно сплачених сум податків, з підстав того, що позивач був власником частки нерухомого майна менше трьох років. У листі податковим органом зазначено, що згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на 1/2 частку нерухомого майна належить ОСОБА_1 на підставі рішення Комунарського районного суду м Запоріжжя № 333/5571/15-ц від 15.04.2016, дата державної реєстрації нерухомого майна: 02.05.2018 року, номер запису про право власності: 25999183. З такими висновками позивач не погоджується оскільки, за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2016, стався лише поділ нерухомого майна, яке перебувало у сумісної власності подружжя, а не перехід права власності на 1/2 частку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , від одного власника до іншого. Позивач зазначає, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у його власності з 2010 року, тобто більше трьох років, а тому дохід від продажу 1/2 вказаного нерухомого майна не підлягав оподаткуванню у відповідності до вимог п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України. Сам факт державної реєстрації позивачем 1/2 частки квартири із спільної власності подружжя не може бути доказом набуття або відчуження права власності на нерухоме майно. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 16.11.2020.

09.11.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №53582), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що 03.07.2020 позивачем надано заяву щодо повернення сум податків, безпідставно утриманих нотаріусом під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна на загальну суму 31407,70 грн., а саме: ПДФО у розмірі 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, що складає 24159,80 грн. та 1,5% військового збору у сумі 7247,90 грн. Керуючись інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачем встановлено, що реєстрація права власності громадянки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 , виникло на підставі договору купівлі-продажу №1048 від 24.03.2010, посвідченого нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.O, (частка власності: 1/1); право власності (частка 1/2) громадянина ОСОБА_1 на нерухоме майно вищезазначеної квартири зареєстроване у Державному реєстрі 02.05.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1545232223101, підстава для державної реєстрації: рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя, серія та номер: 333/5517/15-ц від 15.04.2016. З посиланням на приписи ст. 172 Податкового кодексу України, відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був власником частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 менше трьох років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також вчинення приватним нотаріусом Гришиною В.І. нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі продажу об`єкта нерухомості (№144 від 18.06.2020) та відповідно утримання податків відповідає чинному законодавству, а відтак у податкового органу відсутні підстави для повернення податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору на загальну суму 31407,70 грн., у зв`язку із чим позивачу відмовлено у поверненні коштів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням судді Калашник Ю.В. на лікарняному з 07.11.2020, підготовче засідання призначене на 16.11.2020 перенесено на 01.12.2020, про що повідомлено учасників справи.

У зв`язку із відсутністю у період часу з 30.11.2020 по 11.12.2020 судді Калашник Ю.В. на роботі, підготовче засідання призначене на 01.12.2020 перенесено на 16.12.2020, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою суду від 16.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 20.01.2021 та відкладено розгляд справи до 13.01.2021.

13.01.2021 розгляд справи відкладено до 27.01.2021.

21.01.2021 від Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області надійшли письмові пояснення (вх. № 3818), в яких представник зазначає, що відповідно до квитанції від 18.06.2020 № 18-3410956/С, що наявна в матеріалах справи, грошові кошти у розмірі 24159,80 грн позивачем сплачено на рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 11010501 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов`язковому декларуванню. Відповідно до квитанції від 18.06.2020 № 18-3410961/С, грошові кошти у розмірі 7247,90 грн позивачем сплачено на рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 11011000 - військовий збір. Відповідно до положень статті 45 Бюджетного кодексу України, органи Державної казначейської служби України ведуть бухгалтерський облік надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (далі - ПКМУ № 106) встановлено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Згідно з ПКМУ № 106 контроль за справлянням податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов`язковому декларуванню, та військового збору покладено на органи ДПС. У процесі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Державної казначейської служби України керуються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, відповідно до якого висновок про повернення таких платежів подається до Державної казначейської служби України згідно з Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341 (далі - Порядок № 60). Згідно з пунктом 9 розділу II Порядку № 60 сформовані органами ДФС електронні висновки в автоматичному режимі направляються до Державної казначейської служби України, яке здійснює їх перевірку, а повернення грошових коштів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України (пункт 5 розділу V Порядку № 60). Зазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, а здійснюють таке повернення за висновком органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рішенням суду. Таким чином, органом ДПС, у разі наявності правових підстав для повернення позивачу грошових коштів, має бути подано висновок в електронному вигляді до Державної казначейської служби України. Просить розглянути справи без участі представника третьої особи 1.

27.01.2021 у підготовчому засіданні залучено до участі у справі у якості третьої особи - Державну казначейську службу та оголошено перерву до 01.03.2021.

01.03.2021 до суду від Державної казначейської служби надійшли письмові пояснення (вх. № 11794), в яких представником зазначено, що у процесі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Державної казначейської служби України керуються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, відповідно до якого висновок про повернення таких платежів подається до Державної казначейської служби України згідно з Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 (далі - Порядок № 60). Пунктом 1 розділу II Порядку № 60 визначено, що платник подає заяву про повернення коштів до відповідного територіального органу державної податкової служби. Після опрацювання такої заяви територіальний орган державної податкової служби вносить відповідні відомості до Журналу, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів Державної податкової служби. Інформація про повернення коштів вноситься територіальним органом державної податкової служби до реєстру узгоджених повернень в інформаційно-телекомунікаційній системі органів Державної податкової служби, за результатом опрацювання якого територіальним органом державної податкової служби формується в електронному вигляді висновок (пункт 7 розділу II Порядку № 60). Згідно з пунктом 9 розділу II Порядку № 60, сформовані територіальними органами державної податкової служби електронні висновки в автоматичному режимі направляються Державною податковою службою України до Державної казначейської служби України, яке здійснює їх перевірку, а повернення грошових коштів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України (пункт 5 розділу V Порядку № 60). Зазначене свідчить про те, що відповідно до нормативно-правових актів висновок про повернення платникам грошових коштів, у разі наявності підстав для їх повернення, формується в електронному вигляді територіальним органом державної податкової служби, який в подальшому направляється Державною податковою службою України до Державної казначейської служби України в електронному вигляді. Просить розглянути справи без участі представника третьої особи 2.

01.03.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.03.2021.

Протокольною ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 07.04.2021.

Учасники справи у судове засідання не прибули, надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

24 березня 2010 року, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстр. № 1048, за подружжям за спільні сумісні кошти придбано квартиру АДРЕСА_1 .

За приписами ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, зазначена квартира належала подружжю на праві спільної сумісної власності подружжя, а державна реєстрація вказаної квартири здійснена на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року у справі № 333/5517/15-ц, яке набрало законної сили 26.04.2016, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задоволено, зокрема:

квартиру АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поділити між ними, виділивши кожному з них по 1/2 частині квартири;

визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 ;

визнано ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 .

18 червня 2020 року, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстр. №145, позивач здійснив продаж належної йому 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Так, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, у відповідності ст.172 Податкового кодексу України позивачем сплачено податок з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, що підтверджується квитанцією № 18-3410956/С від 18.06.2020 на суму 24159, 80 грн. - 5% від суми оцінки об`єкту нерухомого майна та квитанцією №18-3410961/С від 18.06.2020 на суму 7247,90 грн. - 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна.

01.07.2020 позивач звернувся до ГУ ДПС України в Запорізької області із заявою про повернення безпідставно сплачених сум податків з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5% та 1,5% військового збору від суми оцінки об`єкту нерухомого майна, у загальному розмірі 31407,70 грн..

Листом від 15.07.2020 № 15132/14/08-01-50-05 позивачу надано відповідь за змістом якої, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі рішення Комунарського районного суду м Запоріжжя № 333/5517/15-ц від 15.04.2016, дата державної реєстрації нерухомого майна: 02.05.2018, номер запису про право власності: 25999183. Оскільки, позивач був власником частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 менше трьох років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості та сплата податків відповідає законодавству, а відтак відсутні підстави на повернення податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору на загальну суму 31407,70 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з п. 164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до п.172.2 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 167.2 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Також, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ставка військового збору становить 1,5 відсотка доходів, визначених статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 172.4 статті 172 ПК України, під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Відповідно до пункту 172.5 статті 174 ПК України, сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об`єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов`язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Позивачем, під час укладення договору купівлі-продажу нерухомості, за яким він виступав продавцем та мав отримати дохід, було сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Водночас, відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Проте, відповідач наполягав на тому, що позивач був власником частки нерухомого майна - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 менше трьох років, що виключає можливість повернення позивачу ПДФО та військового збору, однак суд з таким твердженням не погоджується з огляду на наступне.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2016 року у справі № 333/5517/15-ц, яке набрало законної сили 26.04.2016, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 придбана сторонами у справі під час зареєстрованого шлюбу, вона є спільною сумісною власністю подружжя.

Тобто, за результатами розгляду цивільної справи № 333/5517/15-ц та ухвалення рішення від 15.04.2016 за її результатами, відбувся лише розподіл між подружжям квартири АДРЕСА_1 , придбаної у 24.03.2010 під час зареєстрованого шлюбу, а не перехід права власності на 1/2 частку нерухомого майна від одного власника до іншого.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 перебувало у спільній сумісній власності позивача з 2010 року, тобто більше трьох років, а тому дохід від продажу 1/2 вказаного нерухомого майна не підлягав оподаткуванню у відповідності до вимог п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки вони сплачені до бюджету безпідставно.

Згідно з п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пунктів 43.1, 43.3 - 43.4 статті 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до пунктів 43.5 - 43.6 статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Також суд враховує, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, зареєстрованим в в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок №60).

Так, згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №60, платник подає заяву про повернення коштів до відповідного територіального органу державної податкової служби.

Після опрацювання такої заяви територіальний орган державної податкової служби вносить відповідні відомості до Журналу, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів Державної податкової служби.

Інформація про повернення коштів вноситься територіальним органом державної податкової служби до реєстру узгоджених повернень в інформаційно -телекомунікаційній системі органів Державної податкової служби, за результатом опрацювання якого територіальним органом державної податкової служби формується в електронному вигляді висновок (пункт 7 розділу II Порядку № 60).

Згідно з пунктом 9 розділу II Порядку № 60, сформовані територіальними органами державної податкової служби електронні висновки в автоматичному режимі направляються Державною податковою службою України до Державної казначейської служби України, яке здійснює їх перевірку, а повернення грошових коштів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України (пункт 5 розділу V Порядку № 60).

Отже, висновок про повернення платнику грошових коштів для їх повернення, формується в електронному вигляді територіальним органом державної податкової служби, який в подальшому направляється Державною податковою службою України до Державної казначейської служби України в електронному вигляді.

При цьому відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу, що б унеможливлювало повернення спірних коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого податку та військового збору, оскільки вони сплачені до бюджету безпідставно. При цьому позивач виконав усі умови, передбачені ПК України, які необхідні для повернення надміру сплачених сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2018 у справі №800/426/17 вказано, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997), Державна казначейська служба (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області сформувати та направити Державній податковій службі України для направлення до Державної казначейської служби України, висновки про повернення ОСОБА_1 , сум податків з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплачених за квитанціями № 18-3410956/С від 18.06.2020, № 18-3410961/С від 18.06.2020 на загальну суму 31407,70 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.04.2021.

Суддя Ю.В. Калашник