Постанова

від 27.10.2021 по справі 160/1245/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 160/1245/20

адміністративне провадження № К/9901/25293/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №160/1245/20

за позовом Комунального підприємства Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Покровська сільська рада

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 (головуючий суддя Бондар М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 (колегія у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року Комунальне підприємство Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019, прийняту Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності за допуск до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оскільки зазначені особи надавали послуги за цивільно-правовими договорами. При цьому, позивач наголошував, що трудові відносини між зазначеними особами та позивачем були відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019 в частині накладення штрафу в розмірі 250 380, 00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят гривень). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме наявність неоформлених трудових відносин із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на підставі договору від 20.09.2019) є безпідставними, в той час як правовідносини між КП Покровський комбінат комунальних послуг ДЖЕРЕЛО та ОСОБА_1 на підставі договору від 01.07.2016 мають ознаки трудових та підпадають під дію законодавства про працю в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 05.10.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі №160/1245/20.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що основним видом господарської діяльності позивача є забір, очищення та постачання води, а отже робота, яку виконували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відноситься до видів господарської діяльності КП ПККП ДЖЕРЕЛО та відноситься до робіт з підвищеною небезпекою. Зазначає про те, що послуги, надані зазначеними особами мають ознаки трудових відносин враховуючи те, що штатний розпис КП ПККП ДЖЕРЕЛО передбачав наявність посад, послуги за якими надавалися за цивільно-правовими договорами; була проведена систематична оплата праці; надані послуги носили систематичний характер.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 05.10.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом належного обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України та шляхом надання квитанції про сплату судового збору.

10. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

11. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020.

12. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 27.10.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 25.10.2019 по 31.10.2019 інспектором праці Іващенко Ігорем Івановичем відповідно до статті 259 КЗпП України, пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 у присутності директора Прус П.М. проведено інспекційне відвідування КП ПККП ДЖЕРЕЛО на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2019 №796-І та направлення від 23.10.2019 №460-Н.

14. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019, у висновках якого встановлено порушення позивачем частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України (а.с.27-34).

15. Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки №ДН3304/268/АВ від 31.10.2019, подав заперечення та просив скасувати цей акт.

16. 08.11.2019 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис №ДН3304/268/АВ/П про усунення виявлених порушень, в якому вказано про необхідність у строк до 20.11.2019 усунути порушення частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України - оформити трудові відносини з працівниками належним чином (а.с.34).

17. 10.12.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем винесено постанову №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 про накладення штрафу у розмірі 375 570,00 грн. за порушення вимог частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, частини 1 статті 21 КЗпП України (а.с.23-26).

18. Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору, переданого на вирішення суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно абзацу другого та третього статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

22. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону №877-V, відповідно до частин 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

23. Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

24. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю .

25. У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

26. Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

27. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок № 823).

28. Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

29. Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, серед іншого, інспекційне відвідування здійснюється на підставі інформації Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної (підпункт 6).

30. Положеннями пункту 11 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, серед іншого, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

31. За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, що передбачено пунктом 19 Порядку №823.

32. Пунктом 27 Порядку №823 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

33. Відповідно до пункту 29 Порядку №823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

34. Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

35. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.

36. За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

37. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

38. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

39. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

40. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

41. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

42. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

43. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

44. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

45. Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

46. За змістом ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

47. У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

48. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

49. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

50. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

51. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

52. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.

53. Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2016-2019 року КП ПККП ДЖЕРЕЛО було укладено договори:

- з ОСОБА_1 (без номеру) від 01.07.2016 терміном дії з 01.07.2016 по 31.05.2019;

- з ОСОБА_1 (без номеру) від 20.09.2019 терміном дії з 20.09.2019 по 30.09.2019;

- з ОСОБА_2 (без номеру) від 04.01.2018 терміном дії з 04.01.2018 по 28.02.2018;

- з ОСОБА_3 (без номеру) від 06.02.2019 терміном дії з 06.02.2019 по 29.03.2019.

54. Відповідно до договору від 04.01.2018, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботу (надати послуги) слюсаря, строк надання послуг з 04.01.2018 по 28.02.2018 (а.с.42).

55. Згідно з пунктом 1.3 договору Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану Виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за домовленістю.

56. Додатком від 04.01.2018 до договору встановлено технічне завдання: демонтаж засувок, кранів, труб на водонапірній башні у зв`язку з демонтажем водонапірної башні (а.с.43).

57. В акті №1 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 30.01.2018 вказано, що Виконавець надав послуги, а Замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода Виконавця склала 3723,00 грн. (без ПДВ) (а.с.44).

58. В акті №2 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 28.02.2018 вказано, що Виконавець надав послуги, а Замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода Виконавця склала 1228,59 грн. (без ПДВ) (а.с.44).

59. Факт проведення оплати підтверджується видатковими касовими ордерами від 29.01.2018, 07.02.2018, 14.02.2018, 06.03.2018, 14.03.2018 (а.с.77, 78, 79 зворот).

60. Аналіз вищезазначеної угоди, актів складних на її виконання та періодичність оплати послуг свідчить про те, що послуги слюсаря ОСОБА_2 надавалися у зв`язку з демонтажем водонапірної башні, що свідчить про їх разовий та тимчасовий характер, після їх закінчення діяльність припиняється, що притаманно цивільно-правовим відносинам.

61. При цьому, суд апеляційної інстанції також вірно звернув увагу на те, що оплата наданих послуг не носить систематичний характер притаманний оплаті процесу праці, а враховуючи розміри та періоди оплати послуг видатковими касовими ордерами від 29.01.2018, 07.02.2018, 14.02.2018, 06.03.2018, 14.03.2018 на різні суми можна зробити висновок про оплату КП ПККП ДЖЕРЕЛО результату праці ОСОБА_2 , а не процесу.

62. Відповідно до договору від 06.02.2019, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботи (надати послуги) вантажника. Строк надання послуг з 06.02.2019 по 29.03.2019 року (а.с.39).

63. Згідно з пунктом 1.3 вказаного Договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю.

64. Додатком від 06.02.2019 до договору встановлено технічне завдання: погрузка цегли, сміття при демонтажу водонапірної башні (а.с40).

65. В акті №1 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 28.02.2019 вказано, що виконавець надав послуги, а замовник прийняв їх, враховуючи зазначене, винагорода виконавця склала 4173,00 грн. (без ПДВ).

66. В акті №2 прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 29.03.2019 вказано, що виконавець надав послуги, а замовник прийняв і, враховуючи зазначене, винагорода виконавця склала 4173,00 грн. (без ПДВ) (а.с.41).

67. Факт проведення оплати підтверджується видатковими касовими ордерами від 18.03.2019, 08.04.2019 та від 17.04.2019 (а.с.162, 164, 165).

68. Аналіз вищезазначеної угоди, актів складних на виконання її та періодичність оплати послуг свідчить про те, що послуги вантажника ОСОБА_3 надавалися у зв`язку з демонтажем водонапірної башні, що свідчить про їх разовий та тимчасовий характер, після їх закінчення діяльність припиняється, що притаманно цивільно-правовим відносинам.

69. Оплата наданих послуг не носить систематичний характер притаманний оплаті процесу праці, а враховуючи розміри та періоди оплати послуг видатковими касовими ордерами від 18.03.2019, 08.04.2019 та від 17.04.2019 на різні суми можна зробити висновок про оплату КП ПККП ДЖЕРЕЛО результату праці ОСОБА_3 , а не його процесу.

70. Відповідно до договору від 20.09.2019, укладеного між КП ПККП ДЖЕРЕЛО (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець), останній зобов`язаний взяти на себе та виконувати роботи (надати послуги) електрика. Строк надання послуг з 20.09.2019 по 30.09.2019 (а.с.127).

71. Згідно з пунктом 1.3 Договору замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. Пунктом 2.1 визначено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю у розмірі 3125,75 грн.

72. Факт надання послуг (заміна електролампочок на насосній - 21 шт., ремонт розеток - 5 шт., ремонт вимикачів - 7 шт.) підтверджується актом прийому наданих послуг цивільно-правового договору від 11.10.2019 на суму 1710,93 грн. (а.с.143).

73. За виконану роботу ОСОБА_1 отримав винагороду, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.10.2019 в сумі 1710,93 грн. (а.с.167).

74. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані послуги не носили систематичного характеру, а були спрямовані на виконання певної роботи протягом нетривалого часу, що вбачається з акта прийому наданих послуг. При цьому, враховуючи винагороду визначену пунктом 2.1 договору (3125,75 грн.) та фактичну винагороду отриману ОСОБА_1 (1710,93 грн.) можна зробити висновок про виплату йому винагороди за надані послуги, а не за процес праці. Вказане свідчить про відсутність трудових правовідносин між позивачем та ОСОБА_1 по договору від 20.09.2019.

75. Доводи скаржника про те, що укладений між позивачем та ОСОБА_1 договір від 20.09.2019 містить ознаки трудового спростовуються матеріалами справи та вищевикладеними висновками судів попередніх інстанцій, а посилання ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на виплату за виконану роботу винагороди у розмірі 0,25 від мінімальної заробітної плати, що свідчить про домовленість сторін щодо регулярної оплати процесу праці, а не її результату, відносяться до договору від 01.06.2016. В свою чергу, суди попередніх інстанцій правовідносини між КП ПККП ДЖЕРЕЛО та ОСОБА_1 на підставі договору від 01.07.2016 визнали такими, що мають ознаки трудових та підпадають під дію законодавства про працю в повному обсязі та в цій частині в задоволенні позову відмовили.

76. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відносини, що склались між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на підставі договору від 20.09.2019) виникли виключно в рамках цивільно-правових відносин та не підлягають регулюванню трудовим законодавством, а тому постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-3304/268/АВ/ТД-ФС/614 від 10.12.2019 в частині накладення штрафу в розмірі 250 380, 00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

77. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

78. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

79. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій