Постанова

від 27.10.2021 по справі 120/2083/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №120/2083/19-а

адміністративне провадження № К/9901/20417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М., Курка О.П. від 13.07.2020

у справі № 120/2083/19-а

за позовом Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2019 року Мале приватне підприємство - фірма Агросервіс (далі також - позивач, МПП - фірма Агросервіс ) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - відповідач, ДАБІ України), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 14-Л від 18.03.2019 Про результати розгляду питань щодо ліцензування в частині переліку ліцензіатів, яким анулюється ліцензія, відповідно до пункту 1 додатку 2 наказу щодо Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс .

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №И14-Л від 18.03.2019 Про результати розгляду питань щодо ліцензування в частині переліку ліцензіатів, яким анулюється ліцензія відповідно до додатку 2, пункт 1 щодо Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс ; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. 10.04.2020 Мале приватне підприємство - фірма Агросервіс звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 за нововиявленими обставинами.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 у задоволенні заяви Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 за нововиявленими обставинами у справі за позовом Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування наказу відмовлено.

6. 14.08.2020 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ЗМІСТ ЗАЯВИ

7. В обґрунтування заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи не було встановлено ту обставину, що у відповідача відсутній висновок та протокол засідання ліцензійної комісії, які мали б бути врахованими Державною архітектурно-будівельною інспекцією України під час видання наказу № 14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії МПП - фірми Агросервіс .

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 за нововиявленими обставинами у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б встановлювали існування у спірних правовідносинах на момент прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 05.02.2020 року підстав, визначених статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України). Процедурні питання проведення засідання Ліцензійної комісії не можуть бути предметом доказування у межах даної справи, оскільки позивачем наказ відповідача № 14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії з даних підстав не оскаржувався, а заяви про зміну підстав або предмета позову позивач не подавав.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що нововиявленою обставиною у цій справі є факт відсутності у відповідача висновку і протоколу засідання ліцензійної комісії під час видання наказу №14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії та ця обставина є істотною, однак про неї стало відомою позивачу після розгляду справи судом апеляційної інстанції, попри те, що вона існувала станом на час розгляду справи. Також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що факт відсутності у відповідача висновку і протоколу засідання ліцензійної комісії перебуває за межами позовних вимог.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

11. Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

12. Частинами четвертою та п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

13. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Таким чином перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

14. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

15. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

16. Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

17. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

18.Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а-23903/09/1270.

19. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.

20. Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

21. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі № 819/2062/13-а.

22. Як установлено судом апеляційної інстанції, нововиявленою обставиною, на переконання позивача є факт невстановлення судом під час розгляду справи відсутності у відповідача висновку і протоколу засідання ліцензійної комісії, якими він мав керуватись при виданні наказу №14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії № 39 від 19.10.2015, яка видана МПП - фірмі Агросервіс для здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорії складності.

23. Обґрунтовуючи цю позицію, заявник зазначив, що вказані обставини стали йому відомі в ході здійснення переписки з відповідачем у лютому-березні 2020 року, зокрема із листа відповідача № 40-401-16/1940-20 від 11.03.2020, отриманого підприємством 14.03.2020.

24. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що єдиною підставою для скасування наказу ДАБІ України № 14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії № 39 від 19.10.2015, яка видана МПП - фірмі Агросервіс для здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV та V категорії складності, є порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України передбачених законом вимог щодо періодичності проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо нього. Тобто предметом доказування у даній справі визначено виключно ті обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість проведення планового заходу.

25. З огляду на те, що процедурні питання проведення засідання Ліцензійної комісії не можуть бути предметом доказування у межах цієї справи, оскільки позивачем наказ відповідача № 14-Л від 18.03.2019 про анулювання ліцензії із цих підстав не оскаржувався, а заяви про зміну підстав або предмета позову не подавалось, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для здійснення аналізу наведених позивачем обставин та визнання на їх підставі наказу відповідача № 14-Л від 18.03.2019 протиправним.

26. За вказаних обставин, Верховний Суд констатує правильність висновку суду апеляційної інстанції про те, що обставини, на які посилається заявник, у розумінні положень КАС України, не є нововиявленими.

27. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд також вважає необхідним звернути увагу на зміст висновків Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України , у пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду передусім тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії ).

28. Як убачається із рішення ЄСПЛ у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01, пункт 27) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

29. У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України , заява № 4994/04, пункт 42).

30. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України , заява № 4994/04, пункт 43).

31. У рішенні у справі Вієру проти Республіки Молдова ( Vieru v Republic of Moldova , заява № 25763/10, пункт 14) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що передусім відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства.

32. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі Промислово-фінансовий Консорціум Інвестиційно-металургійний союз проти України , заява № 10640/05).

33. Зважаючи на викладене, а також те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані судом як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

34. Таким чином, оскільки під час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, ураховуючи положення статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного адміністративного суду - без змін.

35. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства - фірми Агросервіс залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа